
- •Білки, будова, біологічна роль. Властивості білків, класифікація.
- •Біосфера як цілісна система, її структура та межі. Біогенний кругообіг.
- •Біоценоз та природна система. Трофічна і просторова структури біоценозу. Екологічні ніші.
- •Трофічна структура біогеоценозу
- •Бродіння як спосіб отримання енергії мікроорганізмами. Види бродіння, хімізм. Промислове значення різних видів бродіння.
- •Будова і функціонування органів дихання людини.
- •Будова метафазної хромосоми. Поняття про каріотип. Мітоз та його біологічне значення.
- •Будова та біологічна роль рнк.
- •Взаємодія неалельних генів (компліментарність, епістаз, полімерія). Дія генів-модифікаторів.
- •Вища нервова діяльність. Умови і механізми утворення умовних рефлексів.
- •Відділ Лишайники. Компоненти лишайників. Життєві форми та анатомічна будова лишайників. Представники, їх характеристика, роль в природі і значення в господарстві.
- •Відділ Мохоподібні. Особливості морфологічної та анатомічної будови. Поширення та значення в природі.
- •Відділ Папоротеподібні. Морфологічна та анатомічна будова. Класифікація сучасних видів.
- •Відділ Плауновидні. Загальна характеристика. Клас Плауновидні. Морфологічна та анатомічна будова. Рівноспоровість у циклі відтворення. Характерні представники, необхідність їх охорони.
- •Відхилення від законів г. Менделя. Наддомінування, кодомінування, множинний алелізм, пенентрантність і експресивність.
- •37. Імунітет, види, фактори імунітету. Вакцини, сироватки, їх застосування.
- •38. Клас Аскоміцети. Ознаки аскоміцетів, їх географічне поширення та умови існування. Будова міцелію, способи розмноження. Принципи класифікації
- •39. Клас Дводольні. Ознаки дводольних. Поділ на підкласи.
- •40. Клас Ліліопсиди. Спільні ознаки однодольних. Їх морфологічна та анатомічна будова. Принципи класифікації.
- •41. Клас Ооміцети. Спільні ознаки. Поширення та умови існування. Будова тіла, розмноження. Класифікація. Їх значення в природі та заходи боротьби з паразитуючими видами.
- •42. Клас Плазуни, загальна характеристика та класифікація.
- •44. Клас Ссавці. Загальна характеристика. Особливості будови, розмноження і розвитку на прикладі типового представника.
- •45. Клас Хвойні. Особливості морфологічної і анатомічної будови. Значення в природі. Підклас Хвойні. Загальна характеристика і типові представники.
- •46. Клітинна інженерія. Культура калусних клітин. Мікроклональне розмноження.
- •47. Ліпіди, будова, біологічна роль. Прості і складні ліпіди, значення.
- •48. Мейоз. Характеристика етапів і стадій. Біологічне значення мейозу.
- •49. Механізм фотосинтезу. Світлова фаза фотосинтезу.
- •50. Механізми визначення статі: сингамний, прогамний, епігамний. Зчеплене зі статтю успадкування.
- •52. Надклас Риби. Особливості будови тіла у зв’язку з існуванням у водному середовищі.
- •53. Неспадкова та спадк мінливість. Мутації. Мутаційні фактори, класиф. Мут.
- •54. Нормальна мікрофлора організму людини (мікроорганізми шкіри, ротової порожнини, шлункового тракту, дихальних шляхів). Значення аутофлори в життєдіяльності людини.
- •55. Обмін вуглеводів, перетворення вуглеводів в процесі травлення. Внутрішньоклітинне перетворення вуглеводів (гліколіз, цикл Кребса, енергетичний вихід, значення).
- •3. Процеси перетворення вуглеводів на клітинному рівні
- •56. Опорно-рухова система людини. Будова та функціонування. М’язи та їх робота.
- •57. Організація генетичного матеріалу в еукаріот. Експресія генів.
- •59. Осмос. Клітина осмотична система. Явище плазмолізу, деплазмолізу. Тургор.
- •60. Основи селекції. Основні методи селекції. Закон гомологічних рядів спадкової мінливості м.І. Вавилова.
- •61. Основні двомембранні компоненти клітини, їх організація і функції
- •63. Основні одномембранні компоненти клітини, їх організація і функції.
- •66. Особливості будови тіла, фізіологічних функцій та розмноження типових представників класу Земноводн
- •67. Первиннопорожнинні тварини. Круглі черви – паразити рослинних та тваринних організмів.
