11. Вища нервова діяльність. Умови і механізми утворення умовних рефлексів.

Вища нервова діяльність (ВНД) — діяльність вищих відділів головного мозку, що забезпечує спільно з діяльністю інших відділів головного мозку нормальне існування організму та його постійне пристосування до мінливих умов зовнішнього середовища.

Основою ВНД є умовні рефлекси та складні безумовні рефлекси — інстинкти.

Рефлекси. Безумовні рефлекси — рефлекси, що успадковуються нащадками від батьків і зберігаються протягом усього життя. Вони виникають в еволюції у відповідь на тривалу дію життєво важливих подразників і лежать в основі всіх реакцій поведінки тварин і людини.

Павлов розділяв безумовні рефлекси за їх складністю на прості (рефлекси спинного мозку), складні (рефлекторні дуги проходять крізь підкіркові зони мозку) і надскладні (інстинкти). Інстинкт — сукупність складних форм поведінки, властивих тварині даного виду і які виникають у відповідь на подразнення зовнішнього або внутрішнього середовища. Умовні рефлекси.

Умовні рефлекси — рефлекси, що набуваються протягом життя і утворюються в результаті поєднання байдужого (умовного, індиферентного) і безумовного (життєво необхідного) подразників. Байдужим називається подразник, що є нейтральним для особини, тобто що не викликає якогось безумовного рефлексу або оборонної поведінки. Безумовний подразник — це подразник, здатний викликати безумовний рефлекс (наприклад, вигляд або запах їжі стимулює секрецію слини у голод-ного собаки).

Нервова система складається з мільйонів нервових клітин — нейронів. По чутливих нейронах інформація про зміни, що відбулися всередині й поза тілом, надходить у спинний і головний мозок. По рухомих нейронах мозок передає команди до залоз і м'язи.

Складові частини нервової системи — це центральна нервова система, що включає головний і спинний мозок, і периферична нервова система, що зв'язує центральну нервову систему з усіма іншими частинами тіла. У центральній нервовій системі відбувається обробка нервових імпульсів, які надходять від усього тіла. Периферична нервова система одержує інформацію про всі зміни, що відбуваються поза тілом.

Нервові імпульси являють собою комбінацію електричних і хімічних сигналів. Вони передаються зі швидкістю близько 4 м/с, тому ми реагуємо на різні подразники майже миттєво.

Умо́вний рефле́кс — складна пристосувальна реакція організму,що виникає на грунті утворення тимчасового нервового зв'язку(асоціації)між сигнальним(умовним) та підкріплюючим його безумовним подразником. Умовні рефлекси формуються на основі вроджених безумовних рефлексів. Умовні рефлекси — індивідуальні, набуті рефлекторні реакції, які виробляються на базі безумовних рефлексів. Їх ознаки:

1. Набуваються протягом усього життя організму.

2. Неоднакові у представників одного виду.

3. Не мають готових рефлекторних дуг.

4. Вони формуються при певних умовах.

5. В їх здійсненні основна роль належить корі великого мозку.

6. Мінливі, легко виникають і легко зникають залежно від умов, в яких знаходиться організм.

Умови утворення умовних рефлексів:

1. Одночасна дія двох подразників : індиферентного для даного виду діяльності, який в подальшому стає умовним сигналом, і безумовного подразника, який викликає певний безумовний рефлекс.

2. Дія умовного подразника завжди випереджує дію безумовного (на 1-5с.).

3. Підкріплення умовного подразника безумовним повинно бути кількаразовим.

4. Безумовний подразник повинен бути біологічно сильним, а умовний володіти помірною оптимальною силою.

5. Умовні рефлекси швидше і легше формуються при відсутності сторонніх подразників.

Умовні рефлекси можна виробляти не лише на основі безумовних, але і на основі раніше набутих умовних рефлексів, які стали достатньо міцними. Це умовні рефлекси вищого порядку. Умовні рефлекси бувають:

• природні — рефлекторні реакції, які виробляються на зміни навколишнього середовища, і завжди супроводять появу безумовного. Наприклад, запах, вигляд їжі є природними сигналами самої їжі;

• штучні — умовні рефлекси, що виробляються на подразнення, які не мають до безумовно рефлекторної реакції природного відношення. Наприклад, слиновиділення на дзвоник або на час.

Для утворення умовного слиновидільного рефлексу на світло у собак треба, щоб вмикання лампочки кілька разів супроводжувалося годуванням. Після такого поєднання в часі умовного і безумовного подразника слина у тварини виділятиметься при вмиканні лампочки навіть тоді, коли вмикання не супроводжуватиметься годуванням. Отже, світло стало умовним подразником слиновиділення. Так само утворюються умовні рефлекси у людини. Наприклад, споживання лимона зумовлює слиновиділення. Це безумов-норефлекторна реакція. Однак у людини, яка колись куштувала лимон, навіть згадка про нього вже спричиняє слиновиділення. Це умовнорефлекторна реакція.

Другою важливою умовою при утворенні умовних рефлексів є послідовність дії подразників. Першим має з'являтися умовний подразник, а потім - безумовний.

І. П. Павлов звернув увагу на те, що діяльність вищих відділів головного мозку не тільки пов'язана з прямим впливом подразників, які мають біологічне значення для організму, а й залежить від умов, які супроводять ці подразнення. Наприклад, у собаки слиновиділення починається не лише тоді, коли їжа потрапляє в рот, а й при вигляді, запахові їжі, як тільки вона побачить людину, яка завжди їй приносить їжу. За методом умовних рефлексів він проводив досліди на собаках з фістулою(стомою) вивідного протоку привушної слинної залози. Тварині пропонували два подразника: їжа — подразник, який має біологічне значення і викликає слиновиділення; другий — індиферентний для процесу живлення (світло, звук). Ці подразники поєднували в часі так, щоб дія світла (звуку) на кілька секунд випереджала приймання їжі. Після ряду повторень слина починала виділятися при спалах лампочки і відсутності їжі. Отже, умовні рефлекси формуються внаслідок взаємодії кори великого мозку і підкіркових центрів.

Біологічне значення умовних рефлексів полягає в тому, що вони є пристосувальними реакціями організму, які формуються умовами життя людини і дають можливість заздалегідь пристосуватись до нових умов. Умовні рефлекси мають попереджувальне сигнальне значення, оскільки організм починає реагувати цілеспрямовано до того, як почне діяти життєво важливий подразник. Тому умовні рефлекси забезпечують живій істоті можливість заздалегідь оцінити небезпеку або корисний подразник, а також можливість здійснювати цілеспрямовані дії та свідомо уникати помилок.

Приклади безумовних рефлексів: моргання, дихання, реакція на звуки (орієнтувальний рефлекс), колінний рефлекс. умовних - розпізнавання їжі по запаху, процеси стояння, бігу, ходіння, мови, письма, трудових дій.