9. Будова та біологічна роль рнк.

РНК (рибонуклеїнова кислота) — клас нуклеїнових кислот, лінійних полімерів нуклеотидів, до складу яких входять залишок фосфорної кислоти, рибоза (на відміну від ДНК, що містить дезоксирибозу) і азотисті основи — аденін, цитозин, гуанін і урацил (на відміну від ДНК, що містить замість урацила містить тимін). РНК містяться головним чином в цитоплазмі клітин.

Деякі високо структуровані РНК беруть участь у синтезі білка клітини, наприклад, транспортні РНК служать для впізнавання кодонів та доставки відповідних амінокислот до місця синтезу білка, а матричні РНК служать структурною і каталітичною основою рибосом.

Однак функції РНК в сучасних клітинах не обмежуються їх роллю в трансляції. Так малі ядерні РНК беруть участь у сплайсингу еукаріотичних матричних РНК та інших процесах.

Крім того, що молекули РНК входять до складу деяких ферментів (наприклад, теломерази) у окремих РНК виявлена власна ензиматична активність, здатність вносити розриви в інші молекули РНК або, навпаки, «склеювати» два РНК-фрагмента. Такі РНК називаються рибозимами.

Геноми ряду вірусів складаються з РНК, тобто у них вона відіграє роль, яку у вищих організмів виконує ДНК. На підставі різноманітності функцій РНК в клітині була висунута гіпотеза, згідно з якою РНК — перша молекула, здатна до самовідтворення в добіологічних системах.

Молекула РНК являє собою лінійну спіраль, що складається з залишків рибонуклеотидів.

???????? будова

10. Взаємодія неалельних генів (компліментарність, епістаз, полімерія). Дія генів-модифікаторів.

Мендель розглядав варіант, коли гени знаходяться в різних хромосомах, і відповідають за одну ознаку. Розрізн.такі типи неалельних вз.генів:

Комплементарність це коли ген доповнює дію іншого, види: 9:3:3:1; 9:3:4; 9:7; 9:6:1.

Епістаз це коли один ген пригнічує дію іншого. Він буває: Домінантним (повний і неповний) та рецесивний

Полімерія це коли один ген посилює дію іншого. Розрізн: кумулятивну(коли ознака із зростанням к-сті алелей посилюється) та некомулятивну(коли ознака(дом.ген) має однозначні дію)

ГЕН - це ділянка молекули геномної нуклеїнової кислоти, що характеризується специфічною для нього послідовністю нуклеотидів, що представляє одиницю функції, відмінної від функції інших генів і здатний змінюватися шляхом мутірованія. Гени неоднорідні. Їх ділять на структурні і функціональні. Основними первинними функціями генів є збереження і передача генетичної інформації. Передача генетичної інформації відбувається при редуплікації ДНК (при розмноженні клітин) і від ДНК через і-РНК до білка (при звичайному функціонуванні клітин).

Гени, що не проявляють власної дії, але посилюється чи слабшає ефект дії інших генів, називають генами-модифікаторами. Гени-модифікатори відіграють певну роль у формуванні у тварин резистентності до інфекційних та неінфекційних захворювань. Вони також впливають на окрас ссавців, у тому числі і крупно рогатої худоби.

Прикладом дії генів-модифікаторів може служити варіація білої плямистості в айрширів або голштино-фризів. Обидві породи гомозиготні по гену, що визначає виникнення білої плямистості, але гени-модифікатори викликають варіацію прояву плямистості від майже повної пігментації всього тіла до майже повної її відсутності.