
- •Білки, будова, біологічна роль. Властивості білків, класифікація.
- •Біосфера як цілісна система, її структура та межі. Біогенний кругообіг.
- •Біоценоз та природна система. Трофічна і просторова структури біоценозу. Екологічні ніші.
- •Трофічна структура біогеоценозу
- •Бродіння як спосіб отримання енергії мікроорганізмами. Види бродіння, хімізм. Промислове значення різних видів бродіння.
- •Будова і функціонування органів дихання людини.
- •Будова метафазної хромосоми. Поняття про каріотип. Мітоз та його біологічне значення.
- •Будова та біологічна роль рнк.
- •Взаємодія неалельних генів (компліментарність, епістаз, полімерія). Дія генів-модифікаторів.
- •Вища нервова діяльність. Умови і механізми утворення умовних рефлексів.
- •Відділ Лишайники. Компоненти лишайників. Життєві форми та анатомічна будова лишайників. Представники, їх характеристика, роль в природі і значення в господарстві.
- •Відділ Мохоподібні. Особливості морфологічної та анатомічної будови. Поширення та значення в природі.
- •Відділ Папоротеподібні. Морфологічна та анатомічна будова. Класифікація сучасних видів.
- •Відділ Плауновидні. Загальна характеристика. Клас Плауновидні. Морфологічна та анатомічна будова. Рівноспоровість у циклі відтворення. Характерні представники, необхідність їх охорони.
- •Відхилення від законів г. Менделя. Наддомінування, кодомінування, множинний алелізм, пенентрантність і експресивність.
- •37. Імунітет, види, фактори імунітету. Вакцини, сироватки, їх застосування.
- •38. Клас Аскоміцети. Ознаки аскоміцетів, їх географічне поширення та умови існування. Будова міцелію, способи розмноження. Принципи класифікації
- •39. Клас Дводольні. Ознаки дводольних. Поділ на підкласи.
- •40. Клас Ліліопсиди. Спільні ознаки однодольних. Їх морфологічна та анатомічна будова. Принципи класифікації.
- •41. Клас Ооміцети. Спільні ознаки. Поширення та умови існування. Будова тіла, розмноження. Класифікація. Їх значення в природі та заходи боротьби з паразитуючими видами.
- •42. Клас Плазуни, загальна характеристика та класифікація.
- •44. Клас Ссавці. Загальна характеристика. Особливості будови, розмноження і розвитку на прикладі типового представника.
- •45. Клас Хвойні. Особливості морфологічної і анатомічної будови. Значення в природі. Підклас Хвойні. Загальна характеристика і типові представники.
- •46. Клітинна інженерія. Культура калусних клітин. Мікроклональне розмноження.
- •47. Ліпіди, будова, біологічна роль. Прості і складні ліпіди, значення.
- •48. Мейоз. Характеристика етапів і стадій. Біологічне значення мейозу.
- •49. Механізм фотосинтезу. Світлова фаза фотосинтезу.
- •50. Механізми визначення статі: сингамний, прогамний, епігамний. Зчеплене зі статтю успадкування.
- •52. Надклас Риби. Особливості будови тіла у зв’язку з існуванням у водному середовищі.
- •53. Неспадкова та спадк мінливість. Мутації. Мутаційні фактори, класиф. Мут.
- •54. Нормальна мікрофлора організму людини (мікроорганізми шкіри, ротової порожнини, шлункового тракту, дихальних шляхів). Значення аутофлори в життєдіяльності людини.
- •55. Обмін вуглеводів, перетворення вуглеводів в процесі травлення. Внутрішньоклітинне перетворення вуглеводів (гліколіз, цикл Кребса, енергетичний вихід, значення).
- •3. Процеси перетворення вуглеводів на клітинному рівні
- •56. Опорно-рухова система людини. Будова та функціонування. М’язи та їх робота.
- •57. Організація генетичного матеріалу в еукаріот. Експресія генів.
- •59. Осмос. Клітина осмотична система. Явище плазмолізу, деплазмолізу. Тургор.
- •60. Основи селекції. Основні методи селекції. Закон гомологічних рядів спадкової мінливості м.І. Вавилова.
- •61. Основні двомембранні компоненти клітини, їх організація і функції
- •63. Основні одномембранні компоненти клітини, їх організація і функції.
- •66. Особливості будови тіла, фізіологічних функцій та розмноження типових представників класу Земноводн
- •67. Первиннопорожнинні тварини. Круглі черви – паразити рослинних та тваринних організмів.
