15. Специфіка уроків розвитку зв’язного мовлення.

У своїй статті "Методика розвитку зв'язного мовлення. Ознайомлення з мовними нормами"[19] С.Караман також подає своєрідну модель етапів, які треба використовувати на уроках зв'язного мовлення:

І етап - подається текст-опора.

ІІ етап - самостійне складання учнями тексту-розповіді.

ІІІ етап - ознайомлення учнів із текстом-опорою для написання переказу.

ІV етап - самостійне написання переказу учнями.

V етап - написання диктанту тексту-опори.

VІ етап - зіставлення тексту-опори з власним текстом. Аналіз і самооцінка.

VІІ етап - самостійне творення тексту-роздуму.

Ця модель обов'язково виявиться ефективною, проте часу одного уроку буде замало.

Шляхи роботи над мовою:

- Читання худ текстів укр письменників;

- Спостереження за мовою худ творів;

- Активні форми роботи з мовою худ творів;

- Мовлення вчителя;

- Монологічне усне мовлення учня(репродуктивні висловлювання, продуктивні висловлювання: наук-літ-рознав(доповідь, повідомлення); літ-рно –критичне(есе, літ-рний огляд ,критичний огляд); мистецтвознавче (промова екскурсовода, режисерський коментар); публіцистичне (промова про героя твору; ораторський виступ .репортаж); худ-творче (літ-рно-худ – вірші ,оповід; худ-крит – худ.біограф); продуктивно-репродуктивні: згода учня зі сприйняттям ,суперечка з чужим висловлюванням, репродуктивне наведення чужого висловлювання, виклад свого, відмінного погляду; доповідь на літ-рні теми(9-11 кл) – інформативна, дослідницька, проблемно-дискусійна);

- Діалогічне усне мовлення учня(навчально-практичний діалог, навч-літ-рознавч .театрально-худ).

За Леоновим:типи мовленнєвих ситуацій: навчально-дидактична; ситуації пов’язані з гіпотетичною зміною соц..ф-ї учня(учень виступ в ролі вчителя, екскурсовода); худ-ігрові.

- Писемне мовлення учня: переказ твору письм, розгорнута письмова відп на пит.., твір-мініатюра. Твір за дидакт метою(навчальні і контрольні); твір за мат.використ у творі(на літ-рні теми, на теми інших видів мистецтва ,на основі даних науки, власні життєві враження і спостереження); за способом викладу матеріалу (публіцистичного, літ-рознавчого. Худ типів)

- Активні форми роботи учня з мовою власних творів : запобіжні роботи (словникові диктанти, тренувальні вправи); навчально-творчі роботи (спільне склад творчих робіт по реченнях .продовж твору за початком); взаєморецензування творчих робіт учнями; робота над помилками; робота з довідковим матеріалом.

16. Методика проведення вступних та підсумкових уроків до вивчення розділу чи теми з літератури.

Вступні заняття можуть стосуватися як вивчення конкретних творів, так і вивчення окремих тематичних розділів. Ці уроки будуть мати певні суттєві відмінності.

Яке ж значення вступних занять? Щоб повернути твір лицем до учнів, спрямувати їх думки і почуття, життєві враження, активізувати творчу уяву, викликати асоціації, які допоможуть усвідомити образи письменника як щось близьке, дати учням необхідну суму знань, потрібну для розуміння на вступних заняттях до вивчення твору.

“Чим складніший об’єкт, тим важливіша роль попередньої підготовки в його сприйманні.”

Характер вступних занять визначається рівнем літературного розвитку дітей, своєрідністю ідейно-художнього змісту, художньою специфікою, дидактичними завданнями уроку.

Вступні заняття започатковують вивчення того, що має бути пізніше вивчене поглиблено. Однак для того. Щоб це поглиблене вивчення розпочалося, вступні заняття мають нести в собі інтригу, загадку, обіцянку чогось надзвичайного ,а результатом їх повинно стати нетерпляче очікування учнями зустрічі з темою

Які ж форми проведення вступних занять?

