- •Програма начальної дисципліни «електрообладнання надводних кораблів»
- •Організаційно-методичні вказівки
- •Інформаційно-методичне забезпечення
- •1. Загальна характеристика й основні елементи ееск
- •Коротка характеристика систем розподілу енергії
- •3. Принципи утворення електричних мереж
- •3.2. Загальна характеристика еес фрегату проекту 1135 (скр).
- •3.3. Керування і автоматизація еск.
- •План практичного заняття
- •Навчальни питання і розподіл часу (2 години)
- •4. Зміст практичного заняття та методика його проведення
- •4.1. Мета практичного заняття.
- •4.2. Обов’язки курсантів (слухачів) по підготовці і участі в заняттях.
- •Організація і порядок контролю і проведення заняття.
- •4.5. Підведення підсумків практичного заняття.
- •План лекції:
- •Вимоги до якості електроенергії эск
- •Класифікація автоматичних регуляторів напруги синхронних генераторів
- •3. Склад і принцип дії арн сг типу мск
- •4. Автоматичне регулювання частоти сг
- •Умови включення синхронних генераторів
- •Способи синхронізації
- •Автоматична синхронізація.
- •План лекції
- •Література
- •Введення
- •Поняття про опор ізоляції. Норми опору ізоляції.
- •2. Методи й прилади виміру опору ізоляції.
- •3. Пристроі для автоматичного контролю
- •Методика відшукання місць на кораблі зі зниженим опором ізоляції
- •План лекції:
- •Література
- •Введення
- •1. Призначення й класифікація телефонного зв'язку
- •2. Принцип дії безбатарейної
- •Магнітний потік, створюваний постійним магнітом, дорівнює
- •Принцип дії батарейного телефонного зв'язку
- •Блок-схема корабельного автоматичного телефонного зв'язку (катс)
- •План лекції:
- •Література
- •Введення
- •1. Принцип дії ссз на змінному струмі.
- •2. Призначення й структурні схеми машинних і кермових телеграфів.
- •3. Електрична схема кермового телеграфу й покажчика змінного струму
- •Корабельні тахометри.
- •Лекція №7 тема: основи теорії свинцово – кислотних акумуляторів
- •План лекції:
- •Література
- •Введення
- •Механізм утворення електродного потенціалу
- •2. Ехп при розряді і заряді ска
- •3. Основні характеристики ска
- •План лекції:
- •Література
- •Введення
- •Електрохімічні процеси при розряді і заряді
- •2. Характеристики лужних акумуляторів
- •3. Достоїнства і недоліки лужних акумуляторів.
- •План практичного заняття Тема: пз № 2. Побудова та основи експлуатації електричних акумуляторів.
- •Навчальни питання і розподіл часу (2 години)
- •4. Зміст практичного заняття та методика його проведення
- •4.1. Мета практичного заняття.
- •4.2. Обов’язки курсантів (слухачів) по підготовці і участі в заняттях.
- •Організація і порядок контролю і проведення заняття.
- •4.5. Підведення підсумків практичного заняття.
- •Додаткова
- •Методичні вказівки курсантам (слухачам) щодо підготовки до семінарського заняття
- •Лекція №9 тема: способи заряду акумуляторів
- •План лекції:
- •Література
- •Введення
- •Способи заряду ска
- •2. Способи заряду лужних акумуляторів.
- •Перша ступінь заряду проводиться при нормальному зарядному струмі протягом 6 годин, а другий ступінь – при силі струму, рівній половині нормального також протягом 6 годин.
- •3. Способи заряду сца.
- •4. Забезпечення безпеки при експлуатації аб.
- •Висновки
- •План практичного заняття Тема: пз № 3. Розрахунок кабелів на припустиме нагрівання і витрату напруги.
- •Навчальни питання і розподіл часу (2 години)
- •4. Зміст практичного заняття та методика його проведення
- •4.1. Мета практичного заняття.
- •4.2. Обов’язки курсантів (слухачів) по підготовці і участі в заняттях.
- •Організація і порядок контролю і проведення заняття.
- •4.5. Підведення підсумків практичного заняття.
- •План практичного заняття Тема: пз № 4. Вимірювання опору ізоляції корабельного електрообладнання.
