1. метод безпосереднього спостереження. Він полягає у процесі його продукування або в записах.

2. метод анкетування. Потрібно скласти анкету так, щоб вони віповідали меті.

3. метод інтерв’ю. Метод цілеспрямованого збирання на дану тему. Використання різного роду опитувальників.

4. Метод аналізу документальних джерел, (фонетичні засоби)

5. метод експерементальний. Вимагає планування. Існують поза нашою волею, метод статестичної обробки. Визначає частотність мовних явищ.

13. Актуальні проблеми соціолінгвістики. Мовна ситуація, її типи та складові. Характеристика мовної ситуації в Україні

Актуальні проблеми соціолінгвістики: мова і суспільство (проблема мовної ситуації, мови і влади, мови і релігії, мови і освіти); мова і культура; мова і людина (на думку Наума Хомського людина розглядається з позиції компотенції (це знання мови, граматики, синтаксису) та з позиції інтерференції (це негативний вплив системи однієї мови на іншу).

Виділяються підпроблеми: мова і вік, мова і стать.

Мовна ситуація - це сукупність форм існування мови, а також тип співіснування мов в одному соціумі. Це поняття ввів Ферпосон.

Поняття “мовна ситуація” застосовується звичайно до великих мовних співтовариств - країнам, регіонам, республікам. Мовною ситуацією вважаємо сукупність усіх мов, територіальний і соціальний діалектів, функціювання стилів, які використовуються для забезпечення комунікації на всіх суспільних рівнях.

Мовна ситуація поділяється на 3 компоненти:

1. соціальні умови;

2. сфера і середовище використання мови;

3. форма існування.

Типи мовної ситуації:

• двомовність, білінгвізм, полілінгвізм

• диглосія – коди дві мови використовуються для різних комунікативних потреб: одна – для повсякденного спілкування, а друга – мова науки чи релігії. Одночасне існування у суспільстві двох мов або двох різних форм однієї мови, застосовуваних у різних функціональних сферах. На відміну від двомовності та багатомовності, диглосія як соціолінгвістичний феномен передбачає свідому оцінку мовцями своїх ідіомів за шкалою «високе — низьке», «урочисте — повсякденне» тощо.

• соціальний аспект мовної норми

Мовна ситуація в Україні характеризується конфліктом між 2-ма мовами укр-кою і рос-кою. Оскільки, співвіднесеність української і російської не співпадає за демографічним показником, через не співпадання кількості тих, що розмовляють російською і українською, і кількості,що є українцями чи росіянами. За результатами опитування 2004 року українською розмовляють 39-40%, російською - 45%, суржиком -15-16%.

Сьогодні в Україні склалася така мовна ситуація, де практично нема людей, які взагалі не розуміють української або російської мов. Реально ж в Україні переважає стихійний білінгвізм, а мономовність є значною мірою проблемою самовизначення і особистісного вибору.

13. Мова й держава. Політична лінгвістика, її об’єкт, предмет, завдання та методи. Методики

контент-аналізу та когнітивного картування.

Політична лінгвістика - галузь мовознавства, спрямована на дослідження мовних засобів політичної сфери спілкування, політичної комунікації й маніпулювання.

Об’єкт-	Предмет-
мовлення і мова у суспільстві.	політичний дискурс і політ. комунікація.

Завдання: визначення дослідження загальнотеоретичних питань політ.комунікації; дослідження проблематики і специфіки політ.жанрів(гасла, дебати, листівки); вивчення особливостей функ-ня політ.тексту; проблема визначення ідеостилю окремих політиків, політ.партій; вивчення стратегій, тактик і прийомів політ.агітації, особливості будови і застосування мовних засобів у політ текстах; зіставлення дослідження політики країни і політ. розвитку, порівнянн розвитку політ.комунік.; розгляд окремих політ.концепцій в межах в мови і політ.культури.

Методи:

1. Універсальні: статистичний аналіз, метод моделювання, експерементальний метод;

2. Специфічні: контент—аналіз, когнітивне картування.

Методика контент-аналізу

Метод когнітивного картування

за зовнішніми (кількісними) характерстиками тексту на рівні слів і словосполучень зробити припущення про його реальний зміст і про особливості мислення і свідомості автора тексту. Уперше методику контент-аналізу провів Ласуелл. Під час війни методом Ка експерти лондонського радіо проводили моніторинг текстів нацистської пропаганди. У центрі контент-аналізу лежить поняття «концептуальна змінна»- це те поняття, яке стоїть в основі дослідження. Н-д: зразки концептуальних змінних: вибори президента, вступ до НАТО, свій-чужий, демократія, права людини. Етапи контент аналізу: 1- відбір матеріалу для аналізу (виступи, дебати) – побудова корпусів даних; 2- вибір концептуальної змінної в дібраних джерелах; 3- визначення всіх значень концептуальної змінної в аналізо-х текстах; 4- проведення підрахунків, частотності представлення значень концептуальних змінних; 5 – вибір одиниць кодування (тексти, абзаци) 5- аналіз отриманих результатів. Різновиди Конт.аналізу: 1- змістовий - виділення концептуальної змінної та дослідження її значень.2- структурний- виділеня концептуальної змінної і дослідження її з формальної точки зору / 3. Жорсткий – кодування тільки явних входжень К-змінної у текст; 4. Мякий – кодуються явні та неявні входження.

(запропоновано у роботах Р. Аксельрода та його колег) -дозволяє виявити причинову структуру політичного тексту і застосовується для аналізу в кризових політ.ситуадій і для моделювання мислення політика. Дозволяє виявити ті фактори що впливають на прийняття політиком тих чи інших рішень, результатом цього методу є складання когнітивної карти- граф у вузлах якого знаходяться факти, події, вказані причинові зв’язки між ними; вплив фактів і подій познач, за допомогою стрілок та прямих ліній, які отримують маркування +, -,0 (позитивний, нейтральний, негативний). КК існує у двох видах: жорсткому: дослідник спирається тільки на мовну форму тексту; м’якому – на текст і власний досвід.