- •Перелік запитань на іспит
- •1. Князівство за часів ю.Долгорукого та а.Боголюбського. Всевелод Велике Гніздо.
- •2. Псковська і Новгородська феодальні республіки
- •3. Походи хана Батия.
- •4. Об’єднання земель навколо Москви. Іван Калита.
- •5. Новгород в 14-15ст.
- •6. Феодальна війна в 2-й чверті 15 ст.
- •7. Іван 3, Василь 3.
- •8. Церква і великокняжа влада. Йосифляни ти Нестяжателі.
- •9. Зміцнення самодержавства за Івана IV, його внутрішня і зовнішня політика.
- •10. Опричнина
- •11. Політична криза в Росії. Початок інтервенції польських феодалів.
- •12. Цар Василь Шуйський. Іноземна інтервенція
- •13. Столбовский мир, Деулинское перемирие.
- •14. Соціально-економічний і політичний розвиток Росії в XVII ст
- •16. Раскол. Социальная и идеологическая суть.
- •17. Соловецьке повстання
- •18. Азовське сидіння.
- •19. Зміцнення зовн.Політ. Становища в 2 пол. 17 ст.
- •20. Особливості відносин з країнами Далекого Сходу, Центральної та передньої Азії. Нерчинський трактат.
- •21. Культура Росії 17 ст.
- •22. Внутрішня та зовнішня політика російського уряду в 70-80-х роках
- •23. Стрілецький заколот, «Хованщина»
- •24. Реформи першої чверті XVIII ст.
- •25. Внешняя политика России во второй четверти XVIII
- •26. Боротьба після Петра і
- •27. Царювання Єлизавети
- •29. Катерина іі Освічений абсолютизм
- •30. Зовн. Політика Росії у 2 пол. 18 ст.
- •32. Розвиток промисловості Росії у першій половині хіх століття.
- •33. Соціально – станова структура в Росії в першій половині хіх ст.
- •34. Реформи державного апарату в Росії у 1-й чв. XIX ст.
- •35. Проект державних перетворень Росії м.М.Сперанського.
- •37. Проекти вирішення селянського питання 1-й чв. XIX ст.
- •38. Участие России в 3-й антифр. Коалиции.
- •39. Російсько-французькі відносини в 1806-1807 рр. Тільзит.Мир
- •40. Східне питання у 1-й чв. Хіх ст.
- •41. Франко-російська війна 1812 р. Бородінська битва
- •42. Зовнішня політика Росії в 1815-1826
- •43. Виникнення ранніх декабристських організацій
- •44. Декабристські організації 1821-1825 рр.
- •45. Конституційні проекти п.Пестеля та м.Муравйова.
- •46. . Повстання декабристів
- •47. Микола 1 й основні напрямки його внутрішньої політики. Комітет 6 грудня.
- •48. Централізація управління і кодифікація законів у 2-й чверті хіх ст.
- •49. Реформа п.Кісельова у державному селі.
- •50. Посилення політичної реакції в 1848-1855 рр.
- •51. Східне питання у зовнішній політиці Росії 2-ї чверті хіх ст.
- •52. Росія і країни Европи в 30-40-і рр. Хіх ст.
- •54. Кавказ в період російсько-іранської і російсько-турецької воєн
- •55. . Закавказзя в політиці Росії в 20-і роки XIX в. Війни з Персією (1826–1828 рр.) і Туреччиною (1828–1829 рр.).
- •57. Кримська (Східна) війна
- •58. Консервативний та ліберально-опозиційний напрями суспільної думки другої чверті XIX століття.
- •59. Формування радикально-демократичного напряму суспільної думки Росії у 2 чверті хіх ст
- •60. Передумови і підготовка селянської реформи 1861 р.
- •61. Зміст положень 19 лютого 1861.
- •62. Земська реформа.
- •67. Ліберально-опозиційний рух 70-80-х рр хіх ст
- •68. Новые тенденции в развитии сельского хозяйства.
- •70. Кризис самодержавной власти на рубеже 70 - 80-х годов
- •71. Контрреформы в области местного управления и суда.
