МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ'Я УКРАЇНИ

ХАРКІВСЬКА МЕДИЧНА АКАДЕМІЯ ПІСЛЯДИПЛОМНОЇ ОСВІТИ

ХАРКІВСЬКА ОБЛАСНА САНІТАРНО-ЕПІДЕМІОЛОГІЧНА СТАНЦІЯ

УДОСКОНАЛЕННЯ ОРГАНІЗАЦІЇ ПІДГОТОВКИ

ЛІКАРІВ-ІНТЕРНІВ ЗІ СПЕЦІАЛЬНОСТІ „ЕПІДЕМІОЛОГІЯ”

(методичні рекомендації)

Харків-2008

Удосконалення організації підготовки лікарів-інтернів зі спеціальності „епідеміологія”/Укладачі: І.С. Кратенко, А.П. Подаваленко, Т.Є. Петренко, Г.С. Головчак, Л.М. Сладкова, В.О. Шевцова /

Інформаційно-методичне видання

Укладачі: від Харківської медичної академії післядипломної освіти

К. М. Н. Подаваленко Алла Павлівна

К. М. Н. Петренко Таїсія Євгенівна

К. М. Н. Головчак Григорій Семенович

від Дніпропетровської державної медичної академії

к.м.н. Сладкова Людмила Михайлівна

  від Харківської обласної санітарно-епідеміологічної станції:

проф. Кратенко Іван Сергійович

зав. організаційним відділом Шевцова Вікторія Олександрівна

За редакцією: головного державного санітарного лікаря Харківської області, професора І.С. Кратенко

Рецензент: завідувач кафедри епідеміології Харківського національного медичного університету, доктор медичних наук, професор О.М. Карабан

У методичних рекомендаціях представлені зразки індивідуального плану та щоденників для лікарів-інтернів зі спеціальності „епідеміологія”. Зразки індивідуального плану та щоденників розроблені згідно типового навчального плану та програми спеціалізації (інтернатури) випускників вищих медичних закладів освіти ІІІ-ІV рівнів акредитації зі спеціальності „епідеміологія” (затв. МОЗ України, 14.06.2006 р.). Пропонується єдиний індивідуальний план для проходження інтернатури на базі стажування і на кафедрі та два щоденники. Ре­комендації призначені для лікарів-інтернів зі спеціальності „епідеміологія”, керівників баз стажування та кураторів-викладачів кафедр епідеміологія.

УДК 616.252.616-036.22 Рекомендовано до видання санепідрадою

Харківської обласної санітарно-епідеміологічної станції

(протокол №______від________________).

Відповідальні за випуск: Подаваленко А.П. – доцент кафедри епідеміології та ВІЛ/СНІД ХМАПО, к.м.н.;

Шевцова В.О. – зав. організаційним відділом обласної санітарно-епідеміологічної станції

ПОЯСНЮВАЛЬНА ЗАПИСКА

Інтернатура (первинна спеціалізація) є обов’язковою формою післядипломної підготовки випускників вищих медичних закладів освіти ІІІ-ІV рівнів акредитації незалежно від підпорядкування та форми власності, після закінчення якої їм присвоюється кваліфікація лікаря спеціаліста.

Організація, загальне керівництво навчальним процесом в інтернатурі та контроль за його проведенням покладається на головних державних санітарних лікарів області.

В адміністративному плані лікарі-інтерни підпорядковані головному лікарю санітарно-епідеміологічної станції на базі стажування та завідувачу кафедри епідеміології на період очного циклу. Керівники бази стажування та кафедри відповідають за виконання лікарями-спеціалістами типової програми та навчального плану під час навчання в інтернатурі. Щоденне керівництво роботою та навчальним процесом лікаря-інтерна покладається на безпосереднього керівника лікарів-спеціалістів (завідувач епідеміологічним відділом або лікар-епідеміолога з вищою атестаційною категорією) та куратора-викладача кафедри епідеміології.

Тривалість робочого дня для лікаря-інтерна на очному та заочному циклах встановлюється відповідно законодавству для лікаря певного фаху. Забороняється робота лікаря-інтерна за сумісництвом. Не допускається залучення лікарів-інтернів до іншої роботи, якщо це може привести до порушення планів їх підготовки.

Підготовка лікарів-спеціалістів проводиться за індивідуальними планами, розробленими на підставі типового навчального плану та програми спеціалізації (інтернатури) випускників вищих медичних закладів освіти ІІІ-ІV рівнів акредитації зі спеціальності «епідеміологія» (затв. МОЗ України від 14.06.2006 р.). Головний лікар базового закладу разом із завідувачем кафедри епідеміології затверджує індивідуальні навчальні плани лікарів-спеціалістів в інтернатурі. На базах стажування та на кафедрах щомісячно лікарі-інтерни звітують про виконання індивідуального плану.

