3.3. Особливості експлуатації пожежних рукавів в зимовий період.

Проводити забір води з більшої глибини, температура якої вища ніж на поверхні.

Подавати воду необхідно по одній магістральній лінії, до якої приєднувати максимальну кількість робочих рукавів.

Для прокладки рукавних ліній не рекомендується використовувати льняні рукава.

Для утеплення необхідно засипати рукавні лінії снігом, опилками, розгалудження встановлювати в під'їздах будинків або утеплювати.

Нарощувати, заміняти та збирати рукавні лінії необхідно при постійній подачі води, знизивши напір на насосі.

Рукава, які замерзли або вмерзли в лід відігрівати паром, гарячим повітрям або вихлопними газами автомобіля. На вихлопні труби пожежних автомобілів для цієї мети встановлюють з'єднувальні головки.

3.4. Миття всмоктувальних та напірних пожежних рукавів.

Миття рукавів можна проводити струменями, механічним і механізованим способами. Струменеве миття рукавів проводиться з пожежних стволів.

Механічний спосіб складається з видалення забруднень ручними волосяними щітками, зволоженими водою, яка попадає на рукав через пустотілу ручку щітки. Забороняється використовувати для миття рукавів металеві щітки.

Найбільш ефективний спосіб миття рукавів за допомогою рукавомиючих машин, які складаються з миючих елементів приводу та пристосованої для подачі миючої рідини.

3.5. Сушка всмоктувальних та напірних пожежних рукавів.

Проводиться, як правило, в опалюємих зимою сушильних або інших пристосованих для цього приміщеннях.

В сушках напірні рукава сушаться в підвішеному стані теплим повітрям за допомогою калорифера. Температура сушки льняних рукавів +20...+80 С, а всмоктувальних, напірних +20...+50 С. Допускається також звичайна сушка в тіні під навісом на відкритому повітрі. На решітчастих дерев'яних стелажах при температурі не менше +20 С та відносної вологості не більше 80% на протязі 24...30 годин.

Забороняється підвішувати рукава для сушки на металеві та гострі предмети (тканина рукава покривається іржею та руйнується).

Забороняється сушка рукавів на опалювальних приладах, горищах, під прямими сонячними променями.

3.6. Облік роботи пожежних рукавів.

Облік роботи проводиться в картках, які зберігаються в картотеці.

Час роботи рукавів на пожежі /навчанні/ записується начальником чергового караулу в книгу служби. Один раз в десять днів час роботи рукавів переноситься в картки та журнал обліку роботи пожежних рукавів (додаток 5) особою, відповідальною за ведення рукавного господарства пожежної частини.

Для рукавних баз час роботи рукавів записується в картки після їх обміну.

Роботу рукавів без подачі води при прокладанні рукавних ліній на пожежі, навчанні (не залежно від кількості разів використання), або при перекатці приймається 20 хвилин. Робота напірних та всмоктувальних рукавів, при заборі і подачі вогнегасних речовин, визначається по фактичній роботі насоса при гасінні пожежі, навчаннях та інших роботах.

3.7. ТЕРМІНИ ЕКСПЛУАТАЦІЇ І СПИСАННЯ

ПОЖЕЖНИХ РУКАВІВ.

3.7.1. ТЕРМІНИ ЕКСПЛУАТАЦІЇ ВСМОКТУВАЛЬНИХ

ПОЖЕЖНИХ РУКАВІВ.

Термін експлуатації всмоктувальних рукавів визначається за результатами випробування.

Якщо нові рукава не витримали встановлених критеріїв випробування, на них складається акт і заводу - виробнику надається рекламація.

3.7.2. ТЕРМІНИ ЕКСПЛУАТАЦІЇ НАПІРНИХ

ПОЖЕЖНИХ РУКАВІВ.

Для пожежних частин термін експлуатації рукавів складає 120 годин або 5 років.

Для рукавних баз термін експлуатації рукавів визначається за результатами випробування.

Напірні рукава, які не відпрацювали встановлений термії експлуатації, але не витримали встановлених критеріїв випробування, або довжина яких менше 10 метрів, переводяться в учбові або господарські.

3.7.3. СПИСАННЯ ВСМОКТУВАЛЬНИХ ТА НАПІРНИХ

ПОЖЕЖНИХ РУКАВІВ.

Списувати пожежні рукава можна:

- рукава, які відпрацювали встановлений термін експлуатації;

- рукава, які не підлягають ремонту та поновленню і не придатні для подальшої експлуатації.

Списання рукавів проводить комісія, до складу якої входять;

- співпрацівник ОВ ОКЦ, відповідальний за рукавне господарство;

- співпрацівник УМТЗ ГУ МНС;

- начальник підрозділу;

- начальник рукавної бази;

- начальник караулу пожежної частини, відповідальний за рукавне господарство.

Комісія складає акт на списання рукавів (додаток 6), до акту додаються картки списаних рукавів та таблиця характеристик. Акт затверджується керівництвом ГУ МНС, а в ППЧ об'єктів - дирекцією об'єктів.