Глава 44. Видача осіб, які вчинили кримінальне правопорушення (екстрадиція)

580

слідчий суддя переходить до перевірки запиту про видачу та наявних матеріалів екс- традиційної перевірки положеннями КПК та міжнародного договору, згода на обов'язковість якого надана ВР України, та надає слово прокурору та іншим присутнім учасникам судового засідання. Водночас при розгляді скарги слідчий суддя не досліджує питання про винуватість та не перевіряє законність процесуальних рішень, прийнятих компетентними органами іноземної держави у справі стосовно особи, щодо якої надійшов запит про видачу (екстрадицію).

За результатами розгляду слідчий суддя виносить ухвалу, якою:

залишає скаргу без задоволення;

задовольняє скаргу і скасовує рішення про видачу (екстрадицію).

У зв'язку з тим, що коментована стаття не містить вказівки на винесення даної ухвали в нарадчій кімнаті, ухвала слідчого судді на підставі ч. 4 ст. 371 КПК заноситься секретарем судового засідання до журналу судового засідання.

Ухвала слідчого судді повинна відповідати загальним вимогам щодо форми і змісту ухвал у кримінальному провадженні та ухвал про застосування запобіжних заходів, передбачених статтями 196 та 372 КПК.

Ухвала слідчого судді на підставі ч. 6 ст. 591 КПК може бути оскаржена в апеляційному порядку прокурором, особою, стосовно якої прийнято рішення, її захисником чи законним представником. Зміст апеляційної скарги повинен відповідати вимогам, передбаченим у ст. 396 КПК. Апеляційна скарга на ухвалу слідчого судді подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом п'яти днів з дня її оголошення. При цьому для особи, яка перебуває під вартою, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення їй копії судового рішення. Порядок розгляду зазначених відповідних скарг регулюється гл. 31 КПК. Подання апеляційної скарги на ухвалу слідчого судді зупиняє набрання нею законної сили та її виконання.

Ухвала суду апеляційної інстанції на підставі ч. 7 ст. 591 КПК може бути оскаржена в касаційному порядку лише прокурором. Єдиною підставою такого оскарження є неправильне застосування судом норм міжнародних договорів України, якщо скасування рішення про видачу (екстрадицію) перешкоджає подальшому провадженню щодо особи, видача якої запитувалася іноземною державою. Зміст касаційної скарги повинен відповідати вимогам, передбаченим у ст. 427 КПК. Касаційна скарга на ухвалу апеляційного суду подається безпосередньо до суду касаційної інстанції (ВССУ) протягом трьох місяців з дня проголошення судового рішення судом апеляційної інстанції, а особі, яка тримається під вартою, - у той самий строк з дня вручення їй копії судового рішення. Порядок розгляду зазначених відповідних скарг регулюється гл. 32 КПК.

Стаття 592

Відстрочка передачі

1. Після прийняття рішення про видачу особи (екстрадицію) центральний орган України може відстрочити фактичну передачу особи до іноземної держави у разі, якщо:

1) особа, щодо якої прийнято рішення про видачу (екстрадицію), притягається до кримінальної відповідальності або відбуває покарання у виді позбавлення

Стаття 613

581

чи обмеження волі за інший злочин на території України - до закінчення досудового розслідування або судового провадження, відбуття покарання чи звільнення від покарання з будь-яких законних підстав;

2) особа, щодо якої надійшов запит про видачу, тяжко хворіє і за станом здоров'я не може бути видана без шкоди її здоров'ю - до її видужання.

Після прийняття рішення про відстрочку передачі прокуратура Автономної Республіки Крим, області, міст Києва і Севастополя за дорученням (зверненням) центрального органу України здійснює нагляд за процесом відбування особою покарання або контролює хід її лікування.

У разі відсутності підстав для відстрочення фактичної передачі особи, передбачених частиною першою цієї статті, прокуратура Автономної Республіки Крим, області, міст Києва і Севастополя забезпечує застосування екстрадицій- ного арешту в порядку, встановленому цим Кодексом.

Якщо в період відстрочення настали обставини, які можуть перешкоджати видачі особи, центральний орган України має право переглянути своє рішення про видачу (екстрадицію).

Відстрочка передачі, окрім коментованої статті, передбачається багатосторонніми міжнародними договорами України, зокрема:

згідно зі ст. 19 Європейської конвенції про видачу правопорушників 1957 р. Україна, прийнявши рішення про задоволення запиту щодо видачі правопорушника, може відстрочити передачу відповідної особи з метою розгляду її справи Україною або, якщо така особа вже засуджена, з метою відбуття нею на території України свого покарання за інше правопорушення, ніж те, у зв'язку з яким запитується видача. Водночас Україна може не відстрочувати передачу, а тимчасово передати відповідну особу запитуючій стороні на умовах, які визначаються сторонами за спільною згодою;

відповідно до ст. 63 Конвенції про правову допомогу і правові відносини у цивільних, сімейних і кримінальних справах 1993 p., якщо особа, видача якої потрібна, притягнута до кримінальної відповідальності або засуджена за інший злочин на території України, її видача може бути відстрочена до припинення кримінального переслідування, звернення вироку до виконання або звільнення від покарання.

Рішення про відстрочку передачі виноситься та підписується керівником центрального органу України (Генеральним прокурором України чи міністром юстиції України) або уповноваженою ним особою.

Про своє рішення центральний орган України зобов'язаний негайно повідомити компетентний орган запитуючої сторони, а також особу, стосовно якої воно прийнято, при цьому особі повинні вручити копію такого рішення. Копію рішення надсилають також захиснику, законному представнику особи та відповідній прокуратурі Автономної Республіки Крим, області, міст Києва і Севастополя.

Нагляд за процесом відбування особою покарання або контроль перебігу її лікування здійснює відповідна прокуратура Автономної Республіки Крим, області, міст Києва і Севастополя за письмовим дорученням (якщо центральним органом України є Генеральна прокуратура України) або письмовим зверненням (якщо центральним органом України є МЮ).