Глава 38. Кримінальне провадження щодо неповнолітніх

390

від нього найповніших показань з приводу підозри у вчиненні кримінального прг порушення, захисту його прав і законних інтересів слідчий, прокурор, слідчий суд суд, за змістом ч. 1 ст. 491 КПК, забезпечує за клопотанням захисника цього підоз] ваного, обвинуваченого або з власної ініціативи участь у допиті законного предст ника, педагога, психолога, а при необхідності - ще й лікаря.

Забезпечуючи участь у допиті зазначених спеціалістів (педагога, психолога, лі ря), слідчий, прокурор, слідчий суддя, суд мають звернути увагу на наявність у Б відповідної освіти, досвіду і відсутності обставин, які виключають їх участь у щ вадженні (ст. 79 КПК). Як педагога необхідно залучати особу, яка навчає і ВИХОЕ неповнолітніх такого самого віку, як і неповнолітній підозрюваний чи обвинувачень проте не обов'язково того педагога, що виховує і навчає цього неповнолітнього, яю є підозрюваним чи обвинуваченим, адже його можна буде допитати як свідка про о ставини, які мають значення для даного провадження, зокрема, про умови житк виховання неповнолітнього, характеристику особи неповнолітнього.

2. До початку допиту зазначеним особам роз'яснюються їхній обов'язок бути прі сутніми при допиті, а також право заперечувати проти запитань та ставити запитана Слідчий, прокурор, слідчий суддя, суд мають право відвести поставлене запитаню але відведене запитання повинно бути занесене до протоколу.

Згідно зі ст. 226 КПК незалежно від присутності на допиті додатково залучени: осіб допит неповнолітнього не може продовжуватися без перерви понад одну годину а загалом - понад дві години на день.

Стаття 492

Застосування до неповнолітнього підозрюваного, обвинуваченого запобіжного заходу

1. За наявності підстав, передбачених цим Кодексом, до неповнолітнього з урахуванням його вікових та психологічних особливостей, роду занять може бути застосовано один із запобіжних заходів, передбачених цим Кодексом.

2. Затримання та тримання під вартою можуть застосовуватися до неповнолітнього лише у разі, якщо він підозрюється або обвинувачується у вчиненні тяжкого чи особливо тяжкого злочину, за умови, що застосування іншого запобіжного заходу не забезпечить запобігання ризикам, зазначеним у статті 177 цього Кодексу.

3. Про затримання і взяття під варту неповнолітнього негайно сповіщаються його батьки чи особи, які їх замінюють.

1. Відповідно до ст. 29 Конституції України, ст. 9 Міжнародного пакту про громадянські і політичні права 1966 р., ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 р. та відповідних положень низки інших міжнародно-правових актів з прав людини і судочинства кожна людина має право на свободу і особисту недоторканність. Застосування до неї як до підозрюваного чи обвинуваченого запобіжних заходів є істотним обмеженням цього права, а тому можливе лише у виняткових випадках, за наявності передбачених законом підстав і в передбаченому законом порядку.

Стаття 527

391

При обранні щодо неповнолітнього підозрюваного, обвинуваченого конкретного запобіжного заходу застосовуються положення КПК про загальні підстави та порядок обрання запобіжних заходів з обов'язковим урахуванням його вікових та психологічних особливостей і роду занять.

Запобіжними заходами, які можуть бути застосовані як до дорослогоДак і до неповнолітнього підозрюваного, обвинуваченого згідно з частинами 1 і 2 ст. 176 КПК, є: 1) особисте зобов'язання; 2) особиста порука; 3) застава; 4) домашній арешт; 5) тримання під вартою; 6) затримання особи як тимчасовий запобіжний захід.

До неповнолітнього підозрюваного, обвинуваченого, крім того, може застосовуватися запобіжний захід у вигляді передання його під нагляд батьків, опікунів чи піклувальників, а якщо він виховується у дитячій установі, - передання його під нагляд адміністрації цієї установи (ст. 493 КПК).

Під час досудового розслідування запобіжні заходи застосовуються слідчим суддею за клопотанням слідчого, погодженим з прокурором, або за клопотанням прокурора, а під час судового провадження - судом за клопотанням прокурора. Як виняток, без ухвали слідчого судді або судді особа може бути затримана уповноваженою службовою особою у випадках, передбачених ст. 208 КПК, але не пізніше шістдесяти годин з моменту затримання повинна бути звільнена або доставлена до суду для розгляду клопотання про обрання стосовно неї іншого запобіжного заходу (ч.2ст. 211 КПК).

Стаття 177 КПК визначає мету і підстави застосування запобіжних заходів

Метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам:

1) переховуватися від органів досудового розслідування та (або) суду;

2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення;

3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні;

4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином;

5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений може вчинити перелічені дії.

Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених КПК.

Крім загальних обставин (ст. 178 КПК) при вирішенні питання про обрання конкретного запобіжного заходу щодо неповнолітнього підозрюваного, обвинуваченого, обов'язково враховуються його вікові та психологічні особливості й рід занять.

2. Відповідно до Мінімальних стандартних правил ООН, які стосуються здійснення правосуддя щодо неповнолітніх («Пекінські правила») від 29 листопада 1985 p.,