§ 2. Провадження в суді присяжних

Стаття 383

Порядок провадження в суді присяжних

1. Кримінальне провадження судом присяжних здійснюється відповідно до загальних правил цього Кодексу з особливостями, встановленими цим параграфом.

2. Суд присяжних утворюється при місцевому загальному суді першої інстанції.

3. Усі питання, пов'язані з судовим розглядом, крім питання, передбаченого частиною третьою статті 331 цього Кодексу, судді і присяжні вирішують спільно.

Глава ЗО. Особливі порядки провадження в суді першої інстанції

170

вання українського кримінального процесу визначила поняття, особливості формування та діяльності суду присяжних, закріпила механізми реалізації громадянами права на участь у суді присяжних.

Існують дві моделі суду присяжних: європейська (континентальна, франко-гер- манська) і класична (англо-американська).

При класичній моделі судом присяжних є обрані представники суспільства, які утворюють відокремлену від професійного судді колегію і приймають рішення про винуватість чи невинуватість особи - вердикт. За континентальною моделлю присяжні (народні засідателі, шефени) виступають з тими ж правами, що й судді, беруть активну участь у дослідженні доказів, визначають наявність у діях особи всіх елементів складу злочину. Українське законодавство імплементувало європейську (континентальну) модель суду присяжних.

Кримінальне провадження в суді першої інстанції щодо злочинів, за вчинення яких передбачено довічне позбавлення волі, за клопотанням обвинуваченого може здійснюватися судом присяжних (два професійних судді та три присяжних (ч. З ст. 31 КПК)).

2. В Україні суд присяжних діє лише в місцевому загальному суді першої інстанції. В інших судах (наприклад, у спеціалізованому) або в апеляційній чи касаційній інстанціях суд присяжних не створюється і не діє.

Для затвердження списку присяжних територіальне управління Державної судової адміністрації України звертається з поданням до відповідної місцевої ради, що формує і затверджує у кількості, зазначеній у поданні, список громадян, які постійно проживають на території, на яку поширюється юрисдикція відповідного суду. У разі неприйняття місцевою радою протягом двох місяців з моменту отримання подання рішення про затвердження списку присяжних територіальне управління Державної судової адміністрації України звертається з поданням щодо затвердження списку присяжних до відповідної обласної ради. Список присяжних затверджується один раз на два роки і переглядається в разі необхідності за поданням територіального управління Державної судової адміністрації України (ст. 583 ЗУ «Про судоустрій і статус суддів»).

Саме поняття «місцева рада» у чинному законодавстві України не визначено. Однак ЗУ «Про місцеве самоврядування в Україні» від 21.05.1997 р. № 280/97-ВР визначено поняття «представницький орган місцевого самоврядування» - це виборний орган (рада), який складається з депутатів і відповідно до закону наділяється правом представляти інтереси територіальної громади і приймати від її імені рішення (абз. 5 ч. 1 ст. 1); районні ради - це органи місцевого самоврядування, що представляють спільні інтереси територіальних громад сіл, селищ та міст (абз. 6 ч. 1 ст. 1). Також у ч. 2 ст. 5 цього Закону передбачено, що у містах з районним поділом за рішенням територіальної громади міста або міської ради відповідно до цього Закону можуть утворюватися районні в місті ради. Районні в містах ради утворюють свої виконавчі органи та обирають голову ради, який одночасно є і головою її виконавчого комітету.

Таким чином, якщо юрисдикція відповідного суду поширюється лише на місто/ район у місті - необхідно звертатися з поданням до міської ради (у випадку поділу міста на райони, створення районних у місті судів та створення районної у місті ради - до районної у місті ради), якщо на район області - до районної ради.

При цьому територіальним управлінням Державної судової адміністрації України у кожному конкретному випадку необхідно враховувати адміністративно-територі

3 Стаття 124 Конституції України проголошує право народу безпосередньо брати участь у здійсненні правосуддя через народних засідателів і присяжних. Можливість реалізувати своє конституційне право на участь у правосудді як присяжного виникла у громадян лише з ухваленням нового КПК. Коментована глава вперше за час існу-

Стаття 393

171

альні особливості кожної області (наприклад, наявність районних у місті рад та відповідно районних у місті судів, наявність міськрайонних судів тощо).

При цьому відповідно до ст. 58і ЗУ «Про судоустрій і статус суддів» для затвердження списку присяжних територіальне управління Державної судової адміністрації України звертається з поданням до відповідної місцевої ради, що формує і затверджує у кількості, зазначеній у поданні, список громадян, які постійно проживають на території, на яку поширюється юрисдикція відповідного суду, відповідають вимогам ст. 59 цього Закону і дали згоду бути присяжними.

Якщо ж юрисдикція відповідного суду поширюється на територію кількох адміністративно-територіальних одиниць (місто обласного значення, район області тощо), представництво яких здійснюють кілька органів місцевого самоврядування, жоден із яких не представляє інтереси усіх цих територіальних громад (наприклад, представництво інтересів територіальної громади міста обласного значення здійснює лише міська рада, оскільки жителі міста обласного значення не беруть участі у виборах депутатів відповідної районної ради, а територіальних громад сіл, селищ та інших міст цього району - представляє районна рада), то з метою відображення у списку присяжних представників усіх територіальних громад, які знаходяться на території, на яку поширюється юрисдикція відповідного суду, доцільно звертатися із поданням щодо формування та затвердження списку присяжних до кількох місцевих рад районної ради, міської ради чи декількох міських рад. Відповідно, потрібно визначати рівну кількість присяжних для кожної ради.

Таким чином, для одного суду буде затверджено різними місцевими радами кілька списків присяжних, які в автоматизованій системі документообігу суду доцільно звести в єдиний список.

При визначенні мінімальної кількості присяжних для кожного місцевого загального суду окремо територіальним управлінням Державної судової адміністрації слід враховувати кількість населення, яке проживає на відповідній території, кількість суддів, які працюють у відповідному суді (з можливістю одночасного розгляду декількох проваджень судом присяжних), статистичні дані (передусім динаміку щодо збільшення) про розгляд судами злочинів, за вчинення яких передбачено довічне позбавлення волі.

