26. Особливості компаративного вивчення шкільного курсу літ. Та його основні вимоги.

В ході порівняльного вивчення літератури словесник повинен працювати над формуванням в учнів умінь встановлювати факти генетичної спорідненості; характеризувати (описувати) подібні або близькі явища; порівнювати літературні твори на різних рівнях їх мовної і композиційної структури (фоніка, лексика, семантика, граматика; фабула, сюжет, простір, час. семантика); виявляти національну специфіку художніх творів; відстежувати спільне в кількох творах і тим самим вибудовувати історико-типологічний ряд.

Успіх шкільного викладання ідей літературної компаративістики залежить від задоволення певних вимог. Провідною, наскрізною й визначальною с вимога добору таких літературних явищ, які надаються до історико-типологічного.

Як і звичний аналіз, компаративний аналіз здійснюється в декілька етапів: 1. Членування цілого на частини (на зміст, форму, їх компоненти та елементи). « 2. Фіксація спостереження над частинами. 3. Установлення залежності, взаємообумовленості та зв'язків між складовими частинами твору, специфікація виділених компонентів.

1. Аналіз літературного твору починають із членування цілісної структури на її складові. Цей процес має три підетапи: 1 - виділення у творі змісту і форми; 2 - поділ їх на компоненти; при цьому кожен з компонентів, наприклад, мова твору, засоби ритмічної організації, може бути окремим об'єктом аналізу; 3 - членування компонентів на менші структурні одиниці-елементи (наприклад, мову художнього твору розподіляємо на лексику, тропіку, морфологію і фігури синтаксису). Членування теоретично неподільного твору на його структурні частини - це найперше й найпростіше завдання компаративного аналізу. На цьому етапі аналізу дослідник показує, з чого твір складається, які відносно самостійні структурні одиниці входять до його складу. Тому початковий етап інтерпретації твору називають елементарним.

2. На другому етапіі проводять спостереження над окремими компонентами, вивчаються їх особливості. Дослідник виділяє, скажімо, у ході аналізу епічного твору, вузлові елементи, ситуації, дає характеристику конфліктові, спостерігає за розвитком сюжету, детально зупиняється на образній системі. При фіксації вивчаються внутрішні взаємозв'язки між компонентами (темою - сюжетом, сюжетом - образами-персонажами, образами - мовою твору, картинами природи - настроєм ліричного героя або персонажа тощо).

3.Компонентам чи їх елементам характерне, своєрідне й особливе. Іншими словами, визначає їх специфічні ознаки і властивості. Специфікація дає змогу визначити головні риси твору в цілому, побачити в ньому традиційне і новаторське, судити про художню цінність твору і рівень письменницької майстерності тощо. Специфіка компаративного аналізу зумовлюється своєрідністю предмета дослідження. Основним предметом компаративного аналізу виступає словесний художній твір, який відзначається своєрідною образною формою і складним ідейно-естетичним змістом.

Таким чином, компаративне вивчення літератури - один із способів трансформації знань, здобутих учнями на уроках суміжних навчальних предметів. Крім того, це сприяє збудженню інтелектуальних емоцій, зацікавленості виконуваною роботою, стимулює розвиток мислення, уваги, пам'яті, спостережливості тощо.

Завдання методики компаративного аналізу літературного твору вбачаємо в:

1) окресленні основних понять, категорій і критеріїв, за допомогою яких можна здійснювати вивчення твору;

2) розробці конкретних методичних вимог і рекомендацій до аналізу твору;

3) доборі найбільш доцільних, науково обгрунтованих принципів, шляхів і прийомів аналізу.

Дидактична модель організації уроків компаративного вивчення української літератури охоплює п'ять етапів:

І_ - добір художніх творів: висока художня якість твору, доступність твору учням, жанрова різноманітність, актуальність проблематики.

П_ - перспективи планування: тематика, типи, види, цілі.

