- •Програма начальної дисципліни «електрообладнання надводних кораблів»
- •Організаційно-методичні вказівки
- •Інформаційно-методичне забезпечення
- •1. Загальна характеристика й основні елементи ееск
- •Коротка характеристика систем розподілу енергії
- •3. Принципи утворення електричних мереж
- •3.2. Загальна характеристика еес фрегату проекту 1135 (скр).
- •3.3. Керування і автоматизація еск.
- •План практичного заняття
- •Навчальни питання і розподіл часу (2 години)
- •4. Зміст практичного заняття та методика його проведення
- •4.1. Мета практичного заняття.
- •4.2. Обов’язки курсантів (слухачів) по підготовці і участі в заняттях.
- •Організація і порядок контролю і проведення заняття.
- •4.5. Підведення підсумків практичного заняття.
- •План лекції:
- •Вимоги до якості електроенергії эск
- •Класифікація автоматичних регуляторів напруги синхронних генераторів
- •3. Склад і принцип дії арн сг типу мск
- •4. Автоматичне регулювання частоти сг
- •Умови включення синхронних генераторів
- •Способи синхронізації
- •Автоматична синхронізація.
- •План лекції
- •Література
- •Введення
- •Поняття про опор ізоляції. Норми опору ізоляції.
- •2. Методи й прилади виміру опору ізоляції.
- •3. Пристроі для автоматичного контролю
- •Методика відшукання місць на кораблі зі зниженим опором ізоляції
- •План лекції:
- •Література
- •Введення
- •1. Призначення й класифікація телефонного зв'язку
- •2. Принцип дії безбатарейної
- •Магнітний потік, створюваний постійним магнітом, дорівнює
- •Принцип дії батарейного телефонного зв'язку
- •Блок-схема корабельного автоматичного телефонного зв'язку (катс)
- •План лекції:
- •Література
- •Введення
- •1. Принцип дії ссз на змінному струмі.
- •2. Призначення й структурні схеми машинних і кермових телеграфів.
- •3. Електрична схема кермового телеграфу й покажчика змінного струму
- •Корабельні тахометри.
- •Лекція №7 тема: основи теорії свинцово – кислотних акумуляторів
- •План лекції:
- •Література
- •Введення
- •Механізм утворення електродного потенціалу
- •2. Ехп при розряді і заряді ска
- •3. Основні характеристики ска
- •План лекції:
- •Література
- •Введення
- •Електрохімічні процеси при розряді і заряді
- •2. Характеристики лужних акумуляторів
- •3. Достоїнства і недоліки лужних акумуляторів.
- •План практичного заняття Тема: пз № 2. Побудова та основи експлуатації електричних акумуляторів.
- •Навчальни питання і розподіл часу (2 години)
- •4. Зміст практичного заняття та методика його проведення
- •4.1. Мета практичного заняття.
- •4.2. Обов’язки курсантів (слухачів) по підготовці і участі в заняттях.
- •Організація і порядок контролю і проведення заняття.
- •4.5. Підведення підсумків практичного заняття.
- •Додаткова
- •Методичні вказівки курсантам (слухачам) щодо підготовки до семінарського заняття
- •Лекція №9 тема: способи заряду акумуляторів
- •План лекції:
- •Література
- •Введення
- •Способи заряду ска
- •2. Способи заряду лужних акумуляторів.
- •Перша ступінь заряду проводиться при нормальному зарядному струмі протягом 6 годин, а другий ступінь – при силі струму, рівній половині нормального також протягом 6 годин.
- •3. Способи заряду сца.
- •4. Забезпечення безпеки при експлуатації аб.
- •Висновки
- •План практичного заняття Тема: пз № 3. Розрахунок кабелів на припустиме нагрівання і витрату напруги.
- •Навчальни питання і розподіл часу (2 години)
- •4. Зміст практичного заняття та методика його проведення
- •4.1. Мета практичного заняття.
- •4.2. Обов’язки курсантів (слухачів) по підготовці і участі в заняттях.
- •Організація і порядок контролю і проведення заняття.
- •4.5. Підведення підсумків практичного заняття.
- •План практичного заняття Тема: пз № 4. Вимірювання опору ізоляції корабельного електрообладнання.
- •Навчальни питання і розподіл часу (2 години)
- •4. Зміст практичного заняття та методика його проведення
- •4.1. Мета практичного заняття.