3. Провадження судом присяжних здійснюється за загальними правилами КПК, за винятком деяких особливостей, які встановлені цим параграфом.

Присяжні під час провадження виступають як судді, і всі питання, пов'язані з судовим розглядом, судді та присяжні вирішують спільно (наприклад, у дослідженні доказів, голосуванні). Виняток із цього правила становить питання, передбачене ч. З ст. 331 КПК (продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру чи з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою), яке вирішує головуючий.

Стаття 384

Роз'яснення права на суд присяжних

1. Прокурор, суд зобов'язані роз'яснити обвинуваченому у вчиненні злочину, за який передбачене покарання у виді довічного позбавлення волі, можливість та особливості розгляду кримінального провадження стосовно нього судом присяжних.

Глава ЗО. Особливі порядки провадження в суді першої інстанції

172

Письмове роз'яснення прокурора обвинуваченому про можливість, особливості і правові наслідки розгляду кримінального провадження судом присяжних додається до обвинувального акта і реєстру матеріалів досудового розслідування, які передаються до суду.

2. Обвинувачений у вчиненні злочину, за який передбачене покарання у виді довічного позбавлення волі, під час підготовчого судового засідання мас право заявити клопотання про розгляд кримінального провадження стосовно нього судом присяжних.

1. Обвинуваченому у вчиненні злочину, за який передбачене покарання у виді довічного позбавлення волі, повинно бути повідомлено про право на розгляд його кримінального провадження судом присяжних.

Обвинуваченим особа стає після того, як обвинувальний акт щодо неї буде переданий до суду. Виходячи зі змісту цієї статті, видається, що прокурор зобов'язаний роз'яснити власне підозрюваному про право на суд присяжних.

Відповідно до ст. 293 КПК одночасно з переданням обвинувального акта до суду (це може бути обвинувальний акт, складений слідчим, який затверджує прокурор, або він може скласти новий (ст. 291 КПК)) прокурор зобов'язаний під розписку надати його копію та копію реєстру матеріалів досудового розслідування підозрюваному, його захиснику, законному представнику. Оскільки письмове роз'яснення про право на суд присяжних додається до обвинувального акта і передається до суду, такий обов'язок прокурор повинен здійснити ще до передання обвинувального акта до суду.

Виходячи із змісту п. З ч. 4 ст. 291 КПК (розписка підозрюваного про отримання копії обвинувального акта), прокурору необхідно вручити підозрюваному роз'яснення про право на суд присяжних одночасно з обвинувальним актом. На роз'ясненні, яке передається до суду, має бути відмітка про вчинення таких дій.

Знання підозрюваного про можливість розгляду кримінального провадження щодо нього судом присяжних ще до початку судового провадження дозволить йому підготуватися до реалізації такого права і рішення його буде обдуманим та обґрунтованим.

Письмове роз'яснення прокурора про право особи на розгляд кримінального провадження щодо неї судом присяжних повинно містити такі положення:

1) прізвище, ім'я, по батькові прокурора, який проводить роз'яснення;

2) місце, дату і час його виконання;

3) найменування кримінального провадження та його реєстраційний номер;

4) анкетні відомості підозрюваного, який має таке право;

5) короткий виклад фактичних даних, правову кваліфікацію злочину, з посиланням на норму закону, яка передбачає санкцію у вигляді довічного позбавлення волі;

6) безпосереднє роз'яснення права підозрюваного на суд присяжних;

7) відмітка особи, що таке право їй роз'яснено і вона розуміє правові наслідки цього, та її підпис;

8) підпис особи, яка була присутня під час виконання такої дії (наприклад, захисника);

9) підпис прокурора, який виконав таке роз'яснення.

2. Якщо обвинувачений не виявив бажання реалізувати своє право на суд присяжних, суд під час підготовчого засідання зобов'язаний роз'яснити йому право на розгляд

Стаття 393

173

кримінального провадження щодо нього таким складом суду. Відмітка про це робиться у журналі судового засідання. Крім цього, таке роз'яснення фіксується за допомогою звукозаписувального технічного пристрою під час повного фіксування судового засідання (ч. 5 ст. 27 КПК). Якщо обвинувачений не може визначитися з реалізацією такого права, то суд може оголосити перерву для прийняття ним остаточного рішення.

Під час підготовчого засідання обвинувачений у вчиненні злочину, за який передбачене покарання у виді довічного позбавлення волі, може також з власної ініціативи заявити клопотання про розгляд кримінального провадження стосовно нього судом присяжних.

Виклик присяжних

1. Після призначення судового розгляду судом присяжних головуючий дає секретарю судового засідання розпорядження про виклик присяжних у кількості семи осіб, які визначаються автоматизованою системою документообігу суду з числа осіб, які внесені до списку присяжних.

2. Громадяни, які внесені до списку присяжних і можуть бути викликані до суду як присяжні, визначаються згідно із Законом України «Про судоустрій і статус суддів».

3. Письмовий виклик має бути вручений присяжному під розписку не пізніше ніж за п'ять днів до судового засідання. У виклику зазначаються день, час і місце проведення судового засідання, права та обов'язки присяжного, перелік вимог до присяжних, а також підстави для увільнення їх від виконання обов'язків, припис про явку, а також обов'язок присяжного (чи іншої особи, яка одержала виклик для передачі його присяжному) невідкладно повідомити суд про причини неможливості явки.

4. На підставі письмового виклику роботодавець зобов'язаний звільнити присяжного від роботи на час виконання ним обов'язків зі здійснення правосуддя.

Глава ЗО. Особливі порядки провадження в суді першої інстанції

174

родними договорами України. Громадянство України підтверджується паспортом громадянина України. Цим же документом особа підтверджує свій вік. Вимога тридцятирічного вікового цензу видається виправданою, оскільки присяжним має бути зріла, морально сформована особа, з достатнім життєвим досвідом, аби мати можливість об'єктивно та всебічно розглянути обставини злочину і ухвалити справедливе рішення.

Поняття «місце постійного проживання» в чинному законодавстві не визначено. Тому необхідно керуватися ЗУ «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» від 11.12.2003 р. № 1382-ІУ, в якому визначено лише поняття «місця проживання».

