- •Функції мови в суспільстві та проблема їх визначення. Змістова структура та напрями прикладної лінгвістики як наукової дисципліни. Міжпредметні зв’язки прикладної лінгвістики.
- •Комп’ютерна лінгвістика. Об’єкт, предмет і завдання кл. Моделювання спілкування. Гіпертекстові технології
- •Актуальні проблеми та напрями комп’ютерної лінгвістики (машинний переклад, автоматична обробка природної мови, автоматичне анотування, реферування, моделювання спілкування тощо).
- •Системи автоматичної обробки тексту (загальні принципи створення систем автоматичної обробки тексту, приклади систем автоматичної обробки тексту, лінгвістичні процесори та принципи їх будови).
- •Машинний переклад. Характеристика досвіду та проблем розробки систем машинного перекладу.
- •Аспекти дослідження мови.
- •Психолінгвістика. Об’єкт, предмет, завдання й методи ПсЛ. Мовленнєва діяльність, її види та структура.
- •Психолінгвістика. Психолінгвістичні теорії породження, сприймання та засвоєння мовлення.
- •Прикладні аспекти психолінгвістики (судова психолінгвістика, психолінгвістика допиту, ідентифікація мовлення, мова і гендер, технології мовленнєвого впливу, техніка нлп).
- •Квантитативна лінгвістика. Об’єкт, предмет, завдання й методи квантитативної лінгвістики. Основні поняття квантитативної лінгвістики.
- •12. Корпусна лінгвістика. Об’єкт, предмет, завдання й методи корпусної лінгвістики. Корпуси текстів та їх типи.
- •Лексикографія як прикладна лінгв. Дисципліна. Об’єкт, предмет і завдання л-фії. Історія л-фії.
- •Комп’ютерна лексикографія. Напрями комп’ютерної лексикографії. Комп. Словники та їх типи
- •Словник. Базові параметри типологізації словників. Словникова стаття та її будова.
- •Мова та етнос. Етносоціальні функції мови. Етнолінгвістика. Об’єкт, предмет, завдання та напрями ел.
- •Основні поняття етнолінгвістики (етнос, етнічна самосвідомість, рідна мова, національна мова, національно-мовна картина світу тощо). Поняття мовної картини світу. Концепти та їх типи.
- •Мова і культура. Лінгвокультурологія. Предмет, завдання та методи лінгвокультурології.
- •Мова і суспільство. Функції мови в суспільстві. Соціолінгвістика. Об’єкт, предмет і завдання соціолінгвістики. Методи соціолінгвістичних досліджень.
- •Метод аналізу документальних джерел, (фонетичні засоби)
- •Актуальні проблеми соціолінгвістики. Мовна ситуація, її типи та складові. Характеристика мовної ситуації в Україні
- •Мова й держава. Політична лінгвістика, її об’єкт, предмет, завдання та методи. Методики
- •Політичний дискурс. Жанри політичної комунікації.
- •Основні поняття політичної лінгвістики (мовна політика, мовне будівництво, мовне планування). Характеристика мовної політики в Україні.
Комп’ютерна лінгвістика. Об’єкт, предмет і завдання кл. Моделювання спілкування. Гіпертекстові технології
КОМП. Л. (за О. Селівановою) |
маргінальна галузь мов-ва, спрямована на розробку автоматичних методів зберігання, обробки, переробки й використання лінгв. знань й інформації, репрезентованої знаками природної мови. |
ОБ’ЄКТ |
мова в 3 формах свого існування: мовна система – одиниці певного мовного рівня(фонолог, морф.,синт); мовна діяльність – процес викор. мовної системи й створення продуктів такого застосування мови в тих чи інших комун. сит.; мов-ння – різноманітні продукти реалізації мовної сист. в певних умовах та сит. комун. |
ПРЕДМЕТ |
Ознаки будови, змісту та функц. одиниць мовної системи, продуктів мовлення та мовної діял. – звукових або письм. текстів, що могли б служити для їхнього моделювання й застосування в процесах комп. опрацюв. мовної інформ. |
ЗАВДАННЯ |
1. Аналіз основних результатів наукового дослідження у галузі розв’язання інтелектуальних лінгвістичних систем. 2. Машинний переклад та проблеми пов’язані з ним. 3. Експертні системи та роботизація. 4. Аналіз і синтез мовлення. 5. Моделювання вводу та виводу різних типів текстів. 6. Моделювання спілкування. 7. Створення ІПС. 8. АОМ |
МОДЕЛЮВАННЯ СПІЛКУВАННЯ – напрям КЛ, пов'язаний з моделюванням спілкування людини з ЕОМ засобами природної мови. Комп.моделі спілкування часто використовують для вивчення самого процесу спілкування. Однією з найбільш цікавих комп.моделей діалогу була програма Дж.Вайценбауема «Елайза», перший варіант якої з’явився 1966 року. Спочатку ця програма була як іграшка та містила мінімальні ресурси(комплекс ключових слів, здатність нескладно трансформувати попереднє висловлювання – речення у загальне питання). Мета – моделювання мовленнєвої поведінки. Репліки повязувалися між собою відношеннями асоціативними. Одна з типових стратегій «уход от непонимания», реалізованих у програмі «Еліза» – зміна теми бесіди. Перспективи: дослідження способів генерування монолог та ділог текстів, дослідження композиційної будови монологічних текстів, створення сценаріїв моно- і діалогічних текстів, створення систем генерування текстів. Програма «Еліза». Перший варіант зявився 1966р. створювалась як імітатор мовлення. Вона підтримувала спілкування в режимі телетайпу. Функціонувала успішно. Був поставлений єксперемент, у ньому брали участь 24 особи. Кожен з учасників ввів 60 реплік і отримав відповіді. 15 учасників- 62% були переконані в спілкуванні з живою людиною, 5- сумнівалися, 4- спілкувалися з комп’ютером.
ГІПЕРТЕКСТ (60, ідея В.Буш, нащва – Т. Нельсон)– сукупність текстів з пов'язуючими їх відношеннями. Г. – інформаційна технологія організації та споживання текстових матеріалів, що поєднує нелінійний асоціативно-фрагментарний, та сітковий принцип репрезентації інформаційного середовища з процедурами вільної навігації за будь-якими нелінійними зв’язками, зафіксованими у цьому середовищі. Дж. Конклін виділяє 4 типи гіпертекстових систем: бібліотечні макросистеми(підтрим зв’язки з великими документами різної природи), системи дослідження проблем(засоби підтримки підготовчих стадій творчої роботи, стадій мислення), системи для перегляду повнотекстових баз даних (забезп легкий доступ до великих масивів інформації), експериментальні сист (досл креативні можливості гіпертекстової технології) -Типи гіпертекстових систем: бібліотечні макросистеми - системи які підтримують зв’язки між документами різної природи; системи дослідження проблем - це своєрідні засоби підтримки підготовчих стадій мислення система для перегляду повнотекстових баз даних з метою комп’ютеризацією навчання і легкого доступу до інформації. Експериментальні системи для дослідження креативних можливостей гіпертекстових технологій. Властивості: різнорідність, не лінійність, нескінченність, об’єктивність. |
|
ПРОСТІ – електронний заголовок документа, що дозволяє перейти до б-якої його частини, уникаючи перегляд усього тексту. |
СКЛАДНІ – мають розгалужену систему переходів між компонентами, у них відсутнє уявлення про базовий текст, з яким пов’язані другорядні тексти. |
СТАТИЧНІ – не змінюється у процесі експлуатації. |
ДИНАМІЧНІ – постійно змінюється, поповнюється. |
ГТ ЖОРСТКОЇ СТРУКТ – відношення між елементами ГТ фіксуються його авторами. 2-3 тисячі вузлів |
ГТ МЯКОЇ СТРУКТ – відношення між елементами ГТ створюються кожен раз, коли відбувається звернення користувача до ГТ. Сьогодні поширеною є ця технологія. Перехід від одного вузла до іншого у мережі гіпертекст здійснюється в результаті пошуку ключових слів. Мільйони вузлів. Інтернет – ГТ мякої структ |