
- •9. Порядок сертифікації аудиторів та порядок продовження дії сертифікату.
- •12. Правила професійної етики аудитора.
- •19. Структура та зміст ауд.Звіту.
- •21. Вибірка в аудиті.
- •24. Ауд. Ризик та його суть
- •30. Методика проведення а касових операцій.
- •32.Методика проведення а капіталу п/п.
- •34. Методика проведення а запасів.
- •35. Методика проведення а отриманих кредитів та позик.
- •38. Методика проведення а оз.
- •39. Методика проведення а малоцінних необоротн.Матер.Активів(нма).
- •40. Методика проведення а нематер.Активів.
- •44. Методика проведення аудиту правильності складання фін. Звітності.
- •45. Методика проведення а податкової звітності.
- •46. Ауд.Процедури проведення розрахунків з бюджетом.
- •48. Ауд.Процедури проведення операцій на поточних рахунках в установах банку, як в нац.Так і в ін.Валюті.
- •49. Аудиторські докази.
- •47. Ауд.Процедури проведення операцій із розрах.З працівниками по з/п.
- •50. Порядок застосування анал процедур в а.
- •53. Описати типові помилки при а запасів.
24. Ауд. Ризик та його суть
Проведення аудиту завжди супроводжується певним ступенем ризику, це питання є дуже важливим при попередній оцінці стану клієнта. Про це можна судити навіть з того, що аудиторському ризику приділяється в шести діючих національних нормативах аудиту, які затверджені АПУ.\\Т.ч. аудиторський ризик – це помилкове підтвердження аудитором достовірності фінансової звітності, яка у подальшій перевірці не підтверджена іншими аудиторами або контролюючими органами.
З аудитом фінансової звітності безпосередньо пов’язано кілька аспектів ризику – 2 основних види ризику: 1) аудиторський ризик; 2) ризик для бізнесу (аудитора, фірми). Аудиторський ризик полягає в наступному: аудитор дійшов висновку, що фінансова звітність складена правильно і на цій підставі в аудиторському висновку стверджується без застереження, а у дійсності є істотні похибки. \\ Ризик для бізнесу – аудитор, аудиторська фірма може потерпіти невдач у взаємовідносинах з клієнтом, навіть, тоді, коли надано правильний аудиторський висновок. Це можливо у випадках розголошення конфіденційності аудиторського висновку, відсутності рекомендацій щодо прогнозування діяльності клієнта на перспективу, тощо.\\Згідно з міжнародними нормативами аудиту загальний аудиторський ризик включає:\\1) властивий ризик - являє собою всі можливі ризики, пов'язані з функціонуванням підприємства, тобто це всі помилки, неточності, які можуть бути допущені внаслідок діяльності підприємства. Ризик виникнення таких помилок обумовлений дією різних чинників, як зовнішніх, так і внутрішніх, часто безпосередньо не пов'язаних з підприємством-клієнтом (це інфляція, конкуренція, безробіття та ін.). Цей ризик також можуть спричинювати різні фактори, пов'язані з:\\— ринком збуту продукції;\\— загальною організацією і структурою підприємства;\\— політикою управління і господарювання;\\— кадровою політикою і штатами;\\— кваліфікацією працівників і неналежним виконанням ними своїх обов'язків. ;\\2) ризик контролю - ризиком контролю є побоювання того, що недостовірна інформація, яка може виникнути і бути суттєвою окремо або разом з іншою недостовірною інформацією, не буде виявлена або своєчасно застережена системою внутрішнього контролю.;\\3) ризик не виявлення - означає, що суттєві помилки можуть залишитися невиявленими у ході аудиторської перевірки.\\Певний ризик не виявлення завжди матиме місце, навіть якщо аудитор повинен буде обстежити 100% залишків за рахунками, оскільки він може вибрати невідповідну аудиторську процедуру або неправильно інтерпретувати результати аудиту.
26. Програма А., як засіб контролю за виконанням роботи аудитора.\\У програмі аудиту види, зміст та час проведення запланованих аудит. процедур повинні співпадати з прийнятими до роботи показниками загального плану аудиту. Аудиторська програма допомагає керувати виконавцями аудиту та контролювати їх роботу.\\До аудиторської програми включається перелік об'єктів аудиту за його напрямками, а також час, що його необхідно витратити на кожен напрямок аудиту або аудиторську процедуру.\\У програмі аудитор оцінює розмір ризику внутрішнього контролю та свій особистий ризик не виявлення суттєвих помилок у звітності, який існує під час проведення аудиторських процедур, визначає термін проведення аудиторських тестів і незалежних процедур - координує роботу всіх можливих помічників, залучених з числа співробітників підприємства, відзначає присутність інших виконавців аудиту, якщо такі беруть участь у роботі.
Записи і висновки аудитора по кожному розділу аудиторської програми фіксуються в роб. документації і є тим фактичним матеріалом, котрий використовується аудитором у процесі підготовки і обгрунтування аудит. звіту керівництву клієнта.
