Вивільнення від електричного струму

Доторкання до частин, що проводять електричний струм i знаходяться під напругою, викликають у більшості випадків довільне судорожне скорочення м’язів. Внаслідок цього пальці, якщо потерпілий тримає провід руками, можуть так сильно стиснутись, що визволити провід з його рук стає неможливим.

Якщо потерпілий продовжує торкатись частин, що проводять електричний струм, необхідно перш за все швидко звільнити його від дії електричного струму. При цьому треба мати на увазі, що торкатись до людини, яка знаходиться під впливом струму без застосування належних заходів запобігання небезпечно для життя людини, яка надає допомогу. Тому першою дією особи, яка надає допомогу, має бути швидке вимикання тієї частини установки, якої торкається потерпілий.

При цьому необхідно враховувати :

у разі знаходження потерпілого на висоті, вимикання установки i вивільнення потерпілого від електричного струму можуть призвести до падіння потерпілого з висоти; у цьому випадку мають бути вжиті заходи, що забезпечують безпеку потерпілого;

при вимиканні установки може одночасно відімкнутися також i електричне освітлення. У зв'язку з цим необхідно забезпечити освітлення від іншого джерела (ліхтар, факел, свічка, аварійне освітлення, акумуляторні ліхтарі i т.п.), не затримуючи відмикання i надання допомоги потерпілому.

Якщо відмикання установки не може бути проведено достатньо швидко, то необхідно вжити заходів до відокремлення потерпілого від струмопровідних частин, до яких він доторкається.

При напрузі до 1000 В

Для відокремлення потерпілого від струмопровідних частин або проводу необхідно використовувати сухий одяг, канат, палицю, дошку або будь-який інший сухий предмет, який не проводить електричний струм. Використання для цих цілей металевих чи вогких предметів не допускається. Для відокремлення потерпілого від струмопровідних частин також можна взятися за його одяг (якщо він сухий i відстає від тіла потерпілого), наприклад, за поли кітеля або шинелі, уникаючи при цьому доторкання до металевих предметів i частин тіла, які не прикриті одягом. Вiдтягуючи потерпілого за ноги, не слід торкатися його взуття або одягу без надійної ізоляції рук, оскільки взуття i одяг можуть бути вогкими i перетворитися на провідники електричного струму.

Продовження додатка 8

до пункту 1.3.34. першої частини Правил безпеки праці в органах і підрозділах МНС України

Для ізоляції рук особи, яка надає допомогу, особливо якщо необхідно торкатись тіла потерпілого, не прикритого одягом, необхідно одягти діелектричні рукавиці або обмотати собі руки шарфом, опустити на руки рукав кітеля,

використовувати прогумовану матерію (плащ) або звичайну суху матерію. Можна також ізолювати себе, ставши на суху дошку або на будь-яку іншу, що не проводить електричний струм, підстилку, пакунок одягу тощо.

При відокремленні потерпілого від частин, що проводять електричний струм, рекомендується діяти, за можливістю, однією рукою.

При ускладненні щодо відокремлення потерпілого від струмопровідних частин необхідно перерубати або перерізати провід сокирою із сухою дерев'яною ручкою або іншим відповідним інструментом.

Виконувати це необхідно з належною обережністю (не торкаючись проводів, перерiзуючи кожний провід окремо, одягнувши діелектричні рукавицi i калоші або боти).

При напрузі вище 1000 В

Для відокремлення потерпілого від землі або частин, які проводять електричний струм i знаходяться під високою напругою, необхідно одягти діелектричні рукавицi i боти та діяти штангою або кліщами, що розраховані на напругу лінії електромережі.

На лініях електромережі, коли вивільнити потерпілого від струму одним із вказаних вище способів достатньо швидко i безпечно неможливо, необхідно вдатися до короткого замикання (накид i т.iн.) всіх проводів лінії i до надійного їх попереднього заземлення (згідно із загальними правилами безпеки праці); при цьому мають бути вжиті запобіжні заходи для того, щоб провід, що накидається, не торкнувся тіла рятувальника i потерпілого.

