Реферат

Звіт на 130 стор., 13 табл.

В звіті представлено результати теоретичних та експериментальних досліджень щодо покращення властивостей неавтоклавного ніздрюватого бетону за допомогою мікроармування, що дозволили:

- виявити найбільш придатні волокна для армування ніздрюватого неавтоклавного бетону;

- виявити як дисперсне армування впливає на структуроутворення та властивості матеріалу;

- запроектувати склад фібробетону, обґрунтувати і дослідити сукупність технологічних факторів, що справляють найбільш суттєвий вплив на процес структуроутворення та властивості отриманого матеріалу;

- розробити оптимальний склад фібробетону, виготовити в лабораторних умовах ДП «НДІБМВ» зразки ніздрюватого бетону, армованого поліпропіленовим волокном та дослідити їхні фізико-механічні властивості;

- адаптувати розроблений оптимальний лабораторний склад до промислових умов та випустити в умовах діючого виробництва дослідно-промислову партію ніздрюватого, армованого поліпропіленовим волокном;

- дослідити основні фізико-технічні та фізико-механічні властивості отриманого ніздрюватого бетону;

- на основі отриманих даних щодо основних технологічних параметрів процесу виробництва фібробетону розробити типовий технологічний регламент на процес виробництва виробів з ніздрюватого бетону неавтоклавного тверднення, армованого поліпропіленовим волокном.

ВСТУП

Мета даної роботи у розробці технології виробництва ніздрюватого бетону неавтоклавного тверднення з використанням армуючих складових – отримання фібробетону.

При виробництві газобетону автоклавного тверднення автоклавна обробка складає більш ніж 30% від загальної собівартості бетону. При організації нового виробництва ніздрюватого бетону відмова від використання автоклавів, при умові отримання бетону неавтоклавного тверднення з характеристиками близькими до бетону автоклавного тверднення, дозволить значно зменшити витрати коштів на технологічне обладнання (автоклави, котельна тощо), монтажні, пуско-налагоджувальні роботи та значно скоротити термін вводу виробництва в експлуатацію.

На сьогоднішній день в Україні існує близько 10 виробництв ніздрюватого бетону неавтоклавного тверднення на яких використовується технологічне обладнання вітчизняного виробництва. Потужність виробництв становить від 20 до 200м³ на добу. Збільшення кількості таких виробництв є перспективним з точки зору економічності виробництва, використання виробів та забезпеченості сировинною базою.

В лабораторії ДП «НДІБМВ» розроблено технологію виробництва газобетону неавтоклавного тверднення як з використанням вторинних сировинних матеріалів - відходів виробництва промисловості України (доменного гранульованого шлаку, золи сухого видалення, шламових відходів гірничо-збагачувальних комбінатів (ГЗК), карбонатних відходів хімічного очищення води тощо), так і традиційного кварцового піску. Виробництво газобетону неавтоклавного тверднення доцільно розміщувати поблизу знаходження сировинної бази та технологічної інфраструктури – цементних заводів, ГЗК, теплових електростанцій, що мають золу сухого видалення, металургійних комбінатів (наявність шлаків).

Таким чином, введення армуючої складової в газобетонну суміш дозволить отримувати газобетон неавтоклавного тверднення з поліпшеними фізико-механічними характеристиками та покращеним зовнішнім виглядом (чіткою геометрією та зменшення дефектів поверхонь виробів).