
- •Контрольна робота з предмету “Мікробіологія”
- •2.10. Етапи виділення чистих культур бактерій. Колонія. Характеристика.
- •3.10. Віруси бактерій. Особливості морфології бактеріофагів. Взаємодія фагів з клітинами бактерій. Вірулентні та помірні бактеріофаги. Лізогенія та лізогенна конверсія.
- •4.10. Вплив рН середовища та тиску на мікроорганізми.
- •5.10. Гібридомна технологія для одержання моноклональних антитіл. Напрямки використання моноклональних антитіл
- •6.10. Вимоги до антибіотиків як хіміотерапивтичних препаратів. Способи промислового отримання антибіотиків.
- •7.10. Дослідження змивів з рук аптечних працівників, посуду, обладнання. Критерії оцінки.
- •8.10. Роль факторів зовнішнього середовища в інфекційному процесі (температура, іонізуюча реакція, сонячна активність, хімічні фактори тощо)
- •9. 10. Серологічні реакції. Реакції серологічної діагностики та ідентифікації. Компоненти. Діагностикуми та діагностичні сироватки. Їх отримання.
- •10.10. Мікробіологічний контроль мікробної забрудненності ліків. Засоби боротьби з цвільовими та дріжджовими грибами в аптеках.
- •Література
2.10. Етапи виділення чистих культур бактерій. Колонія. Характеристика.
Для початкової ідентифікації бактерій все, що широко використовується - фарбування за Грамом, яке одразу поділяє бактерії на дві великі групи та відрізняє їх від еукаріотів. Деякі організми краще всього ідентифікуються за допомогою інших методів фарбування, наприклад, кислотостійкі бактерії (Mycobacteria, Nocardia) краще всього ідентифікуються за допомогою фарбування за Зіль-Нельсеном або подібних методик. Інші організми може бути потрібно ідентифікувати за допомогою вирощування їх у спеціальному середовищі, або іншими, наприклад, серологічними методами.
Методи культур дозволяють зростання тільки певного виду або групи бактерій, обмежуючи ріст інших бактерій в зразку. Часто ці методи розроблюються для специфічних зразків, наприклад, зразок слини розглядатиметься для ідентифікації організмів, які викликають пневмонію, а зразок калу розглядатиметься для ідентифікації організмів, які викликають пронос, запобігаючи зростанню нехвороботворних бактерій. Зразки, що зазвичай стерильні, наприклад, кров, сеча або спинна рідина, культивуються за умов, створених, щоб виростити всі можливі організми. Як тільки хвороботворний організм буде ізольований, він може бути охарактеризований фарбуванням, за своєю морфологію та метаболізмом (наприклад, аероб або анаероб) та гемолітичними властивостями. Як з класифікацією бактерій, для ототожнення бактерій все більше використовуються молекулярні методи. Діагностика за допомогою таких, заснованих на ДНК, методів, наприклад, полімеразної ланцюгової реакції, набуваює популярності завдяки її специфічності і швидкості, порівняно із методами, заснованими на культурі
Колонії бактерій підраховують звичайно через 2 доби, колонії грибів і дріжджів - через 5-7 доби. Колонії, як правило, підраховують із по-міццю лупи, не відкриваючи чашок Петри. Для зручності відзначають перелічену колонію крапкою на зовнішній стороні дна чашки, користуючись склографом або чорнилом по склу. Колонії підраховують наступними способами: якщо вони ізольовані друг від друга, великі й у невеликій кількості, то звичайно їх лічать по всій поверхні чашки; при великій кількості вирослих колоній дно чашки Петри ділять на сектори ( 4-6-8 і т.д.).
Підраховують в 2-3 секторах, знаходять, середнє арифметичне на один сектор, а потім множать на кількість секторів. Або підраховують кількість колоній у кожному секторі й результати підсумують; якщо колонії дуже дрібні і їх багато, то варто користуватися рахунковим апаратом Вольфхюгеля. Апарат складається із чорної дошки й скляної пластинки, розділеної на квадрати площею 1 см2. Чашки необхідно поставити на дошку нагору дном, покрити скляною пластинкою й підрахувати колонії у квадратах по діагоналі ( 10-12), потім розрахувати середнє арифметичне на один квадрат і перерахувати на площу всієї чашки, використовуючи формулу S = nr2.
Дуже зручні для підрахунку колоній напівавтоматичні лічильники.
Для підрахунку колоній чашку Петри поміщають на спеціальний столик,що підсвічується знизу, і підраховують колонії пером із пружинним вістрям.
ГОУ ВПО УГТУ-УПИ - 2005
Виділення чистих культур бактерій - обов'язковий етап бактеріологічного дослідження в лабораторній діагностиці інфекційних хвороб, у вивченні мікробного забруднення різних об'єктів навколишнього середовища, і, у цілому, при будь-якій роботі з мікроорганізмами. Досліджуваний матеріал (гній, мокротиння, фекалії, кров і інший матеріал від хворих; вода, ґрунт, повітря, харчові продукти, трупи тварин і людини, переносники) звичайно містить асоціації мікробів.
Етапи виділення чистої культури:
Перший день - одержання ізольованих колоній. Кашп досліджуваного матеріалу петлею, піпеткою або скляною паличкою наносять на поверхню агару в чашці Петри. Шпателем утирають матеріал у поверхню середовища; не перевертаючи шпателя, роблять посів на 2-ій, а потім на 3-ій чашці. При такому посіві на 1-шу чашку доводиться багато матеріалу й відповідно багато мікробів, на 2-гу менше й на 3-ю ще менше.
Можна одержати ізольовані колонії при посіві петлею. Для цього досліджуваний матеріал емульгують у бульйоні або ізотонічному розчині натрію хлориду.
Другий день - вивчають ріст мікробів на чашках. В 1-ій чашці звичайно буває суцільний ріст - виділити ізольовану колонію не вдасться. На поверхні агару в 2-ій і 3-ій чашці виростають ізольовані колонії. Їх вивчають неозброєним оком, за допомогою лупи, при малому збільшенні мікроскопа й іноді в стереоскопічному мікроскопі. Потрібну колонію відзначають із боку дна чашки й пересівають на скошений агар. Посіви ставлять у термостат. (Пересівати можна тільки ізольовані колонії.)
Третій день - вивчають характер росту на скошеному агарі. Роблять мазок, офарблюють його й, переконавшись у тому, що культура чиста, приступають до її вивчення. На цьому виділення чистої культури закінчується. Виділена з певного джерела й вивчена культура називається «штамом».