
- •Програма начальної дисципліни «електрообладнання надводних кораблів»
- •Організаційно-методичні вказівки
- •Інформаційно-методичне забезпечення
- •1. Загальна характеристика й основні елементи ееск
- •Коротка характеристика систем розподілу енергії
- •3. Принципи утворення електричних мереж
- •3.2. Загальна характеристика еес фрегату проекту 1135 (скр).
- •3.3. Керування і автоматизація еск.
- •План практичного заняття
- •Навчальни питання і розподіл часу (2 години)
- •4. Зміст практичного заняття та методика його проведення
- •4.1. Мета практичного заняття.
- •4.2. Обов’язки курсантів (слухачів) по підготовці і участі в заняттях.
- •Організація і порядок контролю і проведення заняття.
- •4.5. Підведення підсумків практичного заняття.
- •План лекції:
- •Вимоги до якості електроенергії эск
- •Класифікація автоматичних регуляторів напруги синхронних генераторів
- •3. Склад і принцип дії арн сг типу мск
- •4. Автоматичне регулювання частоти сг
- •Умови включення синхронних генераторів
- •Способи синхронізації
- •Автоматична синхронізація.
- •План лекції
- •Література
- •Введення
- •Поняття про опор ізоляції. Норми опору ізоляції.
- •2. Методи й прилади виміру опору ізоляції.
- •3. Пристроі для автоматичного контролю
- •Методика відшукання місць на кораблі зі зниженим опором ізоляції
- •План лекції:
- •Література
- •Введення
- •1. Призначення й класифікація телефонного зв'язку
- •2. Принцип дії безбатарейної
- •Магнітний потік, створюваний постійним магнітом, дорівнює
- •Принцип дії батарейного телефонного зв'язку
- •Блок-схема корабельного автоматичного телефонного зв'язку (катс)
- •План лекції:
- •Література
- •Введення
- •1. Принцип дії ссз на змінному струмі.
- •2. Призначення й структурні схеми машинних і кермових телеграфів.
- •3. Електрична схема кермового телеграфу й покажчика змінного струму
- •Корабельні тахометри.
- •Лекція №7 тема: основи теорії свинцово – кислотних акумуляторів
- •План лекції:
- •Література
- •Введення
- •Механізм утворення електродного потенціалу
- •2. Ехп при розряді і заряді ска
- •3. Основні характеристики ска
- •План лекції:
- •Література
- •Введення
- •Електрохімічні процеси при розряді і заряді
- •2. Характеристики лужних акумуляторів
- •3. Достоїнства і недоліки лужних акумуляторів.
- •План практичного заняття Тема: пз № 2. Побудова та основи експлуатації електричних акумуляторів.
- •Навчальни питання і розподіл часу (2 години)
- •4. Зміст практичного заняття та методика його проведення
- •4.1. Мета практичного заняття.
- •4.2. Обов’язки курсантів (слухачів) по підготовці і участі в заняттях.
- •Організація і порядок контролю і проведення заняття.
- •4.5. Підведення підсумків практичного заняття.
- •Додаткова
- •Методичні вказівки курсантам (слухачам) щодо підготовки до семінарського заняття
- •Лекція №9 тема: способи заряду акумуляторів
- •План лекції:
- •Література
- •Введення
- •Способи заряду ска
- •2. Способи заряду лужних акумуляторів.
- •Перша ступінь заряду проводиться при нормальному зарядному струмі протягом 6 годин, а другий ступінь – при силі струму, рівній половині нормального також протягом 6 годин.
- •3. Способи заряду сца.
- •4. Забезпечення безпеки при експлуатації аб.
- •Висновки
- •План практичного заняття Тема: пз № 3. Розрахунок кабелів на припустиме нагрівання і витрату напруги.
- •Навчальни питання і розподіл часу (2 години)
- •4. Зміст практичного заняття та методика його проведення
- •4.1. Мета практичного заняття.