3. - характер діяльності на уроках: учителя - спрямовуючий, корегуючий, контролюючий, оцінний, учня - навчально-дослідницький, творчий, ігровий, комунікативний, проблемно-пошуковий.

4. - комплекс методів і прийомів роботи: метод творчого читання, евристичний метод, дослідницький метод, репродуктивний.

5. - пізнавальний: комунікативний, виховний, розвивальний, творчий.

Основні вимоги до компаративного вивчення літератури:

1. Які одиниці літ-рного процесу зіставляти для загальних часткових закономірностей світового літ-рного розвитку – які порівнюються синхронно чи діахронно в різноманітності національних форм, які складаються в певні типологічні ряди.

2. у яких історичних параметрах зіставлення науково виправдане?

3. як розуміти сутність самого феномену типологічної спільності літ-рних процесів?

4. Об’єктивні критерії віднесення порівняльних процесів чи явищ до типологічно спільних чи відмінних.

Різновиди і шляхи компаративного аналізу:

1. емпіричний аналіз – будується на описі матеріалу ,нагромадженні фактів про твір (інформац.-опис)

2. теоретичний аналіз – дає х-ку твору ,визначає його властивості, ознаки .досліджує функції .тобто глибоко осмислює його.

3. мікроаналіз – дослідження макроструктури твору ,образної системи твору ,сюжету, композиції;

4. мікроаналіз – дослідження спрямоване на вивчення мікроелементів твору. (тропи)

Другий шлях розвитку шкільної компаративістики - це зіставлення творів зарубіжної й української літератури. Прикладом такого аналізу є порівняння "Енеїди" Вергілія й однойменної поеми І. Котляревського. Форма уроку за цією темою -семінар.

Вчитель розбиває клас на чотири творчі групи. Кожна група отримує блок запитань, працювати над якими буде вдома.

Перший блок запитань стосується історії створення поем. Пропонуємо деякі з них.

• Зверніть увагу на соціально-політичний і культурно-історичний контекст творів Вергілія і Котляревського. Що спільне ви помітили? Свої спостереження пов'яжіть з проблематикою аналізованих творів. Виникнення поем бачиться вам як випадкове чи закономірне?

• Яка була остання авторська воля Вергілія щодо свого найвидатнішого твору? Хто не погодився з таким рішенням?

• Чи не була надрукована поема Котляревського за життя автора? Другий блок запитань стосується сюжету та композиції. Запитання можуть бути

такими:

• Зі скількох частин складається сюжет "Енеїди" Вергілія? А поема Котляревського?

• Скільки сюжетних ліній простежується в зіставлюваних творах?

• Визначте основні і побічні рушії сюжету творів. Як вони визначають групування персонажів?

• Яку частину в поемах можна вважати експозиційною? Чому? Яким чином і в якій мірі вона готує читача до розгортання основних подій?

• Яке місце в поемах можна вважати кульмінацією? Чому?

• Характер розв'язки творів, який він?

• У чому ви помітили логічність появи саме такого закінчення? ₅ Третій блок запитань стосується образної системи поем.

• Поясніть роль образу автора в організації тексту творів.

• Охарактеризуйте головного героя поем, визначте спільні й відмінні риси Енея у Вергілія і Котляревського.

• Які з так званих другорядних образів перебувають у системних зв'язках із характером головного героя?

У четвертому блоці мова піде про стиль поем. Направленість цих запитань може бути такою:

• У чому виявляється неповторність мови поем? Як "дихання" епох позначилося на мовній палітрі творів?

• Знайдіть елементи книжного стилю у поемі Вергілія й народного характеру мови у творі Котляревського?

• Зробіть спостереження над епітетами й порівняннями в творах. Що спільне і що відмінне ви помітили?

Цікаво проходять уроки-зіставлення за творами Ж.-Б. Мольєра "Міщанин-шляхтич", Д. Фонвізіна "Недоросток", І. Карпенка-Карого "Мартин Боруля".