Глава 46. Визнання та виконання вироків судів іноземних держав...

608

вільних і кримінальних справах із компетентними органами іноземних держав на підставі законів та міжнародних договорів України, вирішує питання про видачу правопорушників (екстрадицію), виконує інші функції, визначені законами і міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана ВР Україн З огляду на наведені норми цього Положення слід зазначити, що взаємне визнання процесуальних рішень є одним із принципів міжнародного співробітництва країн у кримінальному судочинстві, і одну з ключових ролей у цьому процесі Главою держави відведено саме МЮ.

У частині 4 ст. 602 КПК зазначено, що для здійснення належного розгляду запиту про виконання вироку суду іноземної держави МЮ має право запитувати всі необхідні матеріали та інформацію як на території України, так і безпосередньо звертаючись до компетентного органу іноземної держави. Під компетентним органом за ст. 541 КПК слід розуміти орган, що здійснює кримінальне провадження, який звертається із запитом згідно з розд. IX КПК, або який забезпечує виконання запиту про надання міжнародної правової допомоги.

Згідно зі ст. 4 Європейської конвенції санкція може виконуватися державою тільки у разі, якщо відповідно до її законодавства дія, за яку було встановлено санкцію, була б злочином у разі її вчинення на території цієї держави, та особа, якій було встановлено санкцію, підлягала б покаранню, в разі якщо вона вчинила б цю дію там.

У статті 5 Європейської конвенції вказується, що держава винесення вироку може запитати іншу державу виконати санкцію, якщо виконано одну чи більше з таких умов:

засуджена особа постійно проживає в іншій державі;

виконання санкції в іншій державі вірогідно покращить перспективи соціальної реабілітації засудженої особи;

у разі коли санкція передбачає позбавлення волі, санкція може бути виконана після виконання іншої санкції, що передбачає позбавлення волі, яку засуджена особа відбуває чи має відбути в іншій державі;

інша держава є державою походження засудженої особи і заявила про своє бажання прийняти відповідальність за виконання такої санкції;

держава вважає, що вона сама не може виконати санкцію, навіть за допомогою видачі, а інша держава може.

За умови встановлення відповідності запиту про визнання та виконання вироку суду іноземної держави умовам, що передбачені міжнародним договором, МЮ зобов'язано направити до суду клопотання про визнання і виконання вироку суду іноземної держави. Також ч. 5 ст. 602 КПК за МЮ закріплено обов'язок передати до суду наявні матеріали щодо визнання та виконання вироку суду іноземної держави. Установлюючи обов'язок МЮ передати до суду наявні матеріали, законодавець розуміє обов'язок передачі всіх матеріалів, що фактично є в наявності, і які були отримані при розгляді запиту, з'ясуванні підстав для його задоволення.

У разі відмови в задоволені запиту про визнання та виконання вироку суду іноземної держави на МЮ покладаються такі обв'язки: повідомити про своє рішення компетентний орган іноземної держави, від якого надійшов запит; роз'яснити підстави відмови в задоволені запиту.

Ураховуючи зміст положень ч. 6 ст. 602 КПК, безпідставна відмова у задоволенні запиту про визнання та виконання вироку суду іноземної держави заборонена.

Стаття 613

609

Варто зазначити, що ст. 6 вказаної Європейської конвенції встановлено перелік випадків, за яких може бути відмолено у задоволені запиту:

виконання суперечить основним принципам правової системи запитуваної Держави;

запитувана Держава вважає, що злочин, за який винесено вирок, має політичний характер чи є суто військовим;

запитувана Держава вважає, що існують істотні підстави для висновку про те, що винесення вироку чи його суворість обумовлені расовими, релігійними, національними міркуваннями чи політичними переконаннями;

виконання суперечило б міжнародним зобов'язанням запитуваної Держави;

діяння вже є предметом переслідування в запитуваній Державі чи коли запитувана Держава вирішує розпочати переслідування щодо цього діяння;

компетентні органи запитуваної Держави вирішили не розпочинати переслідування чи припинили вже розпочате переслідування щодо того самого діяння;

діяння було вчинено поза територією запитуючої Держави;

запитувана Держава не може виконати санкцію;

запит ґрунтується на тому, що держава вважає, що вона сама не може виконати санкцію, навіть за допомогою видачі, а інша держава може, і жодна з інших умов, зазначених у ст. 6 Європейської конвенції, не задовольняється;

запитувана Держава вважає, що запитуюча Держава сама в змозі виконати санкцію;

вік засудженої особи на час вчинення злочину був таким, що вона не могла би бути покарана в запитуваній Державі;

згідно із законодавством запитуваної Держави накладена санкція вже не може бути виконана за строком давності;

вирок, пов'язаний із позбавленням прав, і тією мірою, якою вирок встановлює позбавлення прав.

У частині 7 ст. 602 КПК встановлено пряму заборону виконання в Україні вироків судів іноземних держав, ухвалених заочно - без участі особи під час кримінального провадження. Ця заборона не поширюється за умови, якщо засудженій особі: було вручено копію вироку; надано можливість його оскаржити, тобто створено умови для реалізації процесуальних прав особи на захист.

Також ч. 7 ст. 602 КПК встановлюється підстава, за наявності якої МЮ має право відмовити в задоволенні запиту про виконання вироку суду іноземної держави - якщо таке виконання суперечить зобов'язанням України за міжнародними договорами. Хоча з огляду на зміст вказаної частини навіть у цьому випадку законодавець залишає за компетентним суб'єктом право розглянути і задовольнити запит про виконання вироку суду іноземної держави.

Частиною 8 ст. 602 КПК визначено, що вирішення питання про визнання і виконання вироку суду іноземної держави у частині цивільного позову вирішується у порядку, передбаченому ЦПК (див. розд. УІІІЦПК «Про визнання та виконання рішень іноземних судів в Україні»).

У випадках, передбачених міжнародним договором, згода на обов'язковість якого надана ВР України, якщо вирок суду іноземної держави передбачає покарання