Теорія автоматичного керування

1. Дати визначення передаточної функції. Пояснити її виведення з диференційного рівняння.

2. Визначення динамічних властивостей об'єкта з кривої розгону.

3. Частотні характеристики об'єкта (АЧХ, ФЧХ, АФХ).

4. Що таке межа стійкості? Критерій стійкості Найквіста.

5. Що таке запас стійкості? Критерій стійкості Михайлова.

6. Особливості застосування П-закону регулювання. Навести передаточну функцію П-регулятора, переваги і недоліки.

7. Особливості застосування ПІ-закону регулювання. Навести передаточну функцію ПІ-регулятора, переваги і недоліки.

8. Особливості застосування ПІД-закону регулювання. Навести передаточну функцію ПІД-регулятора, переваги і недоліки.

9. Визначення оптимальних настройок ПІ-регулятора (графо-аналітичний метод).

10. Визначення якості регулювання з перехідних процесів.

Критерії якості регулювання (інтегральний і інтегральний квадратичний

Технічні засоби автоматизації

1. Загальні характеристики локальних технічних засобів автоматизації.

2. Особливості підключення датчиків: підключення термоперетворювачів опору, підключення термопар, підключення датчиків з уніфікованим вихідним сигналом струму або напруги.

3. Обробка вхідного сигналу. Корекція «зсув характеристики»; Корекція «нахил характеристики». Цифрова фільтрація вимірювань: глибина фільтра; постійна часу фільтра. Обчислення додаткових величин

4. Реалізація ПІД регулювання. Принцип ШІМ. Реалізація широтно-імпульсного регулювання.

5. Управління виконавчими пристроями. Затримка включення і виключення вихідного пристрою; Утримання вихідного пристрою в замкнутому і розімкнутому стані протягом заданого часу; Групи холодильник, нагрівач; Управління із зворотнім зв’язком та без зворотного зв’язку.

6. Вихідні пристрої. Технічні характеристики вихідних пристроїв. Транзисторна оптопара. Семісторна оптопара; Твердотіле реле; Вихідний пристрій аналогового типу ЦАП 4 ... 20 мА ЦАП 0 ... 10 В.

7. Нормуючі перетворювачі. Гальванічні розв’язки. Розмножувачі сигналів. Основні типи, схеми, принцип дії.

8. Електропневматичні перетворювачі. Основні типи, схеми, принцип дії.

9. Пневмо-електричні перетворювачі. Основні типи, схеми, принцип дії.

10. Класифікація виконавчих механізмів. Загальні вимоги до них. Електричні, пневматичні, гідравлічні виконавчі механізми.

11. Електричні виконавчі механізми. Одно-, багатооборотні. Принцип дії. Схеми. Галузь застосування.

12. Пневматичні виконавчі механізми. Мембранні, поршневі. Принцип дії. Схеми, класифікація. Галузь застосування. Особливості конструкцій.

13. Вибір та розрахунок регулюючих органів. Класифікація регулюючих органів (РО). Основні поняття, методика розрахунку.

Проектування систем автоматизації

1. Стадії проектування. Види та перелік документів.

2. Який набір елементів управління та захисту використовується в мережах електродвигунів виконуючих механізмів та електроприводів задвижок. Навести приклад підключення

3. Які умови вибору живлення та апаратури захисту освітлення монтажної сторони щита

4. Склад і зміст проектної документації.

5. Які конфігурації використовуються в схемах живлення об’єктів автоматизації? Навести приклад.

6. Які умови вибору живлення та апаратури захисту освітлення фасадної сторони щита

7. Використання стандартів при проектуванні систем автоматизації.

8. Яка апаратура схем управління і сигналізації показується на функціональних схемах автоматизації? У чому особливість її зображення і позначення?

9. В яких випадках використовуються для живлення об’єкта автоматизації понижуючі трансформатори.

10. Задачі розробки функціональних схем.

11. Як зображуються на схемі автоматизації: первинні перетворювачі, вбудовані у технологічне устаткування і трубопроводи, проміжні перетворювачі місцевого монтажу, вторинні прилади, встановлені на щиті.

12. Які вимоги до системи електроживлення засобів автоматизації та контрольно-вимірювальних приладів

13. Виконання схем автоматизації технологічних процесів.

14. Як зображують на функціональних схемах автоматизації виконавчі механізми? Які додаткові знаки застосовують для характеристики положення регулюючих органів у разі припинення подачі енергії або керуючого сигналу?

