Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
ГЛАВА 11..doc
Скачиваний:
1
Добавлен:
01.05.2025
Размер:
223.23 Кб
Скачать

Щодо процесуальних прав та обов’язків.

Ч.1 ст.31 ЦПК

Сторони мають рівні процесуальні права і обов'язки.

Але можливість користування рівними проце­суальними правами не означає, що сторони користуються винятково однаковими правами.

Рівноправність сторін означає: рівні можливості використовувати процесуальні засоби захисту. Позивач має право змінити підставу чи предмет позову, збільшити чи зменшити розмір своїх позовних вимог, врешті-решт може відмовитися від позову. Відповідач, природно, таких прав не має. В той же час у відповідача є права, специфічні для нього: він може визна­ти позов повністю чи частково, а також заявити зустрічний позов. Характер прав та обов’язків, які притаманні сторонам, обумовлюється їх процесуальним становищем.

§ 3. Процесуальна співучасть

ЦПК

Стаття 32. Участь у справі кількох позивачів або відповідачів

1. Позов може бути пред'явлений спільно кількома позивачами або до кількох відповідачів. Кожен із позивачів або відповідачів щодо другої сторони діє в цивільному процесі самостійно.

2. Участь у справі кількох позивачів і (або) відповідачів (процесуальна співучасть) допускається, якщо:

1) предметом спору є спільні права чи обов'язки кількох позивачів або відповідачів;

2) права і обов'язки кількох позивачів чи відповідачів виникли з однієї підстави;

3) предметом спору є однорідні права і обов'язки.

3. Співучасники можуть доручити вести справу одному із співучасників, якщо він має повну цивільну процесуальну дієздатність.

Частина 2 ст. 32 ЦПК, в якій законодавець робить змогу визначити поняття процесуальної співучасті, зазначаються умови, за яких процесуальна співучасть можлива.

Таким чином, хоча у ч. 2 ст. 32 і робиться спроба визначити поняття співучасті, але таке визначення навряд чи можна вважати повним без урахування принципових характеристик інституту, що розглядається. Більш повне визначення поняття інституту процесуальної співучасті можливо при системному тлумаченні статей ЦПК, які містять сутнісні характеристики співучасті.

Для визначення суті процесуальної співучасті мають значення також статті 216 та 126 ЦПК.

ЦПК

Стаття 216. Рішення суду на користь кількох позивачів або проти кількох відповідачів

1. Суд, ухвалюючи рішення на користь кількох позивачів або проти кількох відповідачів, повинен зазначити, в якій частині рішення стосується кожного з них, або зазначити, що обов'язок чи право стягнення є солідарним.

Стаття 126. Об'єднання і роз'єднання позовів

1. Суддя під час відкриття провадження у справі, підготовки справи до судового розгляду або суд під час її розгляду мають право постановити ухвалу про об'єднання в одне провадження кількох однорідних позовних вимог за позовами одного й того самого позивача до одного й того самого відповідача чи до різних відповідачів або за позовом різних позивачів до одного й того самого відповідача.

2. Залежно від обставин справи суддя чи суд мають право постановити ухвалу про роз'єднання кількох поєднаних в одному провадженні вимог у самостійні провадження, якщо їх спільний розгляд ускладнює вирішення справи

Ознаки процесуальної співучасті.

1) Ознакою процесуальної співучасті є множинність осіб на стороні позивача чи відповідача.

На початковій стадії дослідження проблем співучасті в цивільному процесі співучасть визначалась як множинність осіб на стороні позивача чи відповідача, як участь в одному й тому ж процесі декількох позивачів чи декількох відповідачів.

2) Однак для співучасті характерно також те, що це така множинність осіб на стороні позивача, при якій право вимоги кожного із співпозивачів є самостійним, тобто право вимоги одного позивача існує поряд з правом вимоги іншого, так само, як і обов’язки відповідати на позов іншого відповідача. Тому важливою ознакою співучасті є наявність у декількох позивачів чи відповідачів у справі однакових за спрямованістю матеріально-правових вимог чи юридичних обов’язків. Ця ознака дозволяє відрізняти процесуальну співучасть від інших видів участі множинності заінтересованих осіб, від участі третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору.

3) Нарешті, ще однією ознакою процесуальної співучасті є те, що вона можлива тільки при умові, коли вимога декількох позивачів чи вимоги до декількох відповідачів заявлені для спільного розгляду в одному провадженні в момент відкриття провадження у справі, чи якщо суддя при підготовці справи до судового розгляду об’єд­нує для розгляду в одному провадженні декілька однорідних позовних заяв в позові одного й того ж відповідача чи до різних відповідачів, чи по позову різних позивачів до одного й того ж відповідача, а також якщо у випадках, передбачених законом, суд (суддя) притягне до справи співучасників.

Отож, «процесуальна співучасть» – це участь в одному й тому ж процесі декількох позивачів чи відповідачів, інтереси яких не суперечать один одному.

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]