4. Легенди, перекази
Легенда про « закляті дзвони »
Була колись у селі церква велика і дуже гарна. При ній жив священик з дочкою-одиначкою, дуже гарною, яка однак різні вигадувала дива, щоб собі догодити. У велику суботу слуги, як звичайно, місили тісто на паску. Прийшла попівна і сказала з того тіста зліпити черевички, а на саму паску прийшла в них до церкви на Службу Божу, за що Бог розгнівався на неї і людей, що цьому сприяли. Коли священик читав Євангеліє, село з церквою та людьми запалося під землю. Ще дотепер чути раз у рік, в неділю, голос дзвонів старої церкви з-під землі.
Переказ про панщину
Жив собі чоловік, який ніяк не міг стерпіти знущань панського економа і одного дня вдарив його. Знаючи, що буде жорстоко покараний, він змушений був тікати і жив у лісі. Знали про це окремі селяни і носили йому їсти. Так було досить довго. І ось одного весняного дня дід почув дзвони і голоси багатьох людей, які голосно вигукували: « Кочкур, виходи! Нема вже панщини! ». І ось з гущавини появився старий чоловік, зарослий, змарнілий, і сльози потекли по його обличчю. Заплакали всі, але це були сльози радості…
Записала Чех Марія
від Дмитраш Галини 1951 р.
-14-
5. Анекдоти
- Іване, а ти де йдеш ?
- Та йду до сусідки.
- А що будеш там робити ?
- Буду помагати.
- А шо будеш помагати ?
- Та вона порося зарізала.
- Ну, а ти шо будеш робити ?
- Допоможу їсти.
Лежить тато на ліжку і каже до сина:
- Василю, подай мені води !
- Ой, тату, мені так не хочеться.
А другий син Іван лежить на іншому ліжку і каже:
- Ой, тату, не послуговуйтеся зогнилим. Ліпше встаньте, самі напийтеся, і мені подайте.
Йде чоловік з лісу, зустрів лисицю і питається :
- А де йдеш, лисичко ?
- Іду в село.
- А що будеш там робити ?
- Та чула, що весілля то йду курку скубати.
Київ. Стоять двоє друзів. Підходить до них перехожий і запитує - Как пройти на Крещатик. Йому у відповідь: - ??? Повторює питання англійською. - ??? Німецькою. - ??? Французькою. - ??? Не одержавши відповіді перехожий йде далі. Один чоловік іншому говорить: - Подивися, Петро, яка розумна людина! Скільки мов знає! - І шо це йому дало?
Записала Чех Марія
від Голіней Василя 1951 р.
-15-
6.Ліричні пісні
Ой, дівчино, шумить гай
- Ой, дівчино, шумить гай,
Кого любиш покидай.
- Та най шумить, най гуде,
Кого люблю мій буде.
Ой росла черемшина
Ой росла черемшина
Коло самого хреста,
А я пішла, наломала,
Додому принесла:
- Подивися, мамуню, який цвіт біленький,
Котрой хлопець чорнобривий,
То той мій миленький.
Ой шуміла ліщинонька
Ой шуміла ліщинонька
Як ся розвивала,
Ой плакала дівчинонька
Як ся віддавала.
Ой не шуми, ліщинонько,
Та й не розвивайся,
Не плач, не плач, дівчинонько,
Та й не віддавайся.
-Як же ж мені не шуміти
Коли вітер віє.
-Як же ж мені не плакати
Само серце мліє.
Ой на горі вітер дув
Ой на горі вітер дув,
Вчора в мене милий був,
Черевички пуцував,
Біле личко цюлював.
- Цюлюй, цюлюй, націлюйся,
А ти, дурню, не дивуйся.
Ой мамуню, мамуню
Ой мамуню, мамуню,
Як я файно танцюю,
-16-
Ніженьками тупочу,
Бо робити не хочу.
Мама хату засувала
Мама хату засувала
На ключ, на колодку,
А я лазив, цілував,
Дівчину солодко.
Ой мав я дві дівчині
Ой мав я дві дівчині
Обі Катерині,
Одна сидить при горбочку,
Друга при долині.
А я тую при долині
Хлопцям подарую,
А до тої при горбочку
То сам помандрую.
Ой дівчина кашу їла
Ой дівчина кашу їла,
Та й до мене жебоніла.
І казала:
-Ру- ду- ду-ду, як виросту
Твоя буду.
Як виросла, як тополя
- Брешеш, дурню, я не твоя.
Ой, дівчино, чия ти ?
- Ой, дівчино, чия ти ?
Чи підеш ти гуляти ?
- Не питайся чия я
Підеш ти, то піду я.
Ой, дівчино, де ти йдеш?
- Ой, дівчино, де ти йдеш ?
- До стодоли по овес.
- Не запирай за собом,
Бо я піду за тобом.
Козак в полю коня пас
Козак в полю коня пас.
Там травиця по пояс,
Де дівчина стояла,
Там травиця зів’яла.
-17-
Ой повір ми, дівчинонько
Ой повір ми, дівчинонько,
Повір ми, повір ми,
Як нам тато не дасть хати
Підем до комірни.
Як нам тато не дасть хати,
А мама корови,
Тоди підем на скарбови.
Ой чия то хата з краю
Ой чия то хата з краю
Шо я ї не знаю ?
Ой чия то дівчинонька
Шо я ї кохаю.
Записала Чех Марія
від Копачинської Осипи 1922 р.
Била мене мати
Била мене мати
Березовим прутом,
Щоби я не стояла
З молодим рекрутом.
А я собі стояла,
Аж півні запіли.
На двері воду лляла,
Щоби не скрипіли.
На двері воду лляла,
На пальцях ходила,
Щоб мати не почула,
Щоби не сварила.
А мати не спала,
Та все чисто чула.
Та й мене не сварила,
Сама такою була.
Била мене мати
Березовим прутом,
Щоби я не стояла
З молодим рекрутом.
Записала Чех Марія
від Голіней Марії 1948 р.
-18-