НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ НАУК УКРАЇНИ

ІНСТИТУТ АРХЕОЛОГІЇ

ДЯЧЕНКО Олександр Вікторович

УДК 903.4(477.4)"636"

ТРИПІЛЬСЬКЕ НАСЕЛЕННЯ БУГО-ДНІПРОВСЬКОГО МЕЖИРІЧЧЯ:

ПРОСТОРОВО-ЧАСОВИЙ АНАЛІЗ

Спеціальність – 07.00.04 – археологія

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата історичних наук

Київ – 2010

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана у відділі енеоліту – бронзового віку Інституту археології НАН України.

Науковий керівник: кандидат історичних наук

Рижов Сергій Миколайович,

Інститут археології НАН України,

Відділ археології енеоліту – бронзової доби,

старший науковий співробітник

Офіційні опоненти: доктор історичних наук,

професор

Дергачов Валентин Онисимович

Інститут культурної спадщини АН Молдови,

директор

кандидат історичних наук, доцент

Гусєв Сергій Олексійович,

Вінницький державний педагогічний,

університет, музичний факультет,

декан

Захист відбудеться «17» березня 2010 р. о 14 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.234.01 для захисту докторських дисертацій при Інституті археології Національної Академії наук України за адресою: 04210, Україна, м. Київ, проспект Героїв Сталінграда, 12.

З дисертацією можна ознайомитися у бібліотеці Інституту археології НАН України (04210, Україна, м. Київ, проспект Героїв Сталінграду, 12).

Автореферат розісланий «26» січня 2010 р.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради

кандидат історичних наук О.Є. Фіалко

Загальна характеристика роботи

Кукутень-Трипільська спільність входить до широко кола ранньоземлеробських культур Балкано-Карпатського регіону доби енеоліту. Ще в 1950 – 1960 рр. фахівці (В.М. Даниленко, Вл. Думітреску) звернули увагу на багатокомпонентний склад цієї спільноти. Подальші дослідження (К.К. Черниш, Т.Г. Мовша, С.М. Рижов, Т.М. Ткачук, Н.Б. Бурдо) дозволили виявити локальну своєрідність комплексів матеріальної культури населення. Зокрема О.В. Цвек та С.М. Рижов виділяють в межах Кукутень-Трипільської спільності східнотрипільську (СТК) та західнотрипільську культури (ЗТК). Запропонована робота присвячена аналізу закономірностей у просторовій організації населення західнотрипільської культури Буго-Дніпровського межиріччя у часовому континуумі.

Актуальність теми. Багатолітня праця кількох поколінь дослідників у межиріччі Південного Бугу та Дніпра дозволила накопичити значні фактичні матеріали. Безумовно, фахівці не обійшли увагою питання закономірностей у розміщенні споруд на поселеннях, розташування поселень відносно інших синхронних та діахронних населених пунктів, питання демографічних оцінок. Разом із тим, на сьогодні є актуальною робота, присвячена аналізу закономірностей у просторовій організації населення ЗТК. Створення такої роботи є особливо актуальним в контексті проблем формування та функціонування трипільських поселень-гігантів, проблеми стадіального рівня розвитку населення ЗТК.

Зв’язок роботи з науковими програмами. Роботу виконано в рамках планової теми Відділу археології енеоліту – бронзової доби Інституту археології НАН України „Етнокультурна карта України в енеоліті – бронзовому віці”, державний реєстраційний номер 0106U012547.

Метою роботи є аналіз просторової організації населення ЗТК Буго-Дніпровського межиріччя у часовому континуумі. Її виконанню були підпорядковані наступні завдання: 1) обґрунтування теоретико-методологічних засад дослідження; 2) постановка гіпотез, що підлягають розробці методами просторового аналізу; 3) аналіз та систематизація джерел; 4) розробка варіантів відносної хронології пам’яток; 5) розробка моделей просторової організації трипільських племен, включаючи моделі економічного розвитку та соціально-політичної організації населення; 6) аналіз тенденцій демографічного розвитку населення; 7) кореляція результатів моделювання, верифікація моделей; 8) визначення подальших перспектив вивчення Кукутень-Трипільської культурно-історичної спільності у сфері теоретичного моделювання.

