Ідейно – тематичний аналіз

Тема: Незвичайні пригоди дівчинки Венді на чарівному острові, на якому вона опинилася разом із фантастичним персонажем Пітером Пеном.

Ідея: Фантазія дитини всесильна, їй підвладно перенести нас куди завгодно, навіть у казкову країну.

Головний конфлікт: Боротьба Пітера Пена і зниклих хлопчиків з капітаном Джеймсом Крюком і його піратами, які намагаються захопити казковий острів і зробити зниклих хлопчаків своїми рабами.

Другорядний конфлікт:

1) Внутрішній – зіткнення почуття любові до батьків з бажанням залишитися на острові, тобто зберегти в душі світ дитинства, з казкою і фантазією, з якого не хочеться йти.

2) між хлоп'ячим запереченням любові хлопчика і дівчинки і бажанням любити.

Розстановка дійових осіб за конфліктом

Головний: лінія дії – Пітер Пен, Венді, Маля (в оригіналі Малыш), Пустун(в оригіналі Шалун), Задавака, Дінь; лінія контр дії – Джеймс Крюк, Нечепура (в оригіналі Неряха), Старкі, Білл Джукс.

Другорядний:

1) лінія дії – Венді, Місіс і Містер Дарлінг; лінія контр дії – Пітер Пен.

2) лінія дії – Венді; лінія контр дії – Пітер Пен.

Композиційна побудова

Експозиція: пізній вечір в дитячій спальні, головна героїня готується лягти спати.

Зав’язка: поява Пітера Пена і його цікава пропозиція відправитися разом з ним на казковий острів.

Розвиток дії: життя дітей на острові, поява на острові зниклих хлопчиків, їхня зустріч з піратами.

Кульмінація: вирішальний двобій Пітера Пена і Капітана Крюка

Розв’язка: Венді знову повертається додому.

Жанр п’єси

Автор і британські видавці називають книгу «Пітер Пен» романом, а у традиціях російського книговидання її вважають повістю.

Жанр своєї постановки я визначаю як казку – чарівну казку.

Чарівні казки представляють найбільш визначену в жанровому відношенні групу сюжетів усної народної прози. Багато з них побудовані по єдиній композиційній схемі, мають обмежений набір персонажів із строго визначеними функціями. Але серед сюжетів чарівних казок не мало й таких, які не укладаються в задану схему і навіть не мають традиційного для казки щасливого кінця («антиказки»). Основна особливість світу казок – його розчленування на «наш» і «не наш». Герой вирушає в інший світ за нареченою або чудесними предметами. Він вступає в контакт з дарувальником, отримує чудесний предмет або чудесного помічника, виконує важкі задачі і благополучно повертається у свій світ. Дія казки протікає у невизначено-минулому часі. З одного боку вказується на її давність і повну невизначеність,а з іншого – вічність цієї нескінченно триваючу дію.

В експозиції герой чарівної казки може бути представлений, як епічний герой благородного походження, незвичайної фізичної сили або як герой низький, «бовдур». Але бажаної цілі добивається як і царевич, так і бовдур. Властивий чарівним казкам щасливий фінал висловлює віру в торжество ідеалів добра і справедливості, мрію про те, що будь-яка людина гідна права на щастя і може його добитися.

Багатоликість і строкатість казкових образів, варіативність сюжетних ходів і композиційних рішень чарівної казки потребують створення багатоскладної типології.

Найбільш просте і зрозуміле рішення проблеми – це класифікація чарівних казок по тематичному принципу, в результаті якої виділяються героїчні, чудесні та авантюрні.

• Предметом героїчних казок є тема захисту героєм «свого» світу, мешкаючи у ньому людей від ворогів, виражена у боротьбі героя зі страшним чудовиськом, «змієм».

• Авантюрні казки існують на межі між казками чарівними і соціально-побутовими, поєднуючи в собі основні їхні риси: хоч вони і не оповідають про диво, чудасії, сюжет їх також цікавий і захоплюючий, як сюжет чудесних казок; хоч їх події здаються неймовірними, нереальними, вони завжди мотивуючі в побутовому і соціальному плані , як в казках соціально-побутових .

• Чудесні казки оповідають про диво і зв’язаних з ним незвичайних істот – чудесних женихів і дружин, що володіють надприродними здібностями і мешкають на межі двох світів – людського і природного, чудесних дітях і різних чарівних предметів; до цього виду казок і відноситься моя постановка.