Глава 38. Кримінальне провадження щодо неповнолітніх

398

чину середньої тяжкості без застосування кримінального покарання, він складає клопотання про застосування до неповнолітнього обвинуваченого примусових заходів виховного характеру і надсилає його до суду.

2. З підстав, передбачених частиною першою цієї статті, клопотання про застосування до неповнолітнього обвинуваченого примусових заходів виховного характеру може бути складене і надіслане до суду за умови, що неповнолітній обвинувачений та його законний представник проти цього не заперечують.

3. Під час судового розгляду суд за наявності підстав, передбачених частиною першою цієї статті, може прийняти рішення про застосування до неповнолітнього обвинуваченого примусових заходів виховного характеру, передбачених законом України про кримінальну відповідальність.

1. Залежно від змісту і достатності зібраних під час досудового розслідування доказів щодо підозрюваного прокурор може звернутися до суду з обвинувальним актом, клопотанням про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру (ч. 1 ст. 290 КПК).

Прокурор складає клопотання про застосування до неповнолітнього примусових заходів виховного характеру, якщо під час досудового розслідування зібрано достатньо доказів, які вказують на те, що:

- неповнолітнім вперше вчинено кримінальний проступок, злочин невеликої тяжкості або необережний злочин середньої тяжкості;

- неповнолітнього можна виправити без застосування кримінального покарання;

- неповнолітнього можна виправити шляхом застосування до нього примусового заходу виховного характеру.

Про класифікацію злочинів (кримінальних правопорушень) див. ст. 12 КК.

Клопотання прокурора про застосування примусового заходу виховного характеру за своїм змістом має відповідати вимогам ст. 291 КПК щодо змісту обвинувального акта, а також містити інформацію про захід виховного характеру, який пропонується застосувати (ст. 292 КПК).

2. До складання клопотання про застосування до неповнолітнього примусового заходу виховного характеру прокурор повинен з'ясувати, чи не заперечують проти складання клопотання і передання його до суду неповнолітній підозрюваний і його законний представник. За наявності заперечення з боку хоча б одного з них прокурор, за відсутності підстав для закриття даного кримінального провадження (ст. 284 КПК), має скласти щодо неповнолітнього обвинувальний акт або затвердити обвинувальний акт, складений слідчим, і передати його з реєстром матеріалів досудового розслідування та іншими додатками до суду (ст. 291 КПК).

Одночасно з переданням клопотання про застосування примусового заходу виховного характеру до суду прокурор згідно зі ст. 293 КПК під розписку має вручити копії клопотання та реєстру матеріалів досудового розслідування підозрюваному, його захиснику, законному представнику.

3. Про види примусових заходів виховного характеру, які може застосувати суд, див. ч. 2 ст. 105 КК.

Стаття 527

399

§ 2. Застосування примусових заходів виховного характеру до неповнолітніх, які недосягли віку кримінальної відповідальності

Стаття 498

Підстави для застосування примусових заходів виховного характеру

1. Кримінальне провадження щодо застосування примусових заходів виховного характеру, передбачених законом України про кримінальну відповідальність, здійснюється внаслідок вчинення особою, яка після досягнення одинадцятирічного віку до досягнення віку, з якого може наставати кримінальна відповідальність, вчинила суспільно небезпечне діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність.

1. Особа, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність, у віці від 11 років і до досягнення віку, з якого може наставати кримінальна відповідальність, не підлягає кримінальній відповідальності, але до неї можуть бути застосовані за ухвалою суду примусові заходи виховного характеру.

За загальним правилом, кримінальній відповідальності підлягають особи, яким до вчинення злочину виповнилося шістнадцять років. Особи, що вчинили злочини у віці від чотирнадцяти до шістнадцяти років, підлягають кримінальній відповідальності лише за умисне вбивство (статті 115-117) та інші тяжкі та особливо тяжкі злочини, зазначені у ч. 2 ст. 22 КК.

Про види примусових заходів виховного характеру див. ч. 2 ст. 97, ч. 2 ст. 105 КК.

Стаття 499

Досудове розслідування у кримінальному провадженні щодо застосування примусових заходів виховного характеру

1. Досудове розслідування у кримінальному провадженні щодо застосування примусових заходів виховного характеру здійснюється згідно з правилами, передбаченими цим Кодексом. Таке досудове розслідування здійснюється слідчим, який спеціально уповноважений керівником органу досудового розслідування на здійснення досудових розслідувань щодо неповнолітніх.

2. Під час досудового розслідування проводяться необхідні процесуальні дії для з'ясування обставин вчинення суспільно небезпечного діяння та особи неповнолітнього.

3. Участь захисника у кримінальному провадженні є обов'язковою.

4. За наявності достатніх підстав вважати, що особа, передбачена статтею 498 цього Кодексу, вчинила суспільно небезпечне діяння, що підпадає під ознаки діяння, за яке Кримінальним кодексом України передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п'ять років, вона може бути поміщена у прий- мальник-розподільник для дітей на строк до тридцяти днів на підставі ухвали