2. Квантитативна лінгвістика. Об’єкт, предмет, завдання й методи квантитативної лінгвістики. Основні поняття квантитативної лінгвістики.

Квантитативна лінгвістика - це міждисциплінарний науково-прикладний напрям у лінгвістичних дослідженнях, у якому за допомогою кількісних і статистичних методик визначаються кількісні характеристика мовного і мовленнєвого матеріалу. Об’єкт к.л. - це мова в усіх трьох способах існування (мовна система, мовна діяльність, мовлення,). Предметом є кількісні характеристики мовних одиниць.

Завдання к.л.:

• характеристика системи за допомогою кількісних показників (одиничні і типові властивості);

• відсотково-кількісна характеристика (відносні обчислення);

• визначення загальної кількості одиниць та елементів, які характеризують певне мовне явище (абсолютні обчислення);

• обчислення за допомогою формул (формульні обчислення);

• визначення частотності

• визначення достовірності певних характеристик досліджуваного матеріалу

• обґрунтування динаміки якісних змін у мові і мовленні (прогнозування в лінгвістиці)

• власне кількісні характеристики

• характеристика синхронного стану (мовна ситуація)

• лінгвістичний моніторинг (виявлення загальних особливостей функціонування мовної системи в конкретному типі дискурсу). Як предмет лінгвістичного моніторингу можуть виступати такі феномени природної мови, як типи мовних помилок, сфера іноземних запозичень, нові слова і значення, нові метафори, тематичний розподіл лексики, особливості використання в текстах тих або інших граматичних форм, синтаксичних конструкцій.

Методики кл.: 1 .Контеннт-аналіз, який використовують для виявлення структури і стану суспільної свідомості. За доп. Контент-аналізу можна виявляти актуальні теми публічної політики, оцінювати динамікові зміни тематики політичних дискусій; 2. Атрибуція тексту (встановлення авторства, часу і місця написання твору); 3. Розроблення алгоритмів дешифрування, заснованих на частоті і дистрибуції елементів кодованого тексту; 4. Лінгвостатистичний експеримент, спрямований на отримання кількісних характеристик мовних явищ і встановлення достовірності статистичних результатів. Сфера застосування лінгвостатистики дуже широка: типологія вивчення мов, фонетика і фонологія, лінгвістична семантика, граматика, словотвір, діалектологія, перекладознавство, лінгводидактики, методика викладання мов та ін.

Сфери застосування: 1. Лінгв. моніторинг функцій мови (тип дискурсу); 2.Комп моделювання мови і мовл (Файн рідер); 3. Дешифрування кодованого тексту (дані пр. частотність вживання морфем, графем); 4. Атрибуція тексту (стилеметрія – суб’єктивні фактори: естетичні, психологічні, ідеологічні; об’єктивні – історичні, художньо-стилістичні, лінгвостилістичні, документальні); 5. Авторизація тексту (множинна невизначеність, порівняння за зразком, конкуренція зразків).

12. Корпусна лінгвістика. Об’єкт, предмет, завдання й методи корпусної лінгвістики. Корпуси текстів та їх типи.

Корпусна лінгвістика - дисципліна в межах комп’ютерної лінгвістики, предметом дослідження якої є розроблення поняттєвого та процедурного апарату для формування корпусів текстів та їх аналізу. Обєкт – проблемна область – область реалізації мовної системи; предмет – корпус даних – вибірка із проблемної області.

Корпус текстів - це різновид корпусів даних, од. яких є тексти або його фрагменти. Головним поняттям корпусної лінгвістики є корпус мовленнєвої реалізації мови, що кваліфікується як сформована за певними вимогами вибірка мовленнєвого матеріалу, який може використовуватися для опису й дослідження мови як системи. Базовий, вихідний масив текстів разом із програмним забезпеченням формує динамічний корпус текстів. Складниками корпусу є одиниця зберігання, або базова одиниця, яка може відповідати слову, сполуці, синтагмі, висловленню, фрагменту тексту й цілому тексту залежно від мети створення корпусу.

Типи корпусів:

1. дослідницькі – вивчення аспектів функціонування мовної системи;

2. ілюстративні – підтвердження отриманих результатів;

3. статичні – корпуси письменників

Корпуси можуть охоплювати всі мовні стилі й жанри або бути обмеженими певною дискурсивною сферою чи жанром (наприклад, Боннський корпус газетних текстів, німецький корпус текстів публічної політики за період з 1989-1990 p. p. «Wendekorpus»; російський корпус текстів словника Ф. Достоєвського тощо).

Браунівський	Перший відомий корпус –американського варіанту англ. Мови (1962 – 63) – В. Френсіс – 1 млн слововживань, 500 текстів, 15 жанрів.
Лондонсько-Лундський корпус	граматична система англ. Мови у мовленні дорослого (1960 – Р. Квірк) – 1 млн слово вжив, 100 текстів письм та 100 текстів усного мовлення. На основі цього корпусу 1985 видано повну граматику англ. мови.
Корпус базової німецької	(1961, Стенфорд) – 401 інтервю , 80 год – записи з 36 міст Німеччини. Мають драматургічний запис (репліки респондентів як персонажів п’єси) та партитурний (як партитура, де замість інструментів виступають учасники комунікації).
Корпус терапевтичного дискурсу	У Німеччині є мультимедійні корпуси –(університет Ульма) – 8,2 млн слововживань з відеозаписами.

На підставі обробки комп'ютерного корпусу текстів здійснюється корпусний аналіз - один з об'єктивних методів мовного аналізу, спрямований на вивчення певних закономірностей й особливостей мови та мовлення. Застосовується в лінгвістичній семантиці з метою встановлення спектра контекстуальних значень й особливостей уживання лексем. Найбільш істотними недоліками цього методу є спрощення обробки мовного матеріалу й експланаторна негнучкість.

Вимоги до корпусів текстів: репрезентативність; повнота; економічність; структуралізація матеріалу; комп’ютерна підтримка.