
- •04080, М. Київ, вул. Костянтинівська, 68
- •Список авторів
- •Реферат
- •1.1 Вибір волокон, що придатні для армування ніздрюватих бетонів
- •В міжпорових перегородках ніздрюватого бетону
- •1.2 Аналіз і моделювання впливу рецептурно-технологічних факторів на властивості ніздрюватих фібробетонів
- •2.1 Розробка складів ніздрюватого фібробетону автоклавного тверднення в лабораторних умовах.
- •2.1.1 Дослідження впливу дисперсного армування на структуроутворення ніздрюватого фібробетону автоклавного тверднення
- •2.1.2 Методи дослідження та матеріали
- •2.1.3 Експериментальне дослідження впливу дисперсного армування целюлозними волокнами на основні фізико-механічні властивості ніздрюватого фібробетону автоклавного тверднення
- •2.1.5 Визначення оптимальних технологічних параметрів виробництва ніздрюватого фібробетону автоклавного твердненя
- •3.2 Випуск дослідно-промислової партії дисперсно армованого ніздрюватого бетону автоклавного тверднення в умовах діючого виробництва. Дослідження показників отриманого бетону
- •3.2.1 Описання технології виробництва автоклавного газобетону на тов «юдк»
- •3.2.2 Програма випуску дослідно-промислової партії дисперсно армованого ніздрюватого бетону автоклавного тверднення
- •4.1 Розробка типового технологічного регламенту виробництва виробів з ніздрюватого фібробетону автоклавного тверднення
- •Висновок
- •Література
- •Фізико-механічні характеристики дослідних зразків
- •1) Контрольного складу
- •2) Дисперсно армованого ніздрюватого бетону
- •Додаток 2 протокол випробувань дисперсно армованого ніздрюватого бетону зниженої густини автоклавного тверднення, виготовленого в лабораторних умовах дп «ндібмв»
- •04080, М. Київ, вул. Костянтинівська, 68
- •Протокол випробувань № 08/27-10
- •За результатами лабораторних випробувань
- •Зразків дисперсно армованого ніздрюватого бетону
- •Автоклавного тверднення
- •1) Контрольного складу
- •2) Дисперсно армованого ніздрюватого бетону
- •Протокол випробувань № 3/11-10
- •04080, М. Київ, вул. Костянтинівська, 68
- •5. Для проведення випробувань з виробів дослідно-промислової партії було виготовлено зразки: - куби 100х100х100 мм, 27 шт.;
- •7. В результаті візуального обстеження зразків відхилень не виявлено.
- •Додаток 5 протокол випробувань дисперсно армованого ніздрюватого бетону зниженої густини автоклавного тверднення дослідно-промислової партії (морозостійкість)
- •Випробувальний центр будівельних матеріалів і виробів
- •04080, М. Київ, вул. Костянтинівська, 68
- •Протокол випробувань № 10/27-10
- •За результатами лабораторних випробувань
- •Зразків дисперсно армованого ніздрюватого бетону
- •Автоклавного тверднення
- •5. Для проведення випробувань морозостійкості з виробів дослідно-промислової партії було виготовлено зразки-куби 100х100х100 мм, 21 шт.;
- •7. В результаті візуального обстеження зразків відхилень не виявлено.
- •Типовий технологічний регламент на технологічний процес виробництва виробів стінових з дисперсно армованого ніздрюватого бетону автоклавного тверднення
- •1 Вступ
- •2 Номенклатура продукції
- •3 Основні технологічні рішення виробництва дисперсно армованих виробів
- •4 Схема виробництва
- •4.6 Приготування ніздрюватобетонної суміші
- •4.7 Формування виробів
- •4.8 Автоклавна обробка виробів
- •5 Технологія виробництва
- •5.1 Характеристика сировинних матеріалів
- •5.1.1 В’яжучі
- •5.1.3 Кремнеземистий компонент
- •5.1.6 Фібра целюлозна:
- •5.1.8 Питомі витрати матеріалів, кг
- •5.2 Основне технологічне обладнання
- •5.2.1 Помел сировинних матеріалів
- •5.2.4 Формування виробів
- •5.3.6 Різання виробів:
- •5.3.7 Автоклавна обробка виробів:
- •5.4 Перелік параметрів, що підлягають контролю та автоматичному регулюванню
- •5.5 Схеми відбору проб сировини
- •5.6 Контроль технологічних параметрів виробництва та підготовчих процесів включає:
- •5.8 Контроль якості готової продукції
