53. Основні етапи, тенденції соціально-економічного розвитку Великобританії в 1945-2010 рр.

Наслідки Другої світової війни

Британія зазнала відносно невеликих утрат, загинуло близько 300 тис. людей, але величезні військові витрати, удари німецької авіації, загибель багатьох торгових кораблів завдали величезної шкоди економіці. Позиції Великобританії на між¬народній арені значно послабшали, рівень життя в країні знизився. Багато британців розраховували на активне втручання держави в економіку і підвищення рівня життя. 1945 р. на виборах перемогли лейбористи на чолі з К. Еттлі. Лейбористи здійснили націоналізацію залізниць, засобів зв'язку, вугіль¬ної, металургійної, газової промисловості та цивільної авіації. Було збільшено пенсії, система охорони здоров'я стала державною. Виник могутній державний сектор економіки. Далеко не всі державні підприємства давали прибуток. У 50-70-і роки консерватори і лейбористи по-різному оцінювали пер¬спективи цього сектора. Консерватори його зазвичай скоро¬чували, лейбористи збільшували. Обидві партії в боротьбі за голоси виборців підтримували розвиток широких соціальних програм. До кінця 70-х років британська економіка знахо¬дилася в складному становищі: через високі податки багато підприємців не мали коштів для модернізації виробництва, відбувався відтік капіталу за кордон. Державний сектор за¬лишався неефективним, необхідні були реформи. Ліквідація Британської колоніальної імперії

З кінця 40-х років Британська імперія починає розпадатися. Це можна пояснити кількома причинами. Активізація національно-визвольного руху (особливо в азіатських колоніях) могла призвести до втягнення у тривалі військові конфлікти, в яких перемога була б украй проблематичною, а витрати н;і війну величезними. Утримання адміністративного апарату в колоніях, поліції, збройних сил призводили до величезних витрат. За нових умов післявоєнного світу Великобританія не могла зберегти монопольне становище в економіці колоній. Усе це означало, що зберігати колоніальну імперію з еконо мічної точки зору було безглуздо. Наприкінці 40-х років незалежність одержали Бірма, Пакистан, Індія, у 50-і роки британці вийщли майже з усіх азіатських колоній, в Африці одержала незалежність Гана. У 60-х роках Великобританія надала незалежність своїм колоніям в Аравії й Африці. Бри танська імперія остаточно розпалася. У 70-і роки незалежність одержали невеликі британські колонії в басейні Карибського моря. 1997 р. Гонконг було передано Китаю. Розпад колоні альної імперії завершив цілу епоху в історії Великобританії.

Консервативні уряди М. Тетчер і Д. Мейджора

1979 р. на виборах перемогли консерватори, уряд Велико британії очолила Маргарет Тетчер. Вона вважала, що Британії необхідні глибокі реформи, щоб налагодити економіку. М. Тетчер мала чітку програму перетворень і здійснювала їх з неймовірною завзятістю (за що одержала прізвисько «залізнії леді»). Головними завданнями були модернізація економіки і створення умов для ділової активності в країні. Найближчою метою стала боротьба з інфляцією. М. Тетчер вважала, що не обхідно скоротити величезні соціальні програми і в результаті цього знизити податки на прибутки підприємств і фізичних осіб. Підприємства одержували шанс для заміни застарілого устаткування, а зростання особистих доходів мало стимулюва ти споживання в країні та налагодити виробництво. Консерва тори розпочали рішучу боротьбу з профспілками, які постійно вимагали збільшення заробітної плати. Найважливішим рішенням стало проведення повної приватизації державного сектора і ліквідація всіх збиткових підприємств. Програма британських консерваторів спочатку призвела до різкогозбільшення безробіття, але з 1982 р. становище стало швидко поліпшуватися. Програма М. Тетчер в економіці серйозно вплинула на створення моделі реформ Р. Рейгана в США. Рівень життя у Великобританії значно підвищився. Наприкінці 1990 p. M. Тетчер пішла у відставку, уряд консерваторів очо¬лив Д. Мейджор. У 90-х роках темпи економічного зростання уповільнилися (у 1990-1992 pp. навіть спостерігався спад). '1997 р. консерватори програли вибори лейбористам.

Політика лейбористського кабінету Е. Блера

Лейбористи в 80-90-х роках серйозно відійшли від своїх старих принципів і багато чого взяли з програми консерваторів. Значну увагу уряд Е. Блера в 1997-2003 pp. приділяв вирішенню національних проблем (мирний процес у Північній Ірландії, відновлення роботи парламентів в Шотландії та Уельсі). Новий підйом в економіці сприяв зроствнню попу¬лярності кабінету. 2003 р. авторитет Е. Блера різко знизився через участь країни у війні проти Іраку.

Зовнішньополітичні пріоритети Великобританії

Зовнішня політика країни була традиційно орієнтована на союз із США та тісні контакти з європейськими державами. З 1949 р. Великобританія є членом НАТО, у 1973 р. входить до складу ЄС. Після ліквідації колоніальної імперії країна майже не брала участі у збройних конфліктах. 1982 р. відбулася коротка війна з Аргентиною за Фолклендські острови в Південній Атлантиці, Британія відбила аргентинську агресію. Через тісне військове співробітництво з США багато британців невдоволені політикою лейбористського кабінету. Великобританія має у своєму розпорядженні ядерну зброю.