Програма аудиту
Організація, що перевіряється |
Період аудиту |
Кількість людино-годин на перевірку |
Керівник аудиторської перевірки |
Склад аудиторської групи |
Запланований аудиторський ризик |
Запланована суттєвість |
N |
Перелік ауд. процедур за розділами аудиту |
Період проведення процедур перевірки |
Виконавець |
Назва роб. документів аудитора |
Примітки |
Керівник аудиторської фірми
Керівник аудиторської перевірк
25. Мета та завдання, стратегія та тактика, процедури та правила процесу планування ауд.діяльності. // Планування — це процес здійснення рішень аудиторської стратегії. Процес планування аудиту здійснюють на початковій стадії аудиторської перевірки, і його основною метою є надання аудиторами (аудиторськими по фірмами) підприємствам і організаціям різних форм власності ефективних аудиторських послуг у встановлений договором термін. Це означає належне виконання аудиторами своїх функціональних обов'язків на високому рівні професійних стандартів. Планування забезпечує формування відповідної думки аудитора про фінансову звітність суб'єкта перевірки з мінімальними затратами, виділення при цьому найбільш важливих і суттєвих частин і виключенням зайвого часу, який міг би бути витрачений на питання аудиту з низьким рівнем ризику. //За допомогою ефективного планування вирішують наступні завдання: ознайомлення з бізнесом клієнта і його обліковою системою; оцінка ризику, пов'язаного з бізнесом, обліковою системою і внутрішнім контролем; визначення стратегії аудиту в відповідно до оцінки ступеня аудиторського ризику;координація роботи аудитора таким чином, щоб вона була виконана на високому професійному рівні й у визначений термін;розподіл бюджету часу, виділеного на аудиторську перевірку;визначення матеріально-технічного забезпечення аудиту тощо. //У МНА 4 "Планування", затвердженому Комітетом міжнародної аудитор ської практики (КМАП), концептуально розкрито зміст загального планування аудиту. Основними вимогами до процесу планування є: набуття знань про облікову систему клієнта, політику і процедури внутріш нього контролю; визначення очікуваного рівня довіри до внутрішнього контролю суб'єкта пе ревірки; визначення і прогнозування змісту, часу проведення й обсягу аудиторських процедур; координація роботи молодших аудиторів, експертів та інших спеціалістів, залучених до аудиторської перевірки. //Обсяг робіт з планування аудиту залежить від таких факторів: масштаб і складність аудиту, кваліфікація аудитора та його практичний досвід, бізнес клі єнта, наявність постійних замовників, чинне законодавство та ін. //На процес планування аудиту великий вплив мають масштаб і складність аудиту, що залежить від бізнесу клієнта, його величини та діяльності. Правиль ним є твердження тих економістів, які вважають, що на зміст плану і програми значно впливає розмір підприємства. Для підприємств малого бізнесу вони більш спрощені.// Неабияке значення для якості і обсягу робіт з планування має кваліфіка ція аудиторів. Як свідчить практика, кваліфікованіші аудитори серйозно і з умінням до складають плани і програми, а менш кваліфіковані аудитори став лять до процесу планування формально. //Основними показниками планування аудиторської перевірки є: обсяг ро біт (послуг), чисельність аудиторського персоналу, залучено до перевірки; по треба в кількості запрощених спеціалістів і експертів зі сторони; кількість днів, відведених на перевірку; витрати на аудит; очікуваний дохід тощо.//Залежно від очікуваного обсягу робіт розраховують бюджет часу на ауди торську перевірку і вартість послуг. Ці показники, як правило, визначають на етапі попереднього планування шляхом вивчення бізнесу клієнта, системи об ліку і внутрішнього контролю, огляду первинних документів та бухгалтерських реєстрів, здійснення аналітичних процедур. Правильне визначення обсягу робіт значною мірою залежить від кваліфікації аудитора і його практичного стажу. Переважно цей показник оцінює керівник групи аудиторів, тобто менеджер. //Від запланованого обсягу аудиторських послуг, із врахуванням кваліфі кації аудиторів та їх практичного досвіду, залежатиме потреба в чисельності аудиторів. Крім цього, на основі визначеного обсягу робіт можна розрахувати кількість людино-днів або людино-годин для аудиторської перевірки. //Виходячи зі складності аудиту й кваліфікації аудиторів, керівнику брига ди потрібно визначитися з потребою у додатковому залученні зі сторони спеці алістів і експертів для виконання певних контрольних операцій. //У процесі планування необхідно визначити очікувані витрати, пов'язані з перевіркою. Це насамперед матеріальні витрати, зарплата, відрядження та ін. Згаданий показник у значній мірі залежить від місця розташування суб'єкта пе ревірки. Якщо аудиторська перевірка не пов'язана з відрядженням працівників аудиторської фірми, то витрати будуть значно меншими і відповідно зменшить ся вартість аудиторських послуг. //Вартість аудиту по-різному визначається у практиці роботи вітчизняних аудиторських фірм. Одні фірми розраховують свій гонорар, виходячи з кількос ті днів або годин, затрачених на перевірку, із врахуванням діючих ставок у тому чи іншому регіоні України. Ряд економістів і практиків пропонують інші підходи до визначення вар тості аудиту. Наприклад, встановлювати певний відсоток від валюти балансу. //На мій погляд, правильнішим підходом до визначення вартості аудиту є враховування комплекту показників: обсяг робіт, кількість затраченого часу, витрати на перевірку, попит і пропозиція на аудиторські послуги тощо. //Ауд.