Так, згідно зі ст. З згаданого Закону місце проживання - це адміністративно-територіальна одиниця, на території якої особа проживає строком понад шість місяців на рік, та яке підлягає обов'язковій реєстрації, тобто внесення відомостей до паспортного документа про місце проживання із зазначенням адреси житла особи та внесення цих даних до реєстраційного обліку відповідного органу спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань реєстрації.

Відтак особа може бути включена до списку присяжних за умови, що на день подання заяви про згоду бути присяжним така особа проживає не менше шести місяців з дня реєстрації її місця проживання на території, на яку поширюється юрисдикція відповідного суду. Місце проживання особи також підтверджується паспортом з відміткою про реєстрацію місця проживання.

Не можуть бути включені до списків присяжних громадяни:

1) визнані судом обмежено дієздатними або недієздатними;

2) які мають хронічні психічні чи інші захворювання, що перешкоджають виконанню обов'язків присяжного;

3) які мають не зняту чи не погашену судимість;

4) народні депутати України, члени КМУ, судді, прокурори, працівники органів внутрішніх справ та інших правоохоронних органів, військовослужбовці, працівники апаратів судів, інші державні службовці, адвокати, нотаріуси;

5) громадяни, які досягай шістдесяти п'яти років;

6) особи, які не володіють державною мовою.

Оскільки список присяжних пропонується формувати на підставі єдиного Державного реєстру виборців, який ведеться з метою державного обліку громадян України, що мають право голосу відповідно до ст. 70 Конституції України, то необхідності додатково перевіряти особу на предмет її недієздатності немає. За Конституцією України недієздатні права голосу не мають, тому вони не можуть бути включені до реєстру виборців. З метою виявлення і виключення таких осіб із реєстру виборців органи ведення Державного реєстру виборців щомісячно поновлюють інформацію на підставі даних відповідного районного (районного у місті, міського, міськрайонного) суду про виборців, які протягом попереднього місяця були визнані недієздатними (п. 1 ч. 6 ст. 22 ЗУ «Про Державний реєстр виборців» від 22.02.2007 р. № 698-У).

Для з'ясування питання, чи є особа обмежено дієздатною, відповідна рада, яка формує списки присяжних, може звернутися із запитом до органу опіки і піклування за місцем проживання особи.

Стаття 393

175

Відсутність хронічних психічних чи інших захворювань, що перешкоджають виконанню обов'язків присяжного, підтверджується медичними довідками та сертифікатами, виданими у відповідному порядку (див.: «Порядок проведення обов'язкових попередніх та періодичних психіатричних оглядів і переліку медичних психіатричних протипоказань щодо виконання окремих видів діяльності (робіт, професій, служби), що можуть становити безпосередню небезпеку для особи, яка провадить цю діяльність, або оточуючих», затверджений постановою КМУ від 27.09.2000 р. № 1465, Інструкція про проведення обов'язкових попередніх та періодичних психіатричних оглядів, затверджена наказом МОЗ від 17 січня 2002 р. № 12; Положення про сертифікат про проходження профілактичного наркологічного огляду, затверджене наказом МОЗ від 28 листопада 1997 р. № 339; Інструкція про профілактичний наркологічний огляд та його обов'язкові обсяги, затверджена наказом МОЗ від 28 листопада 1997 р. № 339, «Про вдосконалення системи профілактичних протиалкогольних та протинаркотичних заходів та обов'язкових профілактичних наркологічних оглядів», затверджені наказом МОЗ від 28 листопада 1997 р. № 339).

Відсутність не знятої чи не погашеної судимості підтверджується довідкою про результати спеціальної перевірки відомостей щодо притягнення особи до кримінальної відповідальності, наявність судимості, її зняття, погашення, про застосування до кандидата адміністративного стягнення за корупційні правопорушення, яка видається уповноваженими органами МВС. (Указ Президента України від 25.01.2012 р. № 33/2012 «Про Порядок організації проведення спеціальної перевірки відомостей щодо осіб, які претендують на зайняття посад, пов'язаних із виконанням функцій держави або місцевого самоврядування», Доручення МВС від 22.06.2012 р. № 9732 «Про організацію роботи щодо проведення спецперевірок».)

Народні депутати України, члени КМУ, судді, прокурори, працівники органів внутрішніх справ та інших правоохоронних органів, військовослужбовці, працівники апаратів судів, інші державні службовці, адвокати, нотаріуси не можуть бути включені до списку присяжних, оскільки присяжними мають бути люди, які професійно не займаються юриспруденцією і оцінюють обставини у судовому розгляді з позицій життєвого досвіду, емоцій та здорового глузду. Щодо державних службовців, то їхня участь як присяжних може перешкодити виконанню ними їхніх владно-розпорядчих обов'язків і створити труднощі в роботі відповідних державних органів. Саме тому до числа осіб, яким у зв'язку з професією заборонено бути присяжним, необхідно включити і посадових осіб місцевого самоврядування. їхні права та обов'язки багато в чому перекликаються з повноваженнями державних службовців, окремі пільги та гарантії державних службовців поширюються й на посадових осіб місцевого самоврядування (ЗУ «Про службу в органах місцевого самоврядування»).

Заборона на участь у суді присяжних не поширюється на тих осіб, які припинили свою професійну діяльність, що унеможливлювала їх участь у здійсненні правосуддя народом. Навіть якщо такі особи працювали суддями чи прокурорами, КПК не встановлює обмежень для включення їх до списку присяжних за умови, що на момент формування списку особи припинили свою професійну діяльність.

Досягнення громадянином шістдесяти п'яти років підтверджується паспортом або свідоцтвом про народження (див.: «Положення про паспорт громадянина України, про

Глава ЗО. Особливі порядки провадження в суді першої інстанції

176

свідоцтво про народження та про паспорт громадянина України для виїзду за кордон», затверджене постановою BP України від 26.06.1992 p. № 2503-ХІІ).

Справедливим є обмеження у праві бути присяжним для особи, яка не володіє державною мовою. Не може виконувати обов'язків присяжного особа, яка не володіє мовою судочинства. Згідно з принципом безпосередності (ст. 257 КПК) внутрішнє переконання особи має формуватися у результаті безпосереднього сприйняття всього, що відбувається під час судового розгляду.

