Глава 38. Кримінальне провадження щодо неповнолітніх

386

тету міністрів Ради Європи державам-членам від 24 вересня 2004 р. «Про нові підходи до злочинності серед неповнолітніх і про значення правосуддя у справах неповнолітніх» як новий стратегічний підхід визначено таке: 1. Основними цілями правосуддя у справах неповнолітніх і пов'язаних з ним заходів запобігання злочинності серед неповнолітніх мають бути: 1) запобігання вчиненню і повторному вчиненню злочинів; 2) ресоціалізація і повернення злочинців до життя в суспільство; 3) врахування потреб та інтересів потерпілих. 2. Система правосуддя у справах неповнолітніх повинна розглядатися як одна із складових більш широкої, заснованої на громадському впливі стратегії запобігання злочинності серед неповнолітніх, яка враховує ситуацію в сім'ї, школі, оточенні, групі, за якої вчиняється злочин. 3. Зокрема, ресурси мають виділятися на запобігання серйозним, насильницьким, тривалим і пов'язаним з наркотиками і алкоголем злочинам.

Стаття 488

Участь законного представника неповнолітнього підозрюваного чи обвинуваченого

1. Батьки або інші законні представники неповнолітнього беруть участь у кримінальному провадженні за участю неповнолітнього підозрюваного чи обвинуваченого.

2. Законні представники викликаються в судове засідання. їхнє неприбуття не зупиняє судового провадження, крім випадків, коли суд визнає необхідною їх участь. Вони перебувають у залі судового засідання протягом усього судового провадження, а в разі необхідності можуть бути допитані як свідки.

3. У виняткових випадках, коли участь законного представника може завдати шкоди інтересам неповнолітнього підозрюваного чи обвинуваченого, суд за його клопотанням, клопотанням прокурора чи за власною ініціативою своєю ухвалою має право обмежити участь законного представника у виконанні окремих процесуальних чи судових дій або усунути його від участі у кримінальному провадженні і залучити замість нього іншого законного представника.

1. Законний представник неповнолітнього підозрюваного чи обвинуваченого, як і сам підозрюваний чи обвинувачений, є учасником кримінального провадження на стороні захисту (пп. 19 і 25 ч. 1 ст. З КПК). При цьому участь законного представника у кримінальному провадженні є важливою складовою забезпечення права неповнолітнього підозрюваного чи обвинуваченого на захист.

Неповнолітньою особою є дитина, яка на момент вирішення питання про допуск законного представника до участі в кримінальному провадженні не досягла вісімнадцятирічного віку (п. 12 ч. 1 ст. З, ч. З ст. 484 КПК). Після досягнення підозрюваним чи обвинуваченим вісімнадцятирічного віку участь законного представника у кримінальному провадженні припиняється.

Відповідно до ст. 44 КПК як законні представники підозрюваного, обвинуваченого можуть бути залучені батьки (усиновлювачі), а в разі їх відсутності - опікуни, пі

Стаття 527

387

клувальники особи, інші повнолітні близькі родичі чи члени сім'ї, а також представники органів опіки і піклування, установ і організацій, під опікою чи піклуванням яких перебуває неповнолітній.

Близькі родичі та члени сім'ї особи - це чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, рідний брат, рідна сестра, дід, баба, прадід, прабаба, внук, внучка, правнук, правнучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, особа, яка перебуває під опікою або піклуванням, а також особи, які спільно проживають, пов'язані спільним побутом і мають взаємні права та обов'язки, у тому числі особи, які спільно проживають, але не перебувають у шлюбі (п. 1 ч. 1 ст. З КПК).

Про залучення або про відмову в залученні законного представника, про обмеження його участі у виконанні окремих процесуальних дій чи про його заміну слідчий, прокурор виносить постанову, а слідчий суддя, суд - ухвалу, копія якої вручається законному представнику.

За загальним правилом, законний представник користується процесуальними правами підозрюваного чи обвинуваченого (ст. 42 КПК), інтереси якого він представляє, за винятком тих, які є невід'ємними правами особи, зокрема, це право давати показання стосовно підозри чи обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення, що є предметом провадження.

Про процесуальні права підозрюваного, обвинуваченого див. ст. 42 КПК.

Яку і самому неповнолітньому підозрюваному чи обвинуваченому, його законному представнику після прийняття рішення про залучення його до участі у кримінальному провадженні вручається пам'ятка про його процесуальні права та обов'язки одночасно з їх повідомленням особою, яка здійснює таке повідомлення (ч. 8 ст. 42 КПК).

Допит законного представника як свідка не є обставиною, яка виключає його подальшу участь у кримінальному провадженні.

Стаття 489

Порядок виклику неповнолітнього підозрюваного чи обвинуваченого

1. Неповнолітній підозрюваний чи обвинувачений повідомляється або викликається слідчим, прокурором, слідчим суддею чи судом через його батьків або інших законних представників. Інший порядок допускається лише в разі, якщо це зумовлюється обставинами, встановленими під час кримінального провадження.

1. Про підстави та порядок виклику слідчим, прокурором, судового виклику і приводу див. гл. 11 (статті 133-143) КПК.

Згідно з ч. 1 ст. 133 КПК слідчий, прокурор під час досудового розслідування має право викликати підозрюваного у встановлених цим Кодексом випадках для допиту чи участі в іншій процесуальній дії.

Слідчий суддя під час досудового розслідування, суд під час судового провадження має право здійснити судовий виклик відповідно підозрюваного, обвинуваченого (ст. 134 КПК).