- •4.2. Обов’язки курсантів (слухачів) по підготовці і участі в заняттях.
- •Організація і порядок контролю і проведення заняття.
- •4.5. Підведення підсумків практичного заняття.
- •План практичного заняття Тема: пз № 5. Побудова та основи експлуатації корабельної бойової телефонії та приладів управління кораблем.
- •Навчальни питання і розподіл часу (2 години)
- •4. Зміст практичного заняття та методика його проведення
- •4.1. Мета практичного заняття.
- •4.2. Обов’язки курсантів (слухачів) по підготовці і участі в заняттях.
- •Організація і порядок контролю і проведення заняття.
- •4.5. Підведення підсумків практичного заняття.
- •Лекція №10 тема: технічне обслуговування аб.
- •План лекції:
- •Література
- •Введення
- •1. Зміст і періодичність то № 1
- •2. Зміст і періодичність то № 2
- •3. Освідчення аб
- •4. Лікувальні й профілактичні заходи аб
- •5. Характерні несправності аб Розглянемо додаткові заходи пожаро- і вибухобезпеки при експлуатації човнових акумуляторних батарей.
- •План лабораторного заняття
- •4.1. Мета лабораторного заняття.
- •4.2. Обов’язки курсантів (слухачів) по підготовці і виконанню робіт.
- •Організація і порядок контролю і проведення заняття.
- •4.5. Вимоги до оформлення звітів і захисту результатів роботи.
- •Контрольні питання
- •Література
3. Основні характеристики ска
До них відносяться залежності ємності "С", ЕРС "Е", напруги "U" і щільності електроліту "d" від тривалості розряду і величини розрядного струму І.
Ємність акумуляторів. Ємністю акумулятора називається та кількість електрики, що може бути отримане з його при даній температурі, даних значеннях розрядного струму і кінцевої напруги, рис.7.7. Ємність – величина не постійна і залежить від різних факторів.
Залежність ємності від величини розрядного струму і тривалості розряду.
З графіка С=f(I) видно, що при розряді малим струмом знімається велика ємність, чим при розряді великим струмом. Це порозумівається тим, що при розряді малим струмом відпрацьований електроліт у порах активних речовин електродів устигає заміщатися свіжим з бака за рахунок дифузії.
Тому в ЕХП беруть участь не тільки поверхневі, але і глибинні шари активних речовин і ємність знімається більше. При розряді великим струмом швидко використовується поверхнева частина активних речовин. Продукти розряду закупорюють пори і доступ свіжого електроліту до глибинних шарів активної маси припиняється. Тому активні речовини глибинних шарів у струмоутворюючої реакції не приймають участі.
Рис. 7.7. Залежність ємності:
а) від часу і струму розряду; б) від строку служби.
З графіка С=f(t) видно, що чим більше час розряду, тим велику ємність можна зняти. Тривалість розряду залежить від величини розрядного струму.
Маючи залежності С=f(I) і С=f(t) можна вирішувати практичні задачі використання СКА. (Привести приклад).
Залежність ємності від терміну служби акумулятора.
Намалюйте! У початковий момент експлуатації СКА ємність збільшується за рахунок переробки пасти, нанесеної на пластини при виготовленні, в активні речовини.
При подальшій експлуатації ємність СКА поступово зменшується. Це порозумівається розбуханням активних мас, що приводить до здавлювання електродів. У результаті утрудняється доступ електроліту до глибинних шарів активних речовин. Це приводить до зменшення ємності. При зниженні ємності до 80% акумулятор підлягає заміні. Час, протягом якого ємність акумулятора не менш 100%, називається гарантованим терміном служби. Час від початку експлуатації до моменту, коли С=80%, називається повним терміном служби.
в) Залежність ємності СКА від температури електроліту.
Зі збільшенням температури електроліту росте рухливість іонів, розширюються пори активних мас і ємність збільшується. Але підвищення tел понад (45-50)оС приводить до випадання активної маси з ґрат пластин і виходу акумуляторів з ладу. Оптимальної вважається tел = (20-30)оС.
Крім того, ємність акумуляторів зменшується при влученні в електроліт сторонніх домішок, тому що при цьому збільшується саморозряд акумуляторів. Природний саморозряд складає (0,5-1)% Сн у добу. Він визначається побічними електрохімічними процесами.