Факт володіння державною мовою підтверджується особистою заявою про згоду бути присяжним.

3. Виклик особі, яка була визначена автоматизованою системою документообігу зі списку присяжних, скеровується письмово поштою, рекомендованим листом із повідомленням про вручення. Вручається він присяжному або іншій особі, яка його отримала, для передачі присяжному під розписку, але не пізніше ніж за п'ять днів до судового засідання. Такий строк встановлюється для того, щоб присяжний мав можливість закінчити свої справи і вчасно приступити до виконання обов'язків присяжного.

У виклику обов'язково зазначаються: день, час і місце проведення судового засідання, права та обов'язки присяжного, перелік вимог до присяжних, підстави для увільнення їх від виконання обов'язків, припис про явку та попередження про те, що неявка особи в суд без поважних причин буде розглядатися як прояв неповаги до суду, обов'язок присяжного (чи іншої особи, яка одержала виклик для передачі його присяжному) невідкладно повідомити суд про причини неможливості явки.

Отримання виклику присяжним менше ніж за п'ять днів до судового засідання і неприбуття у зв'язку з цим до суду не розглядається як неповага до суду, за яку передбачено покарання ст. 1853 КУпАП.

Повідомлення про причини неявки в суд може бути здійснено будь-яким доступним для присяжного способом, бажано до початку судового засідання. Якщо в особи є підстави для звільнення її від участі в судовому розгляді як присяжного, передбачені ст. 60 ЗУ «Про судоустрій і статус суддів», вона має подати письмову заяву з викладенням усіх обставин, що дають право на звільнення, голові відповідного суду. Голова суду вправі звільнити таких осіб від участі в кримінальному провадженні як присяжних до початку судового провадження.

4. Виклик особи як присяжного до суду є підставою для звільнення її роботодавцем від роботи на час виконання нею обов'язків зі здійснення правосуддя. Відмова у звільненні від роботи вважається неповагою до суду, за яку передбачено покарання у вигляді штрафу (ст. 1853 КУпАП).

Стаття 386

Права і обов'язки присяжного

1. Присяжний має право:

1) брати участь у дослідженні всіх відомостей та доказів у судовому засіданні;

2) робити нотатки під час судового засідання;

3) з дозволу головуючого ставити запитання обвинуваченому, потерпілому, свідкам, експертам, іншим особам, які допитуються;

Стаття 393

177

4) просити головуючого роз'яснити норми закону, що підлягають застосуванню під час вирішення питань, юридичні терміни і поняття, зміст оголошених у судовому засіданні документів, ознаки злочину, у вчиненні якого обвинувачується особа. 2. Присяжний зобов'язаний:

1) правдиво відповісти на запитання головуючого і учасників судового прова- ення щодо можливих перешкод, передбачених цим Кодексом або законом, для

ого участі в судовому розгляді, його стосунків з особами, які беруть участь у кри- інальному провадженні, що підлягає розгляду, та поінформованості про його "ставини, а також на вимогу головуючого подати необхідну інформацію про себе;

2) додержуватися порядку в судовому засіданні і виконувати розпорядження овуючого;

3) не відлучатися із залу судового засідання під час судового розгляду;

4) не спілкуватися без дозволу головуючого з особами, що не входять до скла- суду, стосовно суті кримінального провадження та процесуальних дій, що

ійснюються (здійснювалися) під час нього;

5) не збирати відомості, що стосуються кримінального провадження, поза овим засіданням;

6) не розголошувати відомості, які безпосередньо стосуються суті кримінаЛЬ- ОНІ провадження та процесуальних дій, що здійснюються (здійснювалися) під

с нього, і стали відомі присяжному у зв'язку з виконанням його обов'язків.

1. Присяжний володіє рядом прав, які дозволяють йому виконувати покладені на ого функції.

На відміну від класичної моделі суду присяжних, присяжний за законодавством України є активним учасником у дослідженні всіх відомостей та доказів у судовому засіданні. Так, присяжний бере участь шляхом голосування у вирішенні питань всім складом суду (наприклад, щодо обсягу доказів, які будуть досліджуватися).

Під час дослідження доказів присяжний має право робити різноманітні нотатки, зазначаючи певні відомості, які в подальшому можуть бути ним використані, наприклад, під час прийняття рішення.

Будучи активним учасником у дослідженні доказів, присяжний вправі, з дозволу головуючого (а таким у суді присяжних завжди є професійний суддя), ставити питання для уточнення чи конкретизації незрозумілих йому відомостей будь-яким учасникам, які допитуються.

Присяжними в основному є особи, які не мають юридичних знань, тому для роз'яснення деяких із них (норми закону, що підлягають застосуванню під час вирішення питань, юридичні терміни і поняття, зміст оголошених у судовому засіданні документів, ознаки злочину, у вчиненні якого обвинувачується особа) вони можуть звернутися з таким проханням до головуючого.

2. Поряд з правами на присяжного покладено і ряд обов'язків.

Певна інформація про присяжного вже є в суду, оскільки вона збирається під час відбору його для здійснення правосуддя. Однак і вже відома інформація, і невідома (наприклад, про стосунки з особами, які беруть участь у процесі) може бути з'ясована також під час судового провадження. Такі відомості збираються для перевірки мож

Глава ЗО. Особливі порядки провадження в суді першої інстанції

178

ливої участі присяжного під час судового розгляду. Якщо такі обставини будуть з'ясовані, тоді можна заявити відвід такій особі (ст. 75 КПК). Головуючий може вимагати від присяжного подання іншої необхідної інформації про себе.

Незважаючи на те, що присяжний виступає як суддя під час судового розгляду, він повинен дотримуватися порядку в судовому засіданні і виконувати розпорядження головуючого.

Дотримуючись принципу незмінності складу суду (ст. 319 КПК), присяжний зобов'язаний перебувати постійно під час судового розгляду у залі судового засідання.

