
- •Військовий інститут телекомунікацій та інформатизції
- •Затверджую
- •Методична розробка
- •І. Цілі заняття.
- •II. Література,
- •Ііі. Матеріальне забезпечення.
- •IV. Порядок проведення заняття.
- •Організаційно-методичні вказівки для проведення групового заняття.
- •І. Вступна частина
- •Іі. Основна частина
- •1. Способи та умови пересування військ.
- •1.1. Марш
- •1.2 Пересування залізничним транспортом.
- •1.3 Перевезення водним (морським, річним) транспортом.
- •1.4. Перевезення повітряним транспортом.
- •1.5. Комбіноване пересування.
- •2. Марш підрозділів та частин.
- •2.1.Маршеві можливості.
- •2.2. Похідний порядок.
- •1 Мб з тв і сабатр у авангарді
- •2.3. Підготовка маршу.
- •2.4. Здійснення маршу.
- •3. Перевезення військ залізницею
- •3.1. Перевезення військ військовим ешелоном (транспортом)
- •3.1. Робота командира підрозділу по підготовці військових ешелонів до перевезення.
- •Розрахунок на перевезення повинен забезпечувати:
- •4. Комбіноване пересування військ.
- •III. Заключна частина
2.1.Маршеві можливості.
Під маршовими можливостями підрозділів прийнято розуміти здібність їх пересуватися своїм ходом із одного району в другий у встановлені строки з збереженням боєздатності.
Показниками маршових можливостей є:
- середня швидкість руху колон;
- величина добового переходу.
А при проведені тактичних розрахунків маршеві можливості можуть також характеризуватися:
- загальною величиною переходу;
- тривалістю маршу.
Головними факторами які впливають на маршеві можливості є:
- бойові та експлуатаційні якості бронетанкової і автомобільної
техніки;
- ступень впливу противника;
- рівень підготовки механіків-водіїв та водіїв;
- склад колон (гусенична, колісна або змішана);
- стан маршрутів руху;
- погода, час доби;
- організація всебічного забезпечення.
Середня швидкість руху є важливим показником при здійсненні розрахунків на марш. Вона визначається як співвідношення відстані добового переходу до загального часу на рух (без урахування часу на привали) і залежить від завдань, маршової виучки підрозділів, технічного стану техніки, кількості та стану маршрутів, погоди, пори року і доби.
Середня швидкість руху батальйону (роти) на марші без урахування часу на привал може бути: змішаних і танкових колон - 20-25км/г, автомобільних колон -25-30км/г.
У горах, лісисто - болотистій місцевості та в інших несприятливих умовах середня може зменшуватися до 15-20км/г.
Під час здійснення маршу в пішому порядку середня швидкість руху може. бути 4-5км/г, на лижах 5-7км/г.
В усіх випадках марш повинен здійснюватися з максимально можливою в даних умовах швидкістю.
Величина добового переходу визначається середніми швидкостями пересування та часом, витраченим безпосередньо на рух на протязі доби. На основі накопиченого досвіду у військах встановлено, що механік-водій (водій) може керувати машиною у ході маршу на протязі 10-12 годин на добу. Час доби, що залишився (12-14 годин) розподіляється таким чином:
5-6 годин - відпочинок (сон).
6-8 годин - привали, обслуговування та дозаправляння техніки у районі відпочинку втягування: та витягування колон.
При такому розподілу часу механік-водій (водій) зберігає свої фізичні сили для продовження роботи з тією ж завантаженістю на наступну добу.
З урахуванням можливих швидкостей та часу на рух величина добового переходу для змішаних колон може становити - до 250 км., для автомобільних - до 300 км.
В горах, лісі та інших несприятливих умовах вона може становити 200 км., а іноді і менше у пішому порядку - до 50 км.
Загальна величина переходу - це відстань від вихідного пункту (рубежу) до найбільш віддаленої точки у кінцевому районі.
Тривалість маршу - час витрачений на рух, привали, відпочинок, розгортання у кінцевому районі.
Для своєчасного й організованого початку і здійснення маршу призначаються:
- вихідний пункт (рубіж), час його проходження;
- маршрут руху (рубежі);
- пункти регулювання і час їх проходження;
- місця і час привалів;
- місце і час денного (нічного) або добового відпочинку.
Вихідний пункт (рубіж) призначається для своєчасного початку маршу, забезпечення можливості швидко зайняти своє місце у похідному порядку, запобігання затримки і змішування підрозділів. Час проходження вихідного пункту головою колони і вважається початком маршу.
Виходячи з цього формування колон, їх витягування до вихідного пункту
(рубежу) проводиться з таким розрахунком, щоб пройти його в точно встановлений час.
Віддалення вихідного пункту повинно забезпечувати витягування і набір встановленої швидкості руху колоною на марші, і в залежності від глибини колони та умов місцевості може бути на віддаленні 5-10 км. від межі розташування (району).
Пункти (рубежі) регулювання призначаються для забезпечення планомірного і організованого здійснення маршу підрозділами і надають можливість регулювати
швидкість руху колон і таким чином добиватися: своєчасного прибуття їх в призначений район (на вказаний рубіж).
Пункти (рубежі) регулювання призначаються через 3-4 години руху. Рубежі регулювання підрозділів проходять у точно встановлений час.
Привали, денний (нічний) та добовий відпочинок призначається для перевірки стану озброєння та відпочинку особового складу.
Привали призначаються через 3-4 години руху тривалістю до 1 години і один привал тривалістю до 2 годин у другій половині добового переходу для прийому їжі.
Денний (нічний) відпочинок - у кінці кожною добового переходу
Добовий відпочинок - через 3-5 добових переходів.
Пересування військ своїм ходом на відстань більше одного добового переходу є маршем на велику відстань.
Вихідний.
район