50. Механізми визначення статі: сингамний, прогамний, епігамний. Зчеплене зі статтю успадкування.

Стать – це спадкове пристосування для розмноження і одержання потомста з перекомбінацією ознак і генів. Стать як будь-яка ознака є ген. детермін. і визнач. стат. хроматином. Будь-яка особина залиш. потенційно двостат.

Види визнач. статі:

1) якщо стать визнач після заплідн. і зал. від зовн. ознак, то таке визнач статі наз. епігамним (морський червяк Бонерія – самці дуже дрібні, якщо личинка прикріпл. до дна, то з неї розвив. самка, а якщо вона потрапл. до орг-му або не виход. з орг.-му самки і розвив. в ньому, то перетв. на самця)

2) Якщо стать визнач. до запл., то такий мех-зм наз. прогамним (коловертки)

3) найбільш. пош. сингамний мех.-зм визнач. статі, коли вона визнач. у момент запл.

Іноді стать може змін. протягом онтогенезу (риби мечоносці)

Окрім генів,які визнач. аутосомні ознаки, (успадков. окремо), є гени, які успадковуються зчеплено зі статтю.

Ознаки зчепл. з Х-хром. – рецесив.

1) гемофілія

2) дальтонізм

3) дистрофія мязів

4) куряча сліпота

Ознаки зчепл. з Х-хром. –дом.

1) Д-вітамін. резистентний рахіт

2) темна емаль зубів

Ознаки зчепл. з У-хром.

1) гіпертрихоз (оволос. мочки вуха)

2) облисіння

3) людина-дикобраз

4) синдактилія (зрослість флангів пальців)

51. Мінеральне живлення рослин – це неорг. спол., які надходь. з мін.част. грунту. У росл. знайдені усі хім. елементи, які знайдені на землі.

Елементи поділять на:

1)Основні – обов’язкові, які не при яких обставинах не мож. бути замін. іншими, їх 16 – це органогени – С, О_, Н_, N, які надход. в росл. з СО_2, Н₂О, пов., інші 12 – надходь. в грунт з мат. породи – К, Са, Р, Мg, S, Cu, Zn, B, Cl, Mn.

2)Корисні - частково можуть компенс. дефіцит. осн. елем. (Nа може замін К при ств.осм. тиску, у формув. осм. потенц.

3)Несуттєві – прис. в росл., але не викон. ніякої конкрет. ф-ції

Здійс. класиф. за концентраціює їх в орг.-мі

1)Макроел.– органогени (С, О, Н, N) – 95 % тіла росл., також. немет.: Р, S; з мет.: К, Са, Mg, Na, Al, Fe – конц. 10^-1-10^-2 %

2)Мікроел. – конц. 10^-3-10^-5 % (Fe, Mn, Cu, Zn, Mo, Co, B, Ba, Li, Ni)

3)Ультрамікроел. – 10^-6 і менше % (Hg)

Вивченням мін. складу займ. Сакс, Кноп, Ранішніков, Генгріель за допомогою вегетаційного методу (водна культура)

Макроелементи

Р – 0,2-1,3 %. Вход. до АТФ, АДФ, нукл. к-т, фосфорил. цукрі, фосфатидів, ферм., фосфоліпідів, найбільше у насінні росл у вигляді фітину (К-Мg-солі інозит фосфорної к-ти) Здатний до реутиліз. , тобто здатний пересув. із старих част., до молодих що форм.

Осн. ознаки фосф. голодув. закруч. листки по краях лист. пласт., поява синьозел. забарвл.

S – 0,2-1 % засвоюється у вигл. SO₄, вход. до аміном-т – мет, цис, ефір. масел, відіграють роль у форм. ферм.-субстрат. комплексу, через ці групи до апоферм. приєдн. коензимА, ФАД, НАДФ. Ознаки дефіциту: жилки стають жовтими, м’якіть зелена.

К – 1-3 % накоп. у зоні росту, в осн. знах. у вакуолі до 80%, регул. водний обмін, регул. відток вугл. до місця синтезу (картопля), стимул. актив. більше 60 ферм. сис.

Са – 0,2-1,5 % знах у звяз. формі у вигл. пектину, хітину, оксалатів.Міст. у середині пластид, часто у мітохондріях, ядрі є антагоністом К, кщо К зменш. в’язкість цит., підвищ. її гідрофільність, то Са збільш. в’язкість, зменш. гідрофіл. цит. При дефіцит погано утв. бічні корені (дуже вимогливі бобові росл.), поява бурих плям, пожовт. листків.

Мікроелементи

Мо – вход. до нітрогенази і нітрат. редуктази. Стимул. утв. бульб. на коренях. Вход. до лекоглубіну – це перенощ. кисню у більб. боб. росл. Ознаки дефіциту: деформ. лист. пласт., поява некрозів, світлих плям.

Мn – 0,001 % є кофактором ауксин оксидази, стимул. актив. малат- та ізоцитратдегідрогенази – це ключ. ферм. у циклі Кребса. Ознаки дефіциту: св.-зел. плями > жовті >некрози на поверхні листка

Zn> Zn⁺²– накоп. у зоні росту, нас., листках, кв. Стимул. карбоангідразу, яка допом. накоп. карбон. к-ти приедн. СО₂, який викор. при ф-зі, стимул. ферм. триптофансинтетазу. Ознаки дефіциту: уповіл. трансп. Р, пригнічу. приєдн. Р в орг. спол., зявл. пурпур. плями, хлороз.