процедури в загал.вигляді можуть бути: - розуміння діял-сті під-ва, його орг-ції; - отримання та аналіз інформації про діял-сть підп-ва в цілому,- вивчення форми та методів обліку, визначення їх відповідності відповідним вимогам;- аналіз форм та методів обліку з письмовим викладенням фактів, складання схем документообігу;- використання рез-тів аналізу діял-сті;- контроль процесу відображення певних операцій в обліку;- перевірка того,що протягом всього періоду діял-сті фірми форми та методи обліку застосовувались так, як це відображено в норматив
27. Документування аудиту системи БО. Методика вивчення фін.стану п/п вкл.: 1.Анкета облікової пол-ки (ОП). При вивченні ОП перевіряють: 1) наявність Наказу про ОП, 2) застосування методів оцінки, вибуття запасів (ФІФО, ЛІФО, середньозваженої .с / с, ідентіфіцірован.с \ с, ціни продажу), 3) методика визначення суми РСД (по клас-ції ДЗ, за платоспроможності окремих дебіторів), 4) методи амортиз. ОЗ (прямолінійний, виробничий, прискорений, податковий), 5) Вартісна межа ОЗ і Матер.необ.активів, 6) м-д амортіз.НА (прямолін, прискорен., виробничий), 7) м-ди відображення фін. Инв-цій (по справедливій вартості, по методу участі в капіталі), 8) м-ди оцінки ступеня завершеності операцій з надання послуг, 9) роб. план рахунків, 10) оцінка, дооцінка ОЗ, 11) формування витрат відповідно до П (С) БО 16.2.Складання програми ауд.системи БО, метою якої є перевірка відповідності обліку вимогам П (С) БО, незмінності ОП протягом зв.року; розподіл несумісних обов’язків працівниками п/п. Процедури аудиту: 1) вивчення ОП та розподіл обовязків, 2) вивчення роб.плану рахунків, 3) Перевірка відповідності обліку вимогам П (С) БО, 4) складання переліку помилок у бухг.записах, змін у стандартах, 5) складання тесту внутр.контролю (ВК ): а) чи існує на п/п служба ВК? б) Кому ця служба підпорядкована? в) Чи існує на п/п взаімозамінюваність? г) Як часто проводиться підвищення кваліфікації спеціалістів? д) чи утворюються звіти служби ВК длякерівництва?
28. Док-ня А.системи внутр.контролю. \\Внутрішній аудит – незалежна діяльність на під-ві по перевірці і оцінці роботи в його ж інтересах.\\Внут.аудит- це організована на під-ві, що діє в інтересах його керівництва або власників, регла-ментована внутр.док-ми система контролю за додержанням встановленого порядку здійснення б/о і надійністю функціонування системи внутр.контролю.\\ВА проводиться усередині орнанізації за вимоги керівництва, аудитором, який працює в самій організації. У виконанні своїх фін-ій вони залежать від керівництва. Тому неможливо сказати, що ВА незалежний, але це не зменшує значення і важність ВА як невідємної частини контролю. \\Система внутрішнього контролю — це політика і процедури (заходи) внутрішнього контролю, прийняті управлінським персоналом суб'єкта господарювання для сприяння досягненню цілей управлінського персоналу щодо забезпечення правильного і ефективного ведення господарської діяльності, в т. ч. дотримання політики управлінського персоналу, а також забезпечення збереження активів, запобігання шахрайству та помилкам і виявлення їх, точності і повноти облікових записів, своєчасної підготовки достовірної фінансової інформації.\\Процедури документального аудиту:• зустрічні і лічильні перевірки;• статистичні вибірки;• математичні підрахунки;• програмний контроль інформації;• експертна оцінка документів;• складання пробних балансів; інші.
29. Методика пров-ня а-ту з підзв. особами
Метою і завданням розрахунків з підзвітними особами є: 1) правильність видачі та повернення сум; 2) цільове призначення, законність, доцільність витрачання підзвітних сум; 3) доцільність видачі сум в підзвіт; 4) перевірка правильності відображення підзвітних сум в обліку. Найбільш важливе місце при проведенні аудиту розрахунків з підзвітними особами належить перевірці цільового призначення та правомірності витрачання ними коштів.
Найбільш важливе місце при проведенні аудиту розрахунків з підзвітними особами належить перевірці цільового призначення та правомірності витрачання ними коштів. Це здійснюється за наступними етапами: 1) перевірка фактичного часу перебування у відрядженні. Він встановлюється за відмітками в посвідченнях на відрядження про день прибуття і вибуття з місця відрядження; 2) перевірка витрат на проїзд до місця відрядження та в зворотному напрямку та за помешкання; 3) перевірка достовірності записів, пов’язаних з обліком підзвітних сум.