- •4.2. Обов’язки курсантів (слухачів) по підготовці і участі в заняттях.
- •Організація і порядок контролю і проведення заняття.
- •4.5. Підведення підсумків практичного заняття.
- •План практичного заняття Тема: пз № 4. Вимірювання опору ізоляції корабельного електрообладнання.
- •Навчальни питання і розподіл часу (2 години)
- •4. Зміст практичного заняття та методика його проведення
- •4.1. Мета практичного заняття.
- •4.2. Обов’язки курсантів (слухачів) по підготовці і участі в заняттях.
- •Організація і порядок контролю і проведення заняття.
- •4.5. Підведення підсумків практичного заняття.
- •План практичного заняття Тема: пз № 5. Побудова та основи експлуатації корабельної бойової телефонії та приладів управління кораблем.
- •Навчальни питання і розподіл часу (2 години)
- •4. Зміст практичного заняття та методика його проведення
- •4.1. Мета практичного заняття.
- •4.2. Обов’язки курсантів (слухачів) по підготовці і участі в заняттях.
- •Організація і порядок контролю і проведення заняття.
- •4.5. Підведення підсумків практичного заняття.
- •Лекція №10 тема: технічне обслуговування аб.
- •План лекції:
- •Література
- •Введення
- •1. Зміст і періодичність то № 1
- •2. Зміст і періодичність то № 2
- •3. Освідчення аб
- •4. Лікувальні й профілактичні заходи аб
- •5. Характерні несправності аб Розглянемо додаткові заходи пожаро- і вибухобезпеки при експлуатації човнових акумуляторних батарей.
- •План лабораторного заняття
- •4.1. Мета лабораторного заняття.
- •4.2. Обов’язки курсантів (слухачів) по підготовці і виконанню робіт.
- •Організація і порядок контролю і проведення заняття.
- •4.5. Вимоги до оформлення звітів і захисту результатів роботи.
- •Контрольні питання
- •Література
Способи заряду ска
Організація і режими заряду СКА на ПЧ. Необхідність заряду акумуляторних батарей (АБ) визначається командиром ПЧ по доповіді командира електромеханічної бойової частини залежно від стану АБ і майбутніх завдань. Дозвіл на початок заряду АБ дає командир ПЧ після прийому доповіді від командира електромеханічної бойової частини про готовність технічних засобів до проведення заряду. Перед кожним зарядом АБ складається план проведення заряду (додаток 9 до РЕАБ) .
До проведення зарядів акумуляторних батарей допускається особовий склад відповідно до корабельних розкладів, допущений до самостійного керування бойовим постом, що здав заліки до проведення зарядів. Допуск до проведення зарядів оформляється наказом командира ПЛ. У наказі повинне бути конкретно зазначено, до виконання яких обов'язків і до обслуговування яких технічних засобів допускається особовий склад.
Строки заряду визначають щільністю електроліту АБ і часом, що мінував після минулої зарядки. Залежно від інтенсивності розряду АБ й її стану черговий заряд роблять не пізніше строків, зазначених у табл. 9.1.
Таблиця 9.1
Строки чергового заряду АБ
При знаходженні ПЛ у море заряд АБ роблять з першою нагодою по закінченні використання її в розрядному режимі (але не пізніше строків, зазначених у табл. 9.1), підтримуючи необхідний запас ємності. У випадку перевищення строку чергового заряду, зазначеного в табл. 2, роблять лікувальні заходи АБ.
Залежно від завдань, розв'язуваних ПЛ, можуть бути застосовані наступні режими зарядів АБ:
а) нормальний заряд;
б) форсований заряд;
в) заряд з малим виділенням газів (МГВ).
Нормальний заряд АБ здійснюють при знаходженні ПЛ у базі, а також в умовах походу, якщо оперативна обстановка дозволяє його проведення. Нормальний заряд роблять чотирма щаблями при постійній величині струму Із на I, II, III щаблях, а на IV щаблю підтримують постійну напругу Uз, рівну величині перехідної напруги, - шляхом зниження зарядного струму (рис. 9.1). Мінімальне значення струму наприкінці IV щабля заряду не обмежується.
