Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
На Львів.docx
Скачиваний:
0
Добавлен:
01.05.2025
Размер:
29.17 Кб
Скачать

УДК. _______ Бондар К.М. Хоменко Р.В. Білан О.В. Халимендик В.В. Шкода О.В.

Досвід геофізичної розвідки нижньопалеолітичного місцезнаходження меджибіж

У роботі висвітлюються попередні результати польових геофізичних досліджень методами магніторозвідки і електротомографії, виконаних на двох полігонах поблизу палеонтолого-археологічних розкопів у Меджибожі.

Ключові слова: електротомографія, магнітна зйомка, кристалічний фундамент, зона тріщинуватості.

Вступ

Польові геофізичні вимірювання на палеолітичному місцезнаходженні Меджибіж проводилися з метою вивчення структури кристалічного фундаменту, який імовірно виходив на денну поверхню в середньоашельському часі і що був джерелом сировини для доісторичної індустрії (Пясецький, 2001, Степанчук та ін., 2010).

Комплекс геофізичних методів включав високоточну магніторозвідку, за допомогою якої здійснено картування дослідних ділянок, а також томографію електричного опору - метод, що дозволяє вивчати геологічний розріз уздовж заданого профілю.

Приклади застосування геофізичних методів на палеолітичних пам'ятках нечисленні в силу специфіки об'єктів. Для палеолітичних пам'яток часто характерні глибоке залягання, слабка концентрація археологічного матеріалу, низька контрастність фізичних властивостей знахідок і вміщуючого ґрунту. Найбільшого поширення в археології палеоліту отримали георадарні дослідження, що мають інформацію про структуру шарів пам'ятника.

Особливості геологічної будови фундаменту.

У районі Меджбожа самими древніми породами кристалічного фундаменту є архейські ендербіти немирівського комплексу. Порода нижньопротерозойського віку представлені гранітами і мігматитами гранат-біотитовими Чуднова-Бердичівська, гранітами і мігматитами гранат-біотитовими з кордієритом і гіперстеном Чуднова-Бердичівська, що відносяться до бердичівського комплексу.

Характеристика ділянок вимірювань

Вимірювання виконані на двох ділянках - поблизу розкопу «Пункт А» і поблизу Основного розкопу.

Ділянка «Пункт А» являє собою добре виражений в рельєфі пагорб, обмежений ярами з східної і західної сторін. На півдні рельєф різко знижується в бік Південного Бугу. З півночі пагорб переходить в плато, що полого підіймається. Тут виконана магнітна зйомка на ділянці з розмірами 35х50 м, а також проведена електротомографія по двох взаємно перпендикулярним профілям T1-T1’ і Т2-Т2’.

Ділянка «Основний розкоп» охоплює відносно плоску частину мису над археологічними розчищення. Магнітна зйомка виконана на площі 15х40 м, електротомографія проведена вздовж одного профілю по краю (профіль Т3-Т3’ ) і одного - безпосередньо на уступі над розкопом (профіль Т4-Т4’).

Методика магнітних та електрометричних вимірювань.

Магнітометрична зйомка виконана цезієвим магнітометром ПКМ-1 (Геологорозвідка, РФ). Вимірювалася індукція геомагнітного поля (В), роздільна здатність датчиків - 0,001 нТл. Варіації магнітного поля записувались таким же магнітовимірювачі з частотою 1 вимір/c і враховувалися при обробці магнітних даних. Відстань між профілями зйомки на обох ділянках становило 1 м. На ділянці «Пункт А» крок за профілем в режимі автоматичних вимірювань (10 вимірювань в секунду) склав в середньому 0,15 м, на ділянці «Основний розкоп» крок за профілем в режимі автоматичних вимірів (1 вимір в секунду) склав у середньому 1,5 м. Вимірювання виконувалися в русі.

При обробці польовий магнітометричної інформації на Пункті А з виміряних значень вирахувана середня величина магнітної індукції по ділянці (49085 нТл). У результаті були отримані магнітні картки, що відображають особливості поверхні і геологічної будови ділянок.

Виконані за допомогою авторської багатоелектродного установки томографії електричного опору на постійному струмі, яка дозволяє вивчати опір складнопобудованих середовищ з високою детальністю (Хоменко та ін., 2013). Довжина струмів ліній установки становить 63 м при дискретності розташування електродів 1 м (комплект з 64-х електродів). Кожен електрод в лінії може бути як прийомним, так і живильним. Роботи проводилися на постійному струмі. Середня сила струму в живильній лінії АВ становить 40 мА, напруга батареї живлення - 36 В. Максимальна глибинність установки - 11 м. Обробка та інтерпретація результатів вимірювань виконана в програмі ProfileR (Binley, 2003). Інверсія даних заснована на застосуванні методу регуляризованої об'єктної функції в поєднанні зі зваженим методом найменших квадратів (Binley and Kemna, 2005).