27. Програми з літератури. Охарак. Одну з них.

Програма – державний документ,  обов’язковий для виконання кожним  вчителем. Але зміни у  суспільстві  призвели й до змін у вимогах щодо роботи з програмами.

Принципи і  структура програм з літератури.

За сучасною концепцією зміст і структура програми повинні   відповідати таким принципам:

1. Принцип  гуманізації  національної  освіти.

2. Принцип  духовного  збагачення особистості через її літературно-художні  уподобання та  інтереси.

3. Історіософський  принцип  організації  навчального  матеріалу з літератури.

Історико-літературний принцип  організації  матеріалу пропонується  замінити на  історіософський. Це  дозволить  зберегти  основні  контури академічного курсу,  узгодити його зі шкільними  дидактичними цілями. Замість  хронології  літературного процесу обрано  послідовну зміну епохи,  література про які  відібрана не лише  сучасна, а й  інших часів.

4. Критерії літературно-художнього матеріалу:

а) цікавість;

б) художність;

в) вікова доступність.

5. Принцип зв’язку з   культурологічними проблемами.

6. Принцип вільного добору літературно-художнього матеріалу.

7. Принцип  наступності – індикатор  глибини  засвоєння курсу – рівень оволодіння усним і писемним мовленням.

“Програма з  літератури повинна  забезпечити процес  поступового, цілеспрямованого  входження юного читача в храм літератури як мистецтва, частини культури народу. Максимальна увага має приділятися  розвиткові самодіяльності,  творчої ініціативи,  проблемним формам навчання, зацікавленню учнів.

Конкретними цілями вивчення літератури є:

- знання  основних епох  розвитку літератури, певного кола  класичних творів, найколоритніших  біографій  письменників;

- опанування літературознавчими поняттями, – жанру, художнього образу поетики твору (сюжету, композиції, мови),  визначними відомостями з теорії літератури;

- розвиток культури емоцій,  естетичного смаку, співпереживання,  відшукання улюблених книг і героїв;

- розвиток  самостійного мислення, уміння  реферувати чужі думки й вільно  висловлювати власні.

Етапи літературної освіти в школі.  Розміщення  словесно-художнього матеріалу в  програмах  згідно з  етапами  літературної освіти.

Структура програми:

1. Пояснювальна записка.

2. Програма, що  вказує,  які саме твори та в якій послідовності мають  вивчатися, а також  кількість часу,  відведеного на  вивчення кожної теми.

3. Програма з  розвитку мови на уроках літератури.

4. Список  творів для  позакласного читання; список творів для заучування  напам’ять.

5. Критерії оцінювання.

1. Програма Жулинського за заг.Ред. Н.Мовчан.

2. Програма Волошиної

Програма шкільного предмета літератури будується на основі поєднання мистецтва слова з літературознавчою наукою, покликаною розкривати його закономірності, джерельні витоки й багатства. В центрі програми для кожного класу, з четвертого (п'ятого) по одинадцятий включно, а пропедевтичне - з першого, як і з дошкільних закладів,- містяться дібрані у відповідності з віковими, психологічними можливостями дітей видатні за своїм ідейно-художнім значенням твори письменників. Водночас, на певних етапах навчання програма передбачає засвоєння науково обґрунтованого і чітко визначеного кола історико- і теоретико-літературних знань, формування вмінь і навичок, зв'язаних з читанням, аналізом і оцінкою художніх творів, оволодіння літературною мовою, заглиблення у стиль письменника.

Курс літератури в середній школі програма ділить на два етапи: перший - 5-8 класи); другий - 9-11 класи. Такий поділ зумовлений освітньо-виховними завданнями предмета, віковими особливостями учнів, їх пізнавальними, психологічними, розумовими можливостями. Попередній - пропедевтичний курс - курс читання в початкових класах покликаний навчити дітей на тільки читати, а й сприймати художні твори чуттям і свідомістю, шанувати книжку, любити літературу. Програма першого етапу У 5-8 класах програма передбачає читання і вивчення окремих зразків усної народної творчості, ряду творів нової й новітньої літератури.

Завдання першого етапу літературної освіти - продовжувати розпочату в 1-3 (1-4) класах роботу з повним переключенням її на матеріал художньої літератури, розвивати в учнів поглиблений і стійкий інтерес до книжки, розуміння мистецтва слова, любов до витворів людського розуму і серця, прагнення до краси і відчуття її впливу на внутрішній світ людини, на людські взаємини. Для досягнення програма вимагає формувати навички швидкого, вільного й свідомого виразного читання, елементарні вміння аналізу твору, поглиблення первинного сприймання і усвідомлення художньої сутності образів.

