Глава 38. Кримінальне провадження щодо неповнолітніх

396

1. Неповнолітній обвинувачений має право бути присутнім у судовому засіданні і брати активну участь у судовому розгляді справи, у дослідженні обставин, які підлягають встановленню у кримінальному провадженні щодо нього (про процесуальні права обвинуваченого та ці обставини див. статті 91 і 485 КПК). Зазначені права мають істотне значення для визначення змісту низки засад кримінального провадження, зокрема, презумпції невинуватості (ст. 17 КПК), забезпечення права на захист (ст. 20 КПК), доступу до правосуддя (ст. 21 КПК), змагальності сторін (ст. 22 КПК). Тому законодавець покладає на суд обов'язок забезпечення присутності обвинуваченого у судовому засіданні. Згідно зі ст. 323 КПК, якщо обвинувачений, до якого не застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, не прибув за викликом у судове засідання, суд відкладає судовий розгляд, призначає дату нового засідання і вживає заходів до забезпечення його прибуття до суду. Крім того, суд має право постановити ухвалу про привід обвинуваченого та ухвалу про накладення на нього грошового стягнення в порядку, передбаченому главами 11 та 12 КПК.

Тимчасове видалення неповнолітнього обвинуваченого із залу судового засідання є винятком із зазначеного загального положення про його обов'язкову участь у судовому засіданні. Суд має право видалити неповнолітнього із залу судового засідання як зі своєї ініціативи, так і з ініціативи учасників судового розгляду, уважно вислухавши думку прокурора, захисника, законного представника неповнолітнього обвинуваченого і, упевнившись у тому, що присутність неповнолітнього обвинуваченого під час з'ясування певних обставин кримінального провадження може негативно вплинути на нього. Про своє рішення суд виносить мотивовану ухвалу.

Під обставинами, що можуть негативно вплинути на неповнолітнього обвинуваченого, необхідно розуміти, зокрема, дані, що компрометують його батьків, учителів, вихователів, відомості про інтимні сторони життя осіб, які є учасниками кримінального провадження.

2. Після повернення неповнолітнього до залу судового засідання головуючий, надаючи неповнолітньому можливість поставити запитання особам, які були допитані за його відсутності, має вжити заходів, щоб під час цих запитань і відповідей не були розголошені обставини, для недопущення розголошення яких неповнолітнього було видалено із залу судового засідання.

Стаття 496

Участь у судовому розгляді представників служби у справах дітей та кримінальної міліції у справах дітей

1. Про час і місце судового розгляду за участю неповнолітнього обвинуваченого суд повідомляє відповідну службу у справах дітей та кримінальну міліцію у справах дітей. Суд має право також викликати в судове засідання представників цих установ.

2. Представники служби у справах дітей та кримінальної міліції у справах дітей мають право заявляти клопотання, ставити запитання неповнолітньому обвинуваченому, його законному представнику, потерпілому, свідкам, експерту і спеціалісту, висловлювати думку з приводу найбільш доцільних заходів щодо обвинуваченого з метою його перевиховання.

Стаття 527

397

1. Участь у судовому розгляді щодо неповнолітніх представників служби у справах дітей та кримінальної міліції у справах дітей є важливою для з'ясування обставин, які підлягають доказуванню у кримінальному провадження щодо неповнолітніх і для прийняття щодо неповнолітніх справедливого судового рішення, з огляду на те, що вони безпосередньо працюють з неповнолітніми і входять у систему органів і служб у справах дітей та спеціальних установ для дітей, на які покладається здійснення соціального захисту та профілактики правопорушень серед осіб, які не досягай вісімнадцятирічного віку (ст. 1 ЗУ від 24 січня 1995 р. «Про органи і служби у справах дітей та спеціальні установи для дітей»). При цьому:

під соціальним захистом дітей розуміється комплекс заходів і засобів соціально- економічного та правового характеру, здійснення яких покладається на зазначених суб'єктів щодо забезпечення прав дітей на життя, розвиток, виховання, освіту, медичне обслуговування, надання матеріальної підтримки (ст. 1 Закону);

під профілактикою правопорушень серед дітей - діяльність цих суб'єктів, спрямована на виявлення та усунення причин і умов, що сприяють вчиненню дітьми правопорушень, а також позитивний вплив на поведінку окремих дітей на території України, в її окремому регіоні, в сім'ї, на підприємстві, в установі чи організації незалежно від форм власності, за місцем проживання (ст. З Закону).

Про судовий розгляд щодо неповнолітнього обвинуваченого суд доводить до відома відповідної служби у справах дітей та кримінальної міліції у справах дітей одним із двох процесуальних способів:

1) надсилає їм повідомлення про час і місце судового розгляду і питання про участь свого представника у судовому розгляді вирішує ця служба чи кримінальна міліція у справах дітей;

2) здійснює судовий виклик представників цих установ у судове засідання, вважаючи необхідною їх участь у судовому розгляді. Про повідомлення та судовий виклик див. статті 111, 112, 134 КПК.

2. Представникам служби у справах дітей і кримінальної міліції у справах дітей як учасникам судового розгляду судовим розпорядником вручається пам'ятка про їхні процесуальні права та обов'язки, а за необхідності ці права та обов'язки ще й роз'яснюються головуючим (ст. 345 КПК), зокрема, їх права заявляти клопотання, ставити запитання неповнолітньому обвинуваченому, його законному представнику, потерпілому, свідкам, експерту і спеціалісту, висловлювати думку з приводу найбільш доцільних заходів щодо обвинуваченого з метою його перевиховання.

Стаття 497

Порядок застосування до неповнолітнього обвинуваченого примусових заходів виховного характеру

1. Якщо під час досудового розслідування прокурор дійде висновку про можливість виправлення неповнолітнього, який обвинувачується у вчиненні вперше кримінального проступку, злочину невеликої тяжкості або необережного зло