Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
73. ПосібникЕОНК73.doc
Скачиваний:
0
Добавлен:
01.05.2025
Размер:
10.13 Mб
Скачать

3.3. Керування і автоматизація еск.

Передбачено три види керування.

1. Основне – централізоване автоматизоване за допомогою 2-х ПДУ системи «Ангара», установлених у кожній електростанції. [Контрольний щит системи «Ангара», установлений у ПЕЖ, служить для централізованого контролю за роботою всіх ДГ і фідера живлення з берега].

2. Резервне – дистанційне місцеве керування із ГРЩ.

3. Аварійне – ручне місцеве керування.

Апаратури й прилади ПДУ «Ангара» і ГРЩ-1,2 дозволяють здійснювати:

  • регулювання U й f ДГ-1-5;

  • надійну комутацію всіх елементів ЕСК;

  • селективний захист ПСС (від к. з. і перевантаження);

  • захист від зворотної потужності паралельно працюючих ДГ;

  • перевірку й зміну чергування фаз берегової мережі (тільки на ГРЩ-2);

  • гасіння магнітного поля генераторів в аварійних режимах;

  • включення зрівняльних зв'язків при паралельній роботі ДГ однієї електростанції.

Прилади й пристрої ПДУ «Ангара» забезпечують наступний обсяг автоматизованого керування, контролю й сигналізації:

1) Автоматичне й ручне дистанційне керування всіма селективними автоматами ПСС і світлову сигналізацію їхнього положення;

2) Автоматичну й ручну точну синхронізацію будь-якого генератора кожної електростанції як між собою, так і між генераторами різних електростанцій, а також будь-якого одного генератора з береговою мережею за допомогою пристрою типу УСГ-35, установленого на кожному ПДУ т. «Ангара».

3) Автоматичний і ручний дистанційний розподіл активних навантажень між паралельно працюючими СГ, підключеними на одну електростанцію (тобто на один ГРЩ). Це здійснюється пристроєм автоматичного розподілу активного навантаження (УРЧН) [РЧМ].

4). Автоматичний запуск і підключення резервного ДГ на шини ГРЩ при:

а) досягненні навантаження на одному із ДГ більше 90% від номінальної;

б) тривалому (більше 4-8 с) зниженні напруги до 80% Uн або повнім його зникненні (пристрій УВР-1А1, установлене в ГРЩ).

5) Автоматичне розвантаження СГ шляхом відключення другорядних споживачів при досягненні навантаження на ДГ більше 105% Iн (при цьому забезпечується й звукова й світлова сигналізація). Це забезпечується пристроєм УРГ-1ТАК, установленим у ГРЩ.

6) Автоматичне відключення автомата фідера живлення з берега (12АМ) при обриві рідної з фаз за допомогою пристрою «ЗОФН-1», установленого в ГРЩ-2.

7) Автоматичний контроль Rиз силової мережі корабля за допомогою пристрою «ПКИ», установленого на ПДУ «Ангара».

ВИВОДИ

  1. ЕЕСК є однієї з найважливіших складових частин енергетичної установки корабля й від її надійної роботи у вирішальному ступені залежить боєздатність корабля в цілому.

  1. Основними вимогами, пропонованими до ЕЕСК, є надійність і живучість, що передбачено захистом її елементів і автоматизацією ЕЕСК.

План практичного заняття

Тема: ПЗ № 1. Захист елементів ЕСК.

.

    1. Навчальни питання і розподіл часу (2 години)

Вступ ---------------------------------------------------------------------------------------5 – хв.

1. Класифікація систем захисту ЕСК---------------------------------------------- 10 – хв.

2. Селективний захист ЕСК від струмів короткого вмикання --------------- 10 – хв.

3. Захист головних генераторів ------------------------------------------------------20 – хв.

4. Диференційний захист ЕСК ------------------------------------------------------ 20 – хв.

5. Захист електричних двигунів----------------------------------------------------- 20 – хв.

Підведення підсумків занять --------------------------------------------------------- 5 – хв.

2. НАВЧАЛЬНО-МАТЕРІАЛЬНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ

1. Лабораторні установки електроприводів з використанням реальних зразків військової техніки.

2. Контрольно-вимірювальні прилади: амперметри, вольтметри, тахометри.

3. Наочні посібники, довідкові та інші навчальні матеріали.

3. ЛІТЕРАТУРА

3.1. Обов'язкова

  1. В.С. Маркитантов, А.В. Баглай. Энергетические системы надводных кораблей. Л.: - ВВМИОЛУ им. Ф.Э. Дзержинского. 1990.

  2. В.Г. Сиротенко. Електроэнергетические системы кораблей. Севастополь: СВВМИУ. Ч.1, 2. 1983.

3.2. Додаткова

  1. В.М. Яшутин. Електрооборудование подводных лодок. Учебное наглядное пособие. Севастополь: СВВМИУ. Ч.1, 2. 1985.

  2. Правила эксплуатации электрооборудования кораблей (ПЕЕК- 91). Москва: - Военное издательство. 1992.