
- •9. Порядок сертифікації аудиторів та порядок продовження дії сертифікату.
- •12. Правила професійної етики аудитора.
- •19. Структура та зміст ауд.Звіту.
- •21. Вибірка в аудиті.
- •24. Ауд. Ризик та його суть
- •30. Методика проведення а касових операцій.
- •32.Методика проведення а капіталу п/п.
- •34. Методика проведення а запасів.
- •35. Методика проведення а отриманих кредитів та позик.
- •38. Методика проведення а оз.
- •39. Методика проведення а малоцінних необоротн.Матер.Активів(нма).
- •40. Методика проведення а нематер.Активів.
- •44. Методика проведення аудиту правильності складання фін. Звітності.
- •45. Методика проведення а податкової звітності.
- •46. Ауд.Процедури проведення розрахунків з бюджетом.
- •48. Ауд.Процедури проведення операцій на поточних рахунках в установах банку, як в нац.Так і в ін.Валюті.
- •49. Аудиторські докази.
- •47. Ауд.Процедури проведення операцій із розрах.З працівниками по з/п.
- •50. Порядок застосування анал процедур в а.
- •53. Описати типові помилки при а запасів.
1. Суть та значення А, його виникнення, розвиток. Аудит - це вид діяльності, що полягає у збиранні та оцінки інформації, стосовно функціонування економічного суб'єкта, здійснюється компетентним незалежним особою, яка виходячи з установлених критеріїв виносить висновок про якісну стороні цього функціонування. //До промислової революції XIX аудит формально не визнавався як самостійний вид діяльності та окрема професія. //Промислова революція надала вирішального імпульсу для розвитку аудиту як самостійної професії. Протягом XX власники стали все менше і менше прямо втручатися в керівництво своїми підприємствами, віддаючи ці функції професіональним менеджерам. Для вирішення конфліктів між державними податковими органами і менеджерами, які представляли інтереси власників, державного контролю було вже недостатньо, так як він захищав інтереси тільки однієї сторони — держави. Тому виникла нагальна потреба в незалежному контролі, який отримав назву "аудит" (від латинського audio — слухати). В такому контролі були зацікавлені обидві сторони, до його послуг зверталися також судові та арбітражні органи для отримання незалежної інформації про діяльність підприємств. Уперше закон про обов'язковий аудит, який гарантував усім корпораціям та акціонерним компаніям проведення незалежних аудиторських перевірок, був прийнятий в Англії в 1862 р. У Франції такий закон було прийнято у 1867, у США — в 1937р. У своєму розвитку аудит у цих країнах пройшов декілька етапів, які характеризувалися специфічними цілями проведення аудиторських перевірок. //На першому етапі основною метою аудиту було підтвердження достовірності бухгалтерського обліку та фінансової звітності підприємства. При цьому мало місце майже дублювання аудитором функцій бухгалтера. Але й за такого виду аудиту існував ризик неправильного висновку про реальний фінансовий стан підприємства, наприклад, у зв'язку з неправильним трактуванням отриманих даних.\\Потім аудит стає системно-орієнтованим, основною метою якого була оцінка якості функціонування внутрішніх систем підприємства. При цьому з метою запобігання помилкам, основні зусилля були спрямовані на підвищення ефективності управління, зокрема системи бухгалтерського обліку і внутрішнього контролю, що мала забезпечити достовірність звітних даних. //Третій етап розвитку аудиту — це його орієнтація на запобігання можливому ризику під час проведення перевірок. При цьому виді аудиту перевіряють посадових осіб, які контролюють систему підприємства і дають оцінку якості управлінських рішень, що приймаються цими особами. В умовах планової централізованої економіки потреба в аудиті як незалежному контролі практично не виникала. Його цілком заміняла система відомчого та позавідомчого контролю, яка була зорієнтована на пошук порушень і зловживань у фінансово-господарській діяльності підприємств, виявлення помилок у веденні бухгалтерського обліку та складанні фінансової звітності, встановлення винних осіб та погашення матеріальних збитків. Нові умови господарювання, які формуються в Україні після розвалу командно-адміністративної системи (роздержавлення власності, створення комерційних банків, фондового ринку, спільних підприємств тощо), об'єктивно зумовили необхідність упровадження аудиту. Необхідність проведення аудиту обумовлена потребою користувачів інформації про фінансовий стан суб’єкта господарювання. Аудит є моральним стимулом для чесної роботи службовців фірми. Розуміння того, що всі записи будуть проаналізовані незаінтересованими особами, змушує службовців акуратно і чітко вести облік і складати звітність про господ-ку дія-ть під-в.