- •68. Підклас Лілііди. Спільні ознаки підкласу. Характеристика родини Злакові. Характерні представники. Їх поширення в природі. Значення в господарстві.
- •69. Підклас Розиди. Загальна характеристика родин Розоцвіті, Бобові. Будова квіток, плодів. Значення. Характерні представники, їх поширення в природі і значення.
- •70. Поняття про гормони, класифікація за хімічною будовою, значення.
- •1 Група - б-пептидні гормони
- •2 Група - похідні а.К.
- •3 Група - стероїдні гормони
- •71. Порівняльна характеристика апоптозу та некрозу.
- •Сечостатева система людини. Механізм сечоутворення.
- •Синтез днк на матриці днк. Особливості реплікації днк у прокаріотів та еукаріотів.
- •Синтез рнк на матриці днк. Особливості транскрипції у прокаріотів та еукаріотів.
- •Спороутворення у бактерій та його біологічний сенс, будова та хімічний склад дозрілої спори, види розміщення ендоспор в бактеріальній клітині. Проростання спори.
- •Стійкість рослин як адаптивне пристосування до конкретних умов існування. Поняття про стреси, їх різноманітність.
- •Сучасні глобальні екологічні проблеми. Стан навколишнього середовища України.
- •Темнова фаза фотосинтезу. Масштаби і значення фотосинтезу.
- •Температура як екологічний фактор. Вплив температури на життєві процеси. Пойкілотермні та гомойотермні організми. Стратегії теплообміну.
- •Тип м’якуни. Анатомічні особливості первинноводних та вторинноводних м’якунів.
- •Тип плоскі черви. Будова тіла та особливості фізіологічних функцій типових представників.
- •Типи росту органів рослин. Інтенсивність росту. Крива Сакса і регуляція ростових процесів у рослин на різних рівнях організації. C.9
- •Ферменти, хімічна природа, будова, властивості. Особливості дії ферментів як біологічних каталізаторів, механізм дії. Класифікація ферментів.
- •Характеристика вегетативних органів рослин.
- •Характеристика генеративних органів рослин.
- •Хромосомна теорія спадковості. Зчеплене успадкування. Кросинговер.
- •Шляхи, рушійні сили та механізми висхідного та низхідного руху води по рослині.
Будова метафазної хромосоми. Поняття про каріотип. Мітоз та його біологічне значення.
Хромосома це спеціалізована органела ядра, число яких є сталим для певного виду організму.найкраще морфологію хромосом можна вивчити на стадії пізньої метафази або ранньої анафази. Форма хромосоми визначається розміщенням первиної перетяжки або центромери. За положенням центромери хромосоми ділять на метацентрічні (приблизно равноплечі), субметацентрічні (неравноплечі) і акроцентричні (різконерівноплечі), у яких центромера зрушена до одного з кінців. У деяких хромосом є і вторинні перетяжки. Вона, як правило, розташовується у дистального кінця хромосоми і відокремлює невелику її ділянку, що носить назву супутника. Вторинна перетяжка не бере участь в русі хромосом при поділ ядра. Вона отримала назву ядерцеву організатора, оскільки в місці її локалізація відбувається утворення ядерця. Кінцеві ділянки хромосоми називають теломерними. Вони перешкоджають її з'єднанню з іншими хромосомами. Ділянка хромосоми яка розміщена блище до центромери назив проксимальною, а та що дальше дистальною. Будову хромосоми можна розглянути з точки зору її складових частин. Кожна хромосома складається з 2 хроматид, кожна хроматида – 2хромонем, кожна хромонема – 2 хромомер, кожна хромомнра – 2 ниток ДНК(2 ланцюги) таким чином генетична інформація дублюється 64 рази.
Каріотип — набір хромосом, специфічний для кожного виду організмів; характеризується певною кількістю хромосом та особливістю їхньої будови. Зовнішній вигляд хромосом істотно змінюється протягом клітинного циклу: протягом інтерфази хромосоми локалізовані в ядрі, як правило, деспіралізовані й важкодоступні для спостереження, тому для визначення каріотипу використовуються клітини в одній із стадій їх поділу - метафазі мітозу.