Для недопущення втручання у роботу присяжного і виключення впливу на його свідомість та зміну думки щодо провадження, яке розглядається, без дозволу головуючого присяжному забороняється спілкування з особами, які не входять до складу суду, щодо суті провадження, процесуальних дій, що здійснюються під час нього. У зв'язку з цим у судах мають бути створені такі умови, які б дозволяли присяжним виконувати свої функції (місця у залі судового засідання як для основних, так і запасних присяжних, кімнати відпочинку тощо).

Також присяжному забороняється розголошувати будь-які відомості, які безпосередньо стосуються суті кримінального провадження і стали йому відомі у зв'язку з виконанням його обов'язків.

Кримінальний процес України декларується як змагальний (сторони самостійно обстоюють свої інтереси і для цього можуть використовувати всі передбачені КПК засоби (ст. 22). Переконання присяжного щодо обставин кримінального провадження ґрунтуються на відомостях, які надані сторонами, тому він не може збирати докази самостійно поза судовим засіданням. Цим присяжний підмінятиме сторони, виконуючи не властиві йому функції.

Стаття 387

Відбір присяжних у суді

1. Відбір присяжних здійснюється після відкриття судового засідання.

2. Головуючий повідомляє присяжним, яке провадження підлягає розгляду, роз'яснює їм права та обов'язки, а також умови їх участі в судовому розгляді. Кожен із присяжних має право заявити про неможливість його участі в судовому розгляді, вказавши на причину цього, та заявити собі самовідвід.

3. Головуючий з'ясовує, чи немає передбачених цим Кодексом або законом підстав, які перешкоджають залученню громадянина в якості присяжного або є підставою для звільнення окремих присяжних від виконання їх обов'язків, а так само для звільнення присяжних від виконання їх обов'язків за їх усними чи письмовими заявами.

Для з'ясування обставин, що можуть перешкоджати участі присяжного в судовому розгляді, прокурор, потерпілий, обвинувачений з дозволу головуючого можуть ставити присяжним відповідні запитання.

4. Кожному з присяжних, який з'явився, учасники судового провадження можуть заявити відвід з підстав, передбачених статтями 75 і 76 цього Кодексу.

5. Усі питання, пов'язані зі звільненням присяжних від участі в розгляді кримінального провадження, а також із самовідводом і відводом присяжних, вирішуються ухвалою суду у складі двох професійних суддів, що постановляється після про

Стаття 393

179

ведення наради на місці без виходу до нарадчої кімнати, крім випадків, коли вихід до нарадчої кімнати буде визнаний судом необхідним. У разі якщо судді не прийшли до одноголосного рішення щодо вирішення питання, пов'язаного зі звільненням присяжного від участі в розгляді кримінального провадження або самовідводом чи відводом присяжного, присяжний вважається звільненим від участі в розгляді кримінального провадження або відведеним.

6. Якщо після виконання вимог, передбачених частинами першою - п'ятою цієї статті, присяжних залишилося більше необхідної для участі в судовому розгляді кількості, присяжні визначаються автоматизованою системою документообігу суду з числа присяжних, що не були звільнені або відведені від участі в розгляді кримінального провадження.

7. Якщо в результаті виконання дій, зазначених у частині п'ятій цієї статті, присяжних залишилося менше необхідної для участі в судовому розгляді кількості, секретар судового засідання за вказівкою головуючого викликає присяжних додатково.

8. Після відбору основних присяжних відбирається двоє запасних присяжних з додержанням зазначених у цій статті правил.

9. Прізвища відібраних основних і запасних присяжних заносяться до журналу судового засідання в тому порядку, в якому їх було відібрано.

10. Запасні присяжні під час судового засідання постійно перебувають на відведених їм місцях і до ухвалення вироку можуть бути включені до складу основних присяжних у разі неможливості кого-небудь з основних присяжних продовжувати участь у судовому розгляді. Про заміну вибулих основних присяжних запасними суд присяжних постановляє ухвалу.

1. Судове засідання розпочинається із процедури відбору присяжних до суду присяжних із тих семи осіб, яких шляхом вибірки визначила автоматизована система документообігу суду.

2. Насамперед головуючий роз'яснює особам, що з'явилися в судове засідання для участі у суді присяжних, їх права та обов'язки, визначені ст. 386 КПК, умови їх участі у судовому розгляді, передбачені ЗУ «Про судоустрій і статус суддів» та роз'яснює можливість звільнення їх від виконання обов'язків присяжного.

3. Згідно зі ст. 60 ЗУ «Про судоустрій і статус суддів» особа, яка не може бути включена до списку присяжних, але включена до нього, звільняється від виконання обов'язків присяжного головою відповідного суду. Він також звільняє від виконання обов'язків присяжного тих осіб, які подадуть до суду відповідну заяву з проханням про це до початку судового розгляду, за наявності поважних причин. Зокрема, звільняються особи, які перебувають у відпустці у зв'язку з вагітністю та пологами, у відпустці по догляду за дитиною, а також які мають дітей дошкільного чи молодшого шкільного віку або утримують дітей-інвалідів, інших хворих або членів сім'ї похилого віку; керівники та заступники керівників органів місцевого самоврядування; особи, які через свої релігійні переконання вважають для себе неможливою участь у здійсненні правосуддя; інші особи, якщо голова суду визнає поважними причини, на які вони посилаються.

Однак, якщо особи заявили про своє бажання звільнитися від виконання обов'язків присяжного після відкриття судового засідання, то питання їхнього звільнення вирішується у судовому засіданні шляхом постановлення ухвали двома професійними суддями.

Глава ЗО. Особливі порядки провадження в суді першої інстанції

180

Для підтвердження перебування жінки у відпустці у зв'язку з вагітністю та пологами необхідно надати листок тимчасової непрацездатності (або його завірену копію), виданий згідно зі встановленим порядком. Так само підтверджується тимчасова непрацездатність внаслідок хвороби. Вагітність підтверджується медичною довідкою, виданою медичною установою, в якій жінка перебуває на обліку як вагітна. Наявність малолітніх дітей підтверджується свідоцтвом про їх народження, а дитини-інваліда ще й відповідним посвідченням про інвалідність.