Предметом дослідження є закономірності у просторовій організації населення ЗТК Буго-Дніпровського межиріччя в часовому континуумі.

Об’єкт дослідження складають моделі систем розселення носіїв ЗТК в регіоні, моделі економічної та соціально-політичної організації населення за матеріалами розташування поселень, моделі демографічного розвитку населення.

Методологічною основою роботи є принцип історизму (аналіз явищ історичної дійсності у їх розвитку), системний підхід до вивчення поставлених проблем, аналіз та синтез. В роботі використано методи теоретичного моделювання, картографування, математичної статистики.

Наукова новизна дослідження. В роботі вперше апробовано на трипільському матеріалі ряд методів просторового аналізу – правило ранг-розмір, теорія центральних місць, „модель тяжіння”, „тентова модель”. Запропоновано схеми систематизації основних джерел – жител, поселень, груп населених пунктів. На рівні статистичних ймовірностей уточнена схема відносної хронології пам’яток ЗТК у Буго-Дніпровському межиріччі. На матеріалах аналізу груп поселень реконструйовано характер соціально-політичної організації населення, характер обмінних відносин, рівень розвитку транспортних артерій, інтенсивність контактів мешканців окремих населених пунктів.

Хронологічні рамки роботи охоплюють період розвинутого та початок пізнього Трипілля (друга половина етапу В ІІ – початок етапу С ІІ). Згідно каліброваних радіовуглецевих дат, матеріали, що аналізуються, датовані в межах 3900 – 3300/3200 р. до н.е.

Територіальні рамки роботи. Досліджуваний регіон включає лісостепову зону в межиріччі Південного Бугу та Дніпра. З півдня регіон обмежений річками Синюха, Велика Вись та їх притоками, а з півночі – притоками річки Рось. До аналізу також залучено деякі пам’ятки Канівської Наддніпрянщини.

Джерельну базу роботи складають матеріали дослідження поселень ЗТК у регіоні, що вивчається: пам’ятки володимирівської (6), небелівської (26), томашівської групи (23), пам’ятки косенівської групи та типу Кочержинці-Шульгівка (12). Також розглянуто житлово-господарчі комплекси поселень (118).

Практичне значення результатів дослідження полягає у висвітленні одного з найбільш цікавих періодів доби енеоліту на території сучасної України. Результати дослідження можуть бути використаними при написанні узагальнюючих робіт з археології та давньої історії України, а також суміжних територій, підготовці підручників та курсів лекцій на історичних факультетах вищих навчальних закладів.

Особистим внеском здобувача в розрахунки середнього числа мешканців одного будинку [Дяченко, 2007б], проведені спільно з м.н.с. відділу енеоліту – бронзової доби ІА НАНУ Д.К. Черноволом, є комбінаторно-статистичний аналіз споруд та палеодемографічні розрахунки.

Апробація результатів дослідження здійснювалась у формі доповідей на засіданнях Відділу енеоліту – бронзової доби ІА НАНУ, студентських, регіональних та міжнародних конференціях (Черкаси, Київ, Збараж, Тернопіль, Кишинів) у 2005 – 2009 рр.

Результати дисертації викладено у 6 наукових статтях, з них 5 в спеціальних виданнях, затверджених ВАК України та прирівняних до них.

Структура роботи. Дисертація складається зі вступу, шести розділів, висновків (182 стор.), 12 додатків (138 стор.) та списку використаних джерел (282 позиції).

ЗМІСТ РОБОТИ

ВСТУП

У вступній частині роботи обґрунтовано актуальність теми та практичне значення роботи, визначено об’єкт, предмет, хронологічні та територіальні рамки дослідження, сформульовано мету та завдання дисертації, її практичне значення.

РОЗДІЛ 1

ПРОБЛЕМИ СИСТЕМАТИЗАЦІЇ ТА ІНТЕРПРЕТАЦІЇ ТРИПІЛЬСЬКИХ МАТЕРІАЛІВ БУГО-ДНІПРОВСЬКОГО МЕЖИРІЧЧЯ (просторово-часовий аспект)

З огляду на поставлені задачі дослідження проаналізовано літературу з проблем відносної хронології пам’яток ЗТК у Буго-Дніпровському межиріччі, включаючи питання мікрохронології великих поселень, проблем ієрархії населених пунктів, а також формування та функціонування поселень великих розмірів, проблем демографічного та соціально-економічного розвитку населення.