- •68. Підклас Лілііди. Спільні ознаки підкласу. Характеристика родини Злакові. Характерні представники. Їх поширення в природі. Значення в господарстві.
- •69. Підклас Розиди. Загальна характеристика родин Розоцвіті, Бобові. Будова квіток, плодів. Значення. Характерні представники, їх поширення в природі і значення.
- •70. Поняття про гормони, класифікація за хімічною будовою, значення.
- •1 Група - б-пептидні гормони
- •2 Група - похідні а.К.
- •3 Група - стероїдні гормони
- •71. Порівняльна характеристика апоптозу та некрозу.
- •Сечостатева система людини. Механізм сечоутворення.
- •Синтез днк на матриці днк. Особливості реплікації днк у прокаріотів та еукаріотів.
- •Синтез рнк на матриці днк. Особливості транскрипції у прокаріотів та еукаріотів.
- •Спороутворення у бактерій та його біологічний сенс, будова та хімічний склад дозрілої спори, види розміщення ендоспор в бактеріальній клітині. Проростання спори.
- •Стійкість рослин як адаптивне пристосування до конкретних умов існування. Поняття про стреси, їх різноманітність.
- •Сучасні глобальні екологічні проблеми. Стан навколишнього середовища України.
- •Темнова фаза фотосинтезу. Масштаби і значення фотосинтезу.
- •Температура як екологічний фактор. Вплив температури на життєві процеси. Пойкілотермні та гомойотермні організми. Стратегії теплообміну.
- •Тип м’якуни. Анатомічні особливості первинноводних та вторинноводних м’якунів.
- •Тип плоскі черви. Будова тіла та особливості фізіологічних функцій типових представників.
- •Типи росту органів рослин. Інтенсивність росту. Крива Сакса і регуляція ростових процесів у рослин на різних рівнях організації. C.9
- •Ферменти, хімічна природа, будова, властивості. Особливості дії ферментів як біологічних каталізаторів, механізм дії. Класифікація ферментів.
- •Характеристика вегетативних органів рослин.
- •Характеристика генеративних органів рослин.
- •Хромосомна теорія спадковості. Зчеплене успадкування. Кросинговер.
- •Шляхи, рушійні сили та механізми висхідного та низхідного руху води по рослині.
Вища нервова діяльність. Умови і механізми утворення умовних рефлексів.
Вища нервова діяльність (ВНД) — діяльність вищих відділів головного мозку, що забезпечує спільно з діяльністю інших відділів головного мозку нормальне існування організму та його постійне пристосування до мінливих умов зовнішнього середовища.
Основою ВНД є умовні рефлекси та складні безумовні рефлекси — інстинкти.
Рефлекси. Безумовні рефлекси — рефлекси, що успадковуються нащадками від батьків і зберігаються протягом усього життя. Вони виникають в еволюції у відповідь на тривалу дію життєво важливих подразників і лежать в основі всіх реакцій поведінки тварин і людини.
Павлов розділяв безумовні рефлекси за їх складністю на прості (рефлекси спинного мозку), складні (рефлекторні дуги проходять крізь підкіркові зони мозку) і надскладні (інстинкти). Інстинкт — сукупність складних форм поведінки, властивих тварині даного виду і які виникають у відповідь на подразнення зовнішнього або внутрішнього середовища. Умовні рефлекси.
Умовні рефлекси — рефлекси, що набуваються протягом життя і утворюються в результаті поєднання байдужого (умовного, індиферентного) і безумовного (життєво необхідного) подразників. Байдужим називається подразник, що є нейтральним для особини, тобто що не викликає якогось безумовного рефлексу або оборонної поведінки. Безумовний подразник — це подразник, здатний викликати безумовний рефлекс (наприклад, вигляд або запах їжі стимулює секрецію слини у голод-ного собаки).
Нервова система складається з мільйонів нервових клітин — нейронів. По чутливих нейронах інформація про зміни, що відбулися всередині й поза тілом, надходить у спинний і головний мозок. По рухомих нейронах мозок передає команди до залоз і м'язи.
Складові частини нервової системи — це центральна нервова система, що включає головний і спинний мозок, і периферична нервова система, що зв'язує центральну нервову систему з усіма іншими частинами тіла. У центральній нервовій системі відбувається обробка нервових імпульсів, які надходять від усього тіла. Периферична нервова система одержує інформацію про всі зміни, що відбуваються поза тілом.
Нервові імпульси являють собою комбінацію електричних і хімічних сигналів. Вони передаються зі швидкістю близько 4 м/с, тому ми реагуємо на різні подразники майже миттєво.