2. Мета, завдання, предмет, об’єкт А. Предмет аудиту – стан економічних, організаційних, інформаційних та інших характеристик системи, що знаходяться в сфері аудиторської оцінки. Як видно з цього формулювання предмет аудиту має багато спільного з предметом ревізії та економічного аналізу. Разом з тим вони мають розбіжності, аудит виходить за рамки контролю і ревізії тому, що питання податків, оцінки майна, ефективності системи управління не є питанням аналізу і ревізії (питання розрахунків з бюджетом, правильність перерахованих сум по податках є предметом ревізії). //Під об’єктом АД розуміють взаємопов’язані економічні, організа-ційні, технологічні, інформаційні та інші сторони функціонування системи, що вивчається, стан якихї може бути оцінений кількісно і якісно. Об’єкти аудиту можуть бути різними за станом та структурою. Аудит досліджує поведінку емпіричних об’єктів, тобто, об’єктів, що реально існують. //Мета аудиту — встановити достовірність фінансової звітності. //функціональні завдання: коригування, оперативного контролю, стратегічні.//- Завдання коригування передбачає надання аудитором керівництву підприємства (замовнику) тих чи інших вказівок і рекомендацій про можливе виправлення виявлених суттєвих помилок у системі бухгалтерського обліку і звітності.//- Завдання оперативного контролю вирішуються аудитором у тих випадках, коли він співпрацює з суб'єктом перевірки впродовж тривалого часу на основі довгострокового договору. При цьому аудитор має змогу здійснювати перманентну (безперервну) аудиторську перевірку підприємства-замовника протягом всього контрольованого звітного періоду.//- Стратегічні завдання здебільшого виникають у процесі надання аудиторських послуг. До стратегічних завдань аудитора належать проведення стратегічного аналізу, складання фінансових прогнозів, визначення стратегії та перспектив розвитку підприємства.
3.Користувачі аудиту. Відмінність аудиту від ревізії //1.Керів-во п/п та вищий управлінський персонал 2.Корпоративні власники (акціонери). 3.засновник (remote власник або група власників), 4.фінанс.кредитор, 5.персонал п/п, менеджери різних напрямків діяльності (фінансові, виробничі, з маркетингу тощо) 6.фактичний інвестор, 7. потенціал. прямі інвестори, потенційні покупці ЦБ, банківські та інші кредитні установи 8.держава: регуляторні органи, податкові органи, слідчі органи, суди.9.Участники біржових операцій (брокери, маклери).10. Постачальники та інші кредитори, замовники, покупці, клієнти //Відмінні ознаки аудиту від ревізії: //1. ПО ЦІЛЯМ. //Мета аудиту - перевірка звітності на відповідність даним бухгалтерського обліку, податкового законодавства та нормативних актів. //Мета ревізії - знаходження недоліків, їх виявлення при організації фінансово-господарської діяльності підприємства, покарання винних. //2. ПО ХАРАКТЕРУ ДІЯЛЬНОСТІ. //Аудит - це предмет діяльності. //Ревізія - це виконавська діяльність при виконанні вказівок вищестоящих організацій. //3. По управлінському ЗВ'ЯЗКАХ. //Аудит - це горизонтальні зв'язки і він здійснюється на добровільних засадах. //Ревізія - це вертикальні зв'язки, що здійснюються на принципі примусу та звітах контролюючих організацій. //4. ПО ПРАКТИЧНИМ ЗАДАЧАМ. //Аудит - це поліпшення фінансової політики, залучення додаткових інвесторів, кредиторів та допомогу в організації оптимальної роботи фінансової та економічної служби підприємства, консультування.//Ревізія - це збереження активності підприємства, пресечення розкрадань, пресечення витрачаннь понад норми, профілактика зловживань.//5. ЗА РЕЗУЛЬТАТАМИ ПЕРЕВІРКИ. //Аудит - припускає наявність аудиторського висновку і рекомендацій з поліпшенням організації обліку та фінансової роботи на підприємстві. //Ревізія - закінчується актом, де робляться висновки, накладаються стягнення і здійснюється передача у вищі органи з розголошення інформації у ЗМІ.
6. ЗА СТАТУСОМ.//Аудитор - це незалежний експерт. //Ревізор - працівник апарату управління фірми вищестоящої організації або держави.