Рис. 9.1. Східчастий заряд АБ в чотири ступені.
При несправній системі МПЭ, при неможливості плавного регулювання величини струму зарядного агрегату, а також у штормових умовах IV щабель нормального заряду роблять при постійній величині струму, рівного 1/2 струму III щабля.
Форсований заряд АБ виробляється в умовах походу, коли по обставинах, що випливають з оперативних завдань, потрібно максимально скоротити тривалість заряду. Форсований заряд роблять двома щаблями при постійній величині струму на I щаблю заряду до досягнення перехідної напруги в більшості контрольних акумуляторів, а на II щаблю підтримують постійну напругу, рівну величині перехідної напруги, шляхом зниження зарядного струму.
Заряд із МГВ застосовувати для АБ, що є резервним джерелом електроенергії, і, як правило, в умовах походу.
Обрання струмів і ступеню початку заряду АБ визначається наступним чином. Максимально припустимі величини зарядних струмів по щаблях для кожного режими заряду вказують їй у технічній документації на АБ. Заряд АБ слід починати струмом, величина якого вибирається з табл. 9.2 залежно від режиму заряду, ступеня розрідженості АБ, температури електроліту перед зарядом, наявності СВО й потужності зарядних агрегатів, але не менш струму III щабля нормального заряду.
Перехід на наступний щабель заряду визначається по величині напруги контрольних акумуляторів залежно від терміну служби АБ, температури електроліту (табл. 9.3) і способу заряду. Перехід на наступний щабель заряду роблять, коли напруга більшості контрольних акумуляторів АБ буде перебувати у встановлених в табл. 9.3 межах обраної перехідної напруги.
Таблиця 9.2
Вибір величини струмів початку заряду
Таблиця 9.3
Перехідна напруга при заряді АБ
При заряді із МГВ, якщо в одній з акумуляторних ям концентрація водню досягне 2% або концентрація кисню 25%, необхідно переходити на наступний щабель заряду незалежно від напруги контрольних акумуляторів; якщо подібний перехід повториться при двох чергових зарядах, межі перехідної напруги при наступних зарядах знизити до величини, при якій концентрація водню або кисню досягла зазначених значень.
Закінчувати заряд АБ треба при досягненні сталій щільності електроліту контрольних акумуляторів (у межах погрішності вимірів 0,002 г/см3) і величини струму (напруги) наприкінці останнього щабля заряду протягом часу, зазначеного в табл. 9.4.
Таблиця 9.4
Ознаки закінчення заряду АБ
Недозаряди й перерви зарядів АБ забороняються, крім аварійних випадків.
Перезаряд АБ призначений для компенсації недозарядів і проводиться: при недозарядах; при перевищенні строку чергового заряду згідно табл. 9.1 (не більш ніж в 1,5 разі); якщо щільність електроліту (більш 4-х елементів на групу) після заряду буде менше номінальний на 0,02 г/см.куб.
Для виконання перезаряду після закінчення нормального заряду встановлюють зарядний струм, рівний ½ струму ІІІ ступені нормального заряду з підтримкою його протягом 3-х годин.
Лікувальні цикли АБ призначені для усунення наслідків порушень умов експлуатації, і проводиться: раз в 6 місяців (якщо булі глибокі розряді один раз у три місяця); раз у три місяця (якщо не булі глибокі розряді); при перевищенні строку чергового заряду згідно табл. 9.1 (більш ніж в 1,5 разі); якщо щільність електроліту (більш 4-х елементів на групу) після перезаряду буде менше номінальний на 0,02 г/см.куб. и більше.