Принцип побудови програми для 5-8 класів - тематично-хронологічний, з поступовим переходом до історичного. Це сприяє систематизації знань, усвідомленню зв'язку літературної творчості з суспільним життям, художніх картин - образів - з конкретними подіями і людьми; розумінню реальності відображення життя, відтворення історичної дійсності; розкриттю значення твору для нашої сучасності.

Для цих класів у програмі дібрані такі твори, які привертають увагу учнів до суспільного життя, його ідейних, моральних і естетичних проблем, до подій і образів, що їх хвилюють, розширюють поглиблюють життєві враження, формують естетичні принципи і художні смаки.

За програмою для 6-7 класів учні готуються до сприйняття творів на історико-літературній основі і вивчення суспільно-художнього процесу в 9-11 класах. Відмінні риси програми для цих класів: хронологічне розміщення письменників і творів, побудоване на принципі історизму, виразніше зв'язується з історією суспільства і літератури; прийоми і методи роботи із складнішим матеріалом наближуються до вимог систематичного курсу старших класів. Програма другого етапу У 9-11 класах програма вводить послідовне читання і вивчення визначних художніх творів на історико-літературній основі, з розкриттям творчої характеристики письменника і оглядом етапу розвитку літератури у зв'язку з суспільним життям.

Така побудова сприяє глибшому усвідомленню ролі художньої літератури в житті народу, визначенню її місця в духовному розвитку людства. Вводячи систематичний курс літератури в старших класах, програма визначає два види тем - монографічні й оглядові. Кожна монографічна тема призначається для одного з видатних письменників і спрямовує на вивчення одного чи кількох зразків його творчості Оглядова тема містить загальну характеристику певного етапу розвитку літератури у зв'язку з суспільним життям, або ж ознайомлення з літературною діяльністю письменника без текстуального вивчення його творів та критичних статей до них.

Поєднання в програмі для старших класів монографічних і оглядових тем дає можливість не тільки ознайомити учнів з найхарактернішими художніми творами, розкрити життєвий і творчий шлях ряду найвидатніших письменників, й показати їх місце в загальному процесі розвитку суспільства й літератури, з'ясувати значення їх творчості для того часу й нашої сучасності, глибоко усвідомити їх виховну роль.

Включаючи текстуальне вивчення одного чи кількох творів письменника, монографічна тема буває, здебільшого, двох видів. В одному з них текстуальний аналіз передбачається як багатоплановий, детальний розгляд твору, його образної системи, ідейно-естетичної та моральної проблематики, авторської позиції, жанрових, композиційних, стилістичних і мовних особливостей. Так розглядаються "Марія" Уласа Самчука, "Тигролови" Івана Багряного, "Маруся Чурай" Ліни Костенко. Основну рису монографічних тем становить поєднання в них біографії чи огляду життєвого шляху письменника з характеристикою його творчості і аналізом одного або кількох найважливіших творів. Таке поєднання забезпечує ясніше усвідомлення зв'язку життя та діяльності митця з його творчістю і глибше осмислення аналізованого твору - основного компонента програми. Оглядові розділи у 9-11 класах плануються, в основному, трьох видів: вступні до вивчення систематичного шкільного курсу літератури; поетапні характеристики прадавньої, давньої, нової й новітньої літератури; заключні підсумки вивчення української літератури, її надбання, характерні риси, світове значення.

Особливі завдання виконують оглядові розділи програми для 11 класу. За своїм змістом і призначенням вони набирають різного характеру: вступний розділ про становлення і розвиток української літератури; узагальнюючий -огляд сучасної української літератури; підсумковий - світове значення української літератури. Такі розділи мають своєю метою не лише узагальнення і систематизацію знань учнів, набутих під час вивчення творчості окремих письменників, а й розкриття природи літературних явищ, що становлять безперервний і складний закономірний процес у мистецтві слова; вони окреслюють шляхи, етапи розвитку української літератури, розкривають її проблематику, провідні теми, основні здобутки.

Програма передбачає, що під час вивчення оглядових тем у 9-11 класах учитель, ознайомлюючи учнів з основними творами письменників, рекомендує окремі з них для самостійного читання, анотування, колективного обговорення, рецензування.

Окремо виділяються години на літературу рідного краю. В Україні вже нагромаджено досвід проведення таких уроків, на яких присутні письменники-земляки учнів тієї області (району, села, міста), де проводиться урок. Форми проведення цих уроків - нестандартні. Вони можуть бути проведені у формі зустрічей, з використанням епістолярію, у вигляді пошукової роботи тощо.