Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Уменьшеный Коментарий часть 2.doc
Скачиваний:
0
Добавлен:
01.05.2025
Размер:
4.1 Mб
Скачать

Глава зо особливі порядки провадження в суді першої інстанції

§ 1. Спрощене провадження щодо кримінальних проступків

Стаття 381

Загальні положення спрощеного провадження щодо кримінальних проступків

1. Суд за клопотанням прокурора або слідчого, погодженого з прокурором, має право розглянути обвинувальний акт щодо вчинення кримінального проступку без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження, якщо обвинувачений, що був представлений захисником, беззаперечно визнав свою винуватість, не оспорює встановлені до- судовим розслідуванням обставини і згоден з розглядом обвинувального акта за його відсутності, а потерпілий не заперечує проти такого розгляду.

2. Спрощене провадження щодо кримінальних проступків здійснюється згідно із загальними правилами судового провадження, передбаченими цим Кодексом, з урахуванням положень цього параграфа.

1. Головною метою спрощеного провадження у кримінальному процесі є економія матеріальних затрат держави, часових затрат суду та учасників кримінального провадження.

Загалом спрощені форми здійснення правосуддя (у різних галузях права) беруть свій початок ще з часів Стародавнього Риму та мають місце у багатьох системах права зарубіжних країн. Зокрема, гл. 40 чинного Кримінально-процесуального кодексу Російської Федерації регламентує особливий порядок прийняття судового рішення за згоди обвинуваченого з пред'явленими йому обвинуваченнями.

Зазначений вид провадження спрямований на підвищення оперативності розгляду кримінальних справ за рахунок скорочення терміну розгляду окремого обвинувального акта до п'яти днів. Така оперативність розгляду суттєво наближує учасників кримінального провадження до його завершальної стадії і, відповідно, скорочує терміни захисту порушених прав громадян та момент настання виховного впливу на суб'єкта кримінального проступку. Отже, спрощене провадження щодо кримінальних проступків є логічним елементом приведення національного законодавства до європейських стандартів.

При розгляді обвинувального акта у спрощеному провадженні повинні дотримуватися права, свободи та законні інтереси учасників кримінального провадження та виконуватися інші завдання кримінального провадження, що визначені ст. 2 КПК.

Стаття 393

167

Частина перша коментованої статті чітко розмежовує повноваження щодо ініціаторів та суб'єкта, наділеного правом розглядати обвинувальний акт щодо кримінального проступку у спрощеному провадженні. Так, правом розглядати обвинувальний акт щодо кримінального проступку у спрощеному провадженні наділений суд. Розгляд обвинувального акта у спрощеному провадженні законодавець закріпив за судом саме як право (а не обов'язок). Безумовно, реалізація цього права, як і відмова суду від застосування спрощеного провадження, має бути обґрунтованою. Можливість застосування спрощеного провадження обумовлюється наявністю чи відсутністю певних юридичних фактів.

До таких фактів законом віднесено: наявність клопотання прокурора або слідчого, погодженого з прокурором; беззаперечне визнання своєї винуватості обвинуваченим; не- оспорювання обвинуваченим встановлених досудовим розслідуванням обставин; згода обвинуваченого з розглядом обвинувального акта за його відсутності; відсутність заперечень потерпілого проти застосування спрощеного провадження щодо кримінального проступку.

Таким чином, суд наділений правом щодо застосування спрощеного провадження, але не наділений правом ініціювання застосування цього особливого порядку провадження. Правом ініціювання застосування спрощеного провадження наділяються прокурор та слідчий. Причому, якщо прокурор приймає відповідне процесуальне рішення самостійно, то слідчий зобов'язаний погодити його з прокурором.

Порядок надіслання клопотання про розгляд обвинувального акта у спрощеному провадженні регламентовано ст. 302 КПК. Відповідно до указаної статті до обвинувального

а з клопотанням про його розгляд у спрощеному провадженні повинні бути додані:

1) письмова заява підозрюваного, складена в присутності захисника, щодо беззаперечного визнання своєї винуватості, згоди із встановленими досудовим розслідуванням обставинами, ознайомлення з обмеженням права апеляційного оскарження згідно з ч. 2 ст. 302 КПК та згоди з розглядом обвинувального акта у спрощеному провадженні;

2) письмова заява потерпілого щодо згоди із встановленими досудовим розслідуванням обставинами, ознайомлення з обмеженням права апеляційного оскарження згідно з ч. 2 ст. 302 КПК та згоди з розглядом обвинувального акта у спрощеному провадженні;

3) матеріали досудового розслідування, у тому числі документи, які засвідчують беззаперечне визнання підозрюваним своєї винуватості.

Слід зазначити про особливі процесуальні наслідки згоди потерпілого та підозрюваного на розгляд обвинувального акта у спрощеному провадженні. Так, відповідно до ст. 394 КПК вирок суду першої інстанції, ухвалений за результатами спрощеного провадження в порядку, передбаченому статтями 381 та 382 КПК, не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, недослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини.