- •72. Зовнішня політика Росії 70-х рр.
- •75. Загострення міждержавних суперечностей наприкінці XIX - на початку XX ст., їх причини та характер.
- •77. Обострение международных отношений на Дальнем Востоке.
- •78. Російсько – японська війна.
- •81. I и II Государственные думы
- •79. Революційні події 1905-1906рр.
- •80. Основные политические партии в России и их программы.
- •82. Государственный переворот 3 июня 1907 г.
- •83. Реформи п. Столипіна.
- •84. III Государственная дума
- •85. Національне питання у внутрішній політиці самодержавства наприкінці XIX — на початку XX століття.
- •86. Балкани і східне питання у зовнішній політиці Росії в 1911–1914 рр.
- •87. Вступление России в 1 мировую войну.
- •90. Художня культура Росії в хіх – на поч. Хх ст.
16. Раскол. Социальная и идеологическая суть.
Патриа́рх Ни́кон (мирское имя — Ники́та Ми́нин (Минов), 7 мая 1605 — 17/27 августа 1681) — шестой Патриарх Московский и всея России, имевший
Основная статья: Церковная реформа патриарха Никона
Многие годы собиравший греческие и византийские тексты и серьёзно участвовавший в обсуждениях «Кружка ревнителей благочестия» (в который входил также и протопоп Аввакум), Никон считал важным привести русские православные обряды и книги в соответствие с греческими.
Перед Великим Постом 1653 Никон предписал совершать крестное зна́мение тремя перстами, что процедурно было не вполне корректно, ибо двоеперстие в Русской Церкви было определено актом Стоглавого Собора 1551. Далее Никон опирался на авторитет соборов и мнение восточных патриархов. Собор 1654 положил начало делу согласования московских книг с греческими. Определения сего Собора были рассмотрены и утверждены на Константинопольском Соборе того же года под председательством Патриаха Паисия. Укореннённость как в народе, так и среди значительной части священства мнения о «превосходстве» русского благочестия над греческим, а московского — над киевским,
17. Соловецьке повстання
«Соловецкое сидение» (Движение раскольников, XVII в.). Оборона Соловецкого монастыря раскольниками в 1668-1676 гг. Началась 22 июня 1668 г., когда на Соловецкие острова прибыл стрелецкий отряд под командованием стряпчего И.А. Волхова (100 чел.) для обуздания борцов с официальной церковью. Монахи заперли крепостные ворота и встретили государевых людей выстрелами из пушек. Защитников крепости (500 чел.) возглавили архимандрит Никанор и казначей Геронтий.
Из-за малочисленности своего отряда Волхов не решился на приступ столь мощной крепости и начал осаду. Осажденные не испытывали особых затруднений. Жесткой блокады монастыря не было, и они свободно получали продовольствие и другие запасы от местных жителей. После разгрома восстания С.Т.Разина (1671) на острове появились отдельные участники разинского движения. С их прибытием «Соловецкое сидение» из религиозного выступления начало превращаться в антиправительственное, став более непримиримым.
Расправившись с Разиным, власти смогли выделить дополнительные силы для овладения Соловецким монастырем. В 1674 г. на остров прибыл воевода И.А. Мещеринов с отрядом в 700 стрельцов и орудиями. Началась более плотная осада. После подхода в 1675 г. новых подкреплений численность отряда Мещеринова возросла до 1 тыс. чел. 23 декабря он предпринял штурм монастыря, но был отбит.
Но вскоре перебежчик монах Феоктист указал осаждавшим отверстие в стене, заложенное камнями. Ночью 22 января 1676 г., в сильную метель, он провел отряд стрельцов к этому месту. Они разобрали камни и проникли внутрь монастыря, отворили ворота и впустили туда остальных стрельцов. Защитники монастыря, застигнутые врасплох, сражались мужественно, но не смогли оказать организованное сопротивление. Большинство из них погибло в неравном бою. «Соловецкое сидение» стало самым крупным вооруженным выступлением раскольников.