Глава 44. Видача осіб, які вчинили кримінальне правопорушення (екстрадиція)

544

Стаття 576

Межі кримінальної відповідальності виданої особи

1. Видана в Україну особа може бути притягнута до кримінальної відповідальності або щодо неї може бути виконано вирок суду лише за ті злочини, за які здійснена видача (екстрадиція).

2. Обмеження, висловлені компетентним органом іноземної держави під час прийняття рішення про видачу особи в Україну, є обов'язковими при прийнятті відповідних процесуальних рішень.

3. Якщо застереження компетентного органу іноземної держави щодо обмежень у видачі особи стосується виконання вироку, суд, який ухвалив вирок, вирішує питання про приведення його до виконання лише за ті діяння, за які відбулася видача.

4. У разі вчинення особою до її видачі (екстрадиції) іншого злочину, не зазначеного у запиті про видачу, притягти таку особу до кримінальної відповідальності або виконати вирок суду за цей злочин можна лише після отримання згоди компетентного органу іноземної держави, що видала особу.

5. Запит про надання такої згоди готується та надсилається в порядку, передбаченому для запиту про видачу особи (екстрадицію).

6. У разі притягнення особи до кримінальної відповідальності за злочин, вчинений нею після видачі, отримання такої згоди не вимагається.

1. Коментована стаття надає особі, яка підлягає видачі, особливі гарантії щодо її притягнення до кримінальної відповідальності. У такому випадку зазначена норма кореспондується зі ст. 14 Європейської конвенції про видачу правопорушників 1957 р. («Правило ad hoc»): видана особа не може переслідуватися, засуджуватися або затримуватися з метою виконання вироку чи постанови про утримання під вартою ні за яке правопорушення, вчинене до її видачі, крім правопорушення, за яке вона була видана, і її особиста свобода ні з яких інших причин не може обмежуватися, та ст. 66 Конвенції про правову допомогу і правові відносини у цивільних, сімейних і кримінальних справах 1993 p., яка полягає в тому, що без згоди запитуваної договірної сторони видану особу не можна притягти до кримінальної відповідальності або покарати за вчинений до її видачі злочин, за який вона не була видана. Двосторонні договори України також прямо іменують подібну норму як «Гарантії для виданої особи» (ст. 7 Договору між Україною та Федеративною Республікою Бразилія про видачу правопорушників від 21 жовтня 2003 р.) або «Гарантії недоторканності особи» (ст. 11 Договору між Україною та Канадою про взаємодопомогу у кримінальних справах від 13 вересня 1996 p.).

Притягнення до кримінальної відповідальності виданої особи або виконання вироку щодо неї може відбутися лише за згодою на це запитуваної сторони і лише в рамках цієї згоди.

Більше того, виходячи зі змісту норм міжнародних договорів (ст. 15 Європейської конвенції про видачу правопорушників 1957 р. та ч. 2 ст. 66 Конвенції про правову допомогу і правові відносини у цивільних, сімейних і кримінальних справах 1993 p.),

Стаття 584

545

без згоди запитуваної договірної сторони особа не може бути видана Україною трег державі.

Існують два винятки з такого імунітету виданої особи:

1) особа вчинила кримінальне правопорушення після фактичної видачі;

2) запитувана сторона надала дозвіл щодо притягнення до кримінальної відпо дальності виданої особи або виконання вироку стосовно неї за інші криміналь правопорушення, ніж ті, які були зазначені у попередньому запиті.

При цьому видана особа може користуватися й додатковими гарантіями, визначе у міжнародних договорах. Зокрема, згідно зі ст. 11 Договору між Україною та Канадо про взаємодопомогу у кримінальних справах від 13 вересня 1996 р. видана особа зобов'язана давати показання у будь-яких справах, крім справ, зазначених у запиті.

Стаття 577

Зарахування строку тримання виданої особи під вартою

1. Час тримання виданої особи під вартою на території запитуваної держав у зв'язку з вирішенням питання про видачу в Україну, а також час її етапуванн зараховуються до загального строку відбування покарання, призначеного в роком суду України.

1. Виходячи з положень ч. 5 ст. 72 КК суд при призначенні покарання повине зарахувати строк попереднього ув'язнення у разі засудження до позбавлення волі де за день або за правилами, передбаченими у ч. 1 ст. 72 КК. У даному випадку стро попереднього ув'язнення слід розуміти як строк дії ухвали про тримання під варто визначений ст. 197 КПК. У цей строк включаються строк фактичного затримай особи (про момент затримання особи див. коментар до ст. 209 КПК) та час її ет вання до запитуючої сторони.

Не зараховується до загального строку відбування покарання, призначеного в роком українського суду, час перебування особи під вартою та відбування покаран на території іноземної країни у зв'язку з притягненням до кримінальної відповідал ності та відбуванням покарання за злочини, вчинені в цій іноземній країні.

Стаття 578

Інформування про результати кримінального провадження щодо виданої особи

1. Прокурор надсилає центральному органу України повідомлення про р зультати кримінального провадження щодо виданої особи для подальшого і формування уповноваженого (центрального) органу запитуваної держави.

1. Під результатом кримінального провадження щодо виданої особи слід розумі відповідне рішення суду за наслідками розгляду кримінального провадження, яке н брало законної сили, згідно з вимогами ст. 532 КПК.

Прокурором у коментованій статті вважається прокурор, який здійснював повн важення у відповідному кримінальному провадженні на момент його завершення.