
- •Білки, будова, біологічна роль. Властивості білків, класифікація.
- •Біосфера як цілісна система, її структура та межі. Біогенний кругообіг.
- •Біоценоз та природна система. Трофічна і просторова структури біоценозу. Екологічні ніші.
- •Трофічна структура біогеоценозу
- •Бродіння як спосіб отримання енергії мікроорганізмами. Види бродіння, хімізм. Промислове значення різних видів бродіння.
- •Будова і функціонування органів дихання людини.
- •Будова метафазної хромосоми. Поняття про каріотип. Мітоз та його біологічне значення.
- •Будова та біологічна роль рнк.
- •Взаємодія неалельних генів (компліментарність, епістаз, полімерія). Дія генів-модифікаторів.
- •Вища нервова діяльність. Умови і механізми утворення умовних рефлексів.
- •Відділ Лишайники. Компоненти лишайників. Життєві форми та анатомічна будова лишайників. Представники, їх характеристика, роль в природі і значення в господарстві.
- •Відділ Мохоподібні. Особливості морфологічної та анатомічної будови. Поширення та значення в природі.
- •Відділ Папоротеподібні. Морфологічна та анатомічна будова. Класифікація сучасних видів.
- •Відділ Плауновидні. Загальна характеристика. Клас Плауновидні. Морфологічна та анатомічна будова. Рівноспоровість у циклі відтворення. Характерні представники, необхідність їх охорони.
- •Відхилення від законів г. Менделя. Наддомінування, кодомінування, множинний алелізм, пенентрантність і експресивність.
- •37. Імунітет, види, фактори імунітету. Вакцини, сироватки, їх застосування.
- •38. Клас Аскоміцети. Ознаки аскоміцетів, їх географічне поширення та умови існування. Будова міцелію, способи розмноження. Принципи класифікації
- •39. Клас Дводольні. Ознаки дводольних. Поділ на підкласи.
- •40. Клас Ліліопсиди. Спільні ознаки однодольних. Їх морфологічна та анатомічна будова. Принципи класифікації.
- •41. Клас Ооміцети. Спільні ознаки. Поширення та умови існування. Будова тіла, розмноження. Класифікація. Їх значення в природі та заходи боротьби з паразитуючими видами.
- •42. Клас Плазуни, загальна характеристика та класифікація.
- •44. Клас Ссавці. Загальна характеристика. Особливості будови, розмноження і розвитку на прикладі типового представника.
- •45. Клас Хвойні. Особливості морфологічної і анатомічної будови. Значення в природі. Підклас Хвойні. Загальна характеристика і типові представники.
- •46. Клітинна інженерія. Культура калусних клітин. Мікроклональне розмноження.
- •47. Ліпіди, будова, біологічна роль. Прості і складні ліпіди, значення.
- •48. Мейоз. Характеристика етапів і стадій. Біологічне значення мейозу.
- •49. Механізм фотосинтезу. Світлова фаза фотосинтезу.
- •50. Механізми визначення статі: сингамний, прогамний, епігамний. Зчеплене зі статтю успадкування.
- •52. Надклас Риби. Особливості будови тіла у зв’язку з існуванням у водному середовищі.
- •53. Неспадкова та спадк мінливість. Мутації. Мутаційні фактори, класиф. Мут.
- •54. Нормальна мікрофлора організму людини (мікроорганізми шкіри, ротової порожнини, шлункового тракту, дихальних шляхів). Значення аутофлори в життєдіяльності людини.
- •55. Обмін вуглеводів, перетворення вуглеводів в процесі травлення. Внутрішньоклітинне перетворення вуглеводів (гліколіз, цикл Кребса, енергетичний вихід, значення).
- •3. Процеси перетворення вуглеводів на клітинному рівні
- •56. Опорно-рухова система людини. Будова та функціонування. М’язи та їх робота.
- •57. Організація генетичного матеріалу в еукаріот. Експресія генів.
- •59. Осмос. Клітина осмотична система. Явище плазмолізу, деплазмолізу. Тургор.
