Як картонна коробка з круглої перетворювалася на прямокутну

Пресований картон був найміцнішим і гнучкішим. Ця властивість дозволяла робити з нього прості коробки без згинів, а найперші картонки мали круглу або овальну форму. Майстер огинав картоном циліндрову дерев'яну болванку і потім скріпляв кінці, - так само, як поступав при виготовленні жерстяних коробок бляхар. Потім до циліндра приклеювалося денце, аналогічно робилася і кришка. Замовниками коробок і коробочок виступали капелюшники, ювеліри, аптекарі і кондитери.

Сьогодні вага квадратного метра картону починається з 150 грамів і може досягати мало не кілограма (наприклад, брістольській картон з внутрішнім шаром з деревної маси має щільність до 924 г/кв. м).

Як відомо, площа круга більша, ніж площа квадрата з таким же периметром, тому об'єм круглої коробки - максимальний. Для круглих предметів кращої форми і бути не могло. Тепер, на жаль, рідко побачиш капелюшний картон, зате коробки для круглих тортів і зараз мають відповідну форму, і кожний з нас хоч одного разу, та носив такий тортик за петельку з шпагату в радісному передчутті свята. Як і раніше в плоскі круглі коробки укладають дорогі цукерки. Вийшов з вживання зубний порошок, але до цих пір зустрічаються в магазинах старомодні круглі коробочки з картону для пудри і духів.

Із збільшенням виробництва товарів, людство стало наклеювати на коробки друковані етикетки. Проте кустарні круглі коробки погано підходили для промисловості: перевозити в круглій тарі великі партії товарів було незручно, а порожні коробки займало дуже багато місце. Врешті-решт, торговці придумали викрійку кубічної коробки, яку можна було швидко скласти з плоскої заготівки.

Як пакувальники картону навчилися конвертінгу

Пакувальний картон для складальних коробок - багатошаровий: він складається з верхнього і нижнього шарів, спресованих у вологому стані з одним або декількома внутрішніми шарами. Перші складальні коробки, призначені для меблевих цвяхів, стала випускати американська компанія Bird & Company в 1850-і роки: продавець складав коробки у присутності покупця. Нетерплячим клієнтам таке нововведення не сподобалося, та і продавці були незадоволені.

Пройшла ще чверть століття, поки з'явилися по-справжньому зручні прості у виготовленні коробки. Технологію їх виготовлення розробив в 1879 році нью-йоркський друкар Роберт Гейр, який займався друкуванням написів на паперових пакетах. Його друкарська машина розладналася, і в результаті металева лінійка стала різати папір. Майстер помітив, що на цій машині можна кроїти картон. В ході подальших експериментів він побачив, що по слабкому сліду від металевої кромки картон легко згинається. Так вперше вдалося сумістити виготовлення коробок і друкарський процес.

Використовуючи штампи з гострими і тупими кромками, Гейр висікав на своїй машині до 7500 заготовок коробочок в годину. Розрізні клапани після згинання утворювали дно і кришку коробки. Таку зручну, легку і компактну упаковку відразу ж оцінили виробники різного роду товарів, та і не тільки вони. З'ясувалося, що покупці значно більше довіряють продуктам у фабричних коробках з написами і малюнками, чим «розвісним», які купують менш охоче. Американські компанії Quaker oats (марка вівсянки), Uneeda та інші негайно скористалися винаходом.