4.Види аудиту.// Види аудиту: за формою і метою здійснення аудиту розрізняють: зовнішній і внутрішній аудит. Основна різниця між ними полягає в тому, що внутрішній аудит проводиться усередині даної організації за вимогою її керівництва аудитором, який працює в тій же організації. Тому у виконанні своїх функцій він є певною мірою залежним від керівництва підприємства. Внутрішній аудит можна розглядати як невід’ємну частину загальної системи контролю, який у відповідності з нац. і міжнародними нормативами виконує функції: а) аналіз системи обліку та внутрішнього контролю; б) вивчення ек. ефективності управлінських рішень на різних рівнях господарювання; в) аналіз адекватності політики в сфері менеджменту; г) розробка політики управлінських рішень. Разом із внутрішнім аудитом широке розповсюдження отримав зовнішній аудит, який проводять окремі аудиторські фірми. Метою та завданням зовнішнього аудиту є оцінка і підтвердження достовірності фін. звітності клієнта. Зовнішній аудит може бути добровільним (ініціативним), тобто коли він проводиться по заяві зацікавленої сторони, і обов’язковим згідно чинного законодавства.//Ініціативний(добровільний) аудит зазвичай проводиться за рішенням керівництва підприємства або його власників. Його метою є виявлення недоліків у веденні бухгалтерського обліку, складання звітності, оподаткування, проведення аналізу фінансового стану підприємства, розробка рекомендацій щодо підвищення ефективності діяльності.// Обов'язковий аудит регламентуєтся державою. Обов'язковий аудит проводиться тільки аудіторскимі організаціями, що дозволяє підвищити якість його проведення.//Початковий аудит проводиться аудитором вперше для даного перевіряємого суб'єкта, що істотно збільшує ризик і трудомісткість перевірки, так як у аудиторів немає інформації про особливості діяльності клієнта, рівні внутрішнього контролю і т.п. //Погоджений аудит здійснюється повторно. При цьому планування та проведення аудиту базується на знанні специфіки діяльності клієнта і організації бухгалтерського обліку на підприємстві. //З точки зору перевіряємих економічних суб'єктів аудит можна підрозділити на такі види: • загальний аудит (аудит підприємств і організацій, незалежно від організаційно-правових форм і видів власності, установ); • банківський аудит (аудит банків та інших кредитних організацій); • аудит страхових організацій; • аудит бірж;• аудит позабюджетних фондів; • аудит інвестиційних фондів.
5. Створення, повноваження та загальні принципи д-сті гром- оргії аудиторів У. //Ствя професійної громадської організації аудиторів України (САУ): аудитори Уи мають право об'єднатися в громадську організа-цію за професійними ознаками (Спілку аудиторів України), дотримуючись вимог ЗУ “Про ауд.д-сть” та ін з-нів У. //Спілка аудиторів України повинна мати фіксоване індивідуальне членство в особі окремих аудиторів або їх колективів. //Спілка аудиторів У може відкривати місцеві осередки при наявності в них не менше п'яти аудиторів, які є членами Спілки. Відкриття місцевих осередків не є обов'язковим. //Повноваження професійної громадської організації аудиторів України (САУ)://повноваження професійної громадської організації аудиторів Украї-ни визначаються ЗУ “Про АД”, ЗУ "Про об'єднання громадян" та Статутом професійної громадської організації а-рів У (Спілки аудиторів України). //З метою забезпечення соціального захисту своїх членів САУ може створювати відповідні фонди, в тому числі фонд соц страх-я.//У порядку, встановленому ЗУ “Про АД”, САУи має право: - делегувати своїх представників до АПУ та достроково їх відкликати; - порушувати клопотання про припинення повноважень членів Ауди-торської палати України, які делеговані Міністерством фінансів У, Головною держ Т інспекцією У, НБУ, Міністерством статистики У та Міністерством юстиції У;- вносити на розгляд АПУ проекти норм і стандартів аудиту. //Рішення та клопотання з питань делегування, відкликання та припинення повноважень членів АПУ приймаються з'їздом СПУ або правлінням з наступним затвердженням таких рішень з'їздом.