Якщо особа не може бути присяжним, оскільки є помічником недієздатної фізичної особи, яка за станом здоров'я не може самостійно здійснювати свої права, свій статус вона підтверджує відповідним документом, виданим органом опіки та піклування згідно зі ст. 78 ЦК.

Неможливість участі у здійсненні правосуддя через релігійні переконання підтверджується листом відповідної релігійної організації, у якому стверджується, що особа є членом такої організації і не може у зв'язку зі своїми релігійними переконаннями брати участь у правосудді.

У юридичній літературі часто обговорюється доречність участі як присяжних німих, глухих, сліпих, а також інших осіб з обмеженими фізичними можливостями. В основному апелюють до проблемної участі в судовому засіданні таких осіб, що призводить до порушення принципу безпосередності (оскільки інформацію вони отримуватимуть за допомогою інших осіб). Тому пропонується за наявності їх прохання звільняти таких громадян від виконання обов'язків присяжних у зв'язку з поважними причинами, що унеможливлюють їх участь у судовому розгляді. Однак, якщо така особа сама не наполягає на своєму звільненні, її відвід через обмежені фізичні можливості необхідно розглядати як дискримінацію.

Окремої уваги заслуговує можливість звільнення від виконання обов'язків присяжного посадових осіб органів місцевого самоврядування, передбачена п. 2 ч. 2 ст. 60 ЗУ «Про судоустрій і статус суддів». Видається, що такі особи взагалі не можуть брати участі у здійсненні правосуддя як присяжні з огляду на п. 4 ч. 2 ст. 59 ЗУ «Про судоустрій і статус суддів», який забороняє включення до списків присяжних державних службовців.

Так, відповідно до ч. 2 ст. 12 ЗУ «Про службу в органах місцевого самоврядування» на посадових осіб місцевого самоврядування поширюються вимоги та обмеження, встановлені ЗУ «Про засади запобігання і протидії корупції». Обмеження щодо сумісництва та суміщення з іншими видами діяльності визначені ст. 7 ЗУ «Про засади запобігання і протидії корупції» та відповідно до п. «в» ч. 1 ст. 4 цього ж Закону поширюються на державних службовців, посадових осіб місцевого самоврядування. Отже, посадовим особам місцевого самоврядування заборонено займатися іншою оплачуваною або підприємницькою діяльністю (крім викладацької, наукової і творчої діяльності, медичної практики, інструкторської та суддівської практики із спорту), якщо інше не передбачено Конституцією або законами України.

Таким чином, вважаємо, що посадові особи органів місцевого самоврядування не можуть бути включені до списку присяжних, оскільки прирівнюються до державних службовців.

Для з'ясування обставин, що можуть перешкоджати участі присяжного в судовому розгляді, прокурор, потерпілий, обвинувачений з дозволу головуючого можуть ставити присяжним відповідні запитання.

Коментована стаття не надає такого права захиснику обвинуваченого та представнику потерпілого, однак, керуючись змістом статей 46, 58 КПК, вони можуть ставити питання присяжним на рівні з іншими учасниками судового провадження.

Стаття 393

181

Поставлені питання дозволяють з'ясувати обставини, які перешкоджають участі присяжних у судовому засіданні й мають значення для заявлення їм відводів. Однак такі питання не повинні стосуватися конфіденційної інформації про осіб (домашня адреса, місце роботи тощо), оскільки її можна використати для впливу на присяжних. Тому в кожному конкретному випадку головуючий вправі відхилити питання, поставлене присяжному, якщо, на його думку, воно не стосується обставин, які впливають на виконання присяжним своїх обов'язків.

4. Підстави для відводу присяжного чітко визначені статтями 75 і 76 КПК. Зокрема, заявляти відвід можна, якщо присяжний не відповідає вимогам, що ставляться ЗУ «Про судоустрій і статус суддів» до кандидатів у присяжні; є заявником, потерпілим, цивільним позивачем, цивільним відповідачем або близьким родичем будь-кого із них чи їхніх представників, а також близьким родичем слідчого, прокурора, обвинуваченого; якщо він брав участь у справі як свідок, понятий, експерт, спеціаліст, перекладач, слідчий, прокурор, захисник або представник потерпілого, цивільний позивач, цивільний відповідач; якщо він або його близькі родичі особисто зацікавлені у результатах розгляду справи; якщо він уже брав участь як присяжний під час розгляду цієї справи; за наявності інших обставин, які викликають сумніви у його об'єктивності. Немотивовані відводи коментованою статтею не допускаються.

5. Про звільнення присяжних, їх відвід або самовідвід виноситься ухвала суду у складі двох професійних суддів. При цьому присяжний вважається звільненим або відведеним навіть якщо за це проголосував тільки один із двох суддів.

6. Суд присяжних формують після того, як зроблено всі звільнення та відводи кандидатів у присяжні. Якщо після всіх звільнень, відводів і самовідводів присяжних їх залишається п'ять (оскільки для участі в судовому розгляді потрібно п'ять присяжних - троє основних та двоє запасних) або більше, то за допомогою автоматизованої системи документообігу суду (тобто шляхом випадкової вибірки) з їх числа обирають трьох основних присяжних.

7. Якщо присяжних залишилося менше необхідної для участі в судовому розгляді кількості (тобто менше п'яти), секретар судового засідання за вказівкою головуючого викликає присяжних додатково.

Оскільки процедура виклику присяжних додатково нормами КПК не визначена, то необхідно керуватися ч. 1 ст. 385 КПК, а саме викликати присяжних у кількості семи осіб, які визначаються автоматизованою системою документообігу, з числа осіб, внесених до списку присяжних.

8. Після відбору основних присяжних відбирається двоє запасних присяжних. Вони обираються з числа осіб, що залишилися після відбору основних присяжних шляхом вибірки автоматизованою системою документообігу суду. У випадку, коли після відбору основних присяжних залишається лише двоє кандидатів, вони автоматично стають запасними присяжними.

9. Прізвища відібраних основних і запасних присяжних заносяться до журналу судового засідання в тому порядку, в якому їх було відібрано.

Якщо після відбору основних присяжних, кандидатів у запасні присяжні залишилося двоє і вони автоматично стають запасними присяжними, їх прізвища до журналу судового засідання необхідно вносити в алфавітному порядку.