1. Вступне слово вчителя;

2. Бесіда з учнями;

3. Розгляд картин та ілюстрацій творів;

4. Прослухування музичних творів;

5. Самостійне читання учнями  окремих розділів підручника;

6. Перегляд фрагментів кінофільмів, діафільмів;

7. Аналіз творчих робіт учнів, малюнків;

8. Екскурсія в музей, у рідну природу, до пам’ятних місць, відображених у художній літературі.

У 5-8 класах метою вступних занять є підготувати дітей до сприймання творів, включити нові явища, факти в систему знань (слово вчителя, бесіда, розгляд ілюстрацій).

Читання художніх творів  на лоні природи, конкурси на кращі описи об’єкта, літературні вікторини – важливі засоби розширення читацького досвіду учнів.

Іноді перед вивченням твору дають учням письмову роботу на споріднену тему: “Праця, яка принесла мені радість”. Логічно виправданою формою є аналіз малюнків, виконаних під час спілкування з природою.

К.Д.Ушинський: “… прекрасний ландшафт має розвиток молодої душі, з яким важко змагатися впливу педагога…”.

У старших класах художні твори розглядаються у контексті творчості письменників. Тому на вступних заняттях розкриваються історичні та соціально-побутові коментарі, необхідні для розуміння твору (форми: екскурсії в музей, картинні галереї).

Іноді виникає необхідність показати історію розвитку жанру, літературної традиції.

Об’єктом вступних занять  може бути розповідь учителя про  історико-літературну  боротьбу навколо того чи іншого питання .

У вступних бесідах  може розкриватися історія виникнення твору.

При вивченні драматичних творів можна розповісти, як п’єса  завойовувала дорогу на сцену, яка її сценічна історія. Може бути бесіда або анкета за змістом твору.

1.   Чим привернув вашу увагу твір, які почуття й роздуми він викликав?

2.   Які епізоди найбільше запам’ятались?

3.   Який із цих епізодів найяскравіший з погляду зображення життя, художньої майстерності?

Твір, прочитано, проаналізовано, на останньому етапі його вивчення слід поглянути на нього як на цілісну художню структуру. Цій меті служать підсумкові уроки.

Виникає запитання: а чи потрібні підсумкові уроки? Все залежить від того, як вчитель спланує свою роботу. Чи вистачатиме у нього часу. Але все ж елементи підсумків варто вводити в структуру уроків. Програмами відводиться по 2 години на підсумкові уроки в кінці кожного семестру.

У 4-7 класах на підсумкових заняттях зосереджується увага на пізнавально- виховному значенні твору (у чому своєрідність  письменника).

У старших класах на останньому етапі необхідно з’ясувати теми, проблеми, жанри художньої літератури і як вони практично реалізувалися у творах, яку роль відіграла його творчість для наступних поколінь.

Підсумковий урок може завершитися читанням напам’ять чи прослуховуванням у грамзапису творів, у яких продовжилися традиції письменника. Можна практикувати письмові роботи – відповіді учнів на анкету, можна запропонувати підібрати епіграфи до життєвого і творчого шляху письменника, може бути розгляд літературно-критичних статей, можна доручити окремим учням підібрати висловлювання літературних критиків про творчість окремих  письменників.

Це може бути свято поезії, виставка книг. На підсумкових заняттях варто звернутися до музичних творів, кінофільмів, картин відомих художників, які пов’язані з творчістю письменника.

На підсумкових заняттях заслуховуються  реферати на теми, які  характеризують діяльність письменника у галузі наукового, культурного, мистецького життя народу.

Засобами, що вносять різноманітність у проведення уроків, сприяють активізації розумової діяльності учнів, є літературні ігри, конкурси, вікторини.

На останньому етапі вивчення творчості письменника влаштовуються екскурсії в його  музеї, до пам’ятних місць, практикуються заочні екскурсії.

Підсумкові заняття важливі з точки зору системного підходу.