- •Навчальни питання і розподіл часу (2 години)
- •4. Зміст практичного заняття та методика його проведення
- •4.1. Мета практичного заняття.
- •4.2. Обов’язки курсантів (слухачів) по підготовці і участі в заняттях.
- •Організація і порядок контролю і проведення заняття.
- •4.5. Підведення підсумків практичного заняття.
- •План практичного заняття Тема: пз № 5. Побудова та основи експлуатації корабельної бойової телефонії та приладів управління кораблем.
- •Навчальни питання і розподіл часу (2 години)
- •4. Зміст практичного заняття та методика його проведення
- •4.1. Мета практичного заняття.
- •4.2. Обов’язки курсантів (слухачів) по підготовці і участі в заняттях.
- •Організація і порядок контролю і проведення заняття.
- •4.5. Підведення підсумків практичного заняття.
- •Лекція №10 тема: технічне обслуговування аб.
- •План лекції:
- •Література
- •Введення
- •1. Зміст і періодичність то № 1
- •2. Зміст і періодичність то № 2
- •3. Освідчення аб
- •4. Лікувальні й профілактичні заходи аб
- •5. Характерні несправності аб Розглянемо додаткові заходи пожаро- і вибухобезпеки при експлуатації човнових акумуляторних батарей.
- •План лабораторного заняття
- •4.1. Мета лабораторного заняття.
- •4.2. Обов’язки курсантів (слухачів) по підготовці і виконанню робіт.
- •Організація і порядок контролю і проведення заняття.
- •4.5. Вимоги до оформлення звітів і захисту результатів роботи.
- •Контрольні питання
- •Література
Автоматична синхронізація.
На сучасних кораблях включення СГ на паралельну роботу виробляється, як правило, методом точної синхронізації з використанням автоматичних синхронізаторів, які контролюють виконання умов синхронізації, підганяють частоту обертання генератора, що включають, до частоти мережі, після чого включають генератори на паралельну роботу. На практиці одержали поширення дві системи автоматичної точної синхронізації: з постійним кутом випередження і з постійним часом випередження. Розглянемо принцип роботи однієї з них.
Вище було показано, що напруга між однойменними фазами синхронізуемих генераторів u (напруга биття) являє собою функцію напруг двох частот, причому крива, що обгинає напругу биття, змінюється у функції на піврізниці кутових швидкостей генераторів. Випрямлена напруга кривій, що обгинає напругу биття , можна для певної частоти биття fs представити на рис. 3.6. Як видно з рисунка, обгинаючи напруги биття періодично із частотою fs, пропорційної різниці кутових швидкостей, проходить через нуль. Очевидно, цей момент й є оптимальним з погляду включення генераторів на паралельну роботу, тому що при замиканні ланцюга в цей момент зрівняльний струм буде дорівнювати нулю.
Рис. 3.6. Випрямлена напруга биття для частоти f.
Для того, щоб зробити замикання ланцюга генераторів у точці 0 (див. рис. 3.6), необхідно подати живлення в ланцюг привода автомата трохи раніше з урахуванням часу спрацьовування автомата, тобто в точці А. Цій точці А відповідає час випередження tоп і кут випередження 0.
Сучасний автоматичний синхронізатор, виконаний на напівпровідникових елементах автоматики, представлений функціональною схемою, зображеної на рис.3.7, де:
ФЭ - функціональні елементи, які містять у собі: два трансформатори лінійних напруг (працюючого й генератора, що підключають), трансформатор напруги биття, трансформатор живлення елементів схеми, випрямляча, конденсаторів, що диференціюють, резисторів різного призначення;
БП - блок живлення, що представляє собою випрямний міст, що забезпечує живленням всі елементи автоматичного синхронізатора;
БКН - блок контролю напруг, що контролює рівність діючих значень напруг працюючого й підключаемого генераторів і формує сигнал, що проходить через блок контролю частоти на блок дозволу й заборони;
Рис. 3.7. Функціональна схема автоматичного синхронізатора.
БКЧ - блок контролю частоти, що контролює величину частоти fs напруги биття (тобто рівність частот обертання роторів генераторів і швидкість зміни цієї рівності) і формує сигнал на блок дозволу й заборони БРЗ;
БФО - блок формування випередження, що контролює настання моменту рівності миттєвих значень напруг генераторів і швидкість зміни напруги биття, формує випереджальний сигнал на БРЗ із регульованим часом випередження tоп;
БРЗ - блок дозволу й заборони, формує сигнал на спрацьовування автомата, що включає генератори на паралельну роботу. Дозволяє включення при рівності діючих значень напруг, рівності частот, при повільній зміні цієї рівності, наявності сигналу про підхід до зони дозволеного включення з випередженням часу tоп. БРЗ не допускає (забороняє) проходження сигналу на включення автомата при порушенні хоча б однієї з умов синхронізації, а також при випадковій, короткочасній рівності частот і напруг;
БВ - блок вихідний, являє собою напівпровідниковий підсилювач і реле, що включає своїми контактами ланцюг живлення пристрою, автомата що включає.
Комплект, що складається із БКН, БКЧ, БФО, БРЗ і БВ, називають пристроєм синхронізації (ВУС) і монтують на окремій панелі.
Інші елементи схеми поєднують у пристрій припасування частоти (УПЧ), призначене для припасування частоти синхронізуемих генераторів. УПЧ має два однакових канали, один із яких включає серводвигун (СД) на збільшення енергоносія первинному двигуну (ПД) генератора, що підключають, а другий на зменшення енергоносія ПД. Обоє ці канали у своєму составі мають ФИ1, ФИ2 - формувачі імпульсів, на вхід яких подаються дві різниці напруг працюючих і підключаемих генераторів, взаємне розташування яких у часі залежать від співвідношення частот працюючого й включаемого генераторів (рис. 3.8).
Рис. 3.8. Діаграма напруг формуючого сигналу на блок припасування частоти.
Якщо частота генератора, що включають, f2 < f1, рис. 3.8а, то сигнал на ФИ1I приходить раніше, ніж на ФИ2. Цей сигнал, пройшовши всі елементи першого капала УПЧ, включає СД на збільшення подачі енергоносія й одночасно блокує (виключає) проходження сигналу по другому каналу. Якщо ж f2 > f1 , рис. 3.8б, то раніше приходить сигнал на ФИ2. Цей сигнал, пройшовши всі елементи другого каналу УПЧ, включає СД на зменшення подачі енергоносія й одночасно блокує проходження сигналу по першому каналі;
МВ1, МВ2 - мультивібратори, за допомогою яких вибирають час включення проміжних реле PП1, РП2 у кожному циклі биття;
ППУ1, ППУ2 - напівпровідникові підсилювачі потужності;
РП1, РП2 - проміжні реле, що включають серводвигун на передній або задній хід;
СД - серводвигун, що змінює положення виконавчого органа, що регулює подачу енергоносія в первинний двигун.
Таким чином, УПЧ підганяє частоту генератора, що включають, до частоти працюючого, ВУС контролює дотримання умов синхронізації, формує час випередження tоп і включає автомат генератора на паралельну роботу при дотриманні умов синхронізації, отже, при мінімальних поштовхах зрівняльного струму.
ВИВОДИ
1. Для безаварійної роботи ЭСК при безперебійному електропостачанні споживачів необхідно строго виконувати правила синхронізації корабельних СГ. На сучасних кораблях використаються автоматичні методи синхронізації.
2. Перевагою автоматичної синхронізації є швидкість виконання операцій, малі кидки струму при включенні автомата паралельної роботи СГ. Недоліки: порівняльна складність схем, відносно висока вартість їх особливо з урахуванням дублювання для підвищення надійності.
Лекція №4
ТЕМА: ВИМІР ОПОРУ ІЗОЛЯЦІЇ ЕЛЕКТРОУСТАТКУВАННЯ
Навчальні цілі:
1. Вивчити поняття про опори ізоляції та норми опору ізоляції корабельного електрообладнання.
3. Вивчити методи й прилади виміру опору ізоляції корабельного електрообладнання і ізоляції мереж.
4. Вивчити методику відшукання місця зі зниженим опором ізоляції на кораблі.
6. Прищепити любов до спеціальності.
