4.1 Розробка типового технологічного регламенту виробництва виробів з ніздрюватого фібробетону автоклавного тверднення

Типовий технологічний регламент розроблено з урахуванням прогресивних технологічних рішень і сучасного обладнання (додаток 4.1).

Типовий технологічний регламент розроблено на технологічний процес виробництва виробів стінових з дисперсно армованого ніздрюватого бетону автоклавного тверднення зниженої густини (400 кг/м³ і менше) з підвищеними фізико-механічними характеристиками відповідно до:

• ДСТУ Б В.27-45:2010 «Будівельні матеріали. Бетони ніздрюваті. Загальні технічні умови»,

• ДСТУ Б В.2.7-137:2008 «Будівельні матеріали. Блоки стінові з ніздрюватого бетону. Технічні умови»,

• ДСТУ Б В.2.7-164:2008 «Будівельні матеріали. Вироби з ніздрюватих бетонів теплоізоляційні. Технічні умови»;

• ТУ У В.2.7-26.6-33384219-001:2009 «Вироби будівельні з ніздрюватого бетону «UDK GAZBETON».

В типовому технологічному регламенті наведено вимоги до якості готового продукту, вимоги щодо безпечних умов ведення технологічного процесу, основне технологічне обладнання тощо.

Проектну потужність виробництва прийнято 300 тис. м³ ніздрюватого бетону на рік.

В основу технологічного процесу виробництва дисперсно армованих виробів з ніздрюватого бетону автоклавного тверднення закладено наступні рішення:

- застосування змішаного в’яжучого – негашеного кальцієвого вапна та портландцементу;

- застосування кварцового піску в якості кремнеземистого компоненту;

- застосування газової поризації ніздрюватобетонної суміші (газоутворювач – алюмінієва пудра);

- застосування алюмінієвої пудри у вигляді водно-алюмінієвої суспензії;

- застосування вапна у вигляді вапняно-піщаного в’яжучого, отриманого шляхом сухого помелу вапна та піску;

- застосування природного гіпсу в якості добавки-регулятора структуроутворення;

- застосування піску у вигляді піщаного шламу, отриманого шляхом мокрого помелу піску, води, гіпсу та поверхнево-активної речовини;

- застосування целюлозної фібри в якості дисперсної арматури;

- введення целюлозної фібри у ніздрюватобетонну суміш з додатковою водою затворення;

- виготовлення ніздрюватобетонної суміші у віброгазобетонозмішувачі;

- формування ніздрюватобетонних масивів за литтьовою технологією (за необхідності можливе переведення на віброударну технологію);

- агрегатно-потокова схема виробництва;

- переміщення масивів за допомогою передавальних електровізків та крана;

- різальна технологія з застосуванням механізованого поздовжнього та поперечного розрізання масивів;

- розрізання масивів по короткій стороні;

- автоклавна обробка розрізаних ніздрюватобетонних масивів у прохідних або тупикових автоклавах при тиску 1,0±0,05 МПа.

Усі переділи отримання бетону виробів здійснюються по замкнутому циклу і не супроводжуються утворенням викидів твердих, рідких чи газоподібних речовин у навколишнє середовище. Відходи сирцю, що утворюються при розрізанні масивів, повертають у виробництво.

Дисперсно армований ніздрюватий бетон автоклавного виробництва та сировинні матеріали, що застосовуються у його виробництві, є пожежо- і вибухобезпечними речовинами, не утворюють токсичних сполук у повітряному середовищі і стічних водах у присутності інших речовин.

В технологічному регламенті встановлено гранично допустимі концентрації шкідливих речовин, що можуть виділятися в процесі виробництва дисперсноармованого ніздрюватого бетону у повітря робочої зони та наведено класи їх небезпечної дії на організм людини.

ГДК шкідливих речовин в повітрі робочої зони виробничих приміщень згідно з ГОСТ 12.1.005, не більше:

- цемент – 6 мг/м³;

- кремнеземистий компонент – 1 мг/м³;

- вапно – 3 мг/м³;

- алюміній – 2 мг/м³;

- пил целюлозного волокна – 5 мг/м³;

- силікатмісткий пил – 2 мг/м³ за оксидом кремнію.

Шкідливими виробничими факторами при виробництві ніздрюватого бетону є підвищена температура повітря виробничої зони та обладнання і готового продукту, підвищена запиленість робочого місця. До фізично шкідливих виробничих факторів відносяться підвищені рівні шуму і вібрації на робочих місцях.

В документі визначено правила транспортування та зберігання продукції, а також обумовлено вимоги безпеки, яких повинні дотримуватись працюючі на виробництві з метою уникнення завдавання шкоди населенню та навколишньому середовищу.

В технічному регламенті регламентовано характеристики вихідної сировини і наведено детальний опис технологічного процесу та встановлено норми технологічного режиму виробництва.

Карта контролю технологічного процесу забезпечує можливість контролювання необхідних параметрів на всіх етапах виробництва.

Контроль технологічних параметрів виробництва та підготовчих процесів включає:

- послідовність дозування компонентів та тривалість їхнього перемішування;

- контроль технологічних параметрів ніздрюватобетонної суміші (температура початкова і кінцева, розплив по Суттарду, висота заливання, тривалість спучування, висота спучування;

- тривалість витримування до різання (час набирання пластичної міцності 0,26 МПа);

- пластична міцність бетону в момент різання;

- наявність тріщин та обвалів в масивах;

- розміри виробів після різання;

- якість очищення, складання та змащення форм;

- тривалість витримування масиву від різання до автоклавної обробки;

- правильність комплектування автоклавних візків та завантаження автоклавів;

- режим автоклавування;

- якість маркування та пакування готової продукції;

- порядок складування, зберігання та транспортування готової продукції.

Контроль якості готової продукції включає:

- контроль показників зовнішнього вигляду і геометричних розмірів;

- контроль фізико-механічних та фізико-технічних показників ніздрюватого бетону.

Контроль якості готової продукції проводиться згідно з вимогами ДСТУ Б В.2.7-45; ДСТУ Б В.2.7-137, ДСТУ Б В.2.7-164, ТУ У В.2.7-26.6-33384219-001; ДСТУ Б В.2.7-170, ДСТУ Б В.2.7-105, ДСТУ Б В.2.7-214; ДСТУ Б В.2.7-217; ДСТУ Б В.2.7-224.

Розраховано орієнтовні типові витрати основних сировинних та енергетичних ресурсів на одиницю продукції.

Типовий технологічний регламент на процес виробництва ніздрюватого бетону, армованого целюлозною фіброю, наведено у додатку 6.