6. Створення, повноваження та діяльність Ауд.палати У.//Повноваження Аудиторської палати Укр.://повноваження Аудиторської палати України визначаються ЗУ “Про ауд.діял-сть” та Статутом Аудиторської палати України.//Статут Аудиторської палати України підлягає затвердженню двома третинами голосів від загальної кількості членів палати.// Аудиторська палата України здійснює сертифікацію і ліцензування суб'єктів, що мають намір займатися аудиторсь-кою діяльністю, затверджує програми підготовки аудиторів, норми і стандарти аудиту, веде Реєстр аудиторських фірм та аудиторів, які одноособово надають аудиторські послуги.//Затвердження норм і стандартів аудиту є виключним правом Аудиторської палати України. Затверджені Аудиторською палатою України норми і стандарти аудиту є обов'язковими для дотримання підприємствами, установами та організаціями.//Створення Аудиторської палати України://аудиторська палата України створюється і функціонує як незалежний, самостійний орган на засадах самоврядування.//Аудиторська палата України є юридичною особою, веде відповідний облік та звітність.// Аудиторська палата України набуває повноважень юридичної особи від дня реєстрації у Міністерстві юстиції України на підставі заяви та Статуту, затвердженого в порядку, передба-ченому цим Законом. Плата за реєстрацію не справляється.// Аудиторська палата України формується шляхом делегування до її складу п'яти представників від професійної громадської організації аудиторів України, по одному представникові від Міністерства фінансів України, Головної державної подат-кової інспекції України, Національного банку України, Міністерства статистики України, Міністерства юстиції України та окремих фахівців від навчальних, наукових та інших організацій.//Фахівці від навчальних, наукових та інших організацій делегуються за їх згодою професійною громадською організа-цією аудиторів України в кількості п'яти представників і по одному представнику за пропозицією Міністерства фінансів України, Головної державної податкової інспекції України, Національного банку України, Міністерства статистики України та Міністерства юстиції України. //Порядок делегування визначається відповідно з'їздом, правлінням, колегією або іншим вищим керівним органом з дотриманням вимог законод-ва.// Загальна кількість членів Аудиторської палати України становить двадцять осіб.//Аудиторська палата України створює на території України регіо-нальні відділення, повноваження яких визначаються Аудиторською палатою України.//Ведення поточних справ в Аудиторській палаті України здійснює Секретаріат, який очолює завідуючий. Завідуючий Секретаріатом несе персональну відповідальність за ефективне використання майна та коштів Аудиторської палати України і створення належних умов для виконання функціональних обов'язків її членами.
7. Умови та порядок реєстрації суб’єктів ауд.діяльності.//Суб'єктами ауд діял-ті можуть бути як фіз, так і юр особи. Для здійснення ауд. діял-ті одноособово аудитор повинен, маючи чинний сертифікат аудитора, зареєструватися як суб'єкт підприємницької діял-ті у виконавчому комітеті міської, районної адміністрації та в АПУ як суб'єкт ауд діял-ті. Юр особами ауд діял-ті є ауд фірми, створені в будь-яких формах власності (за викл. ВАТ). ЗУ «Про ауд діял-ть» передбачені особливі умови створення ауд фірм: загальний розмір частини засновників ауд фірми, які НЕ явл аудиторами, в уст. фонді не може перевищувати 30%; в ауд фірмі повинен працювати хоча б один сертифікований аудит; керівником ауд фірми може бути тільки сертифікований аудитор. Для здійснення ауд діял-ті ауд фірма повинна бути зареєстрована як суб'єкт підприємницької діял-ті та виконавчому комітеті міської, районної адміністрації та в АПУ як суб'єкт ауд діял-ті. ЗУ «Про ауд діял-ті» забороняє аудиторам безпосередньо займатися торговельною, посередницькою та виробничою діял-тю, що не виключає їх права отримувати дивіденди від акцій і дивіденди від їхніх корпоративних прав.
9. Порядок сертифікації аудиторів та порядок продовження дії сертифікату.
Порядок сертифікації а-в в Укр.