1.1. Проблеми локально-хронологічного членування пам’яток. В літературі запропоновано кілька схем відносної хронології пам’яток ЗТК досліджуваного регіону (Т.Г. Мовша, С.М. Рижов, В.О. Круц, Т.М. Ткачук, Е.В. Овчинников та ін.). За основу взято найповнішу схему С.М. Рижова. Результати подальшого моделювання дозволять підтвердити або спростувати її постулати. Варіабельність можливих значень ознаки специфічного поєднання морфолого-стилістичних особливостей кераміки (головний критерій групування комплексів в ієрархічній схемі С.М. Рижова), дозволяє виділити кілька можливих варіантів локалізації поселень у часі. Окремої уваги заслуговують проблеми мікрохронології та відносної хронології поселень великих розмірів. Зважаючи на рівень вивченості зазначених пам’яток (в Тальянках досліджено залишки близько 2 % жител від їх загальної кількості, в Майданецькому – близько 3,5 %), полеміка стосовно мікрохронології таких населених пунктів загалом не виходить за межі гіпотетичної площини. Тому доцільним є моделювання різних варіантів мікрохронології великих поселень та їхнього місця у відносній хронології пам’яток регіону.

1.2. Організація населення в просторі. Проблема ієрархії поселень. Дослідники (М.Ю. Відейко, Д. Монах, К.-М. І Г. Лазарович та ін.) неодноразово наголошували, що ієрархія населених пунктів є типовою особливістю просторової організації населення Центральної та Південно-Східної Європи за доби неоліту – бронзи. Не є винятком і населення Кукутень-Трипільської спільності, де найбільш яскраво виражена ієрархія поселень Буго-Дніпровського межиріччя. Беручи до уваги різні думки дослідників стосовно інтерпретації населених пунктів великих розмірів, можна позначити три основні гіпотези щодо їхньої інтерпретації – племінні центри, центри вождівств, протоміста або ранні міста.

1.3. Оцінка демографічної ситуації. Палеодемографічні розрахунки неодноразово проводилися для окремих регіонів Кукутень-Трипільської спільності та окремих поселень. Аналіз відповідних робіт [Пассек, 1949а, с.150; Бибиков, 1965, с.51-52; Массон, 1975, с.31-32; 1980, Шмаглий, 1975, с.69; 1980, с.202; 1987, с.69; 1989, с.262; 1990а, с.14; 2001-2002, с.126; с.204-210; Круц, 1987, с.133-135; 1989, с.117-126; 1993; Колесников, 1987, с.69-70; 1993а, с.18-19; 1995, с.93-94; 1993г, с.36-41; Відейко, 1992, с.61; Сапрон, 1993, с.45-46 та ін.] дозволяє вказати, що ключовим коефіцієнтом у розрахунках є показник числа мешканців одного житла. Для визначення числового значення цього показника доцільно використати метод моделювання середнього складу сім’ї та розрахунки за критерієм „корисної” площі жител.

1.4. Проблеми економічного та соціально-політичного розвитку населення (просторовий аспект). Зважаючи на значний обсяг літератури з проблем економічного та соціально-політичного розвитку населення, розглянуто просторовий аспект окресленої проблематики. Важливою закономірністю в локальних особливостях господарської діяльності населення Кукутень-Трипільської спільності є поширення підсічно-вогневого землеробства в зоні лісів помірного поясу та підсічно-вогневого землеробства у поєднанні з перелогом – в лісостеповій зоні [Відейко, 2006, с.111-115]. Питання про рівень розвитку обмінних відносин має вирішуватися в контексті проблеми стадіального рівня розвитку населення. Реконструкції ресурсних зон поселень є доволі проблематичними з огляду на складність верифікації таких моделей. Зважаючи на характер джерельної бази, доцільним є застосування методів, що мають евристичний потенціал. Реконструкції соціально-політичної організації населення в цілому відповідають розумінню дослідниками функцій поселень великих розмірів.