Інструменти Центрального банку

1. Операції на відкритому ринку:

• гнучкий валютно–політичний інструмент, який виявляється в продажу чи купівлі Центральним банком цінних паперів на “відкритому ринку” у комерційних банків;

• застосовується для проведення експансивної (купівля) чи рестрикційної (продаж) грошової політики.

2. Політика облікової ставки:

• інструмент прямого регулювання грошово–кредитного обігу;

• виявляється у змінах облікової ставки відповідно до кон’юнктурних коливань економіки;

• застосовується для управління кредитною активністю.

3. Політика мінімальних резервів:

• найбільш жорсткий інструмент грошово–кредитного регулювання;

• виявляється в маніпуляції нормою обов’язкових резервів, які комерційні банки зобов’язані зберігати на рахунках у Центральному банку;

• застосовується як засіб для швидкого стиснення чи розширення кредитної маси в системі.

Мультиплікатори Усі разом комерційні банки в умовах дворівневої банківської системи створюють гроші, коли надають позики в обсязі своїх кредитних ресурсів.

Кредитні ресурси комерційного банку (КРКБ) = Депозити (Д) – сума обов’язкових банківських резервів (r)

Можливість створення грошей всією банківською системою визначається депозитним мультиплікатором.

Депозитний мультиплікатор (m_D) обернено пропорційний нормі мінімальних банківських резервів (r):

M_D = 1 / r

Він показує, у скільки разів комерційні банки збільшують розмір грошової маси в обігу.

Грошова пропозиція (M^S) пов’язана з грошовою базою (Н) таким чином:

M^S = m_DH

де M^S – приріст пропозиції грошей;

m_D – депозитний мультиплікатор;

H – приріст грошової бази.

Грошовий мультиплікатор (m_M) – це ускладнений варіант депозитного, в якому враховується поведінка як банків, так і населення:

M_M = 1+d / r+d

де m_M – грошовий мультиплікатор;

d – відношення готівкових грошей до депозитів у населення;

r – норма обов’язкових банківських резервів (відношення резервів до депозитів).

Грошовий мультиплікатор (m_M) – визначається як відношення грошової маси (M^S) до грошової бази (H) (гроші Центрального банку).

Грошовий мультиплікатор (m_M) показує у скільки разів зміниться обсяг грошової маси (M^S) в разі зміни грошової базя (H).

Таким чином, грошову масу можна представити як добуток грошової бази і мультиплікатора.

Грошовий мультиплікатор використовується інститутами грошової системи для макроекономічного прогнозування пропозиції грошей і регулювання грошової маси.

3. Пропозиція грошей та бюджетне обмеження.

Коли державний бюджет зводиться з дефіцитом, Казначейство випускає облігації, щоб отримати гроші для сплати державних боргів.

Покупцями облігацій Казначейства можуть бути:

• Центральний банк;

• комерційні банки;

• домашні господарства;

• іноземці (як приватний, так і суспільний сектор).

Купівля Центральним банком державних боргових забов’язань називається монетизацією бюджетного дефіциту.

Монетизація бюджетного дефіциту призводить до інфляції.

Існує три способи фінансування бюджетного дефіциту:

• шляхом збільшення кількості грошей високої ефективності;

• шляхом збільшення облігацій Казначейства у населення;

• шляхом скорочення валютних резервів Центрального банку.

Таким чином, для покриття бюджетного дефіциту держава може друкувати гроші, робити позики або витрачати свої валютні резерви.