Для виконання лікувального циклу АБ роблять: заряд з перезарядом; розряд струмом 20-ти або більш годинного режиму до зняття 100% ємності або до кінцевій напруги першого контрольного акумулятора; заряд з перезарядом.
Заряд малих СКА на кораблях і в берегових частинах. СКА можуть заряджатися одним із трьох способів:
а) заряд струмом постійної величини;
б) заряд при постійній напрузі;
в) східчастий заряд.
Заряд струмом постійної величини. Величина струму при цьому способі заряду вказується у формулярі на СКА чи може бути визначена по формулі:
I3 = ∑ S+ . j3,
де: ∑ S+ − сумарна поверхня (+) пластин у дм2; j3 – припустима при заряді щільність струму на одиницю поверхні пластин в А/дм2.
Найбільше сприятливо заряд СКА йде при j3 = 0,5 А/дм2. При цьому ефективно протікає процес відновлення активних речовин на пластинах. Збільшення щільності струму веде до поверхневого відновлення активних речовин, інтенсивному газовиділенню і нагріванню акумуляторів. При цьому способі заряду сталість величини зарядного струму досягається за рахунок відповідної зміни напруги зарядного джерела живлення, рис.9.2.
Рис. 9.2. Заряд при постійному струму.
Ознакою кінця заряду СКА є сталість d і U протягом 2-х годин.
Достоїнства способу: простота, сталість навантаження на зарядовий агрегат, мінімальний час заряду.
Недоліки: надмірне газовиділення наприкінці заряду, перегрів СКА, підвищений знос пластин, необхідність частої долівки води в електроліт.
Заряд при постійній напрузі. У ході заряду СКА цим способом напруга зарядного агрегату підтримується постійній у межах (2,2-2,3) В на один акумулятор шляхом безупинного зниження зарядного струму, рис. 9.3.
Рис. 9.3. Заряд при постійній напрузі.
Особливістю розглянутого способу є те, що в міру підвищення dэл і зменшення PbSO4 на пластинах у результаті переходу його в активні речовини зменшується і величина зарядного струму. Це сприяє зниженню втрат на газовиділення і нагрів, що і є достоїнством даного способу заряду.
Недоліки: велика тривалість заряду і складність забезпечення необхідного режиму зміни I3.
Постійна напруга 2,2-2,3 В на кожен акумулятор вибирається з розрахунку обмеження величини початкового значення зарядного струму до припустимих меж.
Ознаки кінця заряду:
d = const протягом 2-х годин;
I3 = const протягом 1,5 годин.
Східчастий заряд СКА. Суть його полягає в тім, що заряд починається при постійній силі струму, орієнтовно відповідної (0,125 – 0,1) номінальної ємності СКА, і підтримується незмінної до перехідної напруги, рівної ≈ 2,4 В. Після цього сила струму знижується в 2 рази і підтримується постійної до кінця заряду.
Перехідній називається напруга, при якої починається інтенсивне газовиділення, тому що при цієї напрузі потенціали електродів досягають значень потенціалів розрядки іонів Н2 і О2.
Ознакою закінчення заряду є сталість d і U протягом 2-х годин при I3 =const.
Достоїнство способу: зменшення зразково в 2 рази тепло- і газовиділення.
Східчастий заряд СКА звичайно називають нормальним зарядом чи комбінованим.
У
загальному випадку, у залежності від
стану СКА і часу експлуатації, на кораблях
застосовують наступні види заряду:
1) Нормальний заряд виконують у два ступня при dэл ≤ 1,23 г/см3 . Заряд починають струмом I ступня. При dэл > 1,23 г/см3 допускається заряд струмом П ступня.
2) Глибокий заряд включає в себе нормальний заряд, перерву для охолодження електроліту і додатковий заряд струмом П ступня протягом 2-х годин.
3) Контрольно-тренувальний цикл включає в себе глибокий заряд, розряд до кінцевої напруги 1,7 В й знову нормальний заряд. Такий цикл проводиться один раз у три місяці.