Трофічна структура біогеоценозу

Основу трофічної (харчової) структури біогеоценозу складають ланцюги живлення.

Екологічна ніша – це загальна сума всіх вимог організму до умов існування, включаючи простір, який він займає, функціональну роль у співтоваристві (наприклад, трофічний статус) та його толерантність відносно факторів середовища – температури, вологості, кислотності, складу ґрунту та ін. Три критерії визначення екологічної ніші можна визначити як просторову, трофічну та багатовимірну ніші. Просторова ніша  може бути названа «адресою» організму. Трофічна ніша  характеризує особливості живлення і, відповідно, роль організму у співтоваристві. Багатовимірна ніша – це ділянка гіперпростору, вимірами якого є різні екологічні фактори. Вона охоплює діапазони толерантності з кожного фактора. Два види не можуть займати одну й ту саму екологічну нішу (принцип Гаузе). Цей принцип дав змогу збагнути, що для існування видів у конкурентних співтовариствах необхідні якісь відмінності їхніх екологічних ніш. Оскільки для кожної з конкуруючих сторін уникнення взаємодії вигідне, конкуренція відіграє роль потужного еволюційного фактора, що призводить до розподілу ніш, спеціалізації видів і виникнення видового різноманіття. Явище розподілу екологічних ніш у результаті міжвидової конкуренції називають екологічною диверсифікацією. Екологічна диверсифікація між існуючими разом видами здебільшого здійснюється за такими параметрами: просторовим розміщенням, раціоном живлення та розподілом активності в часі. Досить одного з перелічених параметрів, аби послабилась чи повністю зникла конкуренція.

4. Бродіння як спосіб отримання енергії мікроорганізмами. Види бродіння, хімізм. Промислове значення різних видів бродіння.

Бродіння - це процес, важливий в анаеробних умовах, за відсутності окисного фосфорилювання. В ході бродіння, як і в ході гліколізу, утворюється АТФ. Під час бродіння піруват перетвориться в різні речовини. Кінцеві продукти бродіння містять хімічну енергію (вони не повністю окислені), але вважаються відходами, оскільки не можуть бути піддані подальшому метаболізму у відсутність кисню (або інших високо-окислених акцепторів електронів) і часто виводяться з клітини. Наслідком цього є той факт, що отримання АТФ бродінням менш ефективно, ніж шляхом окисного фосфорилювання, коли піруват повністю окислюється до двоокису вуглецю.

Різноманітні види бродінь викликаються різними мікроорганізмати:

• Спиртове- процес окислення вуглеводів, в рез. якого утворюється етиловий спирт, вуглекислий газ, виділ. Енергія. Процес прох. За рахунок дріжджів. Іноді бактеріями і грибами. Також утворюється бутиловий, аліловий спирти. Суміш їх наз. СИБУШНИМИ МАСЛАМИ Цей вид бродіння дуже важливий у виробництві хліба, пивоварінні, виноробстві і винокурінні.

• Молочно – кисле. В кінцевому рез. утвор. молочну к-ту. Відбувається при сквашуванні молока. відбув. за доп. молочно- кислих бактерій. У промисловості викор. у виробництві шкіри, фарбів, виробництві порошків, виробн..безалког.напоїв.

• Масляно-кисле. Перетворення вуглеводів з утворенням масляної кислоти. Утвор – етиловий спирт, молочна, оцтова кислоти, деякі утвор. ацетон, бутанол. Відбувається без участі кисню.

5. Будова і робота органів кровообігу людини.

Рух крові по замкненій кровоносній системі кровоносних судин і серця, що забезпечує обмін речовин між організмом і зовнішнім середовищем, називається  кровообігом. Система органів кровообігу складається із серця і кровоносних судин. Скорочуючись, серце працює як насос, проштовхує кров і таким чином забезпечує її безперервний рух. Якщо зупиняється серце, настає смерть, бо тканинам не постачається кисень і поживні речовини, а також не виводяться з них продукти розпаду.Серце — порожнистий м’язовий орган, що має форму конуса. Воно розташоване всередині грудної клітки і міститься у навколосерцевійсумці, що утворена сполучною тканиною.

Будова серця відповідає його функції. Воно розділене суцільною перегородкою на дві ізольовані одна від одної частини — ліву і праву.У верхній частині обох половин розташовані праве і лівепередсердя,у нижній частині —правий і лівий шлуночки. Отже, серце у людини, як і в усіх ссавців, чотирикамерне. Стінка серця складається з трьох шарів: зовнішнього, середнього і внутрішнього. Середній шар утворений особливою посмугованою м’язовою тканиною (серцевий м’яз). Цей шар особливо розвинений у стінці лівого шлуночка, оскільки на нього припадає найбільше навантаження. У правій половині серця міститься венозна кров, у лівій — артеріальна. Передсердя і шлуночки сполучаються між собою отворами, на краях яких є стулкові клапани. Під час скорочення передсердь стулки клапанів звисають усередину шлуночків. Тому кров вільно проходить з передсердь у шлуночки. Коли скорочуються шлуночки, стулки клапанів піднімаються й закривають вхід у передсердя. Тому кров рухається лише в одному напрямку: від передсердь до шлуночків. Між лівим шлуночком і аортою, правим шлуночком і легеневою артерію розташовуються півмісяцеві клапани, що забезпечують рух крові тільки в одному напрямку — із шлуночків до кровоносних судин.Серце людини у стані спокою скорочується 60–80 разів на хвилину і перекачує близько 5 л крові. Функцію скорочення забезпечує серцевий м’яз. Серце скорочується ритмічно. Скорочення та розслаблення передсердь та шлуночків відбуваються в певній послідовності і чітко узгоджені у часі. Одне повне скорочення та розслаблення передсердь і шлуночків становить серцевий цикл. Він складається з трьох фаз: скорочення передсердь (0,1 с), скорочення шлуночків (0,3 с), загальної паузи (0,4 с). Тривалість усього серцевого циклу становить приблизно 0,8 с. Такий відпочинок у проміжках між скороченнями достатній для того, щоб працездатність серцевого м’яза повністю відновилася.

Кровообіг відбувається за двома основними шляхами, званими колами: малим і великим колами кровообігу.

Малим колом кров циркулює через легені. Рух крові цим колом починається зі скорочення правого передсердя, після чого кров надходить у правий шлуночок серця, скорочення якого штовхає кров в легеневий стовбур. Циркуляція крові в цьому напрямку регулюється передсердно-шлуночковою перегородкою і двома клапанами: тристулковим (між правим передсердям і правим шлуночком), що запобігає поверненню крові в передсердя, і клапаном легеневої артерії, що запобігає поверненню крові з легеневого стовбура в правий шлуночок. Легеневий стовбур розгалужується до мережілегеневих капілярів, де кров насичується киснем шляхом  вентиляції легень. Потім кров через легеневі вени повертається з легенів у ліве передсердя.

Велике коло кровообігу постачає насичену киснем кров до органів та тканин. Ліве передсердя  скорочується одночасно з правим і штовхає кров в лівий шлуночок. З лівого шлуночка кров надходить в аорту. Аорта розгалужується на артерії іартеріоли, що дкою, двостулковим (мітральним) клапаном і клапаном аорти.

Таким чином, кров рухається великим колом кровообігу від лівого шлуночка до правого передсердя, а потім малим колом кровообігу від правого шлуночка до лівого передсердя.