Крiм того, необхідно мати на увазі :

якщо потерпілий знаходиться на висоті, необхідно запобігти його падінню або зробити його безпечним;

якщо потерпілий торкався одного проводу, то часто є достатнім заземлення тільки одного проводу;

провід, що застосовується для заземлення i закорочування, необхідно спочатку з'єднати з землею, а потім накинути на лінійні проводи, які підлягають заземленню.

Необхідно також знати, що i після вимикання лінії, на ній, у разі великої її ємності, може зберегтись заряд, небезпечний для життя, i убезпечити лінію може лише надійне її заземлення.

Заходи першої допомоги потерпілому від електричного струму

Заходи першої допомоги залежать від стану потерпілого після визволення його від електричного струму.

Продовження додатка 8

до пункту 1.3.34. першої частини Правил безпеки праці в органах і підрозділах МНС України

Для визначення цього стану необхідно негайно вжити таких заходів:

покласти потерпілого спиною на тверду поверхню;

перевірити наявність у потерпілого дихання (визначається за пiдйомом грудної клітини чи будь-яким іншим способом);

перевірити наявність у потерпілого пульсу на сонній артерії на передньобоковiй поверхні шиї;

з'ясувати стан зіниці (вузька чи широка); широка зіниця вказує на різке погіршення кровопостачання мозку.

У всіх випадках ураження електричним струмом виклик лікаря є обов'язковим незалежно від стану потерпілого.

Якщо потерпілий знаходиться при свідомості, але до цього був у стані запаморочення, його треба покласти у зручне положення (на підстилку i накрити зверху будь-чим з одягу) i до прибуття лікаря забезпечити повний спокій, обов'язково спостерігаючи за диханням i пульсом. Ні в якому разі не можна дозволяти потерпілому рухатись, а тим більше продовжувати роботу, оскільки відсутність тяжких симптомів після ураження електричним струмом не виключає можливості подальшого погіршення стану потерпілого. Якщо лікаря швидко викликати не можна, необхідно терміново доставити потерпілого у медичний пункт, забезпечивши необхідними транспортними засобами або ношами.

Якщо потерпілий знаходиться у непритомному стані, але у нього зберігається дихання i пульс, його необхідно покласти, розстебнути одяг, забезпечити приплив свіжого повітря, дати понюхати нашатирний спирт, бризнути на нього водою i забезпечити повний спокій. У той же час потрібно викликати лікаря. Якщо потерпілий дихає дуже погано, рідко i судомно, (як помираючий), йому необхідно робити штучне дихання i непрямий масаж серця.

У разі відсутності в потерпілого ознак життя (дихання i пульсу) не можна вважати його померлим, тому що смерть часто є уявною. Якщо в такому стані потерпілому не буде надано негайну першу допомогу у вигляді штучного дихання i зовнішнього (непрямого) масажу серця, то дійсно настане смерть. Оживлення організму, ураженого електричним струмом, може бути проведено кількома способами. Всі вони базуються на штучному диханні. Починати штучне дихання слід негайно після вивільнення потерпiлого від електричного струму i проводити безперервно до досягнення позитивного результату чи появи незаперечних ознак дійсної смерті (великих плям чи трупного заклякнення). Штучне дихання необхідно робити безперервно, як до, так i після прибуття лікаря. Питання про доцільність чи недоцільність подальшого проведення штучного дихання вирішується лікарем.

У разі надання допомоги уявно померлому, дорогою є кожна секунда, тому першу допомогу необхідно надавати негайно, i за можливості, на місці пригоди. Переносити потерпілого до іншого місця треба тільки в тих випадках, коли йому,

Продовження додатка 8

до пункту 1.3.34. першої частини Правил безпеки праці в органах і підрозділах МНС України

чи особі, яка надає допомогу, продовжує загрожувати небезпека або коли надання допомоги на місці неможливе.

Ураженого електричним струмом можна визнати померлим тільки за наявності видимих тяжких зовнішніх ушкоджень: роздроблення черепа у разі падіння чи обпалення всього тіла. В інших випадках констатувати смерть має право тільки лікар.