10. На запасних присяжних під час виконання ними своїх повноважень поширюються всі гарантії, передбачені для основних присяжних. Вони також повинні вико

Глава ЗО. Особливі порядки провадження в суді першої інстанції

182

нувати обов'язки, визначені ч. 2 ст. 386 КПК. Однак як запасні присяжні не можуть користуватися всіма правами, наданими основним присяжним. Зокрема, запасні присяжні не беруть участі у дослідженні всіх відомостей та доказів у судовому засіданні, не можуть ставити запитання обвинуваченому, потерпілому, свідкам, експертам, іншим особам, які допитуються. Вони також не можуть просити головуючого роз'яснити їм норми закону, що підлягають застосуванню під час вирішення питань, юридичні терміни і поняття, зміст оголошених у судовому засіданні документів, ознаки злочину, у вчиненні якого обвинувачується особа.

Ці права запасний присяжний зможе здійснювати лише після того, як ухвалою суду його включать до складу основних присяжних. Із змісту ст. 320 КПК можна зробити висновок, що судовий розгляд у цьому випадку продовжується. Таким чином, всі нез'ясовані чи незрозумілі для присяжного питання в процесі судового розгляду, коли він не міг активно брати в ньому участь, мають бути роз'яснені йому головуючим після включення його до складу суду присяжних.

Стаття 388

Приведення присяжних до присяги

1. Після закінчення відбору основних і запасних присяжних вони займають місця, відведені їм головуючим.

2. За пропозицією головуючого присяжні складають присягу такого змісту: «Я, (прізвище, ім'я, по батькові), присягаю виконувати свої обов'язки чесно і неупереджено, брати до уваги лише досліджені в суді докази, при вирішенні питань керуватися законом, своїм внутрішнім переконанням і совістю, як личить вільному громадянину і справедливій людині».

Текст присяги зачитує кожен присяжний, після чого підтверджує, що його права, обов'язки та компетенція йому зрозумілі.

Після того, як завершився відбір присяжних (основних і запасних), головуючий пропонує їм зайняти відведені місця. Основні присяжні сидять поруч із суддями (оскільки становлять єдине ціле - суд), а запасні - у залі судового засідання, але таким чином, щоб це унеможливило контакт зі сторонами або іншими особами, які присутні під час судового розгляду. За цим може спостерігати судовий розпорядник (ст. 74 КПК).

Однією з умов виконання особою функцій присяжного є складення присяги, оскільки особа приступає до виконання функцій судді, представника держави. Вчинені дії визначають її певне психологічне ставлення до виконуваних завдань.

Текст присяги чітко визначений коментованою статтею. Він зачитується кожним присяжним (як основним, так і запасним) індивідуально після їх відбору та перед початком судового розгляду. Приведення до присяги запасних присяжних означає, що на них покладаються обов'язки основних присяжних, вони також ніби стають учасниками судового розгляду, незважаючи на те, що можливо їх і не буде залучено до складу суду.

Після зачитування тексту присяги кожний присяжний підтверджує, що його права, обов'язки та компетенція йому зрозумілі. Про такі дії робиться відмітка у журналі судового засідання, а також це буде зафіксовано під час повного фіксування технічними засобами судового засідання (ч. 5 ст. 27 КПК).

Стаття 393

183

таття 389

Недопустимість незаконного впливу на присяжного

1. Прокурору, обвинуваченому, потерпілому та іншим учасникам кримінального провадження протягом усього судового розгляду забороняється спілкуватися з присяжними інакше, ніж у порядку, передбаченому цим Кодексом.

1. Присяжний під час судового розгляду, виступаючи як суддя, повинен об'єктивно та неупереджено виконувати свої обов'язки, при вирішенні питань керуватися законом, своїм внутрішнім переконанням і совістю, як личить вільному громадянину і справедливій людині (про що і склав присягу (ст. 388 КПК)). Тому на нього забороняється будь-який вплив із боку сторін або інших учасників судового розгляду.

Спілкування учасників судового розгляду відбувається виключно в судовому засіданні шляхом постановления запитань і відповідей на них. Під час відбору присяжного учасники судового розгляду ставлять питання йому, а в процесі судового провадження він має право ставити запитання таким учасникам.

Така норма повинна поширюватися як на основних, так і на запасних присяжних.

Кожна сторона або учасники кримінального провадження можуть впливати на свідомість присяжного своїми аргументами лише у залі судового засідання. Будь-який інший вплив (щодо самого присяжного, його рідних, близьких, майна тощо), який змусить присяжного змінити свою точку зору з приводу того, що відбувається у залі засідання, є незаконним, і тягне за собою встановлену законодавством України відповідальність (статті 376-379 КК: втручання в діяльність судових органів; погроза або насильство щодо судді, народного засідателя чи присяжного; умисне знищення або пошкодження майна судді, народного засідателя чи присяжного; посягання на життя судді, народного засідателя чи присяжного у зв'язку з їх діяльністю, пов'язаною зі здійсненням правосуддя), а також ст. 1853 КУпАП: прояв неповаги до суду.

Стаття 390

Усунення присяжного

1. Присяжний може бути усунутий від подальшої участі в судовому розгляді кримінального провадження у таких випадках:

1) у разі невиконання присяжним обов'язків, передбачених частиною другою статті 386 цього Кодексу;

2) за наявності обґрунтованих підстав вважати, що присяжний у результаті незаконного впливу втратив неупередженість, необхідну для вирішення питань кримінального провадження відповідно до закону.

2. Присяжний може бути усунутий від подальшої участі в судовому розгляді кримінального провадження за ініціативою головуючого рішенням більшості від складу суду присяжних, яке приймається в нарадчій кімнаті та оформлюється вмотивованою ухвалою.

3. У разі усунення присяжного до складу суду включається запасний присяжний, після чого судовий розгляд продовжується, або, у разі відсутності запасного присяжного, здійснюється відбір нового присяжного в порядку, передбаченому цим параграфом, після чого судове провадження розпочинається з початку.