2. Частина друга коментованої статті встановлює, що спрощене провадження щодо кримінальних проступків здійснюється згідно із загальними правилами судового провадження, передбаченими КПК, з урахуванням особливостей, що встановлені цим параграфом. При цьому участь захисника у такому кримінальному провадженні є обов'язковою. Таким чином, суд у п'ятиденний строк має вивчити обвинувальний акт з клопотанням та додані до нього документи, за результатами чого прийняти рішення про можливість проведення спрощеного провадження щодо проступку та ухва

Глава ЗО. Особливі порядки провадження в суді першої інстанції

168

лити вирок або, якщо визнає це за необхідне, призначити у судовому засіданні розгляд цього акта з відповідним клопотанням та викликати для участі в ньому учасників кримінального провадження (ч. З ст. 382 КПК).

Стаття 382

Розгляд обвинувального акта у спрощеному провадженні

1. Суд у п'ятиденний строк з дня отримання обвинувального акта з клопотанням про його розгляд у спрощеному провадженні вивчає його та додані до нього матеріали і ухвалює вирок.

2. Вирок суду за результатами спрощеного провадження ухвалюється в порядку, визначеному цим Кодексом, та повинен відповідати загальним вимогам до вироку суду. У вироку суду за результатами спрощеного провадження замість доказів на підтвердження встановлених судом обставин зазначаються встановлені органом досудового розслідування обставини, які не оспорюються учасниками судового провадження.

3. Суд має право призначити розгляд у судовому засіданні обвинувального акта, який надійшов з клопотанням про його розгляд у спрощеному провадженні, та викликати для участі в ньому учасників кримінального провадження, якщо визнає це за необхідне.

4. Копія вироку за результатами розгляду обвинувального акта з клопотанням про його розгляд у спрощеному провадженні не пізніше дня, наступного за днем його ухвалення, надсилається учасникам судового провадження.

5. Вирок за результатами розгляду обвинувального акта з клопотанням про його розгляд у спрощеному провадженні може бути оскаржений в апеляційному порядку з урахуванням особливостей, передбачених статтею 394 цього Кодексу.

1. Коментованою статтею регламентовано порядок та терміни розгляду обвинувального акта у спрощеному провадженні. Частиною першою визначено термін, протягом якого суд вивчає обвинувальний акт та додані до нього матеріали і ухвалює вирок. Законодавець у частині першій коментованої статті зазначає, що суд має вивчити обвинувальний акт і додані матеріали після їх отримання.

Однак, виходячи зі змісту ст. 381 КПК, очевидним є те, що перед дослідженням обвинувального акта та доданих матеріалів для ухвалення вироку суд має вирішити, чи може він застосувати спрощене провадження у конкретному випадку: вивчити обгрунтованість клопотання щодо застосування спрощеного провадження та впевнитися у відсутності підстав, що виключають розгляд обвинувального акта у спрощеному провадженні.

2. Частина друга коментованої статті встановлює, що під час ухвалення вироку за наслідками спрощеного провадження щодо кримінальних проступків застосовуються загальні (неспеціальні) норми кримінального процесу, які встановлюють вимоги до вироку суду.

Законодавчо закріплюючи визначений Кодексом порядок ухвалення вироку за наслідком спрощеного провадження, мається на увазі порядок ухвалення судових рішень, що визначений іншими статтями КПК. Разом з цим встановлюється особливість змісту вироку (загальні вимоги до змісту - ст. 374 КПК), що ухвалений унаслідок

Стаття 393

169

спрощеного провадження. Так, у вироку, що ухвалений за результатами спрощеного провадження, замість доказів на підтвердження встановлених судом обставин зазначаються встановлені органом досудового розслідування обставини, які не оспорюються учасниками судового провадження.

3. Спрощене провадження не передбачає проведення судового розгляду в судовому засіданні та, відповідно, присутність учасників кримінального провадження, однак ч. З ст. 382 КПК надає суду право призначити розгляд у судовому засіданні обвинувального акта, який надійшов із клопотанням про його розгляд у спрощеному провадженні, та викликати для участі в ньому учасників кримінального провадження, якщо визнає це за необхідне. Необхідність такого судового рішення повинна обумов-люватися особливостями конкретного провадження. Приймаючи рішення про необхідність розгляду обвинувального акта з проведенням судового розгляду в судовому засіданні та за присутності учасників кримінального провадження, суд має виходити з того, чи можливе винесення законного, обґрунтованого та вмотивованого судового рішення без судового розгляду та присутності учасників кримінального провадження.

4. Четвертою частиною коментованої статті встановлено, що копія вироку за результатами розгляду обвинувального акта з клопотанням про його розгляд у спрощеному провадженні не пізніше дня, наступного за днем його ухвалення, надсилається учасникам судового провадження. Зазначена норма спрямована на упередження порушення права учасників спрощеного судового провадження.

5. Частина п'ята коментованої статті передбачає право на оскарження вироку за результатами розгляду обвинувального акта з клопотанням про його розгляд у спрощеному провадженні в апеляційному порядку. При цьому в ній встановлена обов'язковість урахування особливостей, передбачених ст. 394 КПК «Особливості апеляційного оскарження окремих судових рішень». Про особливість апеляційного оскарження вироку суду першої інстанції, ухваленого за результатами спрощеного провадження в порядку, передбаченому статтями 381 та 382 КПК, див. коментар до ст. 381 КПК.