Зміна ЕРС, напруги і щільності електроліту при розряді. При замиканні зовнішнього кола електроліт, що знаходиться в порах активних мас, вступає в реакцію і швидко виснажується. Його щільність різко зменшується, рис.7.8. Тому різко знижується ЕРС і напруга акумулятора, тому що вони визначаються наступними вираженнями: Е = d + 0,84; U = E – Iprв.
Щільність електроліту в баці в цей момент залишається незмінної. Потім починається дифузія електроліту з бака в пори, де щільність його збільшується. Це приводить до збільшення Е и U.
У момент часу t1 установлюється рівність швидкостей витрати електроліту в порах і надходження його з бака. Після цього щільність електроліту в порах і баці поступово зменшується, аналогічно зменшуються Е и U акумулятора.
Рис. 7.8. Зміна ЕРС Е, напруги U, щільності d при розряду СКА.
Причому, щільність електроліту в порах буде зменшуватися швидше, ніж у баці через закупорку пір продуктами розряду. Зменшення U буде йти інтенсивніше, ніж зменшення Е, через збільшення внутрішнього опору акумулятора (замість Рв і РвО2 утвориться РвSО4, електричний опір якого вище; і замість Н2SО4 утвориться Н2О с великим електричним опором).
У момент часу tк надходження електроліту в пори практично припиняється, тому потрібно припиняти розряд. Після припинення розряду щільність електроліту в порах і баці швидко вирівнюється, а ЕРС СКА збільшується до сталого значення Еу.
Таким чином, напруга СКА, поряд із щільністю електроліту, є експлуатаційним показником, яким користаються для судження про ступінь розряжености акумулятора.
Зміна Е, U і dел при заряді. З початком заряду в порах йде інтенсивне Н2SО4, тому щільність електроліту в них стає значно вище, ніж у баці. У зв'язку з цим зростають Е и U. Дифузія електроліту з пір у бак приводить до деякого зниження dел у порах, а значить до зниження Е и U акумулятора. Надалі dел, Е и U поступово ростуть, рис. 7.9.
Рис. 7.9. Зміна ЕРС Е, напруги U, щільності d при заряду СКА.
У період часу від t2 до t3 зростання ЕРС йде інтенсивніше, ніж dел, за рахунок появи ЕРС газової поляризації, що виникає в результаті нагромадження пухирців газу на електродах.
До кінця заряду (час t3) dел у порах і баці вирівнюється, Е и U піднімаються до своїх кінцевих значень і далі залишаються постійними.
Крива dв показує зміну dел у верхніх шарах бака. Наприкінці заряду, за рахунок збільшення газовиділення, йде перемішування електроліту і щільність по висоті бака вирівнюється.
Особливості СКА й область застосування. СКА по своїх питомих енергетичних характеристиках можуть бути застосовані в установках малої і великої потужності. Електроди СКА можуть бути виготовлені невеликої товщини і розташовуватися на мінімальній відстані друг від друга. Це дозволяє створювати СКА порівняно малих розмірів, але досить великої ємності.
Через малий внутрішній опір СКА можна використовувати в стартерних режимах роботи, коли імпульсні струми досягають величини струмів к.з.
Батареї СКА використовуються в розжарювальних і анодних ланцюгах радіотехнічних пристроїв; у якості стартерних батарей для ДВС, компресорів газових турбін і як резервні джерела харчування в ЕУ кораблів (а для ДЕПЧ – як основні джерела електричної енергії).
До недоліків СКА відносяться:
чутливість до перерв заряду і недозарядам;
великий перепад між початковою і кінцевою напругами;
інтенсивні тепло- і газовиділення;
велика вага через свинець.
ВИВОДИ
Електроутворення у СКА обумовлено електродними потенціалами та електрохімічними процесами при заряді і розряді.
СКА дають можливість отримати великі пускові струми, однак мають нестабільну напругу.
Особливості основних характеристик СКА сприяють їх використанню на кораблях у якості стартер них акумуляторів, аварійних джерел електроенергії на ПЧ, аварійних джерел освітлення та інше.
Лекція №8
ТЕМА: ОСНОВИ ТЕОРІЇ ЛУЖНИХ АКУМУЛЯТОРІВ
Навчальна мета:
1. Вивчити теорію лужних акумуляторів (ЛА).
2. Вивчити електрохімічні процесі в лужних акумуляторах (ЛА).
3. Прищепити любов до фаху.