Мітоз це поділ соматичних клітин в результаті якого відбувається рівнозначний поділ генетичного матеріалу між двома кл. мітоз і цитокінез входять до складу мітотичного циклу який складається з інтерфази та власне мітозу. Інтерфаза (90%) це час між двома мітотичними поділами. Складається з 3 фаз : предсентетична G1, S синтетична, пост синтетична G2.
У профазі відбув спіралізація хромосом (подвійні нитки). Ці нитки не розходяться, а вкорочуються і потовщуються. Розпочинається розходження дочірніх центріолей до полюсів кл. зявляється пучок тонких ниток веретена поділу.
У метафазі хромосоми розташовуються на «екваторі» в одній площині, утворюючи так звану метафазну пластинку. Нитки веретена поділу прикріплюються до кожної центром ери хромосоми з одного боку і центріолецй на полюсах кл з іншого.
В анафазі нитки в поділу інтенсивно вкорочуються й тягнуть хромосому до певного полюсу.
В телофазі відбувається руйнування веретена поділу і утворення ядерної оболонки навколо дочірніх ядер. Дочірні хромосоми розкручуються.
Будова та біологічна роль ДНК.
Дезоксирибонуклеї́нова кислота́ (ДНК) — один із двох типів природних нуклеїнових кислот, який забезпечує зберігання, передачу з покоління в покоління і реалізацію генетичної програми розвитку й функціонування живих організмів.
ДНК складається з первиної, вторинної, третиної і четвертиної структури.
Під первиною розуміють послідовне розміщення нуклеотидів у полінуклеарному ланцюзі. Вілкрита Мішером в 1869. Нуклеотиди зв’язані між собою фосфодиефірним звязкомміж залишками Н3РО4 з одного нуклеотида і дезоксирибозою іншого. між собою ланцюги зв’язані водневим зв’язком який виникає між нуклеотидами. Між А і Т виника 2 зв а Г і Ц 3. Відстань між АТ 0,28 0,30 Нм; а ГЦ 0,29 0,30 Нм.
Вторина структура. 1. Азотисті основи розміщені всередині спіралі а пентозофосфатний комплекс зовні утв каркас спіралі. 2. Азотисті основи займають фіксоване положення одна навпроти іншої що називається компліментарністю. 3. Азотисті основи знаходться на відстані 0, 34 Нм. 4. Маса 1 нуклеотида складає 345 дальтон. 5. Кут підйому ланцюга спіралі складає 36*. 6. Кут нахилу азотистої основи до осі спіралі складає 2*. 7. Відстань між азотистою основою 0.063 Нм. 8. Діаметр спіралі 2Нм. 9. Крок спіралі складає 10 нуклеотидів 3,4Нм. 10. У спіралі розрізняють велику – мажорні, і малі – мінорні борозни. Родини і форми ДНК: Родина правообернутих (підродина А,В,С) родина лівообернетих ДНК (підродина Z)
Третина структура лінійна ДНК зустрічається рідко. А якщоб таке і сталося б то для всього геному потріьно щоб ядро було 8 см. Головну роль в упаковці та утворені третиної структури належить білкам пістонам та негістоним білкам. Тому її назив сеперспіралю. Вона стабілізується за рахунок ковалентних зв’язків між нуклеотидами та залишками амінокислот які входять до нуклеопротеїнового комплексу.
Четвертина структура близько 80%ДНК зєднанаі з білками пістонами які містять велику к-сть аргініну лізину валіну. Завдяки основним радикалам ДНК взаємодіє з пістонами утворюючи нуклеосоми.
Біологічна роль ДНК
ДНК є носієм генетичної інформації, записаної у вигляді нуклеотидної послідовності за допомогою генетичного коду. З молекулами ДНК зв'язані дві основоположні властивості живих організмів — спадковість і мінливість. У ході процесу, що називається реплікацією ДНК, утворюються дві копії початкового ланцюжка, які успадковуються дочірніми клітинами при поділі. Клітини, що утворилися таким чином, будуть генетично ідентичними. Генетична інформація, потрібна для життєдіяльності клітини, зчитується при експресії генів. У більшості випадків вона використовується для біосинтезу білків у процесах транскрипції (синтезу молекул РНК на матриці ДНК) і трансляції (синтезу білків на матриці РНК).
Послідовність нуклеотидів «кодує» інформацію про різні типи РНК: кодуючі — матричні або інформаційні (мРНК) — та некодуючі — рибосомальні (рРНК), транспортні (тРНК). Всі ці типи РНК синтезуються на основі ДНК у процесі транскрипції.