Виконання типового навчального плану, програми та індивідуального плану підготовки в інтернатурі відображається у щоденниках лікаря-інтерна, які ведуться на базі стажування та на кафедрі в період очної підготовки. При цьому навчальні години цілком повинні збігатися з розкладом занять та тривалістю роботи лікаря-інтерна на базі стажування. Записи у щоденнику ведуться за довільною формою, але в них обов'язково знаходять висвітлення такі положення:

• перелік усіх практичних навичок і умінь, що лікар-інтерн освоїв;

• участь у епідеміологічному обстеженні осередків інфекційних хвороб;

• участь у планових та за епідемічними показниками перевірках ЛПУ, ДДЗ, шкіл, ВУЗів, об’єктів харчування тощо;

• участь у складанні комплексних та оперативних планів роботи відділу;

• участь у семінарах, практичних заняттях;

• участь у плануванні та аналізі виконання профілактичних щеплень;

• участь у семінарах, нарадах та днях спеціаліста, які проводяться згідно плану роботи епідеміологічного відділу;

• при роботі в інших відділах чи відділеннях відмічається специфіка роботи цього відділу і зв’язок з епідеміологічним відділом;

• при навчанні на інших кафедрах, що передбачені програмою, щоденник також ведеться;

• після проходження інтернатури на базі стажування та на очному циклі проводиться облік освоєних практичних умінь і навичок за весь період роботи та навчання.

Щоденно безпосередній керівник лікаря-спеціаліста та куратор-викладач перевіряють та підписують щоденник інтерна. Головний лікар базового закладу перевіряє та підписує щоденник після проходження інтернатури у відділах чи відділеннях санітарно-епідеміологічної станції, а завідувач кафедри – після проходження підготовки на профільній та суміжних кафедрах.

Після проходження інтернатури на базі стажування на лікаря-інтерна надається характеристика, яка підписується головним лікарем базової санітарно-епідеміологічної станції.

По закінченню терміна підготовки в інтернатурі лікарі складають чотири іспити: „Крок 3”; іспит за комп’ютерною програмою; практичні навички та співбесіда. Після успішного складання іспиту лікарі одержують посвідчення лікаря-фахівця. Інтерни, які не були допущені або не склали іспитів, позбавляються права на лікарську діяльність за фахом.

МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я УКРАЇНИ

ХАРКІВСЬКА МЕДИЧНА АКАДЕМІЯ ПІСЛЯДАПЛОМНОЇ ОСВІТИ

“Затверджую” “затверджую”

головний державний зав. кафедри епідеміології

санітарний лікар

ПІБ ПІБ

“ ” __________200 р. “ ”___________200 р.

Індивідуальний план підготовки

ЛІКАРЯ-ІНТЕРНА

(прізвище, ім’я, по батькові)

який (а) закінчив (ла)__________________________________________________________

(назва вузу)

в 200__р. і зачислений (а) в інтернатуру зі спеціальності “Епідеміологія” на базі

(назва базового лікувального закладу)

3 “___”_____________200__р. по” ____”__________________200___р.

Керівник інтерна________________

Куратор-викладач_____________

Харків Графік навчального процесу

Всього – 11 місяців (1716 навчальних годин):

в т.ч. : на базі стажування – 7 місяців (1092 навчальних години)

заняття на кафедрі – 4 місяці (624 навчальних години)

VII	IX	X	XI	XII	I	II	III	IV	V	VI	VII
Б	Б	Б	Б	Б	Б	Б	К	К	К	К	В

Примітка : Б – на базі стажування;

К – навчання на кафедрі та суміжних кафедрах;

В – відпустка.

Практична підготовка лікарів-інтернів за спеціальністю “епідеміологія”

на базі стажування

Назва відділу та відділення СЕС	Код, назва курсу, навчальної програми	Кількість навчальних годин	Кількість тижнів практичної роботи
1	2	3	4
Епідеміологічний відділ	01. Організаційно-методична робота	144	4
	02. Епідеміологічний аналіз	72	2
	03. Епідеміологічний нагляд	72	2
	04. Кишкові інфекції	144	4
	05. Інфекції дихальних шляхів	144	4
	06. Кров’яні інфекції	72	2
	07. Інфекції зовнішніх покривів	72	2
	08. Організація та проведення імунопрофілактики	144	4
Відділення дезінфекції	09. Дезінфекція. Методи і засоби дезінфекції, стерилізація, дезінсекції та дератизації	18	0,5
Відділення медичної паразитології	10. Заходи боротьби та профілактики гельмінтозів, протозоозів. Біологічні основи боротьби з членистоногими, що мають медичне значення	36	1
Бактеріологічна лабораторія	11. Мікробіологічна діагностика кишкових інфекцій	36	1
	12. Сучасні методи діагностики вірусних інфекцій
Санітарно-гігієнічний відділ, у тому числі відділення комунальної гігієни	13. Організація контролю якості води водойм, що використовується для потреб населення. Гігієнічні питання планування та режиму лікувально-профілактичних закладів	18	0,5
Відділення гігієні харчування	14. Санітарний режим на підприємствах харчової промисловості	36	1