Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Уменьшеный Коментарий часть 2.doc
Скачиваний:
0
Добавлен:
01.05.2025
Размер:
4.1 Mб
Скачать

Глава 44. Видача осіб, які вчинили кримінальне правопорушення (екстрадиція)

554

5. У випадку затримання громадянина іноземної держави, який вчинив злочин за межами України, прокуратура Автономної Республіки Крим, області, міст Києва і Севастополя також повідомляє Міністерство закордонних справ України.

Центральний орган України уповноважений перевіряти законність затримання особи, яка розшукується компетентними органами іноземних держав, та зобов'язаний протягом трьох днів поінформувати компетентний орган іноземної держави.

У разі виникнення ускладнень під час ідентифікації затриманої особи центральний орган України має право звертатися до запитуючої сторони для отримання необхідних документів, фотокарток, дактилоскопічних карток тощо, за допомогою яких стане можливою ідентифікація особи. Прикладом цього є ст. 13 Європейської конвенції про видачу правопорушників 1957 р., ст. 59 Конвенції про правову допомогу та правові відносини у цивільних, сімейних та кримінальних справах 1993 р. та ч. 2 ст. 5 Договору між Україною та Ісламською Республікою Іран про видачу правопорушників від 11 травня 2004 р.: якщо запитуваній стороні потрібна будь-яка додаткова інформація або документи, то вона може вимагати від іншої сторони надати необхідну інформацію або документи та може встановлювати строк її отримання.

6. Коментована стаття також передбачає підстави звільнення затриманої особи:

1) якщо прокурором, у межах територіальної юрисдикції якого здійснено затримання, прокуратурою Автономної Республіки Крим, області, міст Києва чи Севастополя або центральним органом України встановлено обставини, за наявності яких видача (екстрадиція) не здійснюється. Такими обставинами можуть бути ситуації, коли:

- затримана особа є громадянином України;

- затриманій особі надано статус біженця, статус особи, яка потребує додаткового захисту, або їй надано тимчасовий захист в Україні, не може бути видана державі, біженцем з якої вона визнана, а також іноземній державі, де її здоров'ю, життю або свободі загрожує небезпека за ознаками раси, віросповідання (релігії), національності, громадянства (підданства), належності до певної соціальної групи або політичних переконань, крім випадків, передбачених міжнародним договором України;

- злочин, за який запитано видачу, не передбачає покарання у виді позбавлення волі за законом України;

- закінчилися передбачені законом України строки давності притягнення особи до кримінальної відповідальності або виконання вироку за злочин, за який запитано видачу;

- не підтверджено ініціатором розшуку наміру вимагати затриману особу (строк надходження такого запиту згідно з ч. 1 ст. 583 КПК становить сорок діб або інший встановлений відповідним міжнародним договором України строк до надходження запиту про її видачу);

- компетентний орган іноземної держави не надав на вимогу центрального органу України додаткових матеріалів або даних, без яких неможливе прийняття рішення за запитом про видачу (екстрадицію);

- видача особи (екстрадиція) суперечить зобов'язанням України за міжнародними договорами України;

- наявні інші підстави, передбачені міжнародним договором України;

- якщо правопорушення не є кримінально караним за законодавством України.

Стаття 584

555

2) протягом шістдесяти годин з моменту затримання вона не доставлена до слідчого судді для розгляду клопотання про обрання стосовно неї запобіжного заходу у виді тимчасового або екстрадиційного арешту.

7. Процесуальний порядок затримання таких осіб та розгляду скарг про їх затримання здійснюється відповідно до статей 206 та 208 КПК з урахуванням особливостей, встановлених розд. IX КПК «Міжнародне співробітництво під час кримінального провадження».

Стаття 583

Тимчасовий арешт

1. До затриманої особи, яка вчинила злочин за межами України, застосовується тимчасовий арешт до сорока діб або інший встановлений відповідним міжнародним договором України строк до надходження запиту про її видачу.

2. У разі якщо максимальний строк тимчасового арешту, передбачений частиною першою цієї статті, закінчився, а запит про видачу цієї особи не надійшов, особа підлягає негайному звільненню з-під арешту.

3. Прокурор звертається до слідчого судді, у межах територіальної юрисдикції якого здійснено затримання, із клопотанням про застосування тимчасового арешту.

4. До клопотання додаються:

1) протокол затримання особи;

2) документи, що містять дані про вчинення особою злочину на території іноземної держави та обрання щодо неї запобіжного заходу компетентним органом іноземної держави;

3) документи, що підтверджують особу затриманого.

5. Клопотання мас бути розглянуто слідчим суддею у найкоротший строк, але не пізніше сімдесяти двох годин з моменту затримання особи.

6. При розгляді клопотання слідчий суддя встановлює особу затриманого, пропонує йому зробити заяву, перевіряє наявність документів, передбачених пунктом 2 частини четвертої цієї статті, вислуховує думку прокурора, інших учасників і виносить ухвалу про:

1) застосування тимчасового арешту;

2) відмову в застосуванні тимчасового арешту, якщо для його обрання немає підстав.

7. Ухвала слідчого судді може бути оскаржена в апеляційному порядку особою, до якої застосовано тимчасовий арешт, її захисником чи законним представником, прокурором.

8. Звільнення особи з-під тимчасового арешту у зв'язку з несвоєчасним надходженням до центрального органу України запиту про видачу не перешкоджає застосуванню до неї екстрадиційного арешту в разі отримання в подальшому такого запиту.

9. У разі надходження запиту про видачу особи (екстрадицію) до закінчення строку тимчасового арешту ухвала слідчого судді про застосування тимчасового арешту втрачає юридичну силу з моменту винесення слідчим суддею ухвали про застосування екстрадиційного арешту щодо цієї особи.