15. Які вимоги до системи електроживлення електродвигунних виконуючих механізмів та електроприводів задвижок.

16. Вибір технічних засобів при проектуванні схем автоматизації. Вибір мікропроцесорних контролерів та засобів реалізації керувальних дій.

17. Які вимоги до системи електроживлення системи виробничої сигналізації.

18. Вибір засобів отримання інформації про стан об’єкту.

19. Схеми керування, їх призначення та класифікація.

20. Навести приклад виконання принципової схеми сигналізації стрічковим (рядковим) способом.

21. Які умови вибору перерізу провідників. Чи дозволяється використовувати в мережі живлення і управління мідні провідники з перерізом 0,2 мм2.

3. Критерії оцінювання знань вступників з фахового вступного випробування для зарахування на навчання за ОКР «бакалавр» за напрямом підготовки 6.050202 «Автоматизація та комп’ютерно-інтегровані технології»

Студент повинен продемонструвати фахові знання з ряду дисциплін професійної підготовки: «Теорія автоматичного керування», «Автоматизація технологічних процесів», «Системний аналіз складних систем управління», «Метрологія, технологічні вимірювання та прилади», «Контролери та їх програмне забезпечення», «Основи охорони праці», «Організація, планування та управління підприємством галузі».

Студент повинен знати:

• методи, принципи та концепції побудови автоматичних систем керування різного рівня та призначення;

• математичний апарат для аналізу, синтезу та моделювання об’єктів та систем;

• методи вимірювання технологічних змінних:

• технічні засоби для побудови систем автоматизації (контрольно-вимірювальні прилади, автоматичні регулятори, мікропроцесорні пристрої тощо) та їх характеристики;

• принципи управління підприємством, показники та оцінки ефективності управління;

• закон України про охорону праці.

Вміти:

• використовувати методи аналізу та синтезу для оцінки властивостей автоматичних систем;

• обирати необхідні технічні засоби, оцінювати похибки вимірювань, а також надійність автоматичних систем;

• розробляти структури та схеми керування, розраховувати оптимальні параметри системи;

• розробляти необхідні забезпечення систем (інформаційне, програмне, технічне, організаційне);

• визначати економічну ефективність систем автоматизації;

• застосовувати положення закону України про охорону праці.

Фахове вступне випробування оцінюється за стобальною шкалою. Загальний бал визначається як середньоарифметичне балів за окремі складові завдання. Округлення до цілого проводиться за математичними правилами округлення.

Знання вступника по окремих складових завданнях ККЗ оцінюються так:

0 балів – вступник не дав відповідь на складову завдання ККЗ або не має уявлення про об’єкт вивчення (питання).

10 балів – вступник має нечіткі уявлення про об’єкт вивчення (питання), не може відтворити основні поняття.

30 балів – вступник має уявлення про об’єкт вивчення, фрагментарно відтворює незначну частину навчального матеріалу, може навести деякі елементарні основні визначення, виявляє здатність елементарно викласти думку.

50 балів – вступник має уявлення про об’єкт вивчення, відтворює менше половини навчального матеріалу, може навести деякі елементарні основні визначення, виявляє здатність елементарно викласти думку.

60 балів – вступник знає (відтворює) приблизно половину навчального матеріалу, знає тільки основні визначення та поняття, їх зміст та може дати їм пояснення, але допускає незначні помилки, може за зразком повторити відповідну операцію.

65 балів – вступник знає (відтворює) приблизно половину навчального матеріалу, знає тільки основні визначення та поняття, їх зміст та може дати їм пояснення, але допускає незначні помилки. Але не вміє самостійно аналізувати, узагальнювати, робити висновки. У відповіді може бути порушена послідовність викладення навчального матеріалу, можуть бути помилки у формулюванні складних теоретичних положень.

70 балів – вступник знає і розуміє більше половини навчального матеріалу, знає основні положення, визначення та поняття, їх зміст та може дати їм пояснення, може частково самостійно аналізувати, узагальнювати, робити висновки. У відповіді немає порушень в послідовності, але можуть бути помилки у формулюванні складних теоретичних положень.

75 балів – вступник правильно та логічно відтворює навчальний матеріал, знає основні та допоміжні визначення, їх зміст та може дати їм пояснення, може самостійно аналізувати, узагальнювати та робити висновки, вміє наводити окремі власні приклади на підтвердження викладених думок. Але відповідь має деякі незначні неточності.

80 балів – вступник правильно та логічно відтворює навчальний матеріал, знає основні та допоміжні визначення та поняття, їх зміст, може дати їм пояснення, може встановлювати найсуттєвіші зв’язки між явищами, фактами. Може самостійно аналізувати, узагальнювати, робити висновки. Вміє наводити окремі власні приклади на підтвердження викладених думок. Відповідь виконана у повному обсязі і логічно побудована. У відповіді відчуваються необхідні навички та вміння при рішенні практичних питань.

85 балів – вступник вільно володіє вивченим матеріалом, застосовує отримані знання в дещо змінених ситуаціях, вміє узагальнювати і систематизувати інформацію, використовує загальновідомі докази у власній аргументації. Вміє наводити окремі власні приклади на підтвердження викладених думок. У відповіді відчуваються необхідні навички при вирішенні практичних завдань.

90 балів – вступник володіє глибокими і міцними знаннями, застосовує отримані знання в нестандартних ситуаціях, вміє узагальнювати і систематизувати інформацію, використовує загальновідомі докази у власній аргументації. Вміє наводити окремі власні приклади на підтвердження викладених думок. Критично оцінює окремі нові факти і явища.

95 балів – вступник володіє глибокими і міцними знаннями, застосовує отримані знання в нестандартних ситуаціях, вміє узагальнювати і систематизувати інформацію. Критично оцінює окремі нові факти і явища, ідеї, виявляє особисту позицію щодо них. Суттєвим моментом відповіді вступника повинен бути зв’язок теорії з практикою, вміння застосовувати теоретичні знання при розв’язанні практичних завдань.

100 балів – вступник володіє глибокими, міцними, узагальненими, дієвими знаннями предмету, виявляє неординарні творчі здібності, аргументовано застосовує отримані знання в нестандартних ситуаціях, самостійно знаходить джерело інформації, узагальнює і систематизує її, може самостійно ставити та розв’язувати проблеми. Переконливо аргументує особисту позицію, узгоджуючи її з отриман-ими знаннями та загальними цінностями, розвиває свої обдарування та нахили.

Особи, рівень знань яких оцінений нижче як 25 балів, до участі у конкурсі для зарахування на навчання не допускаються.

Голова фахової атестаційної комісії В.М. Сідлецький

4. Критерії оцінювання знань вступників з фахового вступного випробування для зарахування на навчання за ОКР «бакалавр» за напрямом підготовки 6.050202 «Автоматизація та комп’ютерно-інтегровані технології» що проводиться у формі співбесіди для категорій вступників, яким таке право надано згідно Правил прийому до НУХТ у 2012 році

Мета випробування:

• визначити наявний рівень фахової підготовки вступників;

• перевірити вміння вступників застосовувати набуті знання і навички для вирішення практичних фахових задач, що відповідають функціональним обов'язкам посад, зазначеним у кваліфікаційній характеристиці бакалавра.

На випробуванні вступнику пропонується відповісти на питання за програмою вступного випробування.

Знання вступника оцінюються за обсягом і якістю наданих ним відповідей такими рівнями: «високий», «достатній», «недостатній».

“Високий” рівень отримує вступник, який виявив систематичне і глибоке знання програмного матеріалу, вміння вільно виконувати завдання, передбачене програмою; засвоїв основну і знайомий з допоміжною літературою, рекомендованою програмою. “Високий” рівень, як правило, виставляється вступникам, які засвоїли взаємозв’язок основних понять програмних дисциплін в контексті їх значення для фаху, що здобувається; які виявили творчі здібності у розумінні, викладенні і використанні програмного матеріалу. Можливі незначні одна-дві помилки у розкритті другорядних питань, що не призводять до помилкових висновків.

“Достатній” рівень отримує вступник, який виявив знання основного програмного матеріалу в обсязі, необхідному для навчання з фаху; який справляється з виконанням завдань, передбачених програмою; знайомий з основною літературою, рекомендованою програмою. “Достатній” рівень, як правило, виставляється вступникам, які допустилися непринципових похибок при виконанні екзаменаційних завдань.

“Недостатній” рівень отримує вступник, який виявив знання з основного навчально-програмного матеріалу не в повній мірі, допустив принципові помилки у виконанні передбачених програмою завдань. “Недостатній” рівень, як правило, виставляється вступникам, які неспроможні навчатися без додаткових занять з дисциплін програми.

Особи, рівень знань яких оцінений як “Недостатній”, до участі в конкурсі для зарахування за цими результатами не допускаються.

Голова комісії з проведення співбесіди В.М. Сідлецький