Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Уменьшеный Коментарий часть 2.doc
Скачиваний:
0
Добавлен:
01.05.2025
Размер:
4.1 Mб
Скачать

Глава 44. Видача осіб, які вчинили кримінальне правопорушення (екстрадиція)

564

затримання, - з моменту затримання. Строк тримання під вартою може бути продовжений слідчим суддею.

7. Розгляд клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою для забезпечення видачі особи (екстрадиційний арешт) відбувається після одержання відповідного клопотання у судовому засіданні слідчим суддею у найкорот- ший строк, але не пізніше сімдесяти двох годин з моменту надходження до суду клопотання. У засіданні обов'язково беруть участь та висловлюють свої думки прокурор та затримана особа. При цьому у засіданні можуть брати участь та висловлювати свої думки захисник особи, її законний представник, представник дипломатичної чи консульської установи запитуючої сторони.

Починається судове засідання зі встановлення особи затриманого та роз'яснення їй прав, передбачених ст. 581 КПК, після чого їй пропонується зробити заяву щодо ставлення до застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою для забезпечення видачі особи (екстрадиційного арешту) та обставин, які містяться у клопотанні. Потім слідчий суддя переходить до перевірки відповідності запиту про видачу та наявних матеріалів екстрадиційної перевірки положенням КПК та міжнародного договору, згода на обов'язковість якого надана BP України, та надає слово прокурору та іншим присутнім учасникам судового засідання.

Заслухавши думки, слідчий суддя виносить ухвалу про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою для забезпечення видачі особи (екстрадиційно- го арешту) чи відмову в застосуванні запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою для забезпечення видачі особи (екстрадиційного арешту), якщо для його обрання немає підстав.

У зв'язку з тим, що коментована стаття не містить вказівку на винесення цієї ухвали в нарадчій кімнаті, ухвала слідчого судді на підставі ч. 4 ст. 371 КПК заноситься секретарем судового засідання до журналу судового засідання.

Ухвала слідчого судді повинна відповідати загальним вимогам щодо форми і змісту ухвал у кримінальному провадженні та ухвал про застосування запобіжних заходів, передбачених статтями 196 та 372 КПК.

8. При розгляді клопотання слідчий суддя не досліджує питання про винуватість та не перевіряє законність процесуальних рішень, прийнятих компетентними органами іноземної держави у справі стосовно особи, щодо якої надійшов запит про видачу.

9. Ухвала слідчого судді про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою для забезпечення видачі особи (екстрадиційний арешт) чи відмову в застосуванні запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою для забезпечення видачі особи (екстрадиційний арешт) на підставі ч. 9 ст. 584 КПК може бути оскаржена в апеляційному порядку особою, до якої застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою для забезпечення видачі особи (екстрадиційний арешт), її захисником чи законним представником, прокурором. Зміст апеляційної скарги повинен відповідати вимогам, передбаченим у ст. 396 КПК. Апеляційна скарга на ухвалу слідчого судді подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом п'яти днів з дня її оголошення. При цьому для особи, яка перебуває під вартою, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення їй копії судового рішення.

Стаття 613

565

З моменту винесення слідчим суддею ухвали про застосування екстрадиційного арешту щодо особи втрачає силу ухвала слідчого судді про застосування тимчасового арешту.

10. Виходячи із змісту ч. 6 коментованої статті, строк тримання особи під вартою відповідає строку дії ухвали слідчого судді й не може перевищувати шістдесяти днів (ч. 1 ст. 197 КПК). Він обчислюється з моменту взяття під варту, а якщо взяттю під варту передувало затримання, - з моменту затримання. Строк тримання під вартою може бути продовжений слідчим суддею. Однак екстрадиційний арешт застосовується до вирішення питання про видачу особи (екстрадицію) та її фактичну передачу, але не може тривати більше дванадцяти місяців.

11. Частини 11 та 12 ст. 584 КПК передбачають, що перевірку наявності підстав для подальшого тримання особи під вартою або її звільнення у межах строку екстра- диційного арешту покладено на слідчого суддю, у межах територіальної юрисдикції якого особа перебуває під вартою:

1) за клопотанням прокурора - не рідше одного разу на два місяці;

2) за скаргою особи, до якої застосовано екстрадиційний арешт, або її захисника чи законного представника - не частіше одного разу на місяць.

12. Звільнення особи з-під екстрадиційного арешту слідчим суддею не перешкоджає повторному його застосуванню з метою фактичної передачі особи іноземній державі на виконання рішення про видачу, якщо інше не передбачено міжнародним договором України.

13. Коментована стаття покладає обов'язок на відповідний центральний орган України невідкладно інформувати у письмовій формі Управління Верховного Комісара Організації Об'єднаних Націй у справах біженців про кожен випадок застосування тимчасового або екстрадиційного арешту до особи, якій надано статус біженця, статус особи, яка потребує додаткового захисту, або їй надано тимчасовий захист в Україні, не може бути видана державі, біженцем з якої вона визнана, а також іноземній державі, де її здоров'ю, життю або свободі загрожує небезпека за ознаками раси, ві-росповідання (релігії), національності, громадянства (підданства), приналежності до певної соціальної групи або політичних переконань, крім випадків, передбачених міжнародним договором України.

Стаття 585

Застосування запобіжного заходу, не пов'язаного із триманням під вартою, для забезпечення видачі особи на запит іноземної держави

1. За наявності обставин, які гарантують запобігання втечі особи та забезпечення у подальшому її видачі, слідчий суддя може обрати щодо такої особи запобіжний захід, не пов'язаний із триманням під вартою (екстрадиційним арештом).

2. При вирішенні питання про можливість застосування запобіжного заходу, не пов'язаного із триманням під вартою, слідчий суддя обов'язково враховує:

1) відомості про ухилення особи від правосуддя у запитуючій стороні та дотримання нею умов, на яких відбулося звільнення її з-під варти під час цього або інших кримінальних проваджень;