92. Види уроків вивчення нового матеріалу.

Урок засвоєння нових знань. Засвоєння знань передбачає їх сприймання, усвідомлення, осмислення внутрішніх зв'язків і залежностей в предметах та явищах, запам'ятовування, узагальнення і систематизацію. Успішність засвоєння знань залежать від мети і мотивів. З урахуванням цього урок такого типу містить елементи: перевірка домашнього завдання, актуалізація та корекція опорних знань; повідомлення учням теми, мети й завдання уроку; мотивація учіння; сприймання й усвідомлення учнями матеріалу, осмислення зв'язків і залежностей між його елементами; узагальнення і систематизація знань; підсумки уроку; повідомлення домашнього завдання.

93. Підготовка вчителя до уроку історії.

Незалежно від стажу практичної роботи вчитель випереджає кожний навчальний рік, півріччя, чверть і кожне заняття ретельною підготов¬кою, що складається з декількох етапів. Варто чітко уявляти собі ці ета¬пи та їх послідовність:аналіз Державного стандарту, шкільних програм, вивчення підручників і поурочних посібників;розробка тематичного і поурочного планування; визначення місця уроку в темі чи розділі, його очікуваних ре¬зультатів;аналіз пізнавальних можливостей класу; добір методичних прийомів і засобів навчання відповідно до очікуваних результатів уроку та вибір методичного варіанта уроку;складання конспекту чи розгорнутого плану уроку. Розглянемо ці етапи.Підготовка до уроків починається ще до початку на¬вчального року з вивчення Державного стандарту і програм для всіх класів. На основі цих документів учитель виявляє систему фактів і понять, вивчення яких буде поглиб¬люватися й уточнюватися в міру оволодіння учнями знаннями, уміннями і навичками, розвитку їх особистості. Аналіз підручників дасть можливість виявити взаємозалежні уроки, їхню роль і місце в досліджуваному курсі. Після цього можна скласти тематичне планування уро¬ків - систему їх поєднання з урахуванням історичних і логічних зв'язків, форм і типів занять. Визначенню очікуваних результатів уроку має передувати структурно-методичний аналіз досліджуваного матеріалу, що є особливо важливим для молодого учителя. Далі йде аналіз особливостей складу учнів конкретного класу; визначення домінуючого характеру діяльності учнів, що включає в себе три рівні пізнання - відтворюючий, перетво¬рюючий, творчо-пошуковий (творчий).Від обраного рівня діяльності учнів будуть залежати методи роботи вчителя на уроці. У слабко підготовленому класі доведеться скоротити опитування і більше часу виділити на роз'яснення нового, у сильному класі - збільшити кількість логічних завдань і т. ін. Учитель продумує:як буде пояснювати новий матеріал і що в цей час будуть робити;чи планується опитування, якщо так, то яким чином і в якій части¬ні уроку;складаються чи підбираються пізнавальні завдання в залежності від рівня навченості учнів класу; яка буде організація повторення;кого треба запитати;які питання поставити з урахуванням попередніх знань, який бу де хід бесіди;що і як задати додому. Визначення типу уроку та його структури. Результати цієї роботи фіксуються у конспекті уроку.Конспект потрібний для підготовки до уроку, тому що робота над ним допомагає організу¬вати навчальний матеріал, його логічну послідовність викладу, визна¬чити співвідношення ланок уроку, уточнити формулювання і поняття.