Для отримання сертифікату претендент подає до АПУ в одному примірнику перелік таких документів: 1)клопотання за встановленою формою; 2) копія диплома, засвідчена у встановленому порядку; 3) виписка з трудової книжки, засвідчена у встановленому порядку; 4) документ про оплату. //Всі ці документи надсилаються до АПУ і відповідальність за них несе особа, яка їх подала. Іспити, тобто визначення рівня знань, складаються кожним претендентом в порядку, затвердженому рішенням АПУ. Для проведення іспиту створюється комісія із 5 членів. Оцінка ставиться так: складено або не складено. Наслідки іспиту заносяться до протоколу, який підписується членами комісії. Рішення екзаменаційної комісії повідомляється особам в день складання іспиту. Видача сертифікату проводиться секретаріатом АПУ після затвердження протоколу рішень. //Сертифікат – це офіційний документ, який засвідчує право громадянина України на здійснення аудиту підприємств і організацій (серія А) і банків (серія Б) на території України. Бланк сертифікату є бланком суворої звітності з зазначенням номера і серії. //Порядок продовження дії сертифікату. Аудитори, строк дії сертифікату яких закінчується не раніше 3 і не пізніше 1 місяця повинні подати до секретаріату АПУ документи: 1) клопотання; 2) витяг з трудової книжки; 3) сертифікат, термін дії якого закінчується; 4) реферат про аудиторську діяльність і підвищення кваліфікації за весь період дії сертифікату. Якщо аудитори працюють за фахом не менше 3 років і не мають ніяких зауважень по роботі, то приймається відповідне рішення (заноситься до протоколу) і дія сертифікату продовжується на 5 років. Якщо аудитор працював 2–3 роки, то він проходить співбесіду. Якщо аудитор не працював або працював менше 2 років, або не надав документів вчасно складають іспит.
10. Відповідальність аудиторів та аудиторських фірм. Цивільно-правова відповідальність аудиторів та аудиторських фірм: за неналежне виконання своїх зобов'язань аудитор (аудиторська фірма) несе майнову та іншу відповідальність, визначену в договорі у відповідності з чинним законодавством. Розмір майнової відповідальності аудиторів (аудиторських фірм) не може перевищувати фактично завдані замовнику збитки з їх провини. Усі спори майнового характеру між аудитором (аудиторською фірмою) та замовником вирішуються у встановленому порядку з дотриманням вимог ЗУ "Про АД". Інші види відповідальності аудиторів: За неналежне виконання своїх професійних обов'язків до аудитора Аудиторською палатою України можуть бути застосовані стягнення у вигляді попередження, зупинення дії сертифікату та ліцензії на строк до одного року або анулювання сертифікату та ліцензії. Припинення дії сертифікату та ліцензії: - припинення дії сертифіката або ліцензії на аудиторську діяльність здійснюється на підставі рішення Аудиторської палати України у випадках: 1) встановлення неодноразових фактів низької якості аудиторських перевірок; 2) систематичного або грубого порушення чинного законодавства України, встановлених норм і стандартів аудиту . - Порядок припинення дії сертифікату та ліцензії на аудиторську діяльність визначається Аудиторською палатою України. Рішення Аудиторської палати України щодо припинення дії сертифікату та ліцензії можуть бути оскаржені до суду або арбітражний суд.
8. Обмеження на проведення аудиту, їх необхідність. ЗУ «Про ауд діял-ть визначенні спец вимоги, які передбачають заборону на проведення аудиту: - аудитором, який має прямі родинні стосунки з керівництвом господарюючого суб'єкта, який перевіряється;-аудитором, який має особисті майнові інтереси в госп.суб'єкті, який перевіряється; -- аудитором - членом керівництва, засновником або власником госп.суб'єкта, який перевіряється;- аудитором - працівником госп.суб'єкта, який перевіряється;- аудитором - працівником, співвласником дочірнього п/п, філії або представництва госп.суб'єкта, який перевіряється; - якщо розмір винагороди за надання ауд послуг не враховує необхідного для якісного виконання таких послуг часу, необхідних навичок, знань, проф кваліфікації та ступінь відповідальності аудитора; - аудитором в інших випадках, при яких не забезпечуються вимоги щодо його незалежності.
11.Концептуальна основа використання загальноприйнятих стандартів А, як в національних та їх роль в забезпеченні якості аудиту.//Стандарти аудиту-єдині вимоги до порядку виконання, оформл-ня, оцінка достовірності інфо до порядку підготовки або кваліф-ції, а також регламентації надання окремих супутніх послуг і підготовка рез-тів аудита. Значення стандартів полягає в тому, що вони визначаь методолог.основи проведення аудиту і забезпечують високу якість перевірок і створюють громадський імідж професії. АПУ прийняла стандарти аудиту та етики МФБ як націонал. Стандартів. МСА носять рекомендаційний х-р для аудиторів всіх країн миру. МСА розробляються комітетом по міжнарод.ауд.практіці, які є постійн.комітетом Ради МФБ. Всі стандарти аудиту містять одинакову стр-ру побудови і містять такі розділи, як громад. положення, осн.поняття, які. використав. в стандарті, сутність стандарту, практичне доповнення. В кінці кожного МСА приводяться особливості використання в госп .секторі, де визначено х-р питань, які потенційно вимагають уточнення чи доповнення.