52. Надклас Риби. Особливості будови тіла у зв’язку з існуванням у водному середовищі.

РИБИ - надклас щелепноротих хребетних. Поширені повсюдно: населяють прісні і морські водоймища. Налічується понад 20 тис. видів (близько 50 % усіх сучасних хребетних).

Основні ароморфози надкласу: парні кінцівки; щелепи із зубами; двокамерне серце; наявність внутрішнього вуха.

Морфофізіологічна характеристика надкласу. Особливості будови і функцій органів риб, їх екології та поведінки тісно пов'язані з життям у воді. Риби значно розрізняються за розміра­ми, забарвленням, будовою, фізіологією. Довжина тіла може бути менше 1 см. і більше 20 м., маса варіює від 1,5 г. до 12-14 т. Форма тіла у риб обтічна. Тіло підрозділяється на голову, тулуб і хвіст. Шкіра покрита лускою і має залози, які виділяють слиз. Слиз зменшує тертя тіла об воду і захищає шкірні покриви від проникнення бактерій. Органи руху — плавники. Парні грудні та черевні плавники забезпечують збереження рівноваги тіла. Непа­рні плавники — спинний, хвостовий і анальний. Хвостовий плав­ник служить для поступального руху і виконує роль керма.

Скелет у риб хрящовий або кістковий. Осьовий скелет у за­родків представлений хордою. Череп у риб хрящовий або кістковий, у ньому найбільш розвинений вісцеральний відділ. Скелет зябрового апарату утворюють зяброві дуги і зяброві кришки. Щелепи мають конічні зуби, які служать для утримання здобичі. У тулубному відділі до хребців прикріпляються ребра, які на черевній стороні закінчуються вільно. Скелет плавників представлений кістковим або хрящо­вим променями. Скелет служить захистом для внутрішніх органів і опорою для м'язів.

  М'язова система риб зберігає метамерну будову і нагадує м'язову систему ланцетника. Найбільш розвинені м'язи спинної частини тіла. Вони розташовуються під шкірою і прикріпляються безпосередньо до кісток скелета. Разом з ним вони забезпечують рух тіла, плавників, щелеп і зябрових кришок.

 Органи виділення — дві тулубні стрічкоподібні нирки, розта­шовані під хребтом. Сеча по сечоводах проникає у сечовий міхур, а потім виводиться назовні через самостійний отвір.

 Сер­це двокамерне, має один шлуночок і одне передсердя.Серце скорочується рідко і слабко — 20 ударів на хвилину.   Більшість риб різностатеві; є і гермафродити (морський ка­рась). Жіночі статеві органи — яєчники, чоловічі — сіменники. Гонади мають вивідні протоки. Запліднення відбувається у воді.

53. Неспадкова та спадк мінливість. Мутації. Мутаційні фактори, класиф. Мут.

Мінливість- заг. власт. орг-мів набув нових ознак та особлив. у процесі росту та розвитку. Види: спадкова і неспадкова. Неспадкова поділ.:

1) модифікаційна – виник. під впливом ф-рів середов.

2) онтогенетичну – зміни які виник у процесі старіння

Спадкова мінливість: 1) комбінативна – виник внаслідок розщепл. та перекомбін. ознак в орг-мі (незал. розходж. хром. у мейозі, незал. поєдн. гамет при запл.) 2) мутаційна – зміни, що виник у структурі хром. та генів під впливом різноман. факторів.

Мутації – різкі, стрибкоподібні неспрмовані зміни генотипу, що упадков. 1901-1903 Гюго де Фріз сформ. мутаційну теорії мінливості.

Мутаційна теорія:

1) мутаціїх виник. несподівано, стрибкоподібно без будь-яких переходів

2) вив. мут. та ефектів зал. від к-сті проаналіз. особин

3) мут. хар. дискретністю (уривчастістю)- це такі зміни, які не утв. тільки у певних груп орг.-мів, вониє абсолютно відособленими.

4) мут. можуть виник. Повторно 5) мут. є стійкими 6) можуть бути корисними, нейтрал., шкідливими

Класифікація:

1. За хар. клітин у яких вони виник.:

1) генеративні у стат. кл. 2) сомат. у нестат. кл.

2. За причинами виникн.: 1) природні 2) штучні

3. За проявом:

1) не спадкові 2) спадкові: -домін., - рецесив., - субдомін., - кодомін., - наддомін.,

4. За впливом на орг-м:

1) морфологічні-поруш. у будові (шестипалість) 2) біохімічні- поруш. обміну реч. (фенілкетонурія) 3) фізіол. – поруш. функціон. (серповидна анемія)

5. За проявом на життєдіял.:

1) сприятливі – підвищ., зустріч. рідко (поліплоїдія)

2) нейтральні – мут. не призвод. до змін (б-сть) 3) несприятливі – пригнічу життєдіял. (значна к-сть) 4) стерильні – поруш. або припин. процес розмнож. 5) летальні – ведуть до загибелі.

6. За локаліз. у клітині:

1) ядерні 2) цитоплазматичні: - мітохондр., - пластидні.

7. За змінами спадкового апарату

1) Геномні – зміна числа наборів хром., кратне збільш. або зменш. (Поліплоїдія – кратне збільш., анеуплоїдія – втрата 1 або декількох хром., гаплоїдія, алополіплоїдія-орг-ми міст. 2 дипл. набори різних орг.-мів (ріпак), автополіплоїдія, псевдополіплоїдія – зміна числа хром. без зміни об’єму ген. матер.

2) Хромосомні мутації або аберації – виник. внаслідок нерівно знач кросинговеру, розрив. хром. (фрагментації), копіювання генів і наступ. їх перенесення.

- міжхромосомні: транслокації- переміщ. діл. хром. у межах однієї хром., реципрокні транс локації. - внутрішньохромосомні: фрагментації- роздрібн. 1 хром. на декілька частин, дефішемсі – втрата крайньої діл. хром.; делеції – втрата середньої діл. хром., дуплікації – подв. діл. хром., інверсія – поворот діл. хром. на 180°.

3) Генні мутації – зміни молекул. структури генів, що виник. внаслідок випадань, приєднань, замін, вставок нуклеотидів.

4) Соматичні мут – заміна 1 нуклеотида на інший без впливу на інші хар. гена (мозаїки, родинні плями, біло окість)

5) Цитоплазматичні мутації – відбув не хром. ядра, а в хром. міт. та пластидах, ці мут. перед. з яйцекліт. або по матер. лінії.