- •60. Основи селекції. Основні методи селекції. Закон гомологічних рядів спадкової мінливості м.І. Вавилова.
- •61. Основні двомембранні компоненти клітини, їх організація і функції
- •63. Основні одномембранні компоненти клітини, їх організація і функції.
- •66. Особливості будови тіла, фізіологічних функцій та розмноження типових представників класу Земноводн
- •67. Первиннопорожнинні тварини. Круглі черви – паразити рослинних та тваринних організмів.
- •68. Підклас Лілііди. Спільні ознаки підкласу. Характеристика родини Злакові. Характерні представники. Їх поширення в природі. Значення в господарстві.
- •69. Підклас Розиди. Загальна характеристика родин Розоцвіті, Бобові. Будова квіток, плодів. Значення. Характерні представники, їх поширення в природі і значення.
- •70. Поняття про гормони, класифікація за хімічною будовою, значення.
- •1 Група - б-пептидні гормони
- •2 Група - похідні а.К.
- •3 Група - стероїдні гормони
- •71. Порівняльна характеристика апоптозу та некрозу.
- •Сечостатева система людини. Механізм сечоутворення.
- •Синтез днк на матриці днк. Особливості реплікації днк у прокаріотів та еукаріотів.
- •Синтез рнк на матриці днк. Особливості транскрипції у прокаріотів та еукаріотів.
- •Спороутворення у бактерій та його біологічний сенс, будова та хімічний склад дозрілої спори, види розміщення ендоспор в бактеріальній клітині. Проростання спори.
- •Стійкість рослин як адаптивне пристосування до конкретних умов існування. Поняття про стреси, їх різноманітність.
- •Сучасні глобальні екологічні проблеми. Стан навколишнього середовища України.
- •Темнова фаза фотосинтезу. Масштаби і значення фотосинтезу.
- •Температура як екологічний фактор. Вплив температури на життєві процеси. Пойкілотермні та гомойотермні організми. Стратегії теплообміну.
- •Тип м’якуни. Анатомічні особливості первинноводних та вторинноводних м’якунів.
- •Тип плоскі черви. Будова тіла та особливості фізіологічних функцій типових представників.
- •Типи росту органів рослин. Інтенсивність росту. Крива Сакса і регуляція ростових процесів у рослин на різних рівнях організації. C.9
- •Ферменти, хімічна природа, будова, властивості. Особливості дії ферментів як біологічних каталізаторів, механізм дії. Класифікація ферментів.
- •Характеристика вегетативних органів рослин.
- •Характеристика генеративних органів рослин.
- •Хромосомна теорія спадковості. Зчеплене успадкування. Кросинговер.
- •Шляхи, рушійні сили та механізми висхідного та низхідного руху води по рослині.
50. Механізми визначення статі: сингамний, прогамний, епігамний. Зчеплене зі статтю успадкування.
Стать – це спадкове пристосування для розмноження і одержання потомста з перекомбінацією ознак і генів. Стать як будь-яка ознака є ген. детермін. і визнач. стат. хроматином. Будь-яка особина залиш. потенційно двостат.
Види визнач. статі:
1) якщо стать визнач після заплідн. і зал. від зовн. ознак, то таке визнач статі наз. епігамним (морський червяк Бонерія – самці дуже дрібні, якщо личинка прикріпл. до дна, то з неї розвив. самка, а якщо вона потрапл. до орг-му або не виход. з орг.-му самки і розвив. в ньому, то перетв. на самця)
2) Якщо стать визнач. до запл., то такий мех-зм наз. прогамним (коловертки)
3) найбільш. пош. сингамний мех.-зм визнач. статі, коли вона визнач. у момент запл.
Іноді стать може змін. протягом онтогенезу (риби мечоносці)
Окрім генів,які визнач. аутосомні ознаки, (успадков. окремо), є гени, які успадковуються зчеплено зі статтю.
Ознаки зчепл. з Х-хром. – рецесив.
1) гемофілія
2) дальтонізм
3) дистрофія мязів
4) куряча сліпота
Ознаки зчепл. з Х-хром. –дом.