Глава ЗО. Особливі порядки провадження в суді першої інстанції

184

Глава ЗО. Особливі порядки провадження в суді першої інстанції

185

1. Присяжний може бути усунутий від подальшої участі в судовому розгляді кримінального провадження у певних випадках: невиконання ним обов'язків, передбачених частиною другою статті 386 КПК; фактично за порушення присяги (за наявності обгрунтованих підстав вважати, що він у результаті незаконного впливу втратив неупередженість, необхідну для вирішення питань кримінального провадження відповідно до закону).

Коментований КПК не визначає окремо порядок усунення від участі в судому розгляді присяжного за його ініціативою у зв'язку з неможливістю виконувати обов'язки присяжного через поважні причини (хвороба, вагітність тощо). Тому в цьому випадку необхідно керуватися загальними правилами усунення присяжних шляхом прийняття рішення більшістю від складу суду та оформлення мотивованою ухвалою.

2. У кожному випадку порушення питання про усунення присяжного від подальшої участі в судовому розгляді кримінального провадження відбувається за ініціативою головуючого.

Для прийняття такого рішення суд видаляється в нарадчу кімнату. Рішення про усунення присяжного приймається більшістю від складу суду та оформлюється вмотивованою ухвалою.

Як видається, це рішення має прийматися всім складом суду (аналогічно як і про відвід суду-ч. 1 ст. 81 цього Кодексу). Тому присяжний, усунення якого ініціюється, також бере участь у голосуванні.

3. Якщо рішення позитивне і присяжного усунуто зі складу суду, його місце займає запасний присяжний. У даному випадку судовий розгляд продовжується. Якщо запасний присяжний відсутній, обрання нового присяжного відбувається за правилами, визначеними ст. 387 КПК. Після обрання у такому випадку трьох присяжних (один - основний, два - запасні) судовий розгляд розпочинається спочатку.

Якщо відбувається заміна основного присяжного запасним, то додатково відбір запасних присяжних не проводиться.

Стаття 391

Порядок наради і голосування в суді присяжних

1. Нарадою суду присяжних керує головуючий, який послідовно ставить на обговорення питання, передбачені статтею 368 цього Кодексу, проводить відкрите голосування і веде підрахунок голосів.

2. Усі питання вирішуються простою більшістю голосів. Головуючий голосує останнім.

3. Ніхто зі складу суду присяжних не має права утримуватися від голосування, крім випадку, коли вирішується питання про міру покарання, а суддя чи присяжний голосував за виправдання обвинуваченого. У цьому разі голос того, хто утримався, додається до голосів, поданих за рішення, яке є найсприятливішим для обвинуваченого. При виникненні розбіжностей про те, яке рішення для обвинуваченого є більш сприятливим, питання вирішується шляхом голосування.

4. Кожен із складу суду присяжних має право викласти письмово окрему думку, яка не оголошується в судовому засіданні, а приєднується до матеріалів провадження і є відкритою для ознайомлення.

186

5. У випадку, коли серед більшості складу суду, яка ухвалила рішення, відсутні професійні судді, головуючий зобов'язаний надати допомогу присяжним у складенні судового рішення.

1. Нарадою суду присяжних керує головуючий (завжди професійний суддя). Він послідовно ставить на обговорення питання, передбачені ст. 368 КПК (питання, що вирішуються судом при ухваленні вироку).

2. По кожному з поставлених питань проводиться відкрите голосування. Головуючий голосує останнім. Він же веде підрахунок. Усі питання вирішуються простою більшістю. Для того щоб думка професійних суддів не впливала на присяжних, доречно, щоб вони голосували після присяжних.

3. Під час голосування ніхто зі складу суду не може утриматися. Виняток з цього правила становить питання про міру покарання, якщо раніше судця чи присяжний вже проголосував за виправдання обвинуваченого. У такому випадку його голос додається до голосів, поданих за рішення, яке є найсприятливішим для цього обвинуваченого.

Питання про сприятливість рішення для обвинуваченого вирішується складом суду шляхом голосування. Передбачаючи можливість виникнення такої ситуації, суд повинен під час судового розгляду з'ясувати ставлення обвинуваченого до певних питань, пов'язаних з ухваленням вироку (наприклад, через скрутне матеріальне становище обвинуваченого бажаною є заміна штрафу іншим покаранням).

4. Кожний зі складу суду присяжних є рівним у своїх правах. Проявом такої рівності є право судді на окрему думку.

Окрема думка - це незгода одного зі складу суду присяжних з рішенням або його частиною, яке приймається більшістю цього суду. Ця незгода може бути висловлена щодо рішення в цілому (наприклад, щодо винуватості обвинуваченого) або якоїсь його частини (наприклад, щодо якогось окремого питання, яке вирішує суд при ухваленні вироку).

Окремою думкою може бути думка двох зі складу суду присяжних, оскільки думка трьох із них - це рішення суду.

Окрема думка не оголошується в судовому засіданні, а лише приєднується до матеріалів провадження. Вона є відкритою для ознайомлення, тому будь-хто зі сторін, учасників процесу та й не тільки може з нею ознайомитися. Право на ознайомлення з окремою думкою виникає з того моменту, коли можна ознайомитися із судовим рішенням. Окрема думка, очевидно, може стати підставою для скасування судового рішення.

Особливої уваги заслуговує ситуація, коли окрему думку викладає присяжний. Не володіючи правовими знаннями, він може розголосити питання, що порушуватимуть таємницю нарадчої кімнати. Тому головуючий зобов'язаний ознайомитися з окремою думкою присяжного в нарадчій кімнаті і звернути його увагу на необхідність виправлення тих положень, що розголошують її таємницю.

5. Оскільки рішення суду присяжних приймається простою більшістю голосів, то можлива ситуація, коли за нього проголосували три присяжних, а професійні судді залишилися в меншості. Таке рішення вважається ухваленим, тому головуючий зобов'язаний надати допомогу присяжним у складанні судового рішення.

Якщо серед більшості, яка проголосувала за судове рішення, є один професійний суддя, тоді він із двома присяжним складає судове рішення.

Стаття 393

187

РОЗДІЛ V

СУДОВЕ ПРОВАДЖЕННЯ З ПЕРЕГЛЯДУ СУДОВИХ РІШЕНЬ