
- •Програма начальної дисципліни «електрообладнання надводних кораблів»
- •Організаційно-методичні вказівки
- •Інформаційно-методичне забезпечення
- •1. Загальна характеристика й основні елементи ееск
- •Коротка характеристика систем розподілу енергії
- •3. Принципи утворення електричних мереж
- •3.2. Загальна характеристика еес фрегату проекту 1135 (скр).
- •3.3. Керування і автоматизація еск.
- •План практичного заняття
- •Навчальни питання і розподіл часу (2 години)
- •4. Зміст практичного заняття та методика його проведення
- •4.1. Мета практичного заняття.
- •4.2. Обов’язки курсантів (слухачів) по підготовці і участі в заняттях.
- •Організація і порядок контролю і проведення заняття.
- •4.5. Підведення підсумків практичного заняття.
- •План лекції:
- •Вимоги до якості електроенергії эск
- •Класифікація автоматичних регуляторів напруги синхронних генераторів
- •3. Склад і принцип дії арн сг типу мск
- •4. Автоматичне регулювання частоти сг
- •Умови включення синхронних генераторів
- •Способи синхронізації
- •Автоматична синхронізація.
- •План лекції
- •Література
- •Введення
- •Поняття про опор ізоляції. Норми опору ізоляції.
- •2. Методи й прилади виміру опору ізоляції.
- •3. Пристроі для автоматичного контролю
- •Методика відшукання місць на кораблі зі зниженим опором ізоляції
- •План лекції:
- •Література
- •Введення
- •1. Призначення й класифікація телефонного зв'язку
- •2. Принцип дії безбатарейної
- •Магнітний потік, створюваний постійним магнітом, дорівнює
- •Принцип дії батарейного телефонного зв'язку
- •Блок-схема корабельного автоматичного телефонного зв'язку (катс)
- •План лекції:
- •Література
- •Введення
- •1. Принцип дії ссз на змінному струмі.
- •2. Призначення й структурні схеми машинних і кермових телеграфів.
- •3. Електрична схема кермового телеграфу й покажчика змінного струму
- •Корабельні тахометри.
- •Лекція №7 тема: основи теорії свинцово – кислотних акумуляторів
- •План лекції:
- •Література
- •Введення
- •Механізм утворення електродного потенціалу
- •2. Ехп при розряді і заряді ска
- •3. Основні характеристики ска
- •План лекції:
- •Література
- •Введення
- •Електрохімічні процеси при розряді і заряді
- •2. Характеристики лужних акумуляторів
- •3. Достоїнства і недоліки лужних акумуляторів.
- •План практичного заняття Тема: пз № 2. Побудова та основи експлуатації електричних акумуляторів.
- •Навчальни питання і розподіл часу (2 години)
- •4. Зміст практичного заняття та методика його проведення
- •4.1. Мета практичного заняття.
- •4.2. Обов’язки курсантів (слухачів) по підготовці і участі в заняттях.
- •Організація і порядок контролю і проведення заняття.
- •4.5. Підведення підсумків практичного заняття.
- •Додаткова
- •Методичні вказівки курсантам (слухачам) щодо підготовки до семінарського заняття
- •Лекція №9 тема: способи заряду акумуляторів
- •План лекції:
- •Література
- •Введення
- •Способи заряду ска
- •2. Способи заряду лужних акумуляторів.
- •Перша ступінь заряду проводиться при нормальному зарядному струмі протягом 6 годин, а другий ступінь – при силі струму, рівній половині нормального також протягом 6 годин.
- •3. Способи заряду сца.
- •4. Забезпечення безпеки при експлуатації аб.
- •Висновки
- •План практичного заняття Тема: пз № 3. Розрахунок кабелів на припустиме нагрівання і витрату напруги.
- •Навчальни питання і розподіл часу (2 години)
- •4. Зміст практичного заняття та методика його проведення
- •4.1. Мета практичного заняття.
- •4.2. Обов’язки курсантів (слухачів) по підготовці і участі в заняттях.
- •Організація і порядок контролю і проведення заняття.
- •4.5. Підведення підсумків практичного заняття.
- •План практичного заняття Тема: пз № 4. Вимірювання опору ізоляції корабельного електрообладнання.
- •Навчальни питання і розподіл часу (2 години)
- •4. Зміст практичного заняття та методика його проведення
- •4.1. Мета практичного заняття.
- •4.2. Обов’язки курсантів (слухачів) по підготовці і участі в заняттях.
- •Організація і порядок контролю і проведення заняття.
- •4.5. Підведення підсумків практичного заняття.
- •План практичного заняття Тема: пз № 5. Побудова та основи експлуатації корабельної бойової телефонії та приладів управління кораблем.
- •Навчальни питання і розподіл часу (2 години)
- •4. Зміст практичного заняття та методика його проведення
- •4.1. Мета практичного заняття.
- •4.2. Обов’язки курсантів (слухачів) по підготовці і участі в заняттях.
- •Організація і порядок контролю і проведення заняття.
- •4.5. Підведення підсумків практичного заняття.
- •Лекція №10 тема: технічне обслуговування аб.
- •План лекції:
- •Література
- •Введення
- •1. Зміст і періодичність то № 1
- •2. Зміст і періодичність то № 2
- •3. Освідчення аб
- •4. Лікувальні й профілактичні заходи аб
- •5. Характерні несправності аб Розглянемо додаткові заходи пожаро- і вибухобезпеки при експлуатації човнових акумуляторних батарей.
- •План лабораторного заняття
- •4.1. Мета лабораторного заняття.
- •4.2. Обов’язки курсантів (слухачів) по підготовці і виконанню робіт.
- •Організація і порядок контролю і проведення заняття.
- •4.5. Вимоги до оформлення звітів і захисту результатів роботи.
- •Контрольні питання
- •Література
Умови включення синхронних генераторів
НА ПАРАЛЕЛЬНУ РОБОТУ
Для включення СГ на паралельну роботу з іншими варто виконати певні операції. Сукупність таких операцій прийнято називати синхронізацією. Ознакою ідеальних умов синхронізації є відсутність зрівняльних струмів у статорних і роторних ланцюгах синхронізуемих генераторів й яких-небудь змін режиму роботи останніх. Для одержання ідеальних умов синхронізації генераторів необхідно дотримувати рівність амплітудних значень напруг, кутових швидкостей і відносних кутів зрушення фаз напруг. Для двох трифазних СГ (рис. 3.1), що включають на паралельну роботу, ідеальні умови синхронізації математично записуються так:
(3.1)
Рис. 3.1. Діаграма розташування векторів ЕРС. генераторів,
яки включають на паралельну роботу
Очевидно рівності (3.1) мають місце при наступних умовах
:
UA1=UA2, UB1=UB2, UC1=UC2; (3.2)
1=2 або S=1-2=0; (3.3
A10=A20, B10=B20, C10=C20; (3.4)
або АТ=0, В=0, З=0.
Якщо врахувати, що в сучасних ЭСК навантаження по фазах розподіляється рівномірно, а криві напруги є синусоїди, можна всі міркування вести щодо однієї фази.
Зрівняльний струм при синхронізації генераторів у момент включення визначається геометричною різницею напруг або е. р. с. і опорами ланцюга.
При різниці амплітуд напруг U=U1-U2, рівність кутових швидкостей 1=2 і збігу фаз 1=2 має місце реактивний зрівняльний струм, оскільки опору генераторів в основному індуктивні, а опорі сполучних ліній в ЭСК малі, зрівнювальній струм відстає на 90° від вектора різниці напруг (pиc.3.2a).
Рис. 3.2. Діаграма напруг, що утворюють зрівняльний струм.
Деяка різниця напруг (до 6-8%Uн) генераторів допускається для більше швидкого включення генераторів на паралельну роботу. При цьому стрибки струму відносно малі й можна спростити схеми й пристрої синхронізації.
Наявність зрушення фаз 12 між напругами при 1=2 й U1=U2 створює головним чином активний зрівняльний струм. На рис. 3.2б показана векторна діаграма напруг, що відповідає включенню при зрушенні фаз. Зрівняльний струм відстає як і раніше на 90° від різниці напруг U, оскільки опір статорних обмоток значно більше активного, а опір сполучних ліній малій. Однак стосовно векторів напруг синхронізуемих генераторів його вектор розташований під кутом, відмінним від 90°, і тому має активну складову, викликаючи поштовхи активної потужності в момент включення генераторів.
Ще більші поштовхи активної потужності виникають у випадку включення генераторів на паралельну роботу при нерівності кутових швидкостей, тобто при 12. У цьому випадку один з агрегатів буде мати деякий запас надлишкової кінетичної енергії відносного руху, що визначається вираженням
(3.5)
де Тj - механічна постійна часу інерції обертових частин агрегату.
Під дією запасу кінетичної енергії виникає зрівняльна активна потужність, обумовлена значеннями струму й е. р. с. зверх перехідного, а потім перехідного процесів. Зрівняльна потужність викликає обертаючий момент на валу одного з генераторів (гальмовий в іншого), що перевищує номінальний у кілька разів. При синхронізації генераторів у цих умовах можуть виникати поломки сполучних муфт і редукторів, а також інші механічні ушкодження, що приводять до заміни генераторів або агрегатів у цілому.
Включення протифазне або з більшим кутом неузгодженості фаз може викликати аварію комутаційних апаратур, що супроводжується пожаром и небезпечними наслідками в ГРЩ через дію в ланцюзі подвійної напруги в початковий момент включення.
Таким чином, при синхронізації синхронних генераторів необхідно прагнути до виконання наступних умов:
- рівності діючих значень напруги працюючого й підключа генераторів;
- рівності частот працюючого й підключа генераторів ;
- рівності відносного зрушення фаз працюючого й підключа генераторів;
- збігу порядку проходження фаз для трифазних генераторів.
Порядок проходження фаз перевіряється при підключенні ЭСК до берегового джерела, після монтажу й ремонту мережі. Вся решта умов повинні перевірятися при кожнім включенні генераторів на паралельну роботу.