1) Д-вітамін. резистентний рахіт
2) темна емаль зубів
Ознаки зчепл. з У-хром.
1) гіпертрихоз (оволос. мочки вуха)
2) облисіння
3) людина-дикобраз
4) синдактилія (зрослість флангів пальців)
51. Мінеральне живлення рослин – це неорг. спол., які надходь. з мін.част. грунту. У росл. знайдені усі хім. елементи, які знайдені на землі.
Елементи поділять на:
1)Основні – обов’язкові, які не при яких обставинах не мож. бути замін. іншими, їх 16 – це органогени – С, О, Н, N, які надход. в росл. з СО2, Н2О, пов., інші 12 – надходь. в грунт з мат. породи – К, Са, Р, Мg, S, Cu, Zn, B, Cl, Mn.
2)Корисні - частково можуть компенс. дефіцит. осн. елем. (Nа може замін К при ств.осм. тиску, у формув. осм. потенц.
3)Несуттєві – прис. в росл., але не викон. ніякої конкрет. ф-ції
Здійс. класиф. за концентраціює їх в орг.-мі
1)Макроел.– органогени (С, О, Н, N) – 95 % тіла росл., також. немет.: Р, S; з мет.: К, Са, Mg, Na, Al, Fe – конц. 10-1-10-2 %
2)Мікроел. – конц. 10-3-10-5 % (Fe, Mn, Cu, Zn, Mo, Co, B, Ba, Li, Ni)
3)Ультрамікроел. – 10-6 і менше % (Hg)
Вивченням мін. складу займ. Сакс, Кноп, Ранішніков, Генгріель за допомогою вегетаційного методу (водна культура)
Макроелементи
Р – 0,2-1,3 %. Вход. до АТФ, АДФ, нукл. к-т, фосфорил. цукрі, фосфатидів, ферм., фосфоліпідів, найбільше у насінні росл у вигляді фітину (К-Мg-солі інозит фосфорної к-ти) Здатний до реутиліз. , тобто здатний пересув. із старих част., до молодих що форм.
Осн. ознаки фосф. голодув. закруч. листки по краях лист. пласт., поява синьозел. забарвл.
S – 0,2-1 % засвоюється у вигл. SO4, вход. до аміном-т – мет, цис, ефір. масел, відіграють роль у форм. ферм.-субстрат. комплексу, через ці групи до апоферм. приєдн. коензимА, ФАД, НАДФ. Ознаки дефіциту: жилки стають жовтими, м’якіть зелена.
К – 1-3 % накоп. у зоні росту, в осн. знах. у вакуолі до 80%, регул. водний обмін, регул. відток вугл. до місця синтезу (картопля), стимул. актив. більше 60 ферм. сис.
Са – 0,2-1,5 % знах у звяз. формі у вигл. пектину, хітину, оксалатів.Міст. у середині пластид, часто у мітохондріях, ядрі є антагоністом К, кщо К зменш. в’язкість цит., підвищ. її гідрофільність, то Са збільш. в’язкість, зменш. гідрофіл. цит. При дефіцит погано утв. бічні корені (дуже вимогливі бобові росл.), поява бурих плям, пожовт. листків.
Мікроелементи
Мо – вход. до нітрогенази і нітрат. редуктази. Стимул. утв. бульб. на коренях. Вход. до лекоглубіну – це перенощ. кисню у більб. боб. росл. Ознаки дефіциту: деформ. лист. пласт., поява некрозів, світлих плям.
Мn – 0,001 % є кофактором ауксин оксидази, стимул. актив. малат- та ізоцитратдегідрогенази – це ключ. ферм. у циклі Кребса. Ознаки дефіциту: св.-зел. плями > жовті >некрози на поверхні листка
Zn> Zn+2– накоп. у зоні росту, нас., листках, кв. Стимул. карбоангідразу, яка допом. накоп. карбон. к-ти приедн. СО2, який викор. при ф-зі, стимул. ферм. триптофансинтетазу. Ознаки дефіциту: уповіл. трансп. Р, пригнічу. приєдн. Р в орг. спол., зявл. пурпур. плями, хлороз.