Умо́вний рефле́кс — складна пристосувальна реакція організму,що виникає на грунті утворення тимчасового нервового зв'язку(асоціації)між сигнальним(умовним) та підкріплюючим його безумовним подразником. Умовні рефлекси формуються на основі вроджених безумовних рефлексів. Умовні рефлекси — індивідуальні, набуті рефлекторні реакції, які виробляються на базі безумовних рефлексів. Їх ознаки:
1. Набуваються протягом усього життя організму.
2. Неоднакові у представників одного виду.
3. Не мають готових рефлекторних дуг.
4. Вони формуються при певних умовах.
5. В їх здійсненні основна роль належить корі великого мозку.
6. Мінливі, легко виникають і легко зникають залежно від умов, в яких знаходиться організм.
Умови утворення умовних рефлексів:
1. Одночасна дія двох подразників : індиферентного для даного виду діяльності, який в подальшому стає умовним сигналом, і безумовного подразника, який викликає певний безумовний рефлекс.
2. Дія умовного подразника завжди випереджує дію безумовного (на 1-5с.).
3. Підкріплення умовного подразника безумовним повинно бути кількаразовим.
4. Безумовний подразник повинен бути біологічно сильним, а умовний володіти помірною оптимальною силою.
5. Умовні рефлекси швидше і легше формуються при відсутності сторонніх подразників.
Умовні рефлекси можна виробляти не лише на основі безумовних, але і на основі раніше набутих умовних рефлексів, які стали достатньо міцними. Це умовні рефлекси вищого порядку. Умовні рефлекси бувають:
• природні — рефлекторні реакції, які виробляються на зміни навколишнього середовища, і завжди супроводять появу безумовного. Наприклад, запах, вигляд їжі є природними сигналами самої їжі;
• штучні — умовні рефлекси, що виробляються на подразнення, які не мають до безумовно рефлекторної реакції природного відношення. Наприклад, слиновиділення на дзвоник або на час.
Для утворення умовного слиновидільного рефлексу на світло у собак треба, щоб вмикання лампочки кілька разів супроводжувалося годуванням. Після такого поєднання в часі умовного і безумовного подразника слина у тварини виділятиметься при вмиканні лампочки навіть тоді, коли вмикання не супроводжуватиметься годуванням. Отже, світло стало умовним подразником слиновиділення. Так само утворюються умовні рефлекси у людини. Наприклад, споживання лимона зумовлює слиновиділення. Це безумов-норефлекторна реакція. Однак у людини, яка колись куштувала лимон, навіть згадка про нього вже спричиняє слиновиділення. Це умовнорефлекторна реакція.
Другою важливою умовою при утворенні умовних рефлексів є послідовність дії подразників. Першим має з'являтися умовний подразник, а потім - безумовний.
І. П. Павлов звернув увагу на те, що діяльність вищих відділів головного мозку не тільки пов'язана з прямим впливом подразників, які мають біологічне значення для організму, а й залежить від умов, які супроводять ці подразнення. Наприклад, у собаки слиновиділення починається не лише тоді, коли їжа потрапляє в рот, а й при вигляді, запахові їжі, як тільки вона побачить людину, яка завжди їй приносить їжу. За методом умовних рефлексів він проводив досліди на собаках з фістулою(стомою) вивідного протоку привушної слинної залози. Тварині пропонували два подразника: їжа — подразник, який має біологічне значення і викликає слиновиділення; другий — індиферентний для процесу живлення (світло, звук). Ці подразники поєднували в часі так, щоб дія світла (звуку) на кілька секунд випереджала приймання їжі. Після ряду повторень слина починала виділятися при спалах лампочки і відсутності їжі. Отже, умовні рефлекси формуються внаслідок взаємодії кори великого мозку і підкіркових центрів.
Біологічне значення умовних рефлексів полягає в тому, що вони є пристосувальними реакціями організму, які формуються умовами життя людини і дають можливість заздалегідь пристосуватись до нових умов. Умовні рефлекси мають попереджувальне сигнальне значення, оскільки організм починає реагувати цілеспрямовано до того, як почне діяти життєво важливий подразник. Тому умовні рефлекси забезпечують живій істоті можливість заздалегідь оцінити небезпеку або корисний подразник, а також можливість здійснювати цілеспрямовані дії та свідомо уникати помилок.
Приклади безумовних рефлексів: моргання, дихання, реакція на звуки (орієнтувальний рефлекс), колінний рефлекс. умовних - розпізнавання їжі по запаху, процеси стояння, бігу, ходіння, мови, письма, трудових дій.