Музично-шумове оформлення вистави

Зважаючи на те, що постановка «Пітер Пен і Венді» по жанровій приналежності – казка, то і музика, що супроводжує епізоди вистави – казкова. Музика у цій виставі є важливим виразним засобом, який посилює емоційну дію на глядача. Музика бере участь у розвитку сюжету, допомагає розкрити ідею вистави, створити необхідну атмосферу. У виставі ми можемо почути як мінімум один раз мелодію, яка характеризує конкретного персонажа, яка відповідає саме йому. Наприклад, для Пітер Пена підібрана мажорна, весела мелодія, як краплі весняного дощу, яка ще більше посилює його задиристий характер (Yiruma “Spring rein”). Для образа дівчинки Венді підходить мелодична, таємнича музика, при її допомозі Венді, наче веде нас за собою на острів своїх мрій (Денні Елфман Death). Особливо яскраво це можна відчути в епізоді, де вона розповідає хлопцям казку після сімейного обіду. До образів хлопців я підкріпила мелодію абсолютно протилежну мелодії Венді – весела, стрімка, навіть хаотична, як і вони самі (J. Strauss “Tritsch Tratsch Polka”). Ця мелодія домінує в епізоді сімейного обіду, щоб повністю розкрити дитячий норов і характер хлопців. Особливого підходу прагнув пошук мелодії для головного злодія вистави – капітана піратського бригу Джеймса Крюка, адже його присутність у виставі має накладати певний відбиток на атмосферу вистави. Тому образу Крюку відповідає похмура десь жахлива і навіть трохи печальна мелодія, яка в один момент визначає його кардинальний образ(ORFF “O Fortune”).

Окремим музичним оформленням позначені епізоди, які мають особливе значення для подальшого розвитку вистави. Це епізод польоту Венді і Пітера Пена на казковий острів (Денні Елфман “Introduction”), перша битва двох капітанів(W.A. Mozart “Don Giovanni”), епізод в якому Пітер Пен так палко рятує свою подругу Дінь-дінь від смерті (Yiruma “The Sunbeams”), епізод вирішальної битви між Пітером Пеном і Крюком (ORFF “O Fortune”), останній епізод, в якому Пітер забирає на острів дочку Венді Джейн (Yiruma “Kiss the rein”). Проте найбільш печальним і емоційним є епізод, де Пітер намагається перешкодити Венді повернутися додому, але материнська туга і любов до дочки змушує його змінити своє рішення (Yuki Kajiura “Sorrow”).

Музика супроводжує дію вистави практично постійно, тому вона є важливим виразним засобом для моєї постановки.

Декораційно-художнє оформлення вистави

«Пітер Пен і Венді» – казка, тому і декорації, і костюми вистави яскраві, барвисті, що нагадують квітучий сад. І це не дивно, адже більша частина дії проходить на казковому острові. Проте спочатку ми бачимо тільки дитячу спальню дівчинки, яка розміщена на третьому плані – маленьке ліжко, підвішене на канатах до стелі по принципу гойдалки і вікно із завісами, що колишуться – це символізує домашнє тепло і затишок. В наступному епізоді ця частина декорацій затемнюється, але відкрите вікно все одно на протязі всієї вистави періодично нагадує про себе, наче хоче переказати нам свою печаль і невтомне очікування, яке відчувають батьки Венді. Роздивляючись декораційне оформлення казкового острова, можна побачити, що простір розділено на дві частини: велика частина – галявина з хатинкою Пітера Пена і зниклих хлопчиків і менша – піратські землі Джеймса Крюка і його підлеглих. За допомогою цього поділу глядач дуже чітко бачить протистояння двох капітанів. Також відобразити це внутрішнє протистояння допомагає освітлення: невелика частина сцени закутана у морок, у правому дальньому кутку, що підповзає, наче гримуча змія, все ближче і ближче до маленької хатинки хлопців і Пітера Пена, а у вирішальній битві з Крюком і зовсім заповнює майже весь острів. Проте не даремно хатинка Пітера Пена розміщена на піднесеному майданчику, що говорить про непереможні сили добра і віри в прекрасне, адже саме це і допомагає Пітеру побороти темі сили у вигляді піратів.

Зримі образи (вікно, завіси, квіти на підвіконні) у моїй постановці мають виключно асоціативний характер, і потрібні, як нагадування про те, що вдома все ще чекають, все ще сподіваються, але нікому, нажаль, невідомо буде це очікування вічним? Чи варто поспішити? Саме страх того, що вікно зачинять назавжди і спонукає нашу героїню поспішити повернутися додому.