- •6 Вимоги безпеки та охорони довкілля, утилізування
- •7. Нормативні посилання
- •Реферат
- •5 Вибір волокон, що придатні для армування ніздрюватих бетонів
- •5.1 Волокно поліпропіленове
- •5.2 Поліетиленове (поліолефінове) волокно
- •5.3 Нейлонове волокно
- •5.4 Акрілове волокно
- •5.5 Поліефірне волокно
- •5.6 Бавовняне волокно
- •5.7 Азбестове волокно
- •5.8 Скляне волокно
- •5.9 Сталеве волокно
- •5.10 Вуглецеве волокно
- •5.11 Карбонове волокно
- •5.12 Поліамідне волокно
- •5.13 Віскозне волокно і целюлоза
- •5.14 Базальтова фібра
- •5.14.1 Мікрофібра базальтова модифікована (мбм)
- •5.14.2 Базальтове рубане волокно (чопси)
- •7.1 Випуск дослідних зразків дисперсно армованого ніздрюватого бетону неавтоклавного тверднення в лабораторних умовах та визначення якісних показників отриманого бетону
- •7.2 Випуск дослідно-промислової партії дисперсно армованого ніздрюватого бетону неавтоклавного тверднення в умовах діючого виробництва. Дослідження показників отриманого бетону
- •8 Розробка типового технологічного регламенту виробництва виробів з ніздрюватого фібробетону неавтоклавного тверднення
- •Висновок
- •Додаток 7 акт випуску дослідних зразків ніздрюватого фібробетону неавтоклавного тверднення з використанням доменного гранульованого шлаку в лабораторних умовах
- •Випуску дослідних зразків ніздрюватого фібробетону неавтоклавного тверднення з використанням доменного гранульованого шлаку в лабораторних умовах
- •Додаток 9 акт випуску дослідно-промислової партії ніздрюватого фібробетону неавтоклавного тверднення з використанням золи сухого видалення в умовах діючого підприємства тов «якорус»
- •Випуску дослідно-промислової партії ніздрюватого фібробетону неавтоклавного тверднення з використанням золи сухого видалення в умовах діючого підприємства тов «Якорус»
- •Загальна характеристика виробництва
- •2 Характеристика продукції
- •3 Опис технологічного процесу Сировинні компоненти
- •Технологічний процес
- •4 Технологічна схема виробництва
- •5 Характеристика сировинних матеріалів, що застосовуються на виробництві
- •Норми технологічного режиму
- •7 Карта контролю технологічного процесу виробництва
- •8 Карта технологічного процесу виробництва
- •9 Вимоги безпеки та охорони довкілля, утилізУванНя
- •10 Нормативні посилання
9 Вимоги безпеки та охорони довкілля, утилізУванНя
9.1 Під час виготовлення блоків необхідно дотримуватися вимог Законів України “Про охорону праці”, “Про пожежну безпеку”, “Про охорону навколишнього природного середовища”, “Про відходи”, “Основ законодавства України про охорону здоров’я”, а також НАПБ А.01.001, ДСП 201, ДСН 3.3.6.042, ДСТУ 3273, ДСТУ ГОСТ 12.1.012, ДСТУ ГОСТ 12.2.085, СНиП ІІІ-4, ГОСТ 12.1.003, ГОСТ 12.1.005, ГОСТ 12.1.019, ГОСТ 12.1.030, ГОСТ 12.2.003, ГОСТ 12.3.020, ГОСТ 12.4.009 та інших нормативних документів.
9.2 Сировина і матеріали, які використовуються у виробництві, підлягають гігієнічному нормуванню в установленому порядку. Використання сировини і матеріалів, показники токсичності, радіоактивності і пожежовибухонебезпеки яких невідомі, а також сировини і матеріалів, на які відсутня супровідна документація, не допускається. Вхідний контроль продукції проводять відповідно до ГОСТ 24297.
9.3 Приміщення, в яких виготовляють блоки, та параметри виробничого середовища повинні відповідати вимогам державних санітарних норм ДСН 3.3.6.037, ДСН 3.3.6.039, ДСН 3.3.6.042, а також ДСТУ Б.А.3.2-12:2009 і ГОСТ 12.1.005.
9.4 Під час виготовлення блоків використовують цемент, золу сухого видалення, мелене вапно, пудру алюмінієву, які відносяться до помірно- і малонебезпечних речовин згідно з ГОСТ 12.1.007. Гранично допустима концентрація пилу компонентів у повітрі робочої зони складає: цемент – 6 мг/м3, зола сухого видалення – 1 мг/м3, вапно – 3 мг/м3, алюміній – 2 мг/м3. Вміст пилу в повітрі робочої зони контролюють згідно з вимогами ГОСТ 12.1.005.
9.5 Виробничі приміщення повинні бути обладнані системами припливно-витяжної вентиляції, аспірації та опалення згідно з ДСТУ Б.А.3.2-12:2009 та СНиП 2.04.05, освітленням відповідно до ДБН В.2.5-28, водопровідною системою та каналізацією згідно з СНиП 2.04.01 та СНиП 3.05.01, питною водою згідно з ГОСТ 2874. Працівники повинні бути забезпечені санітарно-побутовими приміщеннями відповідно до СНиП 2.09.04.
9.6 Електрообладнання, яке використовується у виробництві, повинне відповідати вимогам ГОСТ 12.2.003, ГОСТ 12.2.007.0, ГОСТ 12.1.030, ГОСТ 28190, ПУЕ, НПАОП 40.1-1.21, НПАОП 40.1-1.32 і НАПБ В.01.056. Електробезпека повинна забезпечуватись дотриманням вимог ГОСТ 12.1.019 і ДСТУ ГОСТ 12.1.038.
9.7 Безпека технологічних процесів забезпечується дотриманням вимог технологічної документації, розробленої, погодженої і затвердженої в установленому порядку, а також ГОСТ 12.3.002, ГОСТ 12.2.049, ДСТУ ГОСТ 12.2.061, СП 1042 та інших нормативних документів. Робочі місця повинні відповідати вимогам ГОСТ 12.2.032 і ГОСТ 12.2.033, а виробниче обладнання – вимогам ГОСТ 12.2.049. Переміщення і транспортування вантажів, а також вантажно-розвантажувальні роботи повинні виконуватися з дотриманням вимог НПАОП 0.00-1.01, НПАОП 0.00-1.36, ГОСТ 12.3.002, ГОСТ 12.3.009, ГОСТ 12.3.020, ГОСТ 21650 і ГОСТ 25835.
9.8 Особи, зайняті у виробництві, повинні бути забезпечені засобами індивідуального захисту відповідно до НПАОП 0.00-4.01 і НПАОП 0.00-1.04. Зокрема, обов’язково використовувати захисний одяг згідно з ГОСТ 27574 і ГОСТ 27575, черевики згідно з ДСТУ 3835, респіратори за ДСТУ ГОСТ 12.4.041, комбіновані рукавиці згідно з ГОСТ 12.4.010, захисні окуляри згідно з ГОСТ 12.4.013. Допускається користування іншими засобами індивідуального захисту, які не поступаються за своїми характеристиками зазначеним виробам. Засоби індивідуального захисту, які використовуються, повинні відповідати вимогам ГОСТ 12.4.011 та інших нормативних документів, погоджених в установленому порядку. Вбирання здійснюється залежно від характеру робіт, виконуваних відповідною особою, згідно з інструкціями щодо користування ними.
9.9 Організація інструктажів з безпеки і охорони праці та порядок перевірки знань повинні відповідати вимогам НПАОП 0.00-4.12. До самостійної роботи допускаються особи не молодші за 18 років, які пройшли медичний огляд та інструктаж з безпеки праці, навчання і стажування на робочому місці, а також склали іспит на допуск до самостійної роботи. Розроблення інструкцій з охорони праці і ліквідації наслідків аварійних ситуацій та аварій повинні виконуватися службою охорони праці або відповідальною особою, призначеною наказом керівника підприємства, згідно з НПАОП 0.00-4.21, НПАОП 0.00-4.15 і НПАОП 0.00-4.33.
9.10 Особи, робота яких пов’язана зі шкідливими речовинами або чинниками, повинні проходити щорічні медичні огляди відповідно до наказу Міністерства охорони здоров’я України від 21.05.07 №246.
9.11 Під час виконання робіт необхідно дотримуватися правил особистої гігієни, а саме: приймати їжу лише у спеціальних приміщеннях, користуватися санітарно-побутовими кабінетами, приймати душ після закінчення зміни. Спеціальні вимоги до особистої гігієни не встановлюються.
9.12 Загальні вказівки щодо дотримання протипожежного режиму та оснащення виробничих і складських приміщень первинними засобами пожежогасіння згідно з НАПБ А.01.001, НАПБ Б.03.001, ГОСТ 12.1.004 і ГОСТ 12.1.018. Вогнегасники, які використовують для протипожежного захисту виробничих та складських приміщень, технологічних установок та іншого обладнання, повинні відповідати вимогам ДСТУ 3675 або ДСТУ 3734, їх розміщення – вимогам ГОСТ 12.4.009, експлуатація має здійснюватись згідно з НАПБ Б.01.008, а технічне обслуговування – згідно з ДСТУ 4297.
9.13 Виробничі і складські приміщення за показниками пожежовибухонебезпеки належать до категорії В згідно НАПБ Б.03.002, вибухонебезпечні зони належать до класу 2 згідно з НПАОП 40.1-1.32. Складські приміщення повинні відповідати вимогам СНиП 2.11.01.
9.14 У виробничих і складських приміщеннях під час нормального перебігу технологічних процесів не допускаються паління, використання відкритого вогню, проведення зварювальних робіт, користування електронагрівачами і опалювальними приладами з відкритими нагрівальними елементами, а також використання інструменту, що дає іскри під час ударів.
9.15 Блоки належать до негорючих вибухобезпечних виробів, які не виділяють токсичних речовин в умовах зберігання та експлуатації (ДСТУ Б В.2.7-19, ГОСТ 12.1.044, ДБН В.1.1-7). Методи визначення показників пожежовибухонебезпеки речовин і матеріалів згідно з ГОСТ 12.1.044.
9.16 У виробництві блоків використовують горючий компонент – алюмінієву пудру. Алюміній є горючим металом, який у разі перебування у подрібненому стані (стружка, пил) може займатися від впливу малокалорійних джерел запалювання (полум’я сірника, іскри і т. ін.). Пил алюмінію, що осів, пожежонебезпечний, температура самозаймання дорівнює 320 ºС. Під час взаємодії подрібненого алюмінію з водою, особливо в присутності мінеральних масел, виділяється велика кількість теплоти, що може призвести до його самозаймання. Взаємодія алюмінію з водою, а також розчинами кислот і лугів призводить до виділення водню, який утворює вибухонебезпечні суміші з повітрям [2].
9.17 Для підвищення рівня пожежовибухобезпеки виробничих і складських приміщень необхідно обмежувати кількість алюмінієвої пудри, пакувальних матеріалів і тари.
9.18 Працівники, які виконують роботи у вибухонебезпечних, пожежонебезпечних зонах повинні проходити спеціальне навчання за програмою пожежно-технічного мінімуму відповідно до НАПБ Б.02.005. Порядок організації навчання визначається НАПБ Б.06.001.
9.19 Оснащення виробничих і складських приміщень пожежною сигналізацією і стаціонарними системами пожежогасіння повинне відповідати вимогам НАПБ Б.06.004 і ДБН В.2.5-13.
9.20 Як вогнегасну речовину для гасіння дерев’яної та пластикової тари і пакувальних матеріалів стаціонарними системами пожежогасіння і пересувною протипожежною технікою слід використовувати воду, а також змочувальні розчини піноутворювачів загального або спеціального призначення, які відповідають ДСТУ 3789 і ДСТУ 4041, та вогнегасні порошки згідно з ДСТУ 3105 (ГОСТ 26952). Для гасіння алюмінію використовувати пісок, пожежну кошму, а також вогнегасні порошки спеціального призначення для гасіння металів. Застосування води і водних розчинів піноутворювачів для гасіння алюмінію забороняється [2].
9.21 Захист від статичної електрики повинен здійснюватись згідно з вимогами НПАОП 0.00-1.29, ГОСТ 12.1.018 і ГОСТ 12.4.124.
9.22 Під час виробництва, зберігання, транспортування і застосування блоків не утворюються вторинні шкідливі сполуки, а також стічні води, ґрунт не забруднюється. Відходи сирцю, що утворюються під час розрізання масивів, повертають у виробництво. Технологічні стічні води скидають у каналізацію відповідно до вимог СанПиН 4630.
9.23 З метою захисту навколишнього середовища необхідно дотримуватись вимог технологічної документації, затвердженої в установленому порядку, контроль викидів шкідливих речовин в атмосферу згідно з ГОСТ 17.0.0.02, ГОСТ 17.2.1.01, ГОСТ 17.2.1.04, ГОСТ 17.2.3.02, ДСП 201. Охорона ґрунту досягається дотриманням вимог СанПиН 42-128-4690, охорона водойм – дотриманням вимог СанПиН 4630. Об’єм допустимих викидів небезпечних речовин в атмосферне повітря потрібно розраховувати згідно з ГОСТ 17.2.3.02, контролювання згідно з РД 52.04.186. Рівні вмісту шкідливих речовин у викидах вентиляційних установок повинні відповідати вимогам СН 245.
9.24 Допустима кількість відходів на території виробництва не повинна перевищувати значень, встановлених СП 3209.
9.25 Відходи, що утворюються при виробництві, повертаються у технологічний цикл для подальшої переробки, а відходи не придатні для повторної переробки підлягають утилізації відповідно до Законів України “Про відходи”, Закону України “Про вилучення з обігу, переробку, утилізацію, знищення або подальше використання неякісної та небезпечної продукції”